Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Зміни у складі мікрофлори товстої кишки у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника
Авторы: Стойкевич М.В., Федорова Н.С., Шевцова З.І.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчити особливості змін у складі мікрофлори товстої кишки (ТК) у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК) залежно від ступеня тяжкості.
Матеріали та методи. Обстежено 68 хворих на ХЗЗК (10 пацієнтів з хворобою Крона (ХК) та 58 — з виразковим колітом (ВК)). Хворі були поділені за ступенем тяжкості (по 5 осіб з середнім та тяжким ступенем перебігу ХК, 5 осіб з легким ступенем перебігу ВК, 42 пацієнти з середнім ступенем ВК та 11 осіб з тяжким перебігом ВК). Дослідження складу мікрофлори ТК проводили методом посіву десятикратних розведень на стандартний набір елективних та диференційно-діагностичних поживних середовищ. Порівнювали показники еубіозу та 3 ступенів дисбактеріозу (ДІ, ДІІ, ДІІІ) та відхилення у якісному складі мікрофлори ТК.
Результати. Зміни складу мікрофлори виявлено у 100,0 %. Частіше зустрічався ДІІ (47,1 %). Встановлено різницю у вираженості дисбіотичних порушень між ВК та ХК. При ХК частіше за все зустрічався ДІІІ (40 %), а ДІ та ДІІ зустрічались з однаковою частотою — по 30 %. У пацієнтів з ХК середнього ступеня ДІІ та ДІІІ були встановлені в однакової кількості хворих (у 40 %), і лише у 20 % осіб спостерігався ДІ. При тяжкому перебігу ХК з однаковою частотою зустрічався ДІ та ДІІІ (по 40 %), а ДІІ був у 20 %. Серед хворих на ВК ДІІ (50 %) домінував над ДІ (17,3 %) та ДІІІ (32,7 %). При аналізі груп ВК різних ступенів тяжкості ця тенденція спостерігалась тільки при середній тяжкості перебігу хвороби (54,8 %), тоді як при легкому ВК переважав ДІІІ (60 %), а при тяжкому перебігу ДІІ зустрічався з однаковою частотою з ДІІІ (45,5 %). Зміни якісного складу мікробіоценозу ТК були обумовлені дисбалансом аеробної та анаеробної мікрофлори. Спостерігалося зменшення кількості біфідо- і лактофлори, підвищення гемолітичних біоварів E. сoli, фекальних стрептококів, умовно-патогенних мікроорганізмів та дріжджеподібних грибів. Ентеробактерії родів Proteus було виділено у хворих з обома нозологіями (ВК — 11,2 % та ХК — 1,5 %). У групі ВК частіше виділялись умовно-патогенні бактерії, а Enterobacter aerogenes та Klebsiella були висіяні тільки у хворих з ВК (5,2 та 15,5 % відповідно). У 50 % хворих був підвищений рівень дріжджеподібних грибів роду Candida, серед яких переважали пацієнти з ВК. Крім того, у 8,8 % хворих на ВК та у 1,5 % хворих на ХК висіяно гемолітичні біовари E. сoli, при цьому у хворої з ХК спостерігалось їх домінування над E. сoli з нормальною ферментативною активністю.
Висновок. У групі з легким перебігом ВК домінував дисбіоз ІІІ ступеня, у групі з тяжким перебігом дисбіоз ІІ та ІІІ ступеня спостерігався з однаковою частотою. У хворих з тяжким перебігом ХК в 2 рази частіше зустрічався дисбіоз І та ІІІ ступенів (40 %), ніж ДІІ (20 %).