Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №3, 2023

Вернуться к номеру

Рівень панкреатичної фекальної еластази-1 та ризик кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів із хронічним панкреатитом, поєднаним з артеріальною гіпертензією

Авторы: A.Yu. Filippova, V.V. Kryvoshei
Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Хронічний панкреатит та мальнутриція асоціюються із серцево-судинними захворюваннями й серцево-судинними подіями. Водночас роль зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози як фактора ризику серцево-судинних подій невідома. Мета дослідження: оцінити рівень панкреатичної фекальної еластази-1 у пацієнтів із хронічним панкреатитом, поєднаним з артеріальною гіпертензією, та визначити взаємозв’язок із кардіоваскулярним ризиком. Матеріали та методи. У дослідження було включено 110 хворих із хронічним панкреатитом: 46 чоловіків та 64 жінки віком 45–65 років. Першу групу становили особи з поєднаним перебігом хронічного панкреатиту та артеріальної гіпертензії, другу — пацієнти тільки з хронічним панкреатитом. В усіх хворих визначали вміст загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої (ХС ЛПВЩ), низької (ХС ЛПНЩ) та дуже низької щільності, панкреатичної фекальної еластази-1, загального білка, сироваткові рівні альбуміну, заліза, вітаміну D, цинку та магнію. Результати. У 1 групі було вірогідно більше випадків тяжкої зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та менше хворих iз нормальним рівнем панкреатичної фекальної еластази-1 (р < 0,05). Також у цій групі дуже високий серцево-судинний ризик реєстрували вірогідно частіше — в 11,5 % випадків (р < 0,05). Окрім артеріальної гіпертензії, одними з основних факторів кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із хронічним панкреатитом були ожиріння та збільшена маса тіла (70,9 %). Підвищені рівні ТГ, ХС ЛПНЩ та загального холестерину відмічалися відповідно у 86,4; 94,5 та 91,8 % хворих на хронічний панкреатит, поєд­наний із артеріальною гіпертензією, а зниження рівня ХС ЛПВЩ — у 34,5 % (р < 0,05). Пацієнти 1 групи мали вірогідно вищі показники ТГ, ЛПНЩ, загального холестерину та нижчий рівень ЛПВЩ порівняно з 2 групою (р < 0,05). Установлено вірогідну зворотну кореляцію між рівнем панкреатичної фекальної еластази-1 та вмістом ТГ, коефіцієнтом атерогенності, показником за шкалою SCORE2 (r = –0,43, р < 0,05; r = –0,52, р < 0,05; r = –0,48, р < 0,05 відповідно) у пацієнтів 1 групи, а також вірогідний прямий зв’язок із рівнем ЛПВЩ (r = 0,50; р < 0,05). Висновки. Поєднаний перебіг хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози та артеріальної гіпертензії асоціюється із підвищеним кардіоваскулярним ризиком. Зниження рівня панкреатичної фекальної еластази-1 та мальнутриція можуть бути пов’язаними зі збільшенням частоти дисліпідемій та зростанням ризику серцево-судинних подій у цієї категорії хворих.

Background. Chronic pancreatitis and malnutrition are associated with cardiovascular diseases and cardiovascular events, while the role of exocrine pancreatic insufficiency as a risk factor for cardiovascular events is unknown. The purpose of the study was to evaluate the level of pancreatic fecal elastase-1 in patients with chronic pancreatitis combined with hypertension and to determine the relationship with cardiovascular risk. Materials and methods. One hundred and ten patients (46 men, 64 women) aged 45–65 years with chronic pancreatitis were included in the study. The first group consisted of people with a combined course of chronic pancreatitis and hypertension; the second — with chronic pancreatitis alone. The levels of total cholesterol, triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C), low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C), and very low-density cholesterol, pancreatic fecal elastase-1, total protein, serum content of albumin, iron, vitamin D, zinc and magnesium were evaluated in all patients. Results. In the group 1, there were significantly more cases of severe exocrine pancreatic insufficiency and a significantly lower number of patients with a normal level of pancreatic fecal elastase-1 (p < 0.05). In addition, a very high cardiovascular risk was detected significantly more often in this group — 11.5 % (p < 0.05). The main cardiovascular risk factors among patients with chronic pancreatitis, in addition to hypertension, included obesity and increased body weight — 70.9 % of cases. Elevated levels of TG, LDL, and total cholesterol were observed in 86.4, 94.5, and 91.8 % of patients with chronic pancreatitis combined with hypertension, respectively, and a reduced content of HDL-C was found in 34.5 % (p < 0.05). Significantly higher levels of TG, LDL-C, total cholesterol, and a lower level of HDL were revealed in the group 1 compared to the group 2 (p < 0.05). In patients of the group 1, a reliable inverse correlation was found between the pancreatic fecal elastase-1 and TG, atherogenic index, the SCORE2 scale (r = –0.43, p < 0.05; r = –0.52, p < 0.05; r = –0.48, p < 0.05, respectively), as well as a reliable direct correlation with HDL level (r = 0.50; p < 0.05). Conclusions. The combined course of chronic pancreatitis with exocrine pancreatic insufficiency and hypertension is associated with an increased cardiovascular risk. A decrease in the level of pancreatic fecal elastase-1 and malnutrition may be associated with an increase in the frequency of dyslipidemia and in the risk of cardiovascular events among these patients.


Ключевые слова

кардіоваскулярний ризик; зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози; мальнутриція

cardiovascular risk; exocrine pancreatic insufficiency; malnutrition


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Mortality, cancer, and comorbidities associated with chronic pancreatitis: a Danish nationwide matched-cohort study / U.C. Bang et al. Gastroenterology. 2014. Vol. 146. P. 989-994. doi: 10.1053/j.gastro.2013.12.033.
  2. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences / P. Levy et al. United European Gastroenterology Journal. 2014. Vol. 2. P. 345-354. doi: 10.1177/2050640614548208.
  3. Pathophysiology of chronic pancreatitis / C. Brock, L.M. Nielsen, D. Lelic, A.M. Drewes. World Journal Gastroentero–logy. 2013. Vol. 19. P. 7231-7240. doi: 10.3748/wjg.v19.i42.7231.
  4. Keller J., Layer P. Human pancreatic exocrine response to nutrients in health and disease. Gut. 2005 Jul. Vol. 54 (Suppl. 6). P. 1-28. doi: 10.1136/gut.2005.065946.
  5. Dominguez-Munoz J.E. Pancreatic exocrine insufficiency: diagnosis and treatment. Journal Gastroenterology Hepatology. 2011. Vol. 26. Suppl. 2. P. 12-16. doi: 10.1111/j.1440-1746.2010.06600.x.
  6. Risk Factors for Diabetes Mellitus in Chronic Pancreatitis: A Cohort of 2,011 Patients / J. Pan et al. Medicine. (Baltimore). 2016. Vol. 95(14). P. e3251. doi: 10.1097/MD.0000000000003251.
  7. The prevalence of fat-soluble vitamin deficiencies and a decreased bone mass in patients with chronic pancreatitis / E.C.M. Sikkens et al. Pancreatology. 2013. Vol. 13. P. 238-242. doi: 10.1016/j.pan.2013.02.008.
  8. Serum nutritional markers for prediction of pancreatic exocrine insufficiency in chronic pancreatitis / B. Lindkvist et al. Journal Pancreatology. 2012. Vol. 12. P. 305-310. doi: 10.1016/j.pan.2012.04.006.
  9. Nutritional Therapy in Chronic Pancreatitis / J.E. Domínguez-Muñoz et al. Gastroenterology Clinical North America. 2018. Vol. 47. P. 95-106. doi: 10.1016/j.gtc.2017.09.004.
  10. Risk of acute atherosclerotic cardiovascular disease in patients with acute and chronic pancreatitis / L.C. Sung et al. Sci Rep. 2021. Vol. 11. P. 20907. doi: 10.1038/s41598-021-99915-4.
  11. Increased Risk of Acute Coronary Syndrome in Patients with Chronic Pancreatitis: A Nationwide Cohort Analysis / M.-T. Hsu et al. Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95. P. e3451. doi: 10.1097/MD.0000000000003451.
  12. Strong associations of 25-hydroxyvitamin D concentrations with all-cause, cardiovascular, cancer, and respiratory disease mortality in a large cohort study / B. Schottker et al. American Journal Clinical Nutrition. 2013. Vol. 97. P. 782-793. doi: 10.3945/ajcn.112.047712.
  13. Coronary heart disease after prenatal exposure to the Dutch famine / T.J. Roseboom et al. Heart. 2000. Vol. 84. P. 595-598. doi: 10.1136/heart.84.6.595.
  14. Serum 25-hydroxyvitamin D and incidence of fatal and nonfatal cardiovascular events: a prospective study with repeated measurements / L. Perna, B. Schottker, B. Holleczek, H.J. Brenner. Clinical Endocrinology Metabolism. 2013. Vol. 98. P. 4908-4915. doi: 10.1210/jc.2013-2424.
  15. Malnutrition-inflammation modifies the relationship of cholesterol with cardiovascular disease / G. Contreras et al. Journal American Society Nephrology. 2010. Vol. 21. P. 2131-2142. doi: 10.1681/ASN.2009121285.
  16. Vitamin D and cardiovascular disease risk / E.D. Michos, M.L. Melamed. Current Opinion Clinical Nutrition Metabolism Care. 2008. Vol. 11. P. 7-12. doi: 10.1097/MCO.0b013e3282f2f4dd.
  17. Protein malnutrition and hypoalbuminemia as predictors of vascular events and mortality in ESRD / B.A. Cooper, E.L. Penne, L.H. Bartlett, C.A. Pollock. American Journal Kidney Diseases. 2004. Vol. 43. P. 61-66. doi: 10.1053/j.ajkd.2003.08.045.
  18. Increased Risk of Mortality Associated with Pancreatic Exocrine Insufficiency in Patients with Chronic Pancreatitis / D. de la Iglesia-Garcia, N. Vallejo-Senra, J. Iglesias-Garcia, A. Lopez-Lopez, L. Nieto, J.E. Dominguez-Munoz. Journal Clinical Gastroenterology. 2017. Vol. 52(8). P. e63-e72. doi:10.1097/MCG.0000000000000917.
  19. Nutritional Laboratory Markers in Malnutrition / U. Keller. Journal Clinical Medicine. 2019. Vol. 8(6). P. 775. doi: 10.3390/jcm8060775.
  20. Verbrugge F.H., Dupont M., Steels P., Grieten L., Malbrain M. et al. Abdominal Contributions to Cardiorenal Dysfunction in Congestive Heart Failure. J. Am. Coll. Cardiol. 2013. Vol. 62. P. 485-495. doi: 10.1016/j.jacc.2013.04.070.
  21. Pancreatic exocrine insufficiency in patients with chronic heart failure and its possible association with appetite loss / T. Xia, X. Chai, J. Shen. PLoS One. 2017. Vol. 12(11). P. e0187804. doi: 10.1371/journal.pone.0187804.
  22. Effects of the lercanidipine-enalapril combination vs. the corresponding monotherapies on home blood pressure in hypertension: evidence from a large database / G. Mancia, S. Omboni, I. Chazova, A. Coca, X. Girerd et al.; FELT Study Group. Journal Hypertension. 2016. Vol. 34(1). P. 139-48. doi: 10.1097/HJH.0000000000000767.
  23. Kuryata O.V., Frolova Ye.O. Lipidnyy obmin i kardiovaskulyarnyy ryzyk u khvorykh na khronichnu khvorobu nyrok: monohra–fiya. Dnipropetrovska medychna akademiya MOZ Ukrayiny. Dnipropetrovsk: Herda; 2013. 112 р. (in Ukrainian).
  24. Renin-angiotensin system antagonists, glomerular filtration rate and blood pressure / D.D. Ivanov. Kidneys. 2018. Vol. 7(1). P. 6-10. doi: 10.22141/2307-1257.7.1.2018.122214.
  25. Filippova A.Yu., Löhr M., Kryvoshei V.V. Blood lipid spectrum and elastic properties of arteries in patients with chronic pancrea–titis in combination with arterial hypertension. Medicni perspektivi. 2022. Vol. 27(1). P. 42-49. doi: 10.26641/2307-0404.2022.1.254320.
  26. Malnutrition and Cachexia in Heart Failure / A. Rahman et al. JPEN Journal Parenteral Enteral Nutrition. 2016. Vol. 40(4). P. 475-86. doi: 10.1177/0148607114566854.
  27. Kemp C.D., Conte J.V. The pathophysiology of heart failure. Cardiovascular Pathology. 2012. Vol. 21(5). P. 365-71. doi: 10.1016/j.carpath.2011.11.007.
  28. Evaluation of malnutrition with blood ghrelin and fecal elastase levels in acute decompensated heart failure patients / M. Özcan et al. Turk Kardiyol Dern Ars. 2015. Vol. 43(2). P. 131-137. doi: 10.5543/tkda.2015.06606.
  29. Pancreatic exocrine insufficiency and cardiovascular risk in patients with chronic pancreatitis: a prospective, longitudinal cohort study / D. de la Iglesia et al. J Gastroenterol Hepatol. 2019. Vol. 34(1). P. 277-283. doi: 10.1111/jgh.14460.
  30. Filippova O.Yu., Kryvoshey V.V. Quality of life in chronic pancreatitis with accompanying arterial hypertension in age aspect and its relationship with malnutrition markers. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2023. Vol. 2(84). P. 158-162. doi: 10.26724/2079-8334-2023-2-84-158-162.
  31. United European gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU) / J.M. Löhr et al. United European Gastroenterol J. 2017. Vol. 5. P. 153-99. doi: 10.1177/2050640616684695.
  32. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension / B. Williams et al. Eur Heart J. 2018. Vol. 39(33). P. 3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.
  33. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice / F.L.J. Visseren et al. Eur Heart J. 2021. Vol. 42(34). P. 3227-3337. doi: 10.1093/eurheartj/ehab484.
  34. Chronic pancreatitis and the heart disease: still terra incognita? / S. Nikolic et al. World J Gastroenterol. 2019. Vol. 25(44). P. 6561-6570. doi: 10.3748/wjg.v25.i44.6561.
  35. Chronic Pancreatitis Correlates with Increased Risk of Cerebrovascular Disease: A Retrospective Population-Based Cohort Study in Taiwan / T.S. Wong et al. Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95. e3266. doi: 10.1097/MD.0000000000003266.
  36. Exocrine pancreas insufficiency in chronic pancreatitis. Risk factors and associations with complications. A multicentre study of 1869 patients / F. Erchinger et al. Pancreatology. 2022. Vol. 22(3). P. 374-380. doi: 10.1016/j.pan.2022.02.003.

Вернуться к номеру