Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №3, 2023

Вернуться к номеру

Особливості досягнення й підтримання ремісії функціональних порушень роботи кишечника

Особливості досягнення й підтримання ремісії функціональних порушень роботи кишечника

Авторы: Джанелідзе Д.Т.
ГастроЦентр «Олімед», м. Київ, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Пошук літератури проводився в базах даних Scopus і MEDLINE. Функціональні захворювання кишечника тепер розглядають як спектр кишкових симптомів, які утворюють шість варіантів: синдром подразненого кишечника (СПК), функціональний запор, функціональна діарея, функціональне здуття/розтягнення, неспецифічний функціональний кишковий розлад та опіоїд-індукований запор. На сьогодні етіологічні чинники виникнення симптомів СПК повністю не встановлені. Відсутність чіткого розуміння патогенетичних механізмів розвитку того чи іншого функціонального захворювання кишечника, у тому числі СПК, з урахуванням наявності різноманітних структурно-морфологічних порушень у стінці кишки диктує необхідність пошуку нових препаратів, дія яких буде спрямована на різні ланки патогенезу кишкових захворювань. До складу нового оригінального колонопротектора Колонзак входять такі інгредієнти: кальцію бутират — еквівалентно 250 мг масляної кислоти, фруктоолігосахариди (інулін) — 100 мг і один мільярд штамів біфідобактерій (B.bifidum & B.lactis). З урахуванням ефектів інуліну, масляної кислоти і біфідобактерій Колонзак є колонопротектором, який відновлює енергетичний потенціал колоноцитів, нормалізує продукцію слизу і функцію келихоподібних клітин, знижує проникність слизової оболонки, має канцеропревентивні властивості стосовно нормальних колоноцитів і гальмує зростання і реплікацію пухлинних клітин кишечника, а також, як пре- і пробіотик, створює умови для зростання і нормалізації кишкової мікрофлори, зміни якої різного ступеня вираженості зустрічаються як при запальних, так і при функціональних захворюваннях кишечника. Застосування препаратів, що містять масляну кислоту і харчові волокна, які не ферментуються, є перспективним напрямком у профілактиці раку товстої кишки. Необхідно провести подальші дослідження у вказаному напрямку, які дозволять оптимізувати дозу й тривалість лікування препаратом Колонзак, а також визначити групи пацієнтів, найбільш чутливих до лікування мультикомпонентними колонопротекторами.

The literature search was conducted in the Scopus and MEDLINE databases. Functional bowel disorders are now viewed as a spectrum of intestinal symptoms that form six variants: irritable bowel syndrome (IBS), functional constipation, functional diarrhea, functional bloating/distention, unspecified functional bowel disorder, and opioid-induced constipation. To date, the etiological factors for IBS symptoms have not been fully elucidated. The lack of a clear understanding of the pathogenetic mechanisms of functional intestinal disorders, including IBS, taking into account the presence of various structural and morphological disorders in the intestinal wall dictates the need to find new drugs whose action will be aimed at various links of the pathogenesis of intestinal diseases. Colonzac, a new original colonoprotector, includes the following ingredients: calcium butyrate — equivalent to 250 mg of butyric acid, fructooligosaccharides (inulin) 100 mg and one billion strains of bifidobacteria (B.bifidum & B.lactis). Given the effects of inulin, butyric acid and bifidobacteria, Colonzac is a colonoprotector that restores the energy potential of colonocytes, normalizes the production of mucus and the function of goblet cells, reduces the permeability of the mucous membrane, has cancer-preventive properties in relation to normal colonocytes and inhibits the growth and replication of intestinal tumor cells. Furthermore, as a pre- and probiotic, it creates conditions for the growth and normalization of intestinal microflora the composition of which varies to some extent in both inflammatory and functional intestinal diseases. The use of preparations containing butyric acid and non-fermentable dietary fibers is a promising direction in the prevention of colon cancer. Further research is needed in this direction to optimize the dosage and duration of treatment with Colonzac and to identify patient groups most sensitive to treatment with multi-component colonoprotectors.


Ключевые слова

cиндром подразненого кишечника; колонопротектор; Колонзак; бутират; масляна кислота; пробіотики; огляд

irritable bowel syndrome; coloprotector; Colonzac; butyrate; butyric acid; probiotics; review

Протягом останніх 15 років відбувся значний прогрес у розумінні патофізіології функціональної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ), були запропоновані ефективніші способи діагностики й лікування пацієнтів.
У IV Римських критеріях (2016) підкреслено важливе значення патофізіологічної взаємодії між кишечником і головним мозком, а також внесена низка уточнень і змін, зокрема видалено термін «функціональний» з назв розділів, рекомендовано по можливості відмовитися від використання терміна «функціональний», зокрема термін «функціональне нетримання калу» замінено на «нетримання калу», «функціональний абдомінальний больовий синдром» — на «центрально-опосередкований абдомінальний больовий синдром», «функціональні захворювання ШКТ» — на «порушення взаємодії «кишечник — головний мозок», а також розроблено нові визначення деяких функціональних патологій. Відповідно до нового визначення до розладів взаємодії «кишечник — головний мозок» належить група захворювань, при яких поява патологічної симптоматики обумовлена порушенням моторики, вісцеральною гіперчутливістю, зміною функцій слизової оболонки та імунної системи, порушенням кишкової мікробіоти, зміною сприйняття сигналів у центральній нервовій системі.
Змінено діагностичні критерії синдрому подразненого кишечника (СПК). Раніше СПК діагностували за наявності рецидивуючого абдомінального болю або дискомфорту протягом 3 днів на місяць упродовж 3 останніх місяців за умови, що стан пацієнта покращувався після дефекації або початок захворювання був асоційований зі зміною частоти випорожнень і/або форми калу. У новій редакції СПК зміна стосується частоти абдомінального болю: діагноз СПК є правомочним, якщо пацієнт відчуває абдомінальний біль щонайменше 1 раз на тиждень протягом 3 останніх місяців. Крім того, з діагностичних критеріїв СПК видалено поняття «дискомфорт», а додаткову умову «поліпшення після дефекації» замінено на «пов’язане з дефекацією».
Функціональні захворювання кишечника тепер розглядають як спектр кишкових симптомів, які мають 6 варіантів: СПК, функціональний запор, функціональна діарея, функціональне здуття, неспецифічний функціональний кишковий розлад і опіоїд-індукований запор.
Визначення підтипів СПК (з переважанням запору, діареї, змішаний варіант, некласифікований варіант) у даний час ґрунтується на визначенні пропорції змінених випорожнень (грудкуваті/тверді або неоформлені/рідкі), а не всіх калових мас, які можуть містити кал з нормальною консистенцією.
Поширеність СПК варіює в різних країнах залежно від особливостей способу життя, харчування, а також критеріїв, що використовуються для діагностики. За даними статистики, кожен десятий житель планети страждає від СПК. З кожним роком кількість пацієнтів зростає. Лікарі різних спеціальностей, які займаються веденням пацієнтів із СПК, добре знають, яка це тяжка для лікування група пацієнтів.
На сьогодні етіологічні причини виникнення симптомів СПК повністю не встановлені. Пацієнти відзначають різні події, які могли стати пусковим фактором у розвитку захворювання. Більшість пацієнтів пов’язують погіршення стану з психоемоційним стресом, фізичною перевтомою, порушенням режиму харчування, вживанням певних продуктів харчування. У жінок спровокувати симптоми СПК може зміна гормонального фону. Зрушення нейрогуморальної регуляції моторики кишки, порушення вісцеральної чутливості, генетичні чинники, зміна мікробіоценозу кишечника розглядаються як основні механізми, що впливають на патогенез СПК. Провідні фахівці в галузі вивчення даної проблеми віддають перевагу біопсихосоціальній моделі СПК.
Структурні порушення кишкової стінки при СПК проявляються підвищенням кишкової проникності за рахунок зменшення експресії глутамінсинтетази, зміною функції щільних контактів між епітеліальними клітинами, порушенням всмоктування жовчних кислот унаслідок мутації їх транспортера в клубовій кишці, що призводить до зміни кишкового мікробіому.
Запалення й імунна дисрегуляція лежать в основі не лише постінфекційного СПК, але й СПК без попереднього інфікування, особливо при СПК з діареєю. Наявність кореляції між розвитком мінімального запалення в слизовій оболонці та симптоматикою СПК вказує на можливу роль запальних і дисрегуляторних порушень імунної системи кишечника як причину, характерну для СПК-симптоматики. На ендоскопічному фото (рис. 1) зображено слизову оболонку товстої кишки пацієнта з діагнозом постінфекційного СПК, тип 2, з діареєю — макроскопічний варіант норми.
У слизовій оболонці кишечника пацієнтів із СПК відзначено підвищення рівня інтраепітеліальних лімфоцитів, плазматичних і тучних клітин. Останні несуть на своїй поверхні рецептори IgE і виділяють при дегрануляції велику кількість біологічно активних речовин (гепарин, лейкотрієни, протеази), що призводить до активації Т-клітин і диференціювання їх у функціональні ефекторні клітини (CD8+-цитотоксичні Т-клітини, CD4+-Т-хелперні клітини).
Дегрануляція тучних клітин виявлена в безпосередній близькості від нервових волокон у слизовій оболонці в пацієнтів з постінфекційним СПК, що є підтвердженням участі запалення в сенсибілізації нервових закінчень з подальшим формуванням вісцеральної гіперчутливості в цієї групи хворих. Отже, болючі відчуття при вісцеральній гіперчутливості в осіб із СПК є наслідком пошкодження ентеральної нервової системи в умовах зміни складу бактеріальної мікрофлори кишечника або в результаті перенесеної кишкової інфекції.
Порушення вісцеральної регуляції на периферичному рівні підтверджуються більш частою (у 3,4–3,9 раза) зустрічальністю ішемії товстої кишки в пацієнтів із СПК, ніж у загальній популяції. В основі цього лежить гіперчутливість судин, підвищена реактивність автономної нервової системи й зміни чутливості серотонінових рецепторів.
Відсутність чіткого розуміння патогенетичних механізмів розвитку того чи іншого функціонального захворювання кишечника з урахуванням наявності різноманітних структурно-морфологічних порушень у стінці кишки диктує необхідність пошуку нових препаратів, дія яких буде спрямована на різні ланки патогенезу кишкових захворювань.
У даний час на фармацевтичному ринку України є оригінальний колонопротектор Колонзак, до складу якого входять такі інгредієнти: кальцію бутират — еквівалентно 250 мг масляної кислоти, фруктоолігосахариди (інулін) — 100 мг, штами бутират-продукуючих біфідобактерій Bifidum Bb-06 SD6576 (18 мг) ~1,8 × 109 КУО (CFU) і Lactis Bl-04 ATCC SD5219 (1,8 мг) ~0,9 × 109 КУО (CFU) у 1 капсулі відповідно.
Масляна кислота (бутират) належить до коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) і є, поряд з оцтовою (ацетат) і пропіоновою (пропіонат) кислотами, основним продуктом ферментації вуглеводів анаеробними бактеріями, що домінують у нормі у складі кишкової мікрофлори. Співвідношення концентрацій трьох основних КЛЖК у калі (ацетат, пропіонат, бутират) становить 60 : 20 : 20 %.
Бутират (масляна кислота), що входить до складу Колонзаку, — це природна КЛЖК, яка утворюється в товстому кишечнику в результаті активності кишкової мікрофлори, що ферментує харчові волокна і неперетравлювані вуглеводи. Основна функція масляної кислоти — постачання колоноцитам енергії для поліпшення метаболізму, контролю нормального розвитку клітини і посилення захисної ролі щодо захворювань товстого кишечника (рис. 2). В епітеліальних клітинах бутират швидко засвоюється й метаболізується в мітохондріях до СО2 та ацетил-КоА (ключовий етап окисного метаболічного шляху). Крім виконання функції вихідного постачальника енергії та регулятора метаболізму для нормальних колоноцитів, масляна кислота дає важливі сприятливі ефекти щодо запальних процесів у товстій кишці. 
Ці ефекти зумовлені множинними механізмами, що діють на рівні слизової оболонки й включають: 1) відновлення функції епітеліального бар’єра; 2) збільшення синтезу муцину й білків; 3) зниження секреції для запальних медіаторів, таких як фактор некрозу пухлини α, оксид азоту, γ-інтерферон, інтерлейкін (ІЛ) 2, ІЛ-12; 4) підвищення вивільнення протизапального цитокіну ІЛ-10 з моноцитів; 5) інгібування адгезії ендотеліальних лейкоцитів; 6) активацію макрофагального ядерного фактора. Бутират також значно зменшує γ-інтерферон-індуковане вивільнення білка-10 у субепітеліальних міофібробластах кишечника людини. Значимість ролі бутирату як потужного регулятора гомеостазу товстої кишки підтверджується тим, що він знижує кишкову продукцію ІЛ-8 і кишкову експресію Toll-подібного рецептора 4, який, у свою чергу, вважається важливим компонентом уродженого імунітету.
Застосування бутирату знижує вісцеральну гіперчутливість і продукцію прозапальних цитокінів у пацієнтів із СПК. Зокрема, додаткове до стандартної терапії використання бутирату в дозі 250 мг/добу у хворих на СПК сприяло більш вираженому зменшенню больового синдрому, нормалізації випорожнень і підвищенню якості життя порівняно з плацебо.
Інулін, що входить до складу Колонзаку, є природним розчинним харчовим волокном, добре не перетравлюваним, здатним проходити через шлунок і тонкий кишечник без змін або абсорбції. Інулін є сумішшю оліго- і полісахаридів з кількістю фруктозних залишків від 2 до 60. Коли інулін досягає товстого кишечника, він стимулює зростання корисних бактерій, які, у свою чергу, ферментують інулін, що призводить до утворення ендогенної масляної кислоти, яку в даний час розглядають як ефективний колонопротектор.
Сприяючи розмноженню корисної мікрофлори, інулін посилює її детоксикаційні функції і таким чином підвищує колонізаційну резистентність організму, здатність мікрофлори підтримувати всі види обміну речовин в організмі, особливо вуглеводний і ліпідний метаболізм, має імуномодулюючу й антиоксидантну дію.
Частина інуліну в нерозщепленому вигляді виводиться з організму, зв’язуючи кристали холестерину, жирні кислоти, токсичні й хімічні сполуки, що потрапили в організм з їжею або утворилися в процесі життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Отже, інулін виступає одночасно як пребіотичний фактор для мікрофлори товстої кишки, промоутер синтезу ендогенної масляної кислоти, сорбент, антиоксидант та імуномодулятор. Інулін — добре відомий і вивчений пребіотик, що має всі корисні ефекти, властиві групі пребіотиків. Встановлено також, що введення інуліну може знизити запалення кишечника, запобігти утворенню передракових і пухлинних вогнищ у товстій кишці у тварин шляхом стимуляції апоптозу колоноцитів.
Наявність у складі Колонзаку біфідобактерій Bifidobacterium bifidum і Bifidobacterium lactis є дуже значущою з огляду на поліфункціональність біфідобактерій в організмі. Антитоксична дія B.bifidum забезпечується швидким заселенням кишечника, відновленням нормальної мікрофлори, яка перешкоджає проникненню токсинів у внутрішнє середовище організму і, будучи природним біосорбентом, акумулює у значній кількості речовини, які потрапляють ззовні, або токсичні речовини (аміак), що утворюються в організмі, та масла. Важливо, що B.bifidum має антидіарейний ефект, заснований на природному антагонізмі до широкого спектра патогенних (шигели, сальмонели, золотистий стафілокок тощо) та умовно-патогенних мікроорганізмів (протей, клебсієли тощо).
Виробляючи оцтову і молочну кислоти, B.bifidum сприяє зниженню рН кишечника, що сприяє обмеженню розмноження потенційно патогенних і гнильних бактерій, усуває метеоризм, зменшує побічні ефекти трикомпонентної та чотирикомпонентної терапії захворювань, асоційованих з Helicobacter. У високих концентраціях біфідобактерії активізують пристінкове травлення кишечника, підвищують синтез вітамінів та амінокислот, посилюють захисну функцію кишечника й загальний імунний захист організму, сприяють регенерації слизової оболонки кишечника.
B.lactis — анаеробний штам біфідобактерій, який поряд з B.bifidum запобігає діареї та зменшує її тривалість, стимулює імунну систему, сприяє підвищенню абсорбції та концентрації кальцію в крові, зменшує вираженість алергічних і запальних реакцій.
За даними Всесвітньої гастроентерологічної організації (WGO) 2017 р., збільшення кількості кишкових біфідобактерій має позитивний вплив на здоров’я людини за рахунок вироблення компонентів, що інгібують потенційні патогени, зниження рівня аміаку в крові та збільшення продукції вітамінів, травних ферментів. WGO рекомендує прийом від 5 до 40 млрд пробіотичних бактерій на добу за наявності діагнозу СПК. На ринку України таку кількість бактерій у дозі 2 капсули на добу містить комплексний засіб Колонзак.
З урахуванням ефектів інуліну, масляної кислоти та біфідобактерій Колонзак є колонопротектором, який відновлює енергетичний потенціал колоноцитів, нормалізує слизоутворення і функцію келихоподібних клітин, знижує проникність слизової оболонки, має канцеропревентивну дію щодо нормальних колоноцитів кишечника, а також, як пре-і пробіотик, створює умови для росту й нормалізації кишкової мікрофлори, зміни якої різного ступеня вираженості зустрічаються як при запальних, так і при функціональних захворюваннях кишечника.
Отже, Колонзак впливає на провідні етіопатогенетичні механізми виникнення локальних і системних порушень функцій при СПК. Множинні позитивні ефекти засобу дозволяють використовувати його при будь-яких формах СПК. Включення Колонзаку до алгоритму лікування підвищує ефективність терапії без необхідності збільшення доз інших препаратів, оскільки Колонзак діє на різні компоненти патогенезу СПК.
Застосування засобів, що містять масляну кислоту і неферментовані харчові волокна, є також перспективним напрямком у профілактиці раку товстої кишки. Необхідно провести подальші дослідження в згаданому напрямку, які дозволять оптимізувати групи пацієнтів, найбільш чутливих до лікування мультикомпонентними колонопротекторами.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 19.07.2023
Рецензовано/Revised 26.08.2023
Прийнято до друку/Accepted 01.09.2023

Список литературы

  1. Aziz I., Tornblom H., Palsson O. et al. How the change in IBS Criteria from Rome III to Rome IV impacts on clinical characteristics and key pathophysiological factors. Am. J. Gastroenterol. 2018. doi: 10.1038/s41395-018-0074-z [Epub ahead of print].
  2. Gwee K., Ghoshal U., Chen M. Irritable bowel syndrome in Asia: pathogenesis, natural history, epidemiology and management. J. Gastroenterol. Hepatol. 2018. 33. 99-110.
  3. Canon M., Ruiz A., Rondon M., Alvarado J. Prevalence of irritable bowel syndrome and health related quality of life in adults aged 18 to 30 years in a Colombian University: an electronic survey. Ann. Gastroenterol. 2017. 30. 67-75.
  4. Sperber A., Dumitrascu D., Fukudo S. et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: a Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017. 66. 1075-82.
  5. Vork L., Weerts Z., Mujagic J. et al. Rome III vs Rome IV criteria for irritable bowel syndrome: a comparison of clinical characteristics in a large cohort study. Neurogastroenterol. Motil. 2018. doi: 10.1111/nmo.13189.
  6. Waehrens R., Zoller B., Sundguist J. et al. A Swedish national adoption study of risk of irritable bowel syndrome (IBS). BMJ Open. Gastroenterol. 2017. 214. e000156.
  7. Klem F., Wadhwa A., Prokop L. et al. Prevalence, risk factors and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017. 152. 1042-54.
  8. Chen B., Kim J., Zhang Y. et al. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. doi: 10.1007/s00535-018-1476-9.
  9. Mulak A., Paradowski L. Interakcje jelitowo-mózgowe — nowe aspekty patogenetyczne. Terapia. 2017. 1. 8-12.
  10. Lee C., Doo E., Choi J. et al. The increased level of depression and anxiety in irritable bowel syndrome patients compared with healthy controls: systematic review and meta-analysis. J. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 23. 349-62.
  11. Wu J., Chan A., Chan Y. et al. The current treatment landscape of irritable bowel syndrome in adults in Hong Kong: consensus statements. Hong Kong Med. J. 2017. 23. 641-7.
  12. Moayyedi P., Mearin F., Azpiroz F. et al. Irritable bowel syndrome diagnosis and management: a simplified algorithm for clinical practice. Unit. Eur. Gastroenterol. J. 2017. 5. 773-88.
  13. Song K., Jung H., Kim H. et al. Clinical practice guidelines for irritable bowel syndrome in Korea. 2017. Revised Edition. J. Neurogastroenterol. Motility. 2018. 24. 197-215.
  14. Aasbrenn M., Lydersen S., Farup P. A conservative weight loss intervention relieves bowel symptoms in morbidly obese subjects with irritable bowel syndrome: a prospective cohort study. J. Obes. 2018. 2018. 3732753.
  15. Maleki B., Tartibian B., Mooren F. et al. Low-to-moderate intensity aerobic exercise training modulates irritable bowel syndrome through antioxidative and inflammatory mechanisms in women: results of a randomized controlled trial. Cytokine. 2018. 102. 18-25.
  16. Laird K., Tanner-Smith E., Russell A. et al. Comparative efficacy of psychological therapies for improving mental health and daily functioning in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Clin. Psychol. Rev. 2017. 51. 142-52.
  17. Schnabel L., Buscail C., Sabate J. et al. Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the French NutriNet-Santé Cohort. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 1217-28.
  18. Ali A., Weiss T.R., McKee D. et al. Efficacy of individualised diets in patients with irritable bowel syndrome: a randomized controlled trial. BMJ Open Gastroenterol. 2017. 4. e000164.
  19. Buscail C., Sabate J., Bouchoucha M. et al. Association bet–ween self-reported vegetarian diet and the irritable bowel syndrome in the French NutriNet cohort. PLoS One. 2017. 12. e0183039.
  20. Hustoft T.N., Hausken T., Ystad S.O. et al. Effects of varying dietary content of fermentable short-chain carbohydrates on symptoms, fecal microenvironment, and cytokine profiles in patients with irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://doi.org/10.1111/nmo.
  21. Krogsgaard L.R., Lyngesen M., Bytzer P. Systematic review: quality of trials on the symptomatic effects of the low FODMAP diet for irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2017. 45. 1506-13.
  22. Hod K., Sperber A.D., Ron Y. et al. A double-blind, placebo-controlled study to assess the effect of a probiotic mixture on symptoms and inflammatory markers in women with diarrhea-predominant IBS. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://doi.org/10.1111/nmo.
  23. Pinto-Sanchez M.I., Hall G.B., Ghajar K. et al. Probiotic Bifidobacterium longum NCC3001 reduces depression scores and alters brain activity: a pilot study in patients with irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2017. 153. 448-59.
  24. Agger J.L., Schroder A., Gormsen L.K. et al. Imipramine versus placebo for multiple functional somatic syndromes (STreSS-3): a double-blind, randomised study. Lancet Psychiatry. 2017. 4. 378-88.
  25. Chen B., Kim J., Zhang Y., Du L. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. 53. 807-18.
  26. Bruzzese E., Pesce M., Sarelli G., Guarino A. Pharmacokinetic drug evaluation of rifaximin for treatment of diarrhea-pre-dominant irritable bowel syndrome. Expert Opin. Drug Metab. Toxicol. 2018. 14. 753-60.
  27. Brenner D.M., Fogel R., Dorn S.D. et al. Efficacy, safety, and tolerability of plecanatide in patients with irritable bowel syndrome with constipation: results of two phase 3 randomized clinical trials. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 735-45.
  28. Cryer B., Drossman D.A., Chey W.D. et al. Analysis of nausea in clinical studies of lubiprostone for the treatment of constipation disorders. Dig. Dis. Sci. 2017. 62. 3568-78.
  29. Halkjær S., Christensen A., Lo B. et al. Faecal microbiota transplantation alters gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: results from a randomised, double-blind placebo-controlled study. Gut. 2018. Jul 6. pii: gut-jnl-2018-316434. doi: 10.1136/gutjnl-2018-316434.
  30. Johnsen P., Hilpüsch F., Cavanagh J. et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate-to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, single-centre trial. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2018. 3. 17-24.

Вернуться к номеру