Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал "Травма" Том 24, №3, 2023

Повернутися до номеру

Оптимізація системи лікування постраждалих із вогнепальними переломами довгих кісток

Автори: Бур’янов О.А. (1), Ярмолюк Ю.О. (2), Деркач С.О. (1), Клапчук Ю.В. (3), Лось Д.В. (4)
(1) — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національний військовий медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна
(3) — Військовий медичний клінічний центр Північного регіону, м. Харків, Україна
(4) — Військовий медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

Рубрики: Травмотологія та ортопедія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Повномасштабна війна на території України розкрила низку проблемних питань щодо лікувально-евакуаційних заходів у постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок, які потребують пошуку шляхів їх вирішення та обґрунтування пропозицій щодо оптимізації відкоригованої системи лікування поранених. За 3-місячний проміжок часу кількість пацієнтів з вогнепальними пораненнями кінцівок та тяжкість ушкоджень значно зросли, що пов’язано насамперед із застосуванням зброї з високою кінетичною енергією (систем РСЗВ «Град», «Смерч», авіабомб, зокрема касетних боєприпасів, артилерійської та танкової зброї (великого калібру)), що призвело до збільшення кількості пацієнтів з тяжкими вогнепальними травмами. З урахуванням цих особливостей постало питання не лише щодо підготовки фахівців із лікування сучасної бойової травми, але й щодо оптимізації лікувального процесу, саме тому ця тема актуальна. Мета роботи: аналіз системи хірургічного лікування потерпілих з вогнепальними пораненнями кінцівок у зв’язку з оптимізацією алгоритму хірургічного лікування на рівнях медичної евакуації. Матеріали та методи дослідження. Статистичні матеріали за період з 24 лютого по травень 2022 р. та дані АТО/ООС 2014–2021 рр. Методи дослідження: описовий, порівняльний аналіз, системний підхід, статистичний. За результатами дослідження виявлено низку дискусійних питань щодо організації системи лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями: аналіз розподілу постраждалих за видом фактора, що вражає; оптимізація сортування пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок; загальна характеристика основних засад лікування на госпітальному етапі; наявність помилок при лікуванні постраждалих з вогнепальними пораненнями довгих кісток. Висновки. Широке застосування зброї з високою кінетичною енергією в ході повномасштабної війни визначило збільшення частки уражень кінцівок і тяжкість цих поранень. При цьому сталося збільшення кількості постраждалих з ампутованими кінцівками, дефектами довгих кісток та поліструктурними ураженнями. Раціональне медичне сортування при масовому надходженні поранених із пошкодженням кінцівок, що нами проводилося, дозволило створити умови для повноцінного проведення лікувально-діагностичних заходів з подальшим визначенням пріоритетних напрямків.

Background. The full-scale war with the russian federation on the territory of Ukraine revealed a number of problematic issues regarding medical and evacuation measures for victims with gunshot injuries to the extremities, requiring the search for ways to solve them and substantiate proposals for optimizing the adjusted system of treating victims. Over a 3-month period, the number of patients with gunshot wounds to the limbs and the severity of injuries increased significantly, which is primarily due to the use of weapons with high kinetic energy (Grad, Smerch MLRS systems, air bombs, including cluster munitions, artillery and tanks (large caliber)), which led to an increase in the number of patients with severe gunshot injuries. Given these features, the question arose not only regarding the training of specialists in the treatment of modern combat injuries, but also optimizing the therapeutic process, which made this topic relevant. The aim: to analyze the system of surgical treatment for victims with gunshot wounds to the extremities by optimizing the algorithm of surgical treatment at the levels of medical evacuation. Materials and methods. Statistical materials for the period from February 24 to May 2022 and ATO/JFO data for 2014–2021. Research methods: descriptive, comparative analysis, systematic approach, statistical. Based on study results, a number of debatable issues on organizing a system for the treatment of victims with gunshot wounds were identified: analysis of the distribution of patients by a type of damaging factor; optimization of triage of victims with gunshot wounds to the extremities; general characteristics of the basic principles of treatment at the hospital stage; the presence of errors in the treatment of victims with long-bone gunshot fractures. Conclusions. The widespread use of weapons with high kinetic energy during the full-scale war with the russian federation in Ukraine determined an increase in the proportion of limb lesions and the severity of these injuries. At the same time, there was an increase in the number of victims with amputated limbs, defects in long bones and polystructural trauma. Rational medical triage in the mass admission of patients with limb injuries, which we carried out, made it possible to create conditions for the full implementation of medical and diagnostic measures with the subsequent determination of priority areas.


Ключові слова

система лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок; уражаючий фактор; спеціалізоване лікування; сучасні хірургічні технології

treatment system for victims with gunshot injuries to the extremities; damaging factor; specialized treatment; modern surgical technologies


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Отсроченный внутренний остеосинтез при лечении огнестрельных переломов. Ортопедия, травматология и протезирование. 2012. № 2. С. 114-118.
2. Lieder C., Hellman M., Haughom B., Szatkowski J. Mid to distal third tibial shaft fractures caused by gunshots. Characterization and incidence of distal intra-articular extension. Injury. 2016 Oct. 47(10). 2347-2351. Doi: 10.1016/j.injury.2016.06.023. Epub 2016 Jun 21.
3. Беленький В.А., Негодуйко В.В., Михайлусов Р.Н. Анализ ошибок при выполнении первичной хирургической обработки огнестрельных ран мягких тканей. Хирургия Украины. 2016. № 1. С. 7-13.
4. Король С.О., Беспаленко А.А. Використання сучасних методів спеціалізованого травматологічного лікування поранених з вогнепальними переломами довгих кісток (IV рівень надання медичної допомоги). Літопис травматології та ортопедії. 2018. № 1–2 (31–32). С. 28.
5. Бур’янов О.А., Лакша А.М., Ярмолюк Ю.О., Лакша А.А. Етапне хірургічне лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок. Літопис травматології та ортопедії. 2015. № 1–2(31–32). С. 50-52. 
6. Доманський А.М., Король С.О. Тактика ведення пацієнтів з тяжкими травмами кісток (Damage control orthopedics) у хірургічному лікуванні вогнепальних поранень кінцівок. Хірургія України. 2017. № 2. С. 39-42. 
7. Hennessy M.J., Banks H.H., Leach R.B., Quigley T.B. Extremity gunshot wound and gunshot fracture in civilian practice. Clinical Orthopaedics аnd Related Research. 2017. 114. 296-303.
8. Lerner A., Reis D., Soudry M. Severe Injuries to the Limbs/staged treatment. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, 2007.
9. Хоменко І.П., Король С.О., Шаповалов В.Ю. Організація надання хірургічної допомоги пораненим на рівнях медичного забезпечення при проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил). Військова медицина України. 2019. № 19. С. 5-15.
10. Engelmann E.W.M., Roche S., Maqungo S., Naude D.P., Held M. Treating fractures in lower limb gunshot injuries: The Cape Town experience. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research. 2019. 105(3). 517-22. Doi: 10.1016/j.otsr.2018.11.002.

Повернутися до номеру