Резюме
Відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2024), найбільш ефективне зниження артеріального тиску (АТ) і ризику кардіоваскулярних подій продемонстрували інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (ДГП БКК), тіазидні й тіазидоподібні діуретики. Саме тому їх використовують як препарати першого ряду. Згідно із цими рекомендаціями, стартовим лікуванням артеріальної гіпертензії (АГ) у більшості випадків має бути комбінована терапія двома препаратами (ІАПФ або БРА у поєднанні з БКК або діуретиком) у низькій дозі. Лерканідипін — ДГП БКК ІІІ покоління — має унікальний фармакологічний і клінічний профіль, основними характеристиками якого є висока ліпофільність, тривала антигіпертензивна дія, практично відсутність негативного інотропного впливу, нефропротекція, плейотропні ефекти (протизапальний, антиоксидантний, антиатерогенний). Лерканідипін розширює і пре-, і постгломерулярні артеріоли, завдяки чому коригує гломерулярну гіпертензію, забезпечує певну нефропротекторну дію, схожу на ефект інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Вважається, що ця здатність лерканідипіну обумовлена інгібуванням кальцієвих каналів L- і Т-типу на прегломерулярному і постгломерулярному рівнях нирок відповідно. Крім цього, лерканідипіну притаманні додаткові нефропротекторні ефекти, зокрема пригнічення проліферації мезангіальних клітин та антиоксидантна дія. Нефропротекторну та гіпоальбумінуричну дію лерканідипіну було підтверджено в дослідженнях DIAL, RED LEVEL, ZAFRA. Масштабний метааналіз (2 731 000 пацієнто-місяців) підтвердив високу безпеку лерканідипіну при ішемічній хворобі серця. Відповідно до результатів аналізу даних щодо частоти серцевих скорочень та АТ у спокої і при фізичних навантаженнях, застосування цього препарату в дозі 5–30 мг/добу не викликало рефлекторної симпатичної активації, небажаного зростання споживання міокардом кисню або раптової гіпотензії. Водночас у всіх проаналізованих дослідженнях на тлі лікування лерканідипіном спостерігалося зменшення кількості пацієнтів, у яких мали місце ознаки ішемії міокарда або стенокардії під час тестів з фізичним навантаженням. У більшості випадків лікування АГ доцільно розпочинати одразу з комбінованого лікування, яке має низку переваг: підвищення антигіпертензивної ефективності завдяки синергетичній дії препаратів з різним механізмом дії, зниження частоти виникнення побічних ефектів завдяки меншим дозам і простішій терапевтичній схемі застосування. Комбінація БКК та ІАПФ особливо дієва завдяки їхнім взаємодоповнювальним механізмам, які забезпечують високу антигіпертензивну ефективність і низьку частоту побічних ефектів (насамперед периферійних набряків), що обумовлює добру прихильність до лікування. Відповідно до результатів дослідження за участю майже 8,5 тис. пацієнтів, фіксована комбінація лерканідипіну/еналаприлу забезпечувала потужний антигіпертензивний результат у пацієнтів, які тільки розпочинали лікування, а також в осіб, які раніше отримували препарати для лікування АГ. Цільового рівня АТ досягли 80 % учасників. Побічні реакції були нетяжкими й зустрічалися рідко, а прихильність пацієнтів до лікування становила 98,5 %. У всіх наявних клінічних дослідженнях комбінація лерканідипіну/еналаприлу добре переносилася. Комплексне застосування лерканідипіну з еналаприлом мало також сприятливий вплив на ліпідний і глюкозний метаболізм.
According to the recommendations of the European Society of Cardiology (2024), the most effective reduction in blood pressure and the risk of cardiovascular events was demonstrated by angiotensin-converting enzyme inhibitors (ACEIs), angiotensin II receptor blockers (ARBs), dihydropyridine calcium channel blockers (DH-CCBs), thiazide and thiazide-like diuretics. That is why they are used as first-line drugs. According to these recommendations, the initial treatment of arterial hypertension in most cases should be combination therapy with two drugs (ACEIs or ARBs in combination with a DH-CCB or diuretic) in a low dose. Lercanidipine, a third-generation DH-CCB, has a unique pharmacological and clinical profile, the main characteristics of which are high lipophilicity, prolonged antihypertensive effect, practically no negative inotropic effect, nephroprotection, pleiotropic effects (anti-inflammatory, antioxidant, antiatherogenic). Lercanidipine dilates both pre- and post-glomerular arterioles, thereby correcting glomerular hypertension, providing a certain nephroprotective effect similar to the effect of the renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors. It is believed that this ability of lercanidipine is due to the inhibition of both L- and T-type calcium channels at the preglomerular and post-glomerular le-
vels of the kidneys, respectively. Also, lercanidipine has additional nephroprotective effects, including inhibition of mesangial cell proliferation and antioxidant activity. The nephroprotective and hypoalbuminuric effects of lercanidipine were confirmed in the DIAL, RED LEVEL, ZAFRA studies. A large-scale meta-ana-lysis (2,731,000 patient-months) confirmed the high safety of lercanidipine in ischemic heart disease. According to the analysis of data on heart rate and blood pressure at rest and during exercise, the use of this drug at a dose of 5–30 mg/day did not cause reflex sympathetic activation, an undesirable increase in myocardial oxygen consumption, or sudden hypotension. At the same time, in all the studies analyzed, there was a decrease in the number of patients with signs of myocardial ischemia or angina during exercise tests on the background of lercanidipine treatment. In most cases, it is advisable to start treatment for hypertension immediately with combination therapy, which has a number of advantages: increased antihypertensive efficacy due to the synergistic effect of drugs with different mechanisms of action, reduced incidence of side effects due to lower doses and a simpler therapeutic regimen. The combination of DH-CCBs and ACEIs is particularly effective due to their complementary mechanisms, which provide high antihypertensive efficacy and a low incidence of side effects (primarily peripheral edema), which leads to good adherence to treatment. According to the results of a study involving almost 8,500 patients, the fixed combination of lercanidipine/enalapril provided a powerful antihypertensive effect both in patients who were just starting treatment for the first time and in those who had previously received drugs for the treatment of hypertension. The target blood pressure level was achieved by 80 % of participants. Adverse reactions were mild and rare, and patient compliance was 98.5 %. In all available clinical studies, the combination of lercanidipine/enalapril was well tolerated. The combined use of lercanidipine with enalapril also had a beneficial effect on lipid and glucose metabolism.
Відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2024), найефективніше зниження артеріального тиску (АТ) і ризику кардіоваскулярних подій продемонстрували інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (ДГП БКК), тіазидні й тіазидоподібні діуретики. Саме тому їх використовують як препарати першого ряду. Згідно з тими самими рекомендаціями, стартовим лікуванням артеріальної гіпертензії (АГ) у більшості випадків має бути комбінована терапія двома препаратами (ІАПФ або БРА в поєднанні з БКК чи діуретиком) у низькій дозі (рис. 1).
Занідіп® — особливий представник ДГП БКК
Лерканідипін — ДГП БКК ІІІ покоління — має унікальний фармакологічний і клінічний профіль, основними характеристиками якого є висока ліпофільність, тривала антигіпертензивна дія, практично відсутність негативного інотропного впливу, нефропротекція, плейотропні ефекти (протизапальний, антиоксидантний, антиатерогенний) (Grassi G. et al., 2017; Ferri N. et al., 2022). Слід зауважити, що про наявність усіх переваг молекули можна говорити лише в разі використання оригінального лікарського препарату — Занідіп® (виробництво «Рекордаті Індастріа Хіміка е Фармасевтіка С.п.А.», Ірландія). Застосування оригінальних препаратів забезпечує гарантований результат терапії АГ і добру переносимість, що особливо важливо у хворих високого ризику.
Як і інші ДГП БКК, препарат Занідіп® блокує кальцієві канали L-типу в гладком’язових клітинах кровоносних судин, розслаблюючи їх і знижуючи в такий спосіб АТ. Висока ліпофільність лерканідипіну (Занідіп®) забезпечує йому зв’язування з ліпідними мембранами, тривалу взаємодію з кальцієвими каналами L-типу і більшу тривалість дії порівняно з іншими ДГП БКК (Grassi G. et al., 2017; Ferri N. et al., 2022). Ефективність препарату Занідіп® продемонстрована в осіб різного віку, з різними ступенями АГ (у тому числі з ізольованою систолічною АГ), у пацієнтів із цукровим діабетом, ураженням нирок. Стійка антигіпертензивна активність і відмінний профіль безпеки/переносимості забезпечують лерканідипіну (Занідіп®) високу частку відповіді на лікування (Grassi G. et al., 2017).
Так, у дослідженні TOLERANCE лерканідипін (Занідіп®) забезпечував достовірно кращий конт–роль АТ порівняно з амлодипіном (46 проти 34 %). Пацієнти, які отримували лерканідипін, також достовірно рідше потребували переходу на комбіновану терапію (38 проти 49 % у групі амлодипіну й ніфедипіну) або іншої модифікації антигіпертензивної терапії (9 проти 44 % у групі інших ДГП БКК) (Listerri J.L. et al., 2006). Подібні результати отримали й A. Goda та співавт. (2010), у дослідженні яких лерканідипін (Занідіп®) уже через 4 тижні лікування забезпечував зниження систолічного АТ на 22,5 ± 7,7 мм рт.ст., а амлодипін — на 20,7 ± 6,7 мм рт.ст. Для діастолічного АТ аналогічні показники становили 11,7 ± 3,9 мм рт.ст. і 10,9 ± 4,5 мм рт.ст. відповідно. І через 2 тижні, і через 12 тижнів частка осіб, які відповіли на лікування, була вищою в групі лерканідипіну порівняно з амлодипіном (53 проти 34 %, p < 0,001, і 93,9 проти 87,4 %, p = 0,03). Через 12 тижнів цільових показників АТ (< 140/90 мм рт.ст.) досягли достовірно більше пацієнтів групи лерканідипіну (68,3 проти 56,4 %; p < 0,01).
У багатоцентровому обсерваційному дослідженні LAURA оцінювалась антигіпертензивна ефективність лерканідипіну в реальних клінічних умовах. Учасниками дослідження стали понад 3000 пацієнтів з АГ і факторами ризику серцево-судинних захворювань (дисліпідемія, куріння, відповідний сімейний анамнез, ушкодження органів-мішеней). Уже через 6 міс. лікування лерканідипіном (Занідіп®) АТ знизився на 18,5/13,8; 23,0/15,2; 24,4/16,1 і 27,4/17,4 мм рт.ст. у пацієнтів низького, середнього, високого і дуже високого ризику відповідно. Конт-ролю АТ вдалося досягти в 55 % пацієнтів, які отримували лерканідипін (Занідіп®) у дозі 10 мг/добу, і 82 % пацієнтів, які приймали його в дозі 20 мг/добу. Водночас автори відзначили добру переносимість лерканідипіну, високу прихильність пацієнтів до лікування даним препаратом і низьку відсоткову частку відмов від лікування (Barrios V. et al., 2006).
Результати дослідження LERZAMIG свідчать, що антигіпертензивна ефективність препарату Занідіп® не залежала від індексу маси тіла або вмісту жирової тканини в організмі (Barrios V. et al., 2004), що особливо важливо в умовах сучасної пандемії надмірної маси тіла й ожиріння.
Переносимість препарату Занідіп® порівняно з амлодипіном
Прихильність пацієнтів до терапії суттєво покращує результати лікування артеріальної гіпертензії. Препарат Занідіп® добре переноситься й асоціюється з меншою частотою побічних ефектів, зокрема набряків нижніх кінцівок, порівняно з амлодипіном і ніфедипіном. У дослідженні ELYPSE загальна частка побічних ефектів лерканідипіну становила лише 6,5 %. Найчастіше зустрічалися головний біль (2,9 %), набряк нижніх кінцівок (1,2 %), відчуття припливів жару (1,1 %), однак відмова від лікування у зв’язку з побічними ефектами мала місце надзвичайно рідко — у < 1 % (Barrios V. et al., 2002).
За даними обсерваційного перехресного дослідження TOLERANCE, лерканідипін (Занідіп®) рідше викликав небажані побічні явища, асоційовані з вазодилатацією, та інші побічні ефекти, у тому числі тахікардію та втомлюваність (Listerri J.L. et al., 2006). Також була продемонстрована краща переносимість лерканідипіну (Занідіп®) порівняно з амлодипіном у хворих на ішемічний інсульт (Sinh C.T. et al., 2014; Cao T.S. et al., 2015).
Сучасні літературні джерела вказують, що в пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком слід віддавати перевагу лерканідипіну (Занідіп®) перед амлодипіном, оскільки навіть за умов нижчого соціоекономічного статусу, наявності цукрового діабету, гіперліпідемії та хронічної хвороби нирок і вищого кардіоваскулярного ризику за шкалами SCORE2/SCORE2-OP через 3 роки спостереження застосування лерканідипіну асоціювалося з меншою частотою великих кардіоваскулярних ускладнень (кардіоваскулярної смерті, інфаркту міокарда, інсульту, госпіталізації з приводу серцевої недостатності, коронарної реваскуляризації), ніж при застосуванні амлодипіну (2,8 проти 4,1 %) (Joo H.J. et al., 2024).
Поширеним побічним ефектом ДГП БКК є набряк нижніх кінцівок. Дослідження COHORT продемонструвало, що не всі ДГП БКК викликають цей ефект однаково часто. Так, лерканідипін (Занідіп®) ефективно знижував АТ і продемонстрував меншу на 91 % частоту розвитку набряків гомілки порівняно з амлодипіном [18]. Принципово важливо, що в осіб, які приймали препарат Занідіп®, була меншою не лише частота виникнення набряків, але і їх інтенсивність.
Нещодавній огляд, у якому було узагальнено результати досліджень і проведено їх метааналіз, підтвердив, що частота виникнення набряків на тлі прийому лерканідипіну не відрізнялася від такої при прийомі плацебо, натомість при прийомі амлодипіну частота цього побічного явища збільшувалася в 3,34 раза (Liang L. et al., 2022).
Вважається, що менша вираженість набряків на тлі застосування лерканідипіну обумовлена тим, що, на відміну від класичних ДГП БКК, лерканідипін (Занідіп®) розширює не лише приносні, але й виносні артеріоли і в нирках, і в капілярних ложах інших тканин, зменшуючи капілярну гіпертензію та, відповідно, розвиток набряку (Messerli F.H., Grossman E., 2002). Тобто лерканідипін діє як на пре-, так і на постнавантаження мікроциркуляторного русла.
Нефропротекторна дія препарату Занідіп®
Оскільки одним з основних органів-мішеней, що викликають АГ, є нирки, при виборі антигіпертензивного препарату обов’язково слід ураховувати наявність нефропротекторного ефекту. Щоб забезпечити оптимальну ниркову перфузію, препарат має не лише знижувати системний АТ, але й чинити сприятливий вплив на клубочкову гемодинаміку. Встановлено, що традиційні ДГП БКК (включно з амлодипіном) діють переважно на кальцієві канали L-типу, зумовлюючи значну дилатацію приносної клубочкової артеріоли і лише помірну — виносної. Такий дисбаланс може додатково спричиняти підвищення внутрішньоклубочкового тиску, протеїнурії та ураження нирок, тоді як лерканідипін (Занідіп®) розширює і пре-, і постгломерулярні артеріоли, завдяки чому коригує гломерулярну гіпертензію, забезпечує певну нефропротекторну дію, схожу на ефект інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Вважається, що ця здатність лерканідипіну (Занідіп®) обумовлена інгібуванням кальцієвих каналів L- і Т-типу на прегломерулярному та постгломерулярному рівнях нирок відповідно (рис. 2). Крім цього, препарату Занідіп® притаманні додаткові нефропротекторні ефекти, зокрема пригнічення проліферації мезангіальних клітин і антиоксидантна дія. Нефропротекторну й гіпоальбумінуричну дію лерканідипіну (Занідіп®) було підтверджено в дослідженнях DIAL, RED LEVEL, ZAFRA (табл. 1; Ferri N. et al., 2022; Dalla Vestra M. et al., 2004).
/10.jpg)
/11_2.jpg)
Кардіо- та нейропротекторні властивості лерканідипіну (Занідіп®)
У порівняльному дослідженні було продемонстровано, що за здатністю забезпечувати регрес гіпертрофії міокарда лівого шлуночка в осіб з АГ лерканідипін (Занідіп®) перевершував ефект блокатора рецепторів ангіотензину II лозартану (рис. 3). Показано, що лерканідипін (Занідіп®) покращував ендотелійзалежну вазодилатацію та мав антиатерогенну дію, не пов’язану з його антигіпертензивною ефективністю (Fogari R. et al., 2000; Sanchez A. et al., 1999).
Було також показано здатність препарату Занідіп® пригнічувати проліферацію гладком’язових клітин судин за рахунок зменшення кількості внутрішньоклітинних активних форм кисню та інактивації сигнального шляху Ras-ERK1/2. Дана властивість обумовлює доцільність застосування препарату Занідіп® для профілактики рестенозів коронарних артерій після черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (Wu J.R. et al., 2009).
Масштабний метааналіз (2 731 000 пацієнто-місяців) підтвердив високу безпеку лерканідипіну (Занідіп®) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Відповідно до результатів аналізу даних щодо частоти серцевих скорочень та АТ у спокої і при фізичних навантаженнях, застосування цього препарату в дозі 5–30 мг/добу не викликало рефлекторної симпатичної активації, небажаного зростання споживання міокардом кисню або раптової гіпотензії. Водночас у всіх проаналізованих дослідженнях на тлі лікування лерканідипіном спостерігалося зменшення кількості пацієнтів, у яких мали місце ознаки ішемії міокарда або ознаки стенокардії під час тестів з фізичним навантаженням (Specchia G. et al., 2001).
Дуже важливими є підтверджені нейропротекторні властивості лерканідипіну (Занідіп®), обумовлені антиоксидантними, протизапальними й антиапоптотичними властивостями даної молекули. На моделі ішемічного інсульту (двогодинна оклюзія середньої мозкової артерії) на фоні застосування лерканідипіну зменшувався неврологічний і моторний дефіцит, а також загальний обсяг інфаркту тканин мозку, водночас покращувався регіонарний церебральний кровотік (Gupta S. et al., 2016).
Додаткові переваги лерканідипіну (Занідіп®)
Попри нетривалий фармакокінетичний період напіввиведення з плазми крові, лерканідипін (Занідіп®) завдяки своїй унікальній мембранній кінетиці має тривалу антигіпертензивну активність, а завдяки своїй високій судинній селективності він практично позбавлений негативного інотропного ефекту. Після прийому, діючи впродовж щонайменше 24 годин, Занідіп® забезпечує захист, у тому числі в найбільш небезпечні ранкові години. Висока ефективність лерканідипіну (Занідіп®) була продемонстрована в пацієнтів з різними ступенями підвищення АГ і серцево-судинного ризику, у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією, у тому числі в осіб молодого та літнього віку. У хворих на цукровий діабет і пацієнтів з ушкодженням нирок лерканідипін (Занідіп®) чинить виражену нефропротекторну дію з достовірним зменшенням мікроальбумінурії та зростанням кліренсу креатиніну.
Висока ліпофільність лерканідипіну (Занідіп®) забезпечує повільний початок дії, тривалу релаксацію гладкої мускулатури і периферичну вазодилатацію. Ці дані свідчать, що препарат Занідіп® має тривалу дію, а це дозволяє приймати його 1 р/добу. Поступова вазодилатація під впливом лерканідипіну (Занідіп®) обумовлює вкрай низьку частоту такого побічного ефекту, як гіпотензія з рефлекторною тахікардією. Крім того, на відміну від інших БКК, як-от верапаміл та дилтіазем, лерканідипін (Занідіп®) не діє на кальцієві канали в атріовентрикулярному вузлі, отже, не знижує частоту серцевих скорочень у стані спокою або навантаження (Ferri N. et al., 2022).
Оскільки лерканідипін (Занідіп®) є високоліпофільним препаратом, це забезпечує молекулі лерканідипіну здатність краще проникати в гідрофобні мембрани клітин порівняно з іншими ДГП БКК і навіть потрапляти в гладком’язові клітини, оточені холестериновими атеросклеротичними бляшками. Це може пояснювати високу ефективність препарату Занідіп® у пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком і поширеним атеросклерозом (Pruijm M. et al., 2008).
Фіксована комбінація лерканідипіну/еналаприлу (Коріпрен)
У більшості випадків лікування АГ доцільно розпочинати одразу з комбінованого лікування, яке має низку переваг: підвищення антигіпертензивної ефективності завдяки синергетичній дії препаратів з різними механізмами дії, зниження частоти виникнення побічних ефектів завдяки меншим дозам і простішій терапевтичній схемі застосування. Комбінація БКК та ІАПФ особливо дієва завдяки їхнім взаємодоповнювальним механізмам, які забезпечують високу антигіпертензивну ефективність і низьку частоту побічних ефектів (насамперед периферійних набряків), що обумовлює добру прихильність до лікування (Ferri N. et al., 2022). За результатами дослідження ACCOMPLISH, комбінація БКК та ІАПФ більш виражено зменшувала загальну смертність, серцево-судинну захворюваність і смертність, а також досягнення таких кінцевих точок, як нефатальний інсульт і нефатальний інфаркт міокарда, ніж поєднання того ж самого ІАПФ з гідрохлортіазидом (Jamerson K.A. et al., 2008).
Указані вище набряки, зумовлені прийомом БКК, не асоціюються із затримкою натрію та води, оскільки ДГП БКК самі по собі мають натрійуретичну дію. Відповідно такі набряки не лікуються за допомогою діуретичної терапії. Доцільним методом профілактики таких набряків є початкове застосування комбінованих препаратів, які включають ДГП БКК та ІАПФ або БРА. Як було зазначено вище, останні два класи препаратів розширюють дрібні венули, зменшуючи капілярну гіпертензію (Messerli F.H., Grossman E., 2002).
Переваги комбінації лерканідипін/еналаприл (лікарський засіб Коріпрен, «Рекордаті Індастріа Хіміка е Фармасевтіка С.п.А.», Італія) над монотерапією будь-яким з компонентів продемонстровані в низці досліджень (Agrawal R. et al., 2006; Puig J.G. et al., 2007; Rump L.C., 2010). Частка досягнення цільових показників АТ у групі комбінованої терапії вдвічі перевищувала аналогічний показник у групах монотерапії (45 проти 18 і 19 %), а частота побічних ефектів залишалася на рівні застосування одного препарату (Agrawal R. et al., 2006). Різні механізми дії лерканідипіну й еналаприлу на системи регуляції АТ забезпечують цій комбінації потужну протекторну здатність щодо виникнення уражень органів-мішеней і значущих кардіоваскулярних подій. Принципово важливо, що застосування фіксованих комбінацій антигіпертензивних засобів визначає достовірно вищу прихильність пацієнтів до лікування (Borghi C., Santi F., 2012).
Відповідно до результатів дослідження за участю майже 8,5 тис. пацієнтів, фіксована комбінація лерканідипіну/еналаприлу (Коріпрен) забезпечувала потужний антигіпертензивний результат у пацієнтів, які тільки розпочинали лікування, а також в осіб, які раніше отримували препарати для лікування АГ. Цільового рівня АТ досягли 80 % учасників (рис. 4). Побічні реакції були нетяжкими й зустрічалися рідко, а прихильність пацієнтів до лікування становила 98,5 % (Rump L.C., 2010).
У всіх наявних клінічних дослідженнях комбінація лерканідипіну/еналаприлу добре переносилася. Комплексне застосування лерканідипіну з еналаприлом мало також сприятливий вплив на ліпідний і глюкозний метаболізм (Antza C. et al., 2016).
Висновки
Лерканідипін (Занідіп®) — ефективний і безпечний антигіпертензивний засіб. Важливо, що препарат Занідіп® забезпечує дилатацію і приносних, і виносних клубочкових артерій, протидіючи внутрішньоклубочковій гіпертензії. Саме тому Занідіп® може розглядатися як ідеальний антигіпертензивний препарат для пацієнтів з ризиком ниркової патології та, імовірно, як препарат першої лінії серед БКК. Розширення і аферентної, і еферентної артеріол капілярного ложа також зумовлює низьку імовірність виникнення набряку нижніх кінцівок на тлі застосування препарату Занідіп®. Висока ліпофільність цього препарату дає йому можливість ефективно реалізувати всі свої ефекти і в пацієнтів з дифузним атеросклерозом і високим кардіоваскулярним ризиком. Препарату Занідіп® притаманна найбільша селективність серед усіх БКК, що забезпечує цьому препарату відсутність негативного впливу на серце. Серед інших переваг препарату Занідіп® — здатність забезпечувати регрес гіпертрофії лівого шлуночка, здатність запобігати інриссульту, відмінна переносимість і сприятливий вплив на прогноз серцево-судинних захворювань. Препарат Занідіп® реалізує плавну й потужну антигіпертензивну дію протягом 24 год, надаючи захист в особливо небезпечні для пацієнтів кардіоваскулярного профілю ранкові години.
Комбінація лерканідипіну й еналаприлу (Коріпрен, «Рекордаті Індастріа Хіміка е Фармасевтіка С.п.А.», Італія) реалізує більш потужну антигіпертензивну дію порівняно з монотерапією будь-яким з компонентів, імовірно, через синергетичну дію складників, що також дозволяє мінімізувати імовірність розвитку побічних ефектів.
В 1 таблетці препарату Коріпрену міститься фіксована комбінація 10 мг лерканідипіну і 10 або 20 мг еналаприлу, що дозволяє обрати оптимальну дозу для кожного пацієнта або скоригувати її в разі коливань АТ.
Отримано/Received 12.01.2025
Рецензовано/Revised 18.02.2025
Прийнято до друку/Accepted 25.02.2025
Список литературы
1. Agrawal R, Marx A, Haller H. Efficacy and safety of lercanidipine versus hydrochlorothiazide as add-on to enalapril in diabetic populations with uncontrolled hypertension. J Hypertens. 2006;24(1):185-92. doi: 10.1097/01.hjh.0000198987.34588.11.
2. Antza C, Stabouli S, Kotsis V. Combination therapy with lercanidipine and enalapril in the management of the hypertensive patient: an update of the evidence. Vasc Health Risk Manag. 2016;12:443-451. doi: 10.2147/VHRM.S91020.
3. Barrios V, Calderon A, Navarro A, et al. The effectiveness and tolerability of lercanidipine is independent of body mass or body fat indexes. the lerzamig study. American Journal of Hypertension. 2004;17(5):S100. doi: 10.1016/j.amjhyper.2004.03.257.
4. Barrios V, Escobar C, Navarro A, Barrios L, Navarro-Cid J, Calderón A; LAURA Investigators. Lercanidipine is an effective and well tolerated antihypertensive drug regardless the cardiovascular risk profile: The LAURA study. Int J Clin Pract. 2006 Nov;60(11):1364-70. doi: 10.1111/j.1742-1241.2006.01176.x. Erratum in: Int J Clin Pract. 2007 Apr;61(4):712.
5. Barrios V, Navarro A, Esteras A, Luque M, Romero J, Ta–margo J et al.; Investigators of ELYPSE Study (Eficacia de Lercanidipino y su Perfil de Seguridad). Antihypertensive efficacy and tolerability of lercanidipine in daily clinical practice. The ELYPSE Study. Eficacia de Lercanidipino y su Perfil de Seguridad. Blood Press. 2002;11(2):95-100. doi: 10.1080/08037050211265.
6. Borghi C, Santi F. Fixed combination of lercanidipine and enalapril in the management of hypertension: focus on patient preference and adherence. Patient Prefer Adherence. 2012;6:449-55. doi: 10.2147/PPA.S23232. Epub 2012 Jun 18. Erratum in: Patient Prefer Adherence. 2013 Aug 13;7:801. doi: 10.2147/PPA.S47439.
7. Cao TS, Huynh VM, Tran VH. Effects of lercanidipine versus amlodipine in hypertensive patients with cerebral ischemic stroke. Curr Med Res Opin. 2015;31(1):163-70. doi: 10.1185/03007995.2014.964855.
8. Dalla Vestra M, Pozza G, Mosca A, Grazioli V, Lapolla A, Fioretto P, Crepaldi G. Effect of lercanidipine compared with ramipril on albumin excretion rate in hypertensive Type 2 diabetic patients with microalbuminuria: DIAL study (diabete, ipertensione, albuminuria, lercanidipina). Diabetes Nutr Metab. 2004 Oct;17(5):259-66.
9. Ferri N, Corsini A, Pontremoli R. Antihypertensive treatment with calcium channel blockers and renal protection: focus on lercanidipine and lercanidipine/enalapril. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2022 Oct;26(20):7482-7492. doi: 10.26355/eurrev_202210_30018. Erratum in: Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2022 Nov;26(22):8204. doi:10.26355/eurrev_202211_30347.
10. Fogari R, Malamani GD, Zoppi A et al. Comparative effect of lercanidipine and nifedipine gastrointestinal therapeutic system on ankle volume and subcutaneous interstitial pressure in hypertensive patients: a double-blind, randomized, parallel-group study. Current Therapeutic Research. 2000;61(12):850-862. doi: 10.1016/S0011-393X(00)90012-2.
11. Goda A, Tase M, Banushi A, Goda T, Pavli E, Dado E. Dibra A, Horjeti B. Tolerability of lercanidipine compared to amlodipine in mild to moderate hypertension treatment: PP.27.74. Journal of Hypertension. 2010;28:e470. DOI: 10.1097/01.hjh.0000379612.16625.dd.
12. Grassi G, Robles NR, Seravalle G, Fici F. Lercanidipine in the Management of Hypertension: An Update. J Pharmacol Pharmacother. 2017 Oct-Dec;8(4):155-165. doi: 10.4103/jpp.JPP_34_17.
13. Gupta S, Sharma U, Jagannathan NR, Gupta YK. Neuroprotective effect of lercanidipine in middle cerebral artery occlusion model of stroke in rats. Exp Neurol. 2017;288:25-37. doi: 10.1016/j.expneurol.2016.10.014.
14. Jamerson K, Weber MA, Bakris GL, Dahlöf B, Pitt B, Shi V et al; ACCOMPLISH Trial Investigators. Benazepril plus amlodipine or hydrochlorothiazide for hypertension in high-risk patients. N Engl J Med. 2008;359(23):2417-28. doi: 10.1056/NEJMoa0806182.
15. Joo HJ, Seungmi O, Soon Jun H et al. Comparative efficacy of amlodipine and lercanidipine in the prevention of major adverse cardiovascular events in hypertensive patients. Journal of Hypertension. 2024;42(Suppl 1):e258. DOI: 10.1097/01.hjh.0001022148.28547.f7.
16. Liang L, Kung JY, Mitchelmore B, Cave A, Banh HL. Comparative peripheral edema for dihydropyridines calcium channel blockers treatment: A systematic review and network meta-analysis. J Clin Hypertens (Greenwich). 2022 May;24(5):536-554. doi: 10.1111/jch.14436.
17. Listerri JL et al. TOLERANCE Study: Better blood pressure control and tolerability with lercanidipine. 16th European Meeting of Hypertension, Madrid, 2006.
18. Lund-Johansen P, Stranden E, Helberg S, Wessel-Aas T, Risberg K, Rønnevik PK, Istad H, Madsbu S. Quantification of leg oedema in postmenopausal hypertensive patients treated with lercanidipine or amlodipine. J Hypertens. 2003;21(5):1003-10. doi: 10.1097/00004872-200305000-00026.
19. McEvoy JW, McCarthy CP, Bruno RM, et al.; ESC Scientific Document Group. 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension. Eur Heart J. 2024;45(38):3912-4018. doi: 10.1093/eurheartj/ehae178. Erratum in: Eur Heart J. 2025 Feb 11:ehaf031. doi: 10.1093/eurheartj/ehaf031.
20. Messerli FH, Grossman E. Pedal edema — not all dihydropyridine calcium antagonists are created equal. American Journal of Hypertension. 2002;15(11):1019-1020. doi: 10.1016/S0895-7061(02)03087-X.
21. Pruijm MT, Maillard MP, Burnier M. Patient adherence and the choice of antihypertensive drugs: focus on lercanidipine. Vasc Health Risk Manag. 2008;4(6):1159-66. doi: 10.2147/vhrm.s3510.
22. Puig JG, Calvo C, Luurila O, Luurila H, Sulosaari S, Strandberg A, Ghezzi C. Lercanidipine, enalapril and their combination in the treatment of elderly hypertensive patients: placebo-controlled, randomized, crossover study with four ABPM. J Hum Hypertens. 2007 Dec;21(12):917-24. doi: 10.1038/sj.jhh.1002248. Epub 2007 Jun 21. PMID: 17581601.
23. Robles NR, Calvo C, Sobrino J, Espinel E, Esteban R, Mateos L, Macias JF. Lercanidipine valuable effect on urine protein losses: the RED LEVEL study. Curr Med Res Opin. 2016;32(sup2):29-34. doi: 10.1080/03007995.2016.1218838.
24. Robles NR, Ocon J, Gomez CF, Manjon M, Pastor L, Herrera J et al. Lercanidipine in patients with chronic renal failure: the ZAFRA study. Ren Fail. 2005;27(1):73-80.
25. Robles NR, Romero B, de Vinuesa EG, Sánchez-Casado E, Cubero JJ. Treatment of proteinuria with lercanidipine associated with renin-angiotensin axis-blocking drugs. Ren Fail. 2010;32(2):192-7. doi: 10.3109/08860220903541135.
26. Rump LC. Efficacy and tolerability of the fixed lercanidi–pine-enalapril combination in the treatment of patients with essential hypertension. Arzneimittelforschung. 2010;60(3):124-30. doi: 10.1055/s-0031-1296260. PMID: 20422943.
27. Sanchez A, Sayans R, Alvarez J.L et al. Left ventricular hypertrophy regression after a short antihypertensive treatment with lercanidipine vs. enalapril (abstract 12). Fourth European Meeting on Calcium Antagonists. Amsterdam, 1999.
28. Specchia G, Pia Saccaggi S, Ghezzi C. Cardiovascular safety of lercanidipine in patients with angina pectoris: a review of six randomized clinical trials. Current Therapeutic Research 2001;62(1):3-15. doi: 10.1016/S0011-393X(01)80037-0.
29. Thuc Sinh C, Van Minh H, Van Huy T. Effects of lercanidi-pine versus amlodipine in hypertensive patients with cerebral ischemic stroke. Current Medical Research and Opinion. 2014;31(1):163-170. https://doi.org/10.1185/03007995.2014.964855.
30. Wu JR, Liou SF, Lin SW, Chai CY, Dai ZK, Liang JC, Chen IJ, Yeh JL. Lercanidipine inhibits vascular smooth muscle cell proliferation and neointimal formation via reducing intracellular reactive oxygen species and inactivating Ras-ERK1/2 signaling. Pharmacol Res. 2009;59(1):48-56. doi: 10.1016/j.phrs.2008.09.015.
/9.jpg)
/11_2.jpg)
/11.jpg)
/12.jpg)