Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» Том 18, №1, 2025

Вернуться к номеру

Вплив тривожних порушень, які розвинулися у період війни, на перебіг гіпертонічної хвороби

Авторы: Коваль С.М. (1), Мисниченко О.В. (1), Пенькова М.Ю. (1), Литвинова О.М. (2)
(1) - Державна установа «Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) - Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Нині у багатьох дослідницьких центрах проводиться вивчення впливу вій-ни та хронічного стресу воєнного часу на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань (ССЗ), у тому числі гіпертонічної хвороби (ГХ). Показано, що в умовах війни та хронічного стресу може розвиватися особливий варіант ГХ — стрес-індукована артеріальна гіпертензія (АГ) або «АГ воєнного часу». Водночас дуже важливою проблемою є вивчення впливу війни та хронічного стресу воєнного часу на перебіг вже наявної ГХ у представників цивільного населення, які перебували у зонах бойових дій. Одним із несприятливих наслідків стресу є розвиток різних варіантів розладів адаптації, особливо тривожних порушень. В умовах війни та збройних конфліктів частота вказаних порушень у хворих на АГ суттєво зростає. Водночас вплив тривожних порушень на характер перебігу ГХ та розвиток серцево-судинних і ниркових ускладнень у період війни, особливо у цивільних осіб, недостатньо вивчений. Мета дослідження: вивчення впливу тривожних порушень, які розвинулися у період війни, на перебіг ГХ. Матеріали та методи. Обстеження проведене серед 63 пацієнтів із ГХ у віці 48–64 років (середній вік — 55,6 ± 4,9 року). Всі обстежені хворі упродовж 2022–2024 років проживали у місті Харкові та пережили хронічний стрес, спричинений війною. Всім проводили загальноклінічне лабораторне й інструментальне обстеження, а також психологічне тестування за допомогою спеціального опитувальника — шкали тривоги Гамільтона (HAM-А). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою стандартних методів із застосуванням пакетів прикладних програм Microsoft Exсel 7.0 та SPSS 19.0. Результати. Встановлено, що у більшості пацієнтів із ГХ, які пережили хронічний стрес воєнного часу, розвинулися тривожні розлади різного ступеня вираженості. Найбільш часто виявлялися окремі симптоми тривоги та тривожний стан. В 11 % хворих сформувалися тяжкі порушення у вигляді панічного розладу. Виявлено, що тривожні порушення насамперед сприяли розвитку тяжкої АГ та формуванню кризової та резистентної форм захворювання. Встановлено, що у пацієнтів із тривожними розладами відзначалася достовірно більша частота субклінічних уражень органів-мішеней: гіпертрофія лівого шлуночка, зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації, ремоделювання загальних сонних артерій і підвищення їх жорсткості. Наявність тривожних розладів асоціювалася з більшою частотою таких факторів ризику ССЗ, як дисліпідемія, предіабет і куріння, та достовірно більш високою частотою ішемічної хвороби серця, порушень серцевого ритму та серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду. Висновки. Встановлено, що хронічний стрес воєнного часу у переважної більшості пацієнтів із ГХ сприяє формуванню тривожних порушень різного ступеня вираженості, які призводять до значного підвищення тяжкості гіпертензії, більш частого ураження органів-мішеней, активації атерогенезу та розвитку ССЗ.

Background. Currently, many research centers are studying the impact of war and chronic wartime stress on the development and progression of cardiovascular diseases, including hypertension. It has been shown that in conditions of war and chronic stress, a special variant of hypertension can develop — stress-induced hypertension, or “wartime hypertension”. At the same time, a very important problem is the study of the impact of war and chronic wartime stress on the course of existing hypertension in representatives of the civilian population who have been in combat zones. One of the adverse consequences of stress is the development of various types of adaptation disorders, especially anxiety ones. In conditions of war and armed conflicts, the frequency of these disorders in patients with hypertension increases significantly. At the same time, the influence of anxiety disorders on the course of hypertension and the development of cardiovascular and renal complications during war, especially in civilians, is not sufficiently studied. The purpose is to investigate the influence of anxiety disorders that developed during the war on the course of hypertension. Materials and methods. The survey was conducted among 63 hypertensive patients aged 48–64 (mean of 55.6 ± 4.9) years. All of them lived in Kharkiv in 2022–2024 and experienced chronic stress caused by the war. All subjects underwent general clinical laboratory and instrumental examinations, as well as psychological testing using a special questionnaire — the Hamilton Anxiety Rating Scale. Statistical analysis of the data obtained was carried out using standard methods with the Microsoft Excel 7.0 and SPSS 19.0 application packages. Results. It was found that most patients with hypertension who experienced chronic wartime stress developed anxiety disorders of varying severity. The most common symptoms were individual anxiety symptoms and the state of anxiety. However, 11 % of patients had severe disturbances in the form of panic disorders. It was found that anxiety disorders, first of all, contributed to the development of severe hypertension and the formation of crisis and resistant forms of the disease. Patients with anxiety disorders appeared to have a significantly higher frequency of subclinical target organ damage: left ventricular hypertrophy, decreased estimated glomerular filtration rate, remodeling of the common carotid arteries and an increase in their stiffness. The presence of anxiety disorders was associated with a higher frequency of cardiovascular risk factors such as dyslipidemia, prediabetes, and smoking, and a significantly higher rate of coronary heart disease, cardiac arrhythmias, and heart failure with preserved ejection fraction. Conclusions. It has been established that chronic wartime stress in most patients with hypertension contributes to the formation of anxiety disorders of varying severity, which, in turn, lead to a significant increase in the severity of hypertension, more frequent target organ damage, activation of atherogenesis and development of advanced cardiovascular diseases.


Ключевые слова

гіпертонічна хвороба; хронічний стрес воєнного часу; тривожні порушення

hypertension; chronic wartime stress; anxiety di­sorders


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Неінфекційні захворювання в період та після збройних конфліктів. За ред. Г.Д. Фадєєнко. Харків: Дім Реклами, 2022:248.
2. Стрес і серцево-судинні захворювання в умовах воєнного стану. За ред. В.М. Коваленка. Київ, 2022:272.
3. Mancia G., Kreutz R. et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension. Endorsed by the European Renal Association (ERA) and the International Society of Hypertension (ISH). Journal of Hypertension. 2023;41:000-000. Doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
4. Чабан О.С., Безшейко В.Г. Симптоми посттравматичного стресу, тривоги та депресії серед учасників бойових дій в зоні антитерористичної операції. Український вісник психоневрології. 2017;25, вип. 2 (91):80-84.
5. Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Рековець О.Л. Стрес та виникнення артеріальної гіпертензії: що відомо. У кн.: Стрес і серцево-судинні захворювання в умовах воєнного стану. За ред. В.М. Коваленка. Київ, 2022:39-62.
6. Коваль С.М., Снігурська І.О. Артеріальна гіпертензія в умовах війни: досвід різних країн світу. У кн.: Неінфекційні захворювання в період та після збройних конфліктів. За ред. Г.Д. Фадєєнко. Харків, 2022:129-145.
7. Howard JT, Sosnov JA, Janak JC, et al. Associations of initial injury severity and posttraumatic stress disorder diagnoses with long-term hypertension risk after combat injury. Hypertension. 2018;71:824-832. Doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496.
8. Bronze L. War, hypertension and post traumatic stress di–sorder. A personal experience. Blood pressure. 2022;31(1):225-227. Doi: https://doi.org/10.1080/08037051.2022.2118661.
9. Коваль С.М., Снігурська І.О., Мисниченко О.В., Пенькова М.Ю. Артеріальна гіпертензія у військовослужбовців та ветеранів різних війн. Огляд літератури. Український терапевтичний журнал. 2023;1:44-50.
10. Коваль С.М., Мисниченко О.В., Пенькова М.Ю. Артеріальна гіпертензія воєнного часу: особливості розвитку, перебігу та стратифікації ризику ускладнень і лікування: методичні рекомендації. Харків, 2023:51.
11. Markoglou NCh, Hatzitolios AI, Savopoulos ChG, Ziakas AG, Koutsopoulos D, Metallidis S. Epidemiologic characte–ristics of hypertension in the civilians of Kosovo after the war. Cent Eur J Public Health. 2005;13(2):61-5. PMID: 15969452.
12. Козачок М.М., Селюк М.М., Омеляшко М.І., Савчук І.М., Селюк О.В. Тривожність та депресивні стани в учасників АТО/ООС, хворих на артеріальну гіпертензію. Семейная медицина. 2019;3(83):43-46.
13. Соломенчук Т.М., Слаба Н.А., Климкович О.Ю., Процько В.В., Бесєдіна А.С. Тривожно-депресивні розлади і контроль артеріальної гіпертензії: можливості фітотерапії. Ліки України. 2014;7-8(183-184):90-94.
14. Лурін І.А., Селюкова Н.Ю., Коренєва Є.М., Бойко М.О., Місюра К.В., Негодуйко В.В. Змiни в ендокриннiй системi чоловiкiв з посттравматичним стресовим розладом, отриманим внаслiдок бойової травми. Проблеми ендокринної патології. 2023;4:66-76.
15. Tyravska Yu, Savchenko O, Lyzogub V, Talabko Yu. Відчуття тривоги як фактор ризику ендотеліальної дисфункції у жінок молодого віку у період російсько-української війни. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023;8(3). Doi: 10.26766/pmgp.v8i3.450.
16. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г. Тривожно-депресивні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію, які перебували в зоні бойових дій. Український терапевтичний журнал. 2023;2:34-39. Doi: https://doi.org/10.30978/UTJ2023-2-34.
17. Hamrah MS, Hamrah MH, Ishii H, Suzuki S, Hamrah MH, Hamrah AE, et al. Anxiety and Depression among Hypertensive Outpatients in Afghanistan: A Cross-Sectional Study in Andkhoy City. International Journal of Hypertension. 2018:8560835. Doi: https://doi.org/10.1155/2018/8560835/
18. Ho, Aaron K., Thorpe, Carolyn T., Pandhi, Nancy, Palta, Mari, Smith, Maureen A., Johnson, Heather M. Association of anxiety and depression with hypertension control: a US multidisciplinary group practice observational study. Journal of Hypertension. 2015;33(11):2215-2222. Doi: 10.1097/HJH.0000000000000693.
19. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Blood Pressure Work Group. KDIGO 2021 Clinical Practice Guideline for the Management of Blood Pressure in Chronic Kidney Disease. Kidney Int. 2021;99(3S):1-87. Doi: 10.1016/j.kint.2020.11.003. PMID: 33637192.
20. Lang R.M., Bierig M., Devereux R.B. et al. Recommendations for chamber quantification. Eur. J. Echocardiogr. 2006;7(2):79-108. https://doi.org/10.1016/j.euje.2005.12.014.
21. Nagueh SF, Smiseth OA, Appleton CP, Byrd BF, Doka–inish H, EdvardsenT, et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the Аmerican Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2016;29:277-314. Doi: 1016/j.echo.2016. 01.011.
22. Руководство по кардиологии. Под ред. В.Н. Коваленко. Київ, 2008:142.
23. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад. Наказ міністерства охорони здоров’я України. 23.02.2016, № 121:57.
24. Hamilton M. The assessment of anxiety states by ra–ting. Br J Med Psychol. 1959;32(1):50-5. Doi: 10.1111/j.2044-8341.1959.tb00467.x.
25. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. За ред. В.М. Коваленка. Київ, 2021:320.
26. WHO: Obesity: Prevention and managing the global epidemic. Technical Report Series 894. Geneva: WHO; 2000. https://apps.who.int/iris/handle/10665/42330.
27. Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults. Executive Summary of The Third Report of The National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, And Treatment of High Blood Cholesterol In Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA. 2001;285(19):2486-97. Doi: 10.1001/jama.285.19.2486.PMID:11368702.
28. Cosentino F, Grant P J, Aboyans V, Bailey CJ. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). European Heart Journal. 2020;41(2):255-323. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.
29. Williams B, Mancia G, Spiering W et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33):3021-3104. Doi:  10.1093/eurheartj/ehy339.
30. Mannheim Carotid Intima-Media Thickness and Plaque Consensus (2004–2006–2011): An Update on Behalf of the Advisory Board of the 3rd and 4th Watching the Risk Symposium 13th and 15th European Stroke Conferences, Mannheim, Germany, 2004, and Brussels, Belgium, 2006. Cerebrovasc. Dis. 2012;34(4):290-296.
31. Sulaieva O, Yerokhovych V, Zemskov S, Komisarenko Iu, Gurianov V, Pankiv V, et al. The impact ofwar on people with type 2 diabetes in Ukraine: a survey study. eClinicalMedicine. 2025;79:103008. https://doi.org/10. 1016/j.eclinm.2024. 103008
32. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г., Пенькова М.Ю., Мисниченко О.В. Порушення серцевого ритму у хворих з артеріальною гіпертензією, які перебували у зоні бойових дій. Матеріали ХІІІ наук.-практ. конф. Асоціації аритмологів України. Тези наукових доповідей. Аритмологія. 2023;2(46):33-34.
33. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих після перебування в зоні бойових дій на Харківщині. Український терапевтичний журнал. 2023;3:41-48.

Вернуться к номеру