Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 2(2) 2008

Back to issue

Епідеміологічна характеристика артеріального тиску в популяції школярів м. Харкова

Authors: М.М. Коренєв, Л.Ф. Богмат, Л.І. Пономарьова, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків

Categories: Cardiology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Подані результати епідеміологічного дослідження, проведеного серед школярів 10–17 років м. Харкова. Одержані показники систолічного та діастолічного тиску і встановлені межі коливань його нормальних значень у дітей різних віково-статевих груп. Визначена поширеність артеріальної гіпертензії в популяції школярів м. Харкова, а також відтворюваність підвищеного артеріального тиску.


Keywords

артеріальний тиск, артеріальна гіпертензія, школярі.

Артеріальна гіпертензія (АГ) вважається найважливішою соціально-економічною й медичною проблемою, тому що посідає значне місце у структурі непрацездатності, інвалідизації та смертності населення України [1, 2]. Передумови виникнення цієї патології з’являються вже в дитячому й підлітковому віці [3]. Існує так званий трекінг артеріального тиску (АТ), тобто збереження його підвищеного рівня в наступні роки. За даними окремих дослідників, у дітей, які мають артеріальний тиск вище середнього рівня, надалі він залишається підвищеним у 33–42 % випадків, а в 17–26 % АГ набуває прогресуючого характеру перебігу [4, 5]. Тому первинна профілактика захворювання та його ускладнень повинна починатися саме з цього віку, а своєчасне виявлення осіб із підвищеним рівнем артеріального тиску та факторів, що впливають на його стабілізацію та прогресування, може бути проведено лише за умов активного епідеміологічного дослідження. Крім того, доведено значний вплив на рівень артеріального тиску кліматичних, метеорологічних, етнічних, мікросоціальних та інших факторів, що обумовлює необхідність проведення епідеміологічних досліджень для вивчення коливань артеріального тиску й рівня патології в окремих регіонах [6].

Метою даного дослідження було визначення показників систолічного та діастолічного тиску та меж коливань його нормальних значень у школярів 10–17 років м. Харкова, а також поширеності артеріальної гіпертензії серед дітей різних віково-статевих груп.

Матеріал і методи дослідження

Обстежена репрезентативна підвиборка — 1914 школярів популяції м. Харкова віком 10–17 років (953 хлопчики та 961 дівчинка).

Артеріальний тиск вимірювали в стандартних умовах: у першій половині дня, не раніше ніж через 1 годину після уроків фізкультури або контрольних робіт; після 5-хвилинного відпочинку, у положенні сидячи, тричі на правій руці в ділянці передньоліктьової ямки; з точністю, що відповідає 1 поділці шкали (2 мм) ртутного сфігмоманометра; із використанням компресійної манжетки 13 х 26 см. Систолічний АТ (САТ) визначали за I фазою тонів Короткова, діастолічний АТ (ДАТ) — за V фазою (повне зникнення тонів).

За межу нормального коливання артеріального тиску приймали значення САТ і ДАТ, що не потрапляють у верхні 10 перцентилів відповідного розподілу. Значення між 90-м та 95-м перцентилями вважали показниками високого нормального АТ. Підвищений АТ чи артеріальну гіпертензію діагностували в тих випадках, коли при триразовому вимірюванні (через проміжок часу в 2–3 тижні) АТ тримався на рівні вище 95-го перцентиля кривої його розподілу.

Результати дослідження

Середні значення показників АТ подані в табл. 1, із якої видно, що систолічний та діастолічний тиск збільшувалися з віком майже в усіх статевих групах учнів.

Систолічний артеріальний тиск у хлопчиків 10 та 11 років був приблизно на одному рівні і складав 98,6 та 97,5 мм рт.ст. Надалі спостерігалося значне зростання САТ у хлопчиків. До 12-річного віку він збільшився на 4,9 мм рт.ст., до 13 років — на 6,6 мм рт.ст., а до 14 — на 4,3 мм рт.ст., і його значення відповідали 102,0; 108,0 та 112,8 мм рт.ст. Після 14 років зростання рівня АТ було більш повільним (1,8 мм рт.ст.), але в 16 років знов відзначався підйом рівня САТ до 118,2 мм рт.ст. У 17 років середні значення систолічного тиску майже не змінювались і залишалися на рівні 16-річних хлопчиків (118,8 мм рт.ст.).

Отже, систолічний артеріальний тиск у хлопчиків із 10 до 17 років збільшився на 20,5 мм рт.ст., причому найбільший його приріст спостерігався в 12 років.

Середні величини САТ у дівчаток, як і в хлопчиків, із віком збільшувались. Не було істотної різниці між показниками 10- та 11-річних дівчаток (96,6 та 96,2 мм рт.ст.), але потім відбувалося значне підвищення САТ, і в 14 років цей показник дорівнював 112,1 мм рт.ст., причому найбільший приріст — на 5,9 мм рт.ст. — реєструвався в 13 років. Надалі САТ у дівчаток не зростав, і його значення складали: 111,3 мм рт.ст. у 15 років, 111,6 мм рт.ст. у 16 років та 110,2 мм рт.ст. у 17 років.

При порівняльному аналізі вікової динаміки САТ виявлені розбіжності залежно від статі: у хлопчиків АТ із віком зростав постійно, і лише до 17 років процес трохи стабілізувався, у дівчаток максимальні значення були в 14 років, а потім спостерігалося навіть невелике зниження АТ.

При аналізі середніх показників діастолічного АТ виявлено менш виражене порівняно із систолічним підвищення АТ у хлопчиків і дівчаток після 11 років. У хлопчиків найбільший приріст ДАТ відзначався в 13 років (2,6 мм рт.ст.) і в 16 років (3,3 мм рт.ст.); у дівчаток — у 12 років (3,7 мм рт.ст.). Порівняльний аналіз рівнів ДАТ за статтю істотних розбіжностей до 16 років між хлопчиками і дівчатками не виявив. У 16 і 17 років показники ДАТ у хлопчиків значно вищі, ніж у дівчаток, вони складали 66,3 і 65,9 мм рт.ст. проти 63,1 і 63,2 мм рт.ст. відповідно. Відзначалися деякі відмінності у віковій динаміці ДАТ залежно від статі: у хлопчиків показники зростали до 16 років, а в дівчаток збільшення ДАТ відбувалося лише до 14 років.

Тенденція до підвищення САТ і ДАТ та різниця у віковій динаміці простежувались і на рівнях перцентильного розподілу (табл. 2).

Так, до 13 років найбільші значення САТ спостерігались у дівчаток практично за всіма відрізними точками перцентильного розподілу, а з 14 років показники значно вище в хлопчиків, причому найбільші відмінності відзначалися за відрізними точками 90–95% у 15–17 років. Що стосується діастолічного АТ, істотних відмінностей за статтю до 13 років не відзначалося, а з 14 років він також був вищим у хлопчиків.

Отримані результати свідчать про те, що при оцінці АТ у школярів необхідно враховувати не тільки вік, але й стать, а також використовувати, крім середніх значень САТ і ДАТ, аналіз його перцентильного розподілу.

На основі аналізу перцентильного розподілу рівнів артеріального тиску було визначено межі нормального та підвищеного АТ у популяції школярів віком 10–17 років та встановлено частоту випадків підвищеного артеріального тиску (ПАТ) у популяції школярів м. Харкова, що складала 5,3 ± 0,5 % (6,0 ± 0,8 % у хлопчиків, 4,7 ± 0,7 % у дівчаток, р > 0,05).

При подальшому спостереженні в школярів з артеріальною гіпертензією (при повторному дослідженні через 6–12 міс.) визначено відтворюваність підвищеного АТ, що складала 40,4 ± 7,2 %, причому вона була значно вищою серед хлопчиків, ніж серед дівчаток (53,8 ± 9,8 % проти 23,8 ± 9,3 %, р < 0,05).

Отже, проведене епідеміологічне дослідження артеріального тиску в популяції школярів м. Харкова дало можливість визначити межі коливань нормальних значень артеріального тиску та поширеність артеріальної гіпертензії в даній популяції.

При порівнянні отриманих даних із результатами дослідження, проведеного співробітниками нашого інституту в 1993 році [7], виявлено, що середні рівні САТ у хлопчиків на сьогодні є вищими майже в усі вікові періоди, ніж вони були у хлопчиків у 1993 році. Також, як і в минулі роки, значне зростання САТ відзначалося до 16-річного віку. Після 16 років у хлопчиків у 1993 році рівень САТ помітно знижувався, а в сучасних школярів цього зниження не відбувається, має місце тільки незначна стабілізація процесу (рис. 1).

У дівчаток спостерігалась інша картина: рівень САТ у 10–13 років був вірогідно нижчим у дослідженні, проведеному в 2001, ніж у 1993 році. А надалі на відміну від хлопчиків не було різниці в рівнях САТ у дівчаток після 15-річного віку (рис. 2).

Що стосується діастолічного АТ, із віком спостерігалося його зростання в обох дослідженнях як у хлопчиків, так і в дівчаток, але середні рівні ДАТ були значно нижчими в сучасних школярів (рис. 1, 2).

Аналіз поширеності підвищеного АТ показав, що частота випадків ПАТ за попередніми даними складала 7,7 % (у хлопчиків і дівчат однаково). За нашими результатами, цей показник складає 5,3 % і є вищим у хлопчиків, ніж у дівчаток (6,0 та 4,7 % відповідно).

Отже, проведене епідеміологічне дослідження дозволило встановити сучасні нормативи артеріального тиску для популяції дітей і підлітків м. Харкова та визначити відмінності в поширеності артеріальної гіпертензії в дітей даного регіону залежно від віку та статі, а також виявити деякі зміни цих показників, що відбулися за минулі роки в даній популяції.

Висновки

1. Існуючі вікові та статеві відмінності в рівнях артеріального тиску в підлітків та вплив на них кліматичних, метеорологічних, етнічних, мікросоціальних і інших факторів обумовлюють необхідність використання отриманих нормативів артеріального тиску для дітей та підлітків нашого регіону.

2. Підвищений АТ у популяції школярів м. Харкова виявлено у 5,3 % підлітків, у тому числі в 6,0 % хлопчиків та в 4,7 % дівчаток.

3. Відтворюваність ПАТ відзначена в 40,4 % випадків, причому значно вища у хлопчиків (53,8 %), ніж у дівчаток (23,8 %).


Bibliography

1. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Основні напрямки реалізації Національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні // Українській кардіологічний журнал. — 2000. — № 5–6. — С. 6-9.

2. Коваленко В.Н., Свищенко Е.П., Смирнова И.П. Задачи терапевтической службы по выполнению Национальной программы профилактики и лечения артериальной гипертензии в Украине // Українській кардіологічний журнал. — 1999. — № 4. — С. 5-9.

3. Коренев Н.М. Проблема артериальной гипертензии у детей и подростков — достижения и перспективы развития: Мат-лы конф. «Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии». — Харьков, 1993. — С. 7-9.

4. Богданова Г.Н., Беляев С.Е. Распространенность сердечно-сосудистых заболеваний у детей школьного возраста Уральского региона // Педиатрия. — 1999. — № 4. — С. 49-51.

5. Мальцев С.Б. Эпидемиология артериальной гипертензии // Шулутко Б.И. Артериальная гипертензия 2000. — СПб., 2001. — С. 189-192.

6. Звездина И.В. Артериальное давление в старшем подростковом возрасте // Российский педиатрический журнал. — 1998. — № 6. — С. 16-19.

7. Савво І.Д. Динамика підвищенного артеріального тиску у школярів віком 11–17 років, мешканців м. Харкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1993. — № 2. — С. 21-22. 

Similar articles

Скринінгова епідеміологічна характеристика артеріального тиску у популяції школярів міста Івано-Франківська
Authors: Урбась О.В. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
"Child`s Health" 4 (64) 2015
Date: 2015.12.08
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: Богмат Л.Ф., Пономарьова Л.І. Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків
"Hypertension" 2(4) 2009
Date: 2009.07.02
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Особливості добового ритму артеріального тиску  у дітей із хронічним пієлонефритом
Authors: Вакуленко Л.І., Кондратьєв В.О., Вакуленко А.В. Кафедра госпітальної педіатрії № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Дніпропетровськ
"Child`s Health" 2 (37) 2012
Date: 2013.02.07
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Аналіз стану здоров’я школяра  при артеріальній гіпертензії
Authors: Горленко О.М., Дебрецені О.В., Мальованик Н.Г. Ужгородський національний університет
"Child`s Health" 6 (33) 2011
Date: 2013.01.03
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue