Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 4(13) 2008

Back to issue

Особливості побутової та пилкової сенсибілізації у дітей, які страждають від атопічного дерматиту, у Східному регіоні України

Authors: В.А. КЛИМЕНКО, Харківський національний медичний університет

Categories: Pediatrics/Neonatology, Dermatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У дітей віком 3–18 років — мешканців великого промислового центру Східної України, що страждають від атопічного дерматиту, вивчені особливості побутової (n = 61) та пилкової (n = 59) сенсибілізації за методом ротаційного прик-тесту. Доведено наявність побутової та пилкової сенсибілізації у 51 та 44 % хворих відповідно. Серед побутових тригерів вирішальне значення мають антигени D.Farinae та D.Pteronyssinus (50 % позитивних тестів, серед них 26,3 % — гіперергічних реакцій). Серед пилкової сенсибілізації переважає гіперчутливість до пилку лучних трав, далі за ступенем алергенності йдуть бур’янисті трави, дерева та злакові трави. Отримані дані дозволять обгрунтовано планувати елімінаційні заходи під час лікування та профілактики атопічного дерматиту.


Keywords

діти, атопічний дерматит, побутова сенсибілізація, пилкова сенсибілізація

Загальновизнано, що у патогенезі атопічного дерматиту (АД) провідну роль відіграють алергічні реакції І типу за класифікацією Gell, Coombs (1964). І сам термін «атопічний» підкреслює це значення, бо етимологія цього слова пов'язана з підвищеним синтезом IgE. Серед факторів, що стимулюють підвищену продукцію IgE, провідне місце посідають побутові та пилкові алергени.

Значення побутових тригерів у патогенезі АД переконливо доведено подвійним сліпим мультицентровим дослідженням, до якого були включені 30 дітей віком до 14 років. У 34 % дітей встановлена сенсибілізація до D.Pteronyssinus та у 12 % — до антигену шерсті кішки. Також було показано, що з віком ця сенсибілізація зростає і становить у дорослих вже 41 та 17 % відповідно [1].

Вплив пилкових тригерів на перебіг АД відзначав ще класик дерматології G. Rajka, який описав феномен «літніх загострень», а сьогодні доведено, що у Європі кожен третій хворий на АД має сенсибілізацію до пилку дерев або трав [2]. Інше дослідження (U. Darsow та ін., 1997) свідчить про наявність пилкової сенсибілізації у 75 % хворих із сезонними загостреннями АД та у 16 % пацієнтів — без сезонності у перебігу хвороби [3].

Побутові та пилкові алергени — суто «національні». Дані, що отримані в інших країнах, не можуть бути екстрапольовані на Україну через відмінності побутові, кліматогеографічні та особливості рослинного світу. Щодо пилкових алергенів, то існує окрема галузь науки — аеропалінологія (від грецького palyno — сиплю, посипаю та logos — наука), що вивчає характер, строки та масивність запилення рослин у різних місцевостях за певного часу. В Україні у першій половині ХХ століття існувала довготермінова програма розвитку аеропалінологічних досліджень під керівництвом проф. Д.К. Зерова, що передбачала вивчення пилку та спор у степовій зоні (заповідному Хомутовському степу, миколаївських неораних землях), у Києві та в Українських Карпатах [4]. Але тепер усі ці програми скасовані, і проводяться лише поодинокі аеропалінологічні дослідження у двох містах — Києві (Лабораторія палеоботаніки Інституту біології ім. Холодного НАН України) та Вінниці (Вінницький медичний університет, В.В. Родінкова) [5, 6]. Також на алергенні властивості пилку впливають урбанізованість території і вид превалюючої промисловості. В.Н. Кобзар та ін. відзначають, що пилок зазнає подвійного впливу забрудників — і під час формування генеративних органів рослин, і під час знаходження у повітряному середовищі [7].

Отже, ідентифікація побутових та пилкових тригерів АД у дітей Cхідної України — важливе теоретичне та практичне питання національної дитячої алергології та педіатрії.

Метою роботи було встановлення особливостей побутової та пилкової сенсибілізації у дітей — мешканців великого промислового центру Східної України, які страждають від АД.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведено на базі Обласного дитячого алергологічного центру при ОДКЛ № 1 м. Харкова у 2002–2007 рр. Під спостереженням знаходилася 61 дитина віком 3–18 років з АД. При верифікації діагнозу застосовували діагностичні критерії J.M. Hanifin, G. Rajka (1980) із доповненням J.M. Hanifin, K.D. Cooper (1986). Усі діти були обстежені у періоді ремісії за методом ротаційного прик-тесту, що проводився згідно з методикою, розробленою Б.М. Пухликом із використанням пластикових ланцетів [5]. Застосовували алергени виробництва ТОВ «Імунолог» (Вінниця). Сенсибілізацію до побутових алергенів досліджено у 61 пацієнта, до пилкових алергенів — у 59 дітей.

Математична обробка результатів проводилася за методами варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Excel 7.0.

Результати та їх обговорення

При визначенні значення побутових алергенів у розвитку хвороби доведена наявність сенсибілізації у 31 (51 %) хворого, серед яких у 7 (11 %) дітей мала місце моновалентна сенсибілізація, у 6 (10 %) — сенсибілізація до 2–3 алергенів та у 18 (30 %) пацієнтів установлено підвищену чутливість до 4 і більше алергенів (рис. 1).

Для визначення значення окремих побутових факторів у патогенезі АД проаналізовано кількість позитивних та гіперергічних реакцій до конкретних алергенів (табл. 1).

Отримані дані свідчать про те, що у дітей, хворих на АД, найчастіше сенсибілізація виникає до антигенів Dermatophagoides Farinae та Dermatophagoides Pteronyssinus — вона має місце у 50 % хворих. Також до цих же антигенів частіше розвиваються гіперергічні реакції — у 26,3 % випадків. Далі за ступенем алергенності йдуть домашній пил, шерсть кішки, пір'я подушки, шерсть собаки, дафнії, вовна вівці, шерсть кролика. Слід зазначити більш високий рівень побутової сенсибілізації у дітей України порівняно з європейцями (50 та 34 % — до D.Pteronyssinus; 27 та 12 % — до антигену шерсті кішки відповідно). Установлені відмінності, обумовлені національними житловими умовами та побутовими звичками.

При вивченні особливостей реагінових реакцій до пилкових алергенів у дітей, які страждають від АД, встановлено сенсибілізацію у 26 (44,1 %) пацієнтів, із них у 5 — моновалентна, у 2 — до 2–3 алергенів, у 19 — полівалентна (підвищена чутливість до 4 і більше пилкових алергенів) (рис. 2).

Дані щодо етіологічної структури пилкової сенсибілізації подано в табл. 2.

Наведені дані свідчать про переважання сенсибілізації до лучних трав, друге рангове місце належить бур'янистим травам, далі за ступенем алергенності йдуть дерева та злакові трави. Серед лучних трав за ступенем зниження імуногенності рослини розташовані таким чином: кульбаба, тонконіг лучний, райграс, стоколос; серед бур'янистих — подорожник, амброзія, циклахена, лобода, полин; серед дерев — клен, тополя, вільха, верба, ліщина, береза, дуб; серед злаків — тимофіївка, лисохвіст, кукурудза, жито, костриця, пирій. Порівняно з іншими країнами слід зазначити, що переважання сенсибілізації до лучних трав характерне також для Білорусі, Чехії; у США частіше зустрічається підвищена чутливість до пилку бур'янистих трав, а в Іспанії, Італії, Франції, Фінляндії, Японії, Прибалтиці — до пилку дерев [5].

Отримані дані дозволять обгрунтовано планувати проведення елімінаційних заходів щодо лікування та профілактики АД у дітей Харківського регіону, що дасть можливість підвищити якість життя пацієнтів та впливати на прогноз хвороби.

Висновки

1. Доведено наявність побутової сенсибілізації у 51 % дітей, пилкової — у 44 % дітей, які страждають від АД.

2. Серед побутових тригерів найчастіше сенсибілізацію викликають антигени Dermatophagoides Farinae та Dermatophagoides Pteronyssinus (50 % хворих), також до цих антигенів частіше розвиваються гіперергічні реакції (26,3 % випадків). Далі за ступенем алергенності йдуть домашній пил, шерсть кішки, пір'я подушки, шерсть собаки, дафнії, вовна вівці, шерсть кролика.

3. Серед пилкової сенсибілізації переважає гіперчутливість до лучних трав, друге рангове місце належить бур'янистим травам, далі за ступенем алергенності йдуть дерева та злакові трави.

4. Отримані дані дозволять обгрунтовано планувати проведення елімінаційних заходів щодо лікування та профілактики АД у дітей Східної України.


Bibliography

1. Darsow U., Vieluf D., Berg B. et al. Dose response study of atopy patch test in children with atopic eczema // Pediatr. Asthma Allergy Immunol. — 1999. — Vol. 13. — P. 115-122.

2. Darsow U., Ring J. Immunoglobulin E-Mediated Allergy Plays a Role in Atopic Eczema as Shown in the Atopy Patch Test (Review Article) // World Allergy Organization Journal. — 2008. — Vol. 1(3). — P. 51-56.

3. Darsow U., Behrendt H., Ring J. Gramineae pollen as trigger factors of atopic eczema: evaluation of diagnostic measures using the atopy patch test // Br. J. Dermatol. — 1997. — Vol. 137. — P. 201-207.

4. Savitsky V. Aerobiology in Ukraine and Kirgisten: the first // International aerobiology newsletter. — 1997. — Vol. 47. — P. 26-29.

5. Пухлик Б.М. Элементарная аллергология. — Винница: Велес, 2002. — 148 с.

6. Родінкова В.В. Аеропалінологічний моніторинг у місті Вінниці: актуальність, мета, результати // Астма та алергія. — 2002. — № 2. — С. 61-64.

7. Кобзар В.Н., Мейер Н.Р., Комаров Г.А., Харитонова Э.П. Аллергенная пыльца и загрязнение атмосферы // Иммунология. — 1994. — № 3. — С. 43-45.

Similar articles

Authors: К.Д. ДУКА, В.О. ДИТЯТКОВСЬКИЙ, Н.В. НАУМЕНКО, Кафедра пропедевтики дитячих хвороб із курсом сестринської справи Дніпропетровської державної медичної академії, Дитяча міська клінічна лікарня № 5, м. Дніпропетровськ
"Child`s Health" 6(15) 2008
Date: 2009.03.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Динаміка структури сенсибілізації до пилку серед дитячого населення Львівської області протягом 20-річного спостереження
Authors: Беш Л.В., Новікевич С.З., Задворна О.І., Оліярник Л.Ю. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Child`s Health" 7 (58) 2014
Date: 2015.02.12
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Клініко-імунологічна характеристика фенотипової неоднорідності атопічної та неатопічної бронхіальної астми дітей шкільного віку
Authors: Богуцька Н.К. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 6 (54) 2013
Date: 2013.10.23
Categories: Endocrinology, Immunology
Sections: Medical forums

Back to issue