Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2(5) 2007

Back to issue

Рання діагностика та корекція метаболічних порушень міокарда в умовах його гіпоксії при рецидивуючих та хронічних захворюваннях органів дихання в дітей

Authors: К.Д. ДУКА, С.Г. ІВАНУСЬ, Дніпропетровська державна медична академія, кафедра пропедевтики дитячих, хвороб із курсом сестринської справи, Дніпропетровський міський дитячий кардіопульмонологічний центр

Categories: Cardiology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті висвітлюються сучасні дані, дискусійні питання й перспективи наукових досліджень щодо ранньої діагностики, клінічних проявів і корекції енергодинамічних порушень міокарда, зокрема мітохондріальної недостатності, при рецидивуючих і хронічних захворюваннях органів дихання в дітей.


Keywords

хронічні бронхолегеневі захворювання, енергодинамічні порушення міокарда, мітохондріальна недостатність, цитохімічний метод.

Останнім часом відзначається стабільне зростання кількості дітей з рецидивуючими та хронічними бронхолегеневими захворюваннями ( ХБЛЗ ). Формуючись у дитинстві при різних захворюваннях органів дихання , ця патологія в подальшому визначає рівень дитячої захворюваності та інвалідності [2, 17, 38]. Як правило, у дітей хронічні зміни в бронхах та бронхіолах вторинні порівняно з інфекціями та деякими неонатальними причинами [36, 54]. При цьому спостерігається значне ураження слизової оболонки бронхів середнього і дрібного калібру, нерідко з їх облітерацією. Рецидиви бронхолегеневого процесу супроводжуються порушеннями метаболічного й тканинного гомеостазу, що призводить до повільного розвитку пневмосклерозу. Основу формування ХБЛЗ часто складають вади розвитку бронхолегеневої системи, зокрема у 8–10 % дітей, хворих на ХБЛЗ, виявляють вади розвитку легень [36, 55].

Завдяки тісному морфофункціональному взаємозв'язку обструктивні або рестриктивні зміни при ХБЛЗ призводять до ранніх порушень легенево-серцевих відносин [3, 33], результатом яких є гіпоксична легенева вазоконстрикція, механічне звуження судин і обструкція судинного легеневого ложа, що веде до легеневої гіпертензії (ЛГ) та формування хронічної серцевої недостатності [7, 24]. Це має вирішальне значення для прогнозу захворювання як у дітей, так і в дорослих [2, 3].

Упровадження сучасних інформативних методів діагностики (ультразвукових досліджень, імпульсної доплер-ехокардіографії, комп'ютерної томографії, катетеризації порожнини серця) дозволяє досить точно визначати початкові ознаки ЛГ. За результатами досліджень С.Н. Страхова (1988), регіонарна ЛГ була діагностована в 59,7 % дітей, хворих на ХБЛЗ, із коливаннями тиску в межах 15–35 мм рт.ст., а центральна ЛГ виявлялася в 17,9 % хворих цієї групи [43]. За даними І.К. Волкова й співавт. (1998), у 8,6 % хворих дітей визначався синдром хронічного легеневого серця (ХЛС) [21].

За допомогою рентгенографії в більшості хворих на ХБЛЗ у патологічно змінених відділах легень було виявлено гіпоплазію гілок легеневої артерії, а в інших випадках — різноманітні стадії ангіостенозу. За даними Т.В. Спічак і співавт. (1999), у половини дітей з облітеруючим бронхітом формуються ЛГ та ХЛС, причинами яких є структурні зміни легеневих судин та тяжкість обструктивних вентиляційних порушень [41]. До порушення функції легеневих артерій на початкових стадіях ХБЛЗ може також призводити зниження синтезу окису азоту легеневим ендотелієм. Усе це вимагає відносити хворих на ХБЛЗ до групи ризику виникнення патології серцево-судинної системи [24]. Водночас у доступній науковій літературі бракує відомостей щодо варіантів і частоти серцево-судинних порушень у дітей із ХБЛЗ у періоді ремісії, хоча саме після стихання запального процесу в легенях можна оцінити ступінь таких порушень.

У дітей із ХБЛЗ досить рано виникають порушення кровопостачання міокарда на рівні мікроциркуляції, що призводить до виражених дистрофічних змін, насамперед правих відділів серця. Це пояснюється тим, що існуюча при ХБЛЗ легенева гіпертензія може негативно впливати на коронарний кровообіг і забезпечення міокарда киснем. Зниження толерантності й нераціональна адаптація до фізичної діяльності в дітей, хворих на ХБЛЗ, обумовлені як недосконалістю вегетативної регуляції органів кровообігу, так і порушеннями метаболізму [5, 33, 39].

Проте до теперішнього часу, на жаль, не існує єдиної точки зору щодо численних питань етіології, патогенезу, клініки та лікування уражень серця, зокрема дистрофічних змін, при ХБЛЗ. Поняття «дистрофія міокарда» (ДМ) в 1936 р. увів Г.Ф. Ланг, об'єднуючи цим терміном усі захворювання серцевого м'яза незапального й некоронарного генезу. По суті ДМ є обов'язковим компонентом будь-якого патологічного процесу в серці і, набуваючи універсального характеру, втрачає нозологічну самостійність хвороб міокарда [6]. На практиці чіткого вирішення потребують питання, пов'язані з діагностичними критеріями ДМ, виділенням клініко-патогенетичних варіантів кардіоміопатій, підходів до диференційованої тактики лікування, а також із визначенням прогностичних критеріїв перебігу захворювання в дітей [27].

На думку багатьох учених минулого та сьогодення, поява метаболічних порушень у міокарді можлива на тлі впливу різних патогенних факторів і широкого спектра хронічної патології внутрішніх органів, які призводять до зниження його пластичних можливостей та порушення обмінних процесів, утилізації енергії в міокарді, що, у свою чергу, сприяє розвитку дистрофічних змін кардіоміоцитів і провідної системи серця [6, 26, 27]. Встановлено взаємозв'язок між тривалістю і глибиною гіпоксії (гіпоксемії) та зниженням кількості енергетичних ресурсів кардіоміоцитів. Ці зміни призводять до нездатності клітин міокарда підтримувати необхідний обмін енергією й речовинами для їх життєдіяльності. При тривалій гіпоксії мітохондріальна дисфункція може бути патогенетичною основою розвитку кардіоміопатій [1, 18, 27]. У зв'язку з цим основними патогенетичними ланками вторинних міокардіодистрофій слід вважати розвиток метаболічного стресу на тлі хронічної гіпоксії з виникненням так званої хвороби клітинної енергетики і подальшою появою ознак мітохондріальної недостатності (МН) [18, 26, 27].

Доведено, що МН є наслідком екзогенного впливу, зокрема оксидативного стресу, і нерідко виступає тригерним фактором, що ініціює вторинну мітохондріальну недостатність [8, 59, 61]. При цьому дефектні мітохондрії перебувають у стані хронічної інтоксикації вільними радикалами кисню, які проліферують швидше за нормальні, тим самим компенсуючи дефіцит енергії та частку мутантних мітохондріальних ДНК [53, 57, 60]. Мітохондрії присутні в усіх клітинах, за виключенням еритроцитів, і тому хвороби окисного фосфорилювання можуть проявлятися симптомами з боку будь-якого органу або тканини. Усе це визначає необхідність своєчасного виявлення та лікування МН на етапі її початкових проявів [44].

Енергетичне забезпечення є одним із найважливіших факторів, що визначають діяльність серця. Клітини міокарда мають максимальну енергоємність, що забезпечує їх постійне й безупинне функціонування упродовж усього життя людини [29]. Основним субстратом енергетичного метаболізму міокарда є аденозинтрифосфорна кислота (АТФ), синтез якої реалізується в мітохондріях через цикли катаболізму вуглеводів та ліпідів (процес гліколізу та β-окислення жирних кислот) [26, 27]. Хронічна гіпоксія призводить до дефіциту молекулярного кисню в тканині міокарда, а це, у свою чергу, до зрушення гліколізу в анаеробний бік зі зменшенням надходження ацетилкоензиму А до циклу Кребса, накопичення лактату і, отже, до зниження продукції макроергів, нестачі хімічної енергії [27, 51].

Розглядаючи патофізіологічні зміни при міокардіодистрофії, слід підкреслити, що дисоціація між клінічними змінами серцевої діяльності та мінімальними структурно-функціональними змінами пов'язана з початком дистрофічного процесу на субклітинному рівні [27]. Встановлено також, що структурні зміни передують або виникають одночасно з функціональними, а гіпертрофія та кардіосклероз є наслідками дистрофічного стану міокарда. Ураховуючи сучасний рівень знань, можна погодитися з думкою академіка РАМН В.П. Бісяриної (1989) про те, що оцінка міокардіодистрофії як функціональних змін серцевого м'яза не виправдана [26, 27].

Протягом останніх десятиліть інтенсивно розвивається так званий «метаболічний» напрямок, метою якого є теоретичний та прикладний аналіз обмінних процесів різних рівнів. Відомо, що порушення клітинного енергообміну, в основі яких лежить МН, мають широкий спектр клінічних проявів, що залежить від ступеня ураження патологічним процесом різних тканин та органів — від незначного підвищення втомлюваності до тяжких енцефалопатій і поліневропатій, від помірного порушення ритму серця до дилатаційних кардіоміопатій [22, 23, 32, 44]. Усе це визначає необхідність розробки методів лабораторної діагностики вказаних порушень для патогенетичного обгрунтування терапії мітохондріальних захворювань, а також ефективної корекції традиційного лікування багатьох хвороб при індивідуальному зниженні енергетичного фону [44].

Першим етапом діагностики порушень біоенергетики є клінічний аналіз. При цьому особлива увага має приділятися синдромам, що включають комплекс функціональних, неврологічних, кардіологічних, міологічних та інших порушень [44]. Існує значна варіабельність синдромів мітохондріальних захворювань, наявність стертих і прихованих форм разом із нозологічно окресленими й проміжними варіантами. Симптоми патології залежать від переважно ураженого органу або системи організму, від зовнішніх і внутрішніх факторів [30, 42, 44].

Сучасна діагностика мітохондріальної патології потребує використання найскладніших технологій: хроматографії, електронно-оптичного й гістохімічного досліджень біопсійного матеріалу, сцинтиграфії міокарда та ін. [44]. У діагностиці метаболічних порушень міокарда досить поширеними залишаються лабораторні методи дослідження, метою яких є непряма оцінка дефектів у певних ланках метаболізму і, отже, виявлення основного патогенетичного механізму [27, 44].

Найбільш інформативним морфологічним дослідженням мітохондріальних розладів є аналіз біоптату скелетного м'яза, що може подавати сигнали мітохондріального дистресу за допомогою вираженої проліферації мітохондрій та утворення «рваних червоних волокон» (ragged red fibres — RRF) [31, 42, 44]. Останні є структурнозбереженими м'язовими волокнами, але мають аномальні скупчення мітохондрій, завдяки чому специфічно виглядають при деяких гістологічних забарвленнях. RRF вважаються морфологічним проявом недостатності мітохондріальних функцій, маркером мітохондріальної патології та одним із важливих критеріїв її діагностики. Поява RRF відображає певний компенсаторний ефект, тобто значне збільшення кількості органел унаслідок недостатності енергообміну [20, 44].

При морфологічному аналізі біоптату скелетного м'яза в хворих із підозрою на мітохондріальне захворювання, крім виявлення RRF, використовуються й інші методи дослідження, зокрема оцінка активності мітохондріальних ферментів, електронна мікроскопія з аналізом ультраструктури мітохондрій, виявлення таких субстратів як ліпіди, глікоген, солі кальцію [31, 20]. При електронній мікроскопії знаходять зміни, характерні для глибоких пошкоджень мітохондрій: значне накопичення органел під сарколемою; поліморфізм із наявністю великих органел подовженої форми і/або переважання дрібних овальних; дезорганізація архітектоніки та структури крист, їх набухання, фрагментація, втрата; наявність депозитів кальцію, кристалічних включень; лізис органел за участю лізосом, утворення мембранних тілець [14, 42, 44]. У дослідженнях Р.П. Нарцисова і B.C. Сухорукова (2000) отримані дані про вірогідну кореляцію функціональної активності мітохондрій лімфоцитів, що відображає полісистемну МН, із показниками енергетичної дисфункції в скелетному м'язі [42].

Доступними та інформативними для динамічної оцінки інтенсивності аеробних окисних процесів в організмі є цитохімічні тести визначення активності дегідрогеназ та гідролаз лімфоцитів периферичної крові (сукцинатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, альфагліцерофосфат дегідрогенази) — кількісний цитохімічний метод, модифікований Р.П. Нарцисовим (1969) [31, 42, 58]. Дані ензими займають ключові позиції в аеробному й анаеробному енергозабезпеченні клітини, а зниження їх активності є маркером мітохондріальної дисфункції. За допомогою цього методу вперше була визначена й науково обгрунтована патогенетична роль мітохондріальних порушень при різноманітних захворюваннях, зокрема енцефаломіопатії, кардіоміопатії, ряду спадкових синдромів, цукровому діабеті, хронічних неспецифічних бронхолегеневих захворюваннях тощо [22, 46, 52].

Сьогодні достатньо вивчено стан енергетичного обміну лімфоцитів у дітей, які часто хворіють, при запальних захворюваннях кишок, хронічному гломерулонефриті, туберозному склерозі, але відсутні дані про дослідження ферментного статусу лімфоцитів при вторинних кардіоміопатіях та хронічних захворюваннях бронхолегеневої системи [8, 44].

Лікування метаболічних розладів — одна зі складних проблем сучасної медицини. Вирішення її часто супроводжується скепсисом з боку більшості лікарів, пов'язаним, зокрема, з відомим ставленням до метаболічної терапії як до чогось неспецифічного, що часто не має чітких патогенетичних обгрунтувань. При цьому доброзичливо сприймається в першу чергу замісна терапія, що компенсує вивчений недолік обмінних процесів [12, 44].

Складність проблеми визначається, зокрема, двома моментами. По-перше, існуюче очікування обов'язкового замісного ефекту при терапії мітохондріальних хвороб; по-друге, недовіра багатьох клінічних біохіміків і фармакологів до можливості легкого введення тих чи інших великих органічних молекул усередину мітохондрії. Так, виключно з подібних теоретичних міркувань, ставлять під сумнів обгрунтованість застосування янтарної кислоти, одного з ключових метаболітів мітохондрій, і вірогідність позитивних ефектів цього препарату [44].

Важливою характеристикою енерготропної терапії є її комплексність, тобто призначення препаратів, які впливають на різні рівні енергетичного метаболізму, що забезпечує синергічну дію. Комплексна терапія, як правило, демонструє більший позитивний ефект порівняно з монотерапією окремими медикаментозними засобами [47]. Основними при МН мають бути препарати, що впливають на рух електронів у дихальному ланцюзі: вітаміни К1 і К3, коензим Q10 (убіхінон 10), янтарна кислота, цитохром С; кофактори енергообміну (вітаміни РР, В1, В2, ліпоєва кислота, біотин, карнітин, L-карнітин); препарати, що зменшують ступінь лактат-ацидозу (димефосфон); антиоксиданти (вітаміни С, Е) [32, 44, 56]. Високу ефективність застосування терапевтичного комплексу вказаних препаратів при лікуванні генетично детермінованих форм мітохондріальної патології в дітей показано в роботах [22, 28, 32, 62].

У низці праць повідомляється про успішне використання енерготропів, зокрема елькару, у перинатології недоношених дітей [16, 40, 48] і дітей, які народилися з малою масою тіла [10, 11], у немовлят із гіпоксично-ішемічними ураженнями нервової системи [9, 14, 16]. У дослідженнях [9, 16, 35] визначена ефективність метаболічної терапії новонароджених дітей із різноманітними патологічними станами: респіраторним дистрес-синдромом, бронхолегеневою дисплазією, затримкою внутрішньоутробного розвитку, гіпоксично-ішемічними ураженнями ЦНС. Показано, що при транзиторній ішемії міокарда в новонароджених корекція метаболічних порушень досить ефективна і сприяє відновленню процесів енергозабезпечення в міокарді, позитивно впливаючи на діастолічно-систолічну функцію лівого шлуночка й нейрогуморальні механізми регуляції серцевого ритму [11, 35, 49].

Позитивний ефект енерготропних препаратів відмічено при терапії уро- і нефрологічних захворювань, зокрема полікістозу, хвороби де Тоні — Дебре — Фанконі, гематуричної форми гломерулонефриту [30], міхурово-сечовідного рефлюксу [15], обструктивної нефропатії, гідронефрозу [37], гіперактивного сечового міхура [4], тубулоінтерстиціального нефриту [25].

У дослідженнях [13] проведено аналіз залежності функцій імунокомпетентних клітин від стану їх енергообміну в дітей з атопічним дерматитом і зафіксовано позитивні зміни клініко-лабораторних показників (процесу лігандзалежного перерозподілу імуноглобулінових рецепторів В-лімфоцитів) при використанні енергокоригуючих препаратів.

Досвід використання фармакологічної корекції метаболічних порушень при ідіопатичних і мітохондріальних кардіоміопатіях у дітей узагальнено в роботах І.В. Леонтьєвої та співавт. [12] і закордонних учених, зокрема М.E. Pierpont (1989), J. Draasma (1994), E. Helton (2000), L. Winter (2000) [62].

На сьогоднішній день вирішення проблеми нормалізації метаболізму гіпоксичного міокарда спрямоване на оптимізацію використання кисню кардіоміоцитами за допомогою препаратів, що діють на внутрішньоклітинний метаболізм і мають цитопротекторні властивості [1, 19]. Зменшення ступеня оксидативного стресу призводить до менш тяжких ушкоджень мітохондрій, клітинних мембран, інших органел, до більшого сполучення гліколізу з фосфорилюванням, збільшення синтезу АМФ і зменшення рівня апоптозу клітини. Застосування основних метаболічних кардіопротекторів при хронічних формах ішемічної хвороби серця показано в роботах деяких авторів [1, 50]. За даними Л.М. Боярської та співавт. [45], доведено ефективність застосування тіотриазоліну в дітей із різною серцево-судинною патологією.

Відомо, що приховані порушення клітинної енергетики міокарда можуть швидко декомпенсуватися на тлі різних захворювань та ускладнювати перебіг останніх [44]. Раннє виявлення МН необхідне для своєчасного призначення комплексної терапії, що поліпшує стан клітинної енергетики. Це дозволяє покращити функціональний стан міокарда, сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, запобігає розвитку серцевої недостатності [27, 34, 44].

Отже, незважаючи на численні дослідження, проблема енергометаболічних порушень міокарда при рецидивуючих та хронічних захворюваннях органів дихання в дітей остаточно не вирішена. У вітчизняній дитячій кардіологічній практиці мітохондріальна недостатність діагностується досить рідко; відсутні критерії диференційованого підходу до обстеження хворих із кардіоміопатіями для виявлення МН; не розроблені шляхи її метаболічної корекції в дітей із хронічною бронхолегеневою патологією. Ці питання вимагають свого вирішення в подальших наукових дослідженнях.


Bibliography

1. Амосова Е.Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда, обусловленных ишемией. Новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности // Укр. кардиол. журн. — 2000. — № 4. — С. 86-92.

2. Антипкин Ю.Г., Власенко Н.В., Арабська Л.П. До питання діагностики перехідних форм рецидивуючого бронхіту у дітей // Перинатологія та педіатрія. — 2003. — № 3. — С. 26-28.

3. Бабко С.О., Іголкіна О.Д., Смирнова О.А. Особливості діастолічного наповнення шлуночків серця у дітей з хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи // Перинатологія та педіатрія. — 2004. — № 3. — С. 55-57.

4. Белоусова И.С., Сухоруков В.С. Применение метаболических препаратов в лечении детей с гиперактивным мочевым пузырем // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — Т. 4, № 6. — С. 22-27.

5. Волосовець О.П. Синдром дезадаптації серцево-судинної системи у дітей, які зазнають негативного впливу екотоксичних факторів довкілля // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1998. — № 1. — С. 17-19.

6. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Криворук И.М., Черний Е.Ф. Вторичные эндокринные кардиомиопатии в детском возрасте // Новости медицины и фармации. — 2006. — № 14 (196). — С. 17-18.

7. Гаврисюк В. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при заболеваниях легких // Ліки України. — 2004. — № 11 (88). — С. 29-38.

8. Гавриш А.С., Вербицкий В.В., Данилишина М.В. Цитохимия окислительно-восстановительных ферментов вентрикулярных кардиомиоцитов в норме и при острой коронарной недостаточности // Вісник морфології. — 2002. — № 2. — С. 305-308.

9. Гончарова О.В. Применение препарата элькар у детей с перинатальными гипоксическими поражениями центральной нервной системы // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 2005. — № 3. — С. 36-41.

10. Горячкина Л.А., Суранова Т.А., Султанова Г.Ф. Элькар в выхаживании недоношенных детей // XI Российский национальный конгресс «Человек и лекарство». — М., 2004. — С. 650.

11. Демин В.Ф., Ключников C.O., Ключникова М.А. Значение соединительнотканных дисплазий в патологии детского возраста // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — № 4 (1). — С. 50-56.

12. Диагностика и лечение митохондриальной дисфункции при кардиомиопатиях у детей: Пособие для врачей / Леонтьева И.В., Белозеров Ю.М., Сухоруков B.C. и др. — М., 2002. — 36 с.

13. Виноградова Т.В., Зиборова Н.В., Пампура А.Н., Клейменова Н.В. Динамика показателей функционального состояния иммунокомпетентных клеток при энерготропной терапии у детей с атопическими заболеваниями // I Всероссийский конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2002. — С. 461.

14. Измайлова Т.Д., Петричук С.В. Морфометрия лимфоцитов как критерий оценки адаптационных резервов у новорожденных детей // III Российский конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2004. — С. 176.

15. Вербицкий В.И., Чугунова О.Л., Яковлева С.В., Сухоруков B.C., Тозлиян Е.В. Изменение клеточной энергетики у детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом и рефлюкс-нефропатией // I Всероссийский конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2002. — С. 460-461.

16. Кешишян Е.С, Казанцева Л.З., Николаева Е.А., Тозлиян Е.В. Использование препарата Элькар (L-карнитин) в педиатрии // Terra Medica. — 2001. — № 4. — С. 42-43.

17. Каганов С.Ю. Современные проблемы пульмонологии детского возраста // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 2003. — № 3. — С. 9-16.

18. Казак С.С. Вторичные кардиомиопатии у детей и подростков: взгляд на проблему // Новости медицины и фармации. — 2005. — № 6 (166). — С. 9-10.

19. Чекман И.С, Горчакова Н.А., Загородний МЛ. та ін. Кардіопротектори метаболічної дії: доцільність експериментального i клінічного вивчення // Запорізький мед. журн. — 2003. — № 2. — С. 251-252.

20. Клембовский А.И., Сухоруков В.С. Митохондриальная недостаточность у детей // Арх. патологии. — 1997. — № 5 (59). — С. 3-7.

21. Волков И.К., Катосова Л.К., Лукина О.Ф. и др. Клинико-эндоскопическое обследование детей с хроническими неспецифическими заболеваниями легких, получавших оперативное лечение // Педиатрия. — 1998. — № 6. — С. 75-79.

22. Ключников C.O., Барышев Ю.А., Ключникова М.А. Функциональные и метаболические особенности детей с недифференцированной соединительно-тканной дисплазией // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2004. — С. 608-609.

23. Меркурьева А.В., Сухоруков B.C., Смирнов А.В. и др. Комплексная гистологическая диагностика полисистемной митохондриальной недостаточности // Вестник РУДН, Сер. Медицина. — 2003. — № 5 (24). — С. 50-53.

24. Кондратьев В.А. Нарушение адаптации сердечно-сосудистой системы у детей с хроническим бронхитом // Педиатрия. — 2000. — № 4. — С. 31-33.

25. Кудин М.В., Федоров Ю.Н. Применение карнитина в лечении нефропатии у детей из экологически неблагополучного региона // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2004. — С. 278-279.

26. Кушаковский М.С. Метаболические болезни сердца. — СПб. Фолиант, 2000. — 128 с.

27. Леонтьева И.В. Миокардиодистрофии у детей (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение). — М., 2004. — 75 с.

28. Семячкина А.Н., Николаева Е.А., Семячкина С.В. и др. Медикаментозная коррекция нарушений биоэнергетики у больных с моногенными заболеваниями соединительной ткани (синдромы Марфана и Элерса — Данлоса) // Педиатрическая фармакология. — 2003. — № 1 (1). — С. 41-44.

29. Метаболічні кардіопротектори: фармакологічні властивості і застосування в клінічній практиці: Методичні рекомендації / Візір В.А., Волошина І.М., Волошин М.А. та ін. — Запоріжжя, 2006. — 34 с.

30. Нижегородцева Т.В., Ершова С. А., Игнатова М.С., Новиков П.В. Митохондриальные дисфункции при наследственных и приобретенных заболеваниях почек у детей // I Всероссийский конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2002. — С. 471-472.

31. Нарциссов Р.П. Анализ изображения клетки — следующий этап развития клинической цитохимии в педиатрии // Педиатрия. — 1998. — № 4. — С. 101-105.

32. Николаева Е.А., Семячкина С.В., Васильев С.У. Основные способы медикаментозного лечения детей с митохондриальными заболеваниями // Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии / Под ред. А.Д. Царегородцева, В.А. Тоболина. — М.: Медпрактика, 2002. — Т. 2: Клиническая генетика — С. 32-44.

33. Пінчук О.О. Зміни гемоциркуляторних та респіраторних показників при бронхіальній астмі у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2005. — № 1. — С. 10-14.

34. Пінчук О.О. Оцінка порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою та їх патогенетична терапія: Автореф. дис...канд. мед. наук. — К., 2005. — 20 с.

35. Ледяев М.Я., Заячникова Т.Е., Леденев Б.Б., Ананьева Я.А. Постгипоксическая кардиопатия у новорожденных: клиническая характеристика и этапная терапия // Вестник педиатрической фармакологии и нутрициологии. — 2004. — № 1 (2). — С. 15-22.

36. Рачинский С.В., Таточенко В.К., Волков И.К. Место хронической пневмонии и хронического бронхита в бронхолегочной патологии у детей // Педиатрия. — 2004. — № 1. — С. 61-65.

37. Ростовская В.В., Шабельникова Е.И. Показатели полисистемных митохондриальных нарушений у детей с гидронефрозом // II Роо. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2003. — С. 466-467.

38. Смирнова М.О., Розинова Н.Н. Хронический бронхит у детей: Определение, клинические варианты // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 2004. — № 3 — С. 14-16.

39. Соболев В.А., Головской Б.В. Особенности структурного и электрического ремоделирования миокарда при заболеваниях легких с обструктивным и рестриктивным типами нарушения вентиляции // Клиническая медицина. — 2003. — № 5. — С. 23-25.

40. Чугунова О.Л., Думова С.В., Гераськина В.П. и др. Состояние клеточной энергетики у детей с экстремально низкой массой тела // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2004. — С. 210.

41. Спичак Т.В., Иванов А.Л., Лукина О.Ф. Состояние сердечно-сосудистой системы при облитерирующем бронхиолите у детей// 9-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме. — М., 1999. — XoLVIL2. — C. 366.

42. Сухоруков В.С. Нарциссов Р.П., Петричук С.В. и др. Сравнительная диагностическая ценность анализа скелетной мышцы и лимфоцитов при митохондриальных болезнях // Архив патологии. — 2000. — № 2. — С. 19-21.

43. Страхов С.Н. Легочная гемодинамика при острых и хронических воспалительных заболеваниях легких у детей / Медицинская радиология. — 1988. — № 6. — С. 8-13.

44. Сухоруков В.С. Нарушение клеточного энергообмена у детей. — М., 2004. — 80 с.

45. Боярская Л.Н., Мазур В.И., Солодова И.В. и др. Тиотриазолин в комплексном лечении функциональных заболеваний сердечно-сосудистой системы у детей и подростков // Провизор. — 2003. — № 6. — С. 22-23.

46. Цымбалова Е.Г., Потапов А.С., Петричук С.В., Шищенко В.М. Ферментный статус лимфоцитов при воспалительных заболеваниях кишечника у детей // Мат-лы IV Всероссийского конгресса «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2005. — С. 617.

47. Царегородцев А.Д., Николаева Е.А., Сухоруков В.С. Коррекция метаболических состояний при различных патологических состояниях у детей. — М., 2006. — 87 с.

48. Думова С.В., Чугунова О.Л., Гераськина В.П. и др. Цитохимические показатели клеточной энергетики у недоношенных детей при различных патологических состояниях // III Российский конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М., 2004. — С. 170-171.

49. Гнусаев С.Ф., Шибаев А.Н., Федерякина О.Б., Іванов Д.А. Эффективность применения лекарственного препарата элькар в терапии новорожденных с гипоксической ишемией миокарда // Вестник педиатрической фармакологии и нутрициологии. — 2005. — Т. 2, № 4. — С. 11-14.

50. Diaz R., Paolasso E., Piegas L. et al. Metabolic modulation of acute myocardial infarction: the ECLA Glucose Insulin Potassium Pilot Trial // Circulation. — 1998. — Vol. 98. — P. 2227-2234.

51. Feldman A.M., McNamara D. Myocarditis // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342. — P. 1388-1397.

52. Fry C.H., Wu C. The cellular basis of bladder instability // Br. J. Urol. — 1998. — Vol. 81. — P. 1-8.

53. Greco M., Villani G., Mazzucchelli F., Bresolin N. et. al. Marked aging-related decline in efficiency of oxidative phosphorylation in human skin fibrobiasts // FASEB J. — 2003. — Vol. l7, № 12. — P. 1706-1708.

54. Hogg J.C. Chronic bronchitis: the role of viruses // Semin. Respir. Infect. — 2000. — Vol. 15, № 1. — P. 32-40.

55. Hoizmann D., On P.M., Felix H. Diagnostic approach to primary ciliary dyskinesia: a review // Eur. J. Pediat. — 2000. — Vol. 156, № 1–2. — P. 95-98.

56. Owen R., Flott T.R. Approaches and limitation to gene therapy for mitochondrial diseases // Antioxid. Redox. Signal. — 2001. — Vol. 3, № 3. — P. 451-460.

57. Patel M., Li Q.Y. Age dependence of seizure-induced oxidative stress // Neuroscience. — 2003. — Vol. 118, № 2. — P. 431-437.

58. Suchorukov V.S., Natsissov R.P., Petrichuk S.V. et al. Peripheral lymphocytes as a mitochondrial insufficiency test // Eur. J. Med. Res. — 2000. — Vol. 5, № 1. — P. 48-49.

59. Suematsu N., Tsutsui H., Wen J., Kang D. et al. Oxidative stress mediates tumor necrosis factor-alpha-induced mitochondrial DNA damage and dysfunction in cardiac myocytes // Circulation. — 2003. — Vol. l07, № 10. — P. 1418-1423.

60. Szczesny В., Bhakat K.K., Mitra S., Boldogh I. Age-dependent modulation of DNA repair enzymes by covalent modification and subcellular distribution // Mech. Aging. Dev. — 2004. — Vol. l25, № 10–ll. — P. 755-765.

61. Tozzi G., Nuccetelli M., Lo Bello M., Bernardini S. et al. Antioxidant enzymes in blood of patients with Friedreich's ataxia // Arch. Dis. Child. — 2002. — Vol. 86, № 5. — P. 376-379.

62. Winter S.C., Buist N.R. Cardiomyopathy in childhood, mito с hondrial dysfunction, and the role of L-carnitine // Am. Heart. J. — 2000. — Vol. 02, № 139, Pt. 3. — S. 63-69.

Similar articles

Authors: Тяжка О.В.1, Горобець Н.І.1, Починок Т.В.1, Горобець А.О.1, Знова І.Б.2, Каліш Т.В.2, Горобець Н.М.1, Омельченко А.О.1 1Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця 2ДКЛ № 4 Солом’янського району м. Києв
"Child`s Health" 4 (31) 2011
Date: 2011.12.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Гепатопротектори в лікуванні захворювань печінки: клініко-біохімічні механізми дії
Authors: Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Чекман С.І., Коруля І.А., Харченко В.В. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (457) 2013 (тематический номер)
Date: 2013.05.16
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Authors: Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Марценюк Ю.О., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 2 (23) 2010
Date: 2010.08.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Похилько В.І., Ковальова О.М., Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава; Касянчук Н.Р., Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ
International neurological journal 2(24) 2009
Date: 2009.07.23
Categories: Neurology

Back to issue