Журнал "Здоров`я дитини" 6(15) 2008
Повернутися до номеру
Ефективність застосування Ациполу в комплексній терапії дітей, хворих на кишкові інфекції
Автори: С.В. КУЗНЄЦОВ, О.М. ОЛЬХОВСЬКА, Т.С. КОПІЙЧЕНКО, С.С. СОЛОМКО, Харківський національний медичний університет
Рубрики: Педіатрія/Неонатологія
Версія для друку
Кишкові інфекції залишаються дуже поширеною патологією. Щорічно у світі понад 3 млн людей, серед яких 65–70 % складають діти, помирають від інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту [1, 2].
Багато аспектів кишкових інфекцій до цього часу залишаються до кінця не з''ясованими в теоретичному і практичному планах. Особлива увага приділяється питанням терапії хворих, засобам попередження негативних наслідків власне кишкових інфекцій і фармакологічного (антибактеріального) впливу на організм, у першу чергу формування імунопатологічних станів, дисбіотичних процесів, хронізації хвороби тощо [3, 4].
В останні роки в практиці охорони здоров''я широко використовуються пробіотичні препарати, застосування яких дозволило скоротити показання використання антибактеріальних засобів у терапії хворих на гострі кишкові інфекції (ГКІ) [5–7].
Асортимент пробіотиків на сучасному етапі в Україні дуже різноманітний. Одним із представників пробіотичних лікарських препаратів, що з''явилися на ринку за останній час, є Аципол. Аципол — це пробіотик, що містить ліофілізовану в середовищі культивування суху суміш мікробної біомаси живих антагоністично активних штамів ацидофільних лактобактерій (Lactobacillus acidophilus) та інактивованих прогріванням кефірних грибків (Kefir greins), у склад яких входить водорозчинний специфічний полісахарид. Саме живі ацидофільні лактобактерії та полісахарид визначають лікувальні властивості Ациполу. Аципол має зручну для використання в дитячій практиці форму випуску — порошок у капсулах, що дає можливість уникнути необхідності роздроблення пігулок.
Мета роботи — вивчити клініко-лабораторну ефективність застосування препарату Аципол у комплексній терапії дітей, хворих на ГКІ.
Матеріали і методи
Дослідження проведені на базі Обласної дитячої клінічної інфекційної лікарні м. Харкова. Усього обстежено 68 дітей віком від 1 місяця до 3 років, хворих на середньотяжкі форми ГКІ, із них у 20 дітей діагностовано інтестинальну форму сальмонельозу, у 15 — ешерихіоз, у 21 — шигельоз, у 12 — ротавірусну інфекцію. Основну групу склали 43 дитини, до терапії яких було включено Аципол. Він призначався по 1 капсулі 3 рази на добу під час приймання їжі, дітям раннього віку — попередньо відкривши капсулу і розчинивши вміст у воді. Тривалість використання препарату складала 5–8 днів. У 25 дітей контрольної групи лікування проводили із застосуванням лактобактерину у відповідному до фармакопеї дозуванні. Діти обох груп були порівнянними за етіологією діареї, віком, преморбідним фоном, видом вигодовування та іншими параметрами.
Поряд із загальноприйнятими методами дослідження хворих у першу добу та після закінчення курсу терапії проводилось бактеріологічне дослідження калу на дисбактеріоз, визначення вмісту секреторного імуноглобуліну IgA в копрофільтратах, що застосовувалось як лабораторні критерії ефективності лікування.
Клінічна ефективність Ациполу оцінювалася за динамікою симптомів загальної інтоксикації, температурної реакції хворих, стану дитини, частоти випорожнень та строків нормалізації якісних параметрів калових мас.
Результати та обговорення
Динаміку клінічних симптомів захворювання в дітей обох груп подано в табл. 1. Проведені дослідження показали, що у хворих, терапію яким проводили із застосуванням Ациполу, регресування клінічної симптоматики було більш вираженим порівняно з контрольною групою. Це стосується не тільки показників загального стану дитини, але й симптомів місцевого ураження кишечника. Відзначалися вірогідно швидше зникнення дисфункції кишечника та нормалізація випорожнень.
Позитивний вплив препарату Аципол на перебіг кишкової інфекції в дітей виявлявся в скороченні термінів перебування хворих у стаціонарі. У жодному випадку ми не відзначили несприятливого впливу препарату на організм дитини, тобто не зареєстровано побічної дії Ациполу. Після закінчення курсу лікування в усіх дітей бактеріологічно визначено повну санацію кишечника від збудника.
Стан біоценозу товстого кишечника в дітей груп спостереження в динаміці захворювання наведено в табл. 2.
Результати бактеріологічного дослідження калу на дисбактеріоз свідчили про позитивну тенденцію в змінах мікробіоценозу кишечника в обох групах спостереження, що проявилась наявністю в пацієнтів нормальної мікрофлори кишечника або з незначними дисбіотичними ознаками в періоді реконвалесценції, зниженням частоти дисбактеріозу III ступеня. Виявлено односпрямовані тенденції до зменшення частки гемолізинпродукуючих та лактозонегативних форм кишкової палички. Але застосування Ациполу сприяло більш вираженому позитивному впливу на мікробіоценоз кишечника, зростанню відсотка реконвалесцентів із фізіологічними показниками калу на дисбактеріоз, зменшенню частоти дисбактеріозу III ступеня в періоді ранньої реконвалесценції. У контрольній групі після проведення лікування тільки в 9,5 % дітей не знайдено проявів порушення мікробіоценозу кишечника. Це були переважно хворі на ротавірусну інфекцію, у терапії яких не застосовувались антибактеріальні препарати, тобто не було додаткового фактора, що сприяє порушенню мікробного пейзажу кишечника.
Результати дослідження вмісту секреторного імуноглобуліну А в копрофільтратах хворих подано в табл. 3.
У хворих основної групи спостереження на фоні застосування пробіотика Аципол відзначено вірогідне підвищення вмісту секреторного IgA в копрофільтратах. Аналізуючи отримані дані, можна констатувати, що застосування Ациполу хворими на гострі кишкові інфекції позитивно впливає на стан місцевого імунітету, тим самим сприяє репаративним та відновлювальним процесам у слизовій оболонці кишечника, стримує розвиток та адгезію патогенної мікрофлори.
Отже, проведене нами дослідження виявило клініко-лабораторну ефективність застосування в комплексній терапії хворих на ГКІ пробіотика Аципол.
Висновки
1. Аципол є ефективним лікарським препаратом, що може бути використаний для комплексного лікування дітей, хворих на ГКІ.
2. Застосування Ациполу сприяє швидкому зникненню диспептичних явищ, нормалізації частоти випорожнень.
3. Використання Ациполу в комплексній терапії хворих на ГКІ має лікувальний та профілактичний ефект щодо розвитку дисбактеріозу кишечника.
4. Аципол має позитивний вплив на відновлення місцевого імунітету кишечника хворих.
5. Пробіотик Аципол є ефективним, зручним у застосуванні препаратом, який добре переноситься хворими та не має побічних явищ, що дозволяє широко використовувати його в педіатричній практиці.
1. Крамарев С.О. Проблемні питання інфекційних хвороб в Україні // Здоров''я України. — 2007. — № 2/1 (додатковий). — С. 7-8.
2. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. — К.: Здоровье, 1998. — 412 с.
3. Парфенов А.І., Калоєв Ю.К., Сафронова С.А. Дисбактеріоз кишечника // Український медичний часопис. — 2000. — № 3. — С. 65-70.
4. Анохіна Г.А., Скопіченко С.В. Сучасні аспекти мікроекологічного дисбалансу, профілактика та лікування // Журнал практичного лікаря. — 2001. — № 4. — С. 20-24.
5. Белоусов Ю.В. Дисбиоз кишечника: современные аспекты пробиотической терапии // Мистецтво лікування. — 2005. — № 3 (019). — С. 40-42.
6. Мурзич А.В. Дисбактериоз кишечника: Методическое пособие. — М.: Антарес, 2002. — 41 с.
7. Ершова И.Б. Нарушение кишечного биоценоза у детей и подростков: Методические рекомендации. — Луганск: Изд-во ЛГМУ, 2004. — 32 с.