Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 6(15) 2008

Back to issue

Сучасний стан спектра сенсибілізації в дітей, хворих на поліноз

Authors: К.Д. ДУКА, В.О. ДИТЯТКОВСЬКИЙ, Н.В. НАУМЕНКО, Кафедра пропедевтики дитячих хвороб із курсом сестринської справи Дніпропетровської державної медичної академії, Дитяча міська клінічна лікарня № 5, м. Дніпропетровськ

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Визначено якісний і кількісний склад спектра пилкової сенсибілізації в дітей м. Дніпропетровська, хворих на поліноз, за період із 2005 до 2007 рр. на підставі обстеження 760 дітей (хлопчиків і дівчаток) віком від 6 до 18 років. Отримані дані свідчать про зменшення питомої ваги пилку амброзії у структурі сенсибілізації та збільшення рівня сенсибілізації до циклахени, соняшника й кукурудзи. Установлені особливості перехресної пилкової сенсибілізації, рекомендована необхідність виготовлення препаратів для специфічної гіпосенсибілізації з регіональних пилкових алергенів.


Keywords

діти, поліноз, сенсибілізація, пилкові алергени

Поліноз зараховують до захворювань, що не впливають на тривалість життя, показники смертності, але суттєво погіршують показники якості життя пацієнтів. Вплив пилкової сенсибілізації ускладнює перебіг алергічних захворювань (АЗ) — бронхіальної астми (БА), атопічного дерматиту та ін. [1, 9]. Поліноз — поширене захворювання серед дитячого населення України, що має стійку тенденцію до зростання. За даними Т.Г. Бессікало, С.В. Недельської та ін. [6], в Україні поширеність полінозів серед дитячого населення досягає 10 %. За даними О.В. Грузєвої [4], протягом 1998–2007 років захворюваність дитячого населення України на алергічний риніт (АР) збільшилася з 1,1 до 2,2 випадка на 1000 населення, тобто майже у 2 рази, поширеність цієї патології — у 2,8 раза. Ці дані вказують на тенденцію зростання захворюваності на алергічний риніт у структурі загальної захворюваності на поліноз упродовж останніх 10 років.

Поліноз — приклад класичного алергічного захворювання. Його розвиток визначається генетичними факторами та факторами зовнішнього середовища. Патогенетичну основу полінозу складають IgE-опосередковані алергічні реакції. За механізмом реалізації генетичних факторів полінози можуть бути зараховані до полігенних захворювань із генетичною схильністю [5]. Етіологічним фактором, що викликає поліноз, є пилок рослин, відзначених вираженою алергенною активністю, поширених у лісо-степовій та степових зонах [8]. Концентрація пилку в повітрі залежить від цілої низки факторів. Вона вища в денну пору доби, суху та вітряну погоду [2]. У нашій клімато-географічній зоні можна визначити три періоди клінічної маніфестації алергії до пилку рослин: у весняний період (брезень — травень) відзначається цвітіння рослин, що запилюються вітром; у літній (червень — липень) — максимум полінації злакових; літньо-осінній (липень — вересень) — час полінації смітникових трав [1]. Процес сенсибілізації розпочинається з моменту проникнення алергену в організм. При полінозі, як правило, це відбувається аерогенним шляхом. Після закінчення впливу причиннозначущого алергена алергічне захворювання спонтанно регресує через 3–4 тижні, але загострення АЗ, обумовлене пилковою сенсибілізацією, можливе й поза сезоном полінації. За даними І.І. Балаболкіна [3], ізольоване ураження одного органа в дітей зустрічається відносно рідко. Переважають клінічні форми полінозів із залученням в алергічний процес 2–3 органів і більше. Клінічна діагностика полінозу заснована на наявності типових симптомів алергічного риніту та ринокон''юнктивіту: ураження очей, нападів БА, шкірних симптомів [7, 9] у весняно-літню пору року, а також їх повторюваності з року в рік.

В останні роки захворюваність дітей, особливо в індустріальних регіонах, в основному визначається подальшим зростанням алергопатології, важливе місце серед якої посідає поліноз. Катастрофічні спалахи загострення АР та БА в містах Запоріжжі та Дніпропетровську протягом 2005–2007 років у період полінації осінніх трав викликали стурбованість не тільки в лікарів-педіатрів, але й у лікарів інших спеціальностей. Що ж відбувається з пилковою сенсибілізацією? Чому її поширеність і перебіг в останній час змінились? Яка структура пилкової сенсибілізації та який її спектр?

Метою нашої роботи стало визначення спектра пилкової сенсибілізації в дітей м. Дніпропетровська. Кількість дітей із полінозами за останні 3 роки в м. Дніпропетровську залишається досить високою та становить у середньому до 250 дітей на рік. Нами було обстежено 760 дітей віком від 6 до 18 років за період з 2005 до 2007 рр. включно. З них: хлопчиків віком від 6 до 12 років — 18 %, дівчаток віком від 6 до 12 років — 8 %, хлопчиків віком від 12 до 18 років — 65 %, дівчаток віком від 12 до 18 років — 9 %. Використані дані алергологічного обстеження методом скарифікаційних шкірних проб у періоді ремісії захворювання (з листопада до травня). Розподіл дітей за віком і статтю відображено в табл. 1.

Як видно з табл. 1, серед обстежених дітей дошкільного та раннього шкільного віку переважали хлопчики (18 %), така ж картина спостерігалася й у шкільному віці (65 %). Ці дані збігаються з даними Govaere et al. [10], які вказують на переважання хлопчиків віком до 8 років у структурі сенсибілізації до пилку смітникових трав та збереження цієї тенденції в дітей віком понад 8 років. Менша кількість спостережень у дошкільників, можливо, пов''язана з гіподіагностикою на амбулаторному етапі надання медичної допомоги та пізнім направленням до алерголога. Окрім того, сумлінне вивчення анамнезу дозволило встановити чітку залежність загострення захворювання від метеообставин (суха, жарка та вітряна осінь). Так, восени 2005 року кількість хворих, госпіталізованих із приводу загострення БА у м. Запоріжжі, у деякі дні складала 1400 чоловік за добу. Аналіз даних алергологічного обстеження показав динаміку спектра пилкової сенсибілізації протягом 2005–2007 років у м. Дніпропетровську.

Як видно з табл. 2, за останні роки в спектрі пилкової сенсибілізації змінилося співвідношення пилкових алергенів у бік зменшення впливу пилку амброзії та полину на фоні збільшення питомої ваги сенсибілізації до циклахени та соняшника, а також значного зростання сенсибілізації до пилку кукурудзи (2007 рік). Звертає увагу встановлена нами особливість кількісної сенсибілізації в окремої дитини. Так, у 2005 році кількість причинно-значущих пилкових алергенів у перехресті була: 2 алергени — 31,66 % обстежених дітей, 3 алергени — у такої ж кількості дітей, у решти — сенсибілізація лише до одного пилкового алергена (рис. 1). Порівняно з 2005 роком у 2006 році збільшилася сенсибілізація до 2 пилкових алергенів у 34,3 % дітей, зменшилася сенсибілізація до 3 алергенів у 22,9 %; у решти (42,8 %) виявлена сенсибілізація лише до одного алергена. Аналіз спектра пилкової сенсибілізації у 2007 році показав, що найбільш часто мала місце сенсибілізація до пилку 2 рослин — 40,74 % обстежених дітей, до 3 пилкових алергенів — у 29,63 % обстежених дітей, але з''явилася сенсибілізація до 4 причинно-значущих пилкових алергенів — у 14,82 % обстежених дітей.

Аналіз питомої ваги пилку окремої рослини в спектрі пилкової сенсибілізації дітей із полінозами за останні 3 роки показав, що поряд зі зміною кількісного складу пилкових алергенів спостерігається зміна їх якісного спектра (табл. 3).

Зміна якісного спектра пилкової сенсибілізації за останній рік проявлялася в зростанні питомої ваги дітей із сенсибілізацією до пилку соняшника.

Отже, в умовах промислового регіону за останні 3 роки кількість дітей, хворих на поліноз, не має тенденції до зменшення.

У спектрі пилкової сенсибілізації дітей із полінозами на першому місці визначена сенсибілізація до 3 основних алергенів — амброзії, циклахени й полину. За останній рік переважає сенсибілізація до пилку амброзії й циклахени. Особливостями перехресної пилкової сенсибілізації слід вважати збільшення сенсибілізації до 4 пилкових алергенів у однієї дитини (амброзія, циклахена, полин, соняшник).

При виготовленні препаратів для проведення специфічної алерговакцинації в дітей, хворих на поліноз, у м. Дніпропетровську доцільно використовувати сировину з пилку рослин цього регіону.


Bibliography

1. Алешина Р.М. Пыльцевая аллергия: клинико-аллергологическая диагностика и специфическая иммунотерапия // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія — 2006. — № 2(03). — С. 4-9.

2. Анализ уровня сенсибилизации к пыльцевым аллергенам у детей: значение растения солидаго в развитии поллиноза у детей / В.М. Бержец, О.В. Пронькина, С.В. Хлгатян, А.И. Бержец // Педиатрия. — 2007. — Том 86, № 4. — С. 67-69.

3. Балаболкин И.И. Аллергические риниты у детей / НИИ педиатрии. — М., 2000 // http://www.mmm.spb.ru/Allergology/2000/3/Art.1/php.

4. Грузєва О.В. Захворюваність дітей на бронхіальну астму та алергічні розлади як медіко-соціальна проблема // ПАГ. — 2008. — № 4. — С. 42.

5. Жерносек В.Ф. Поллиноз у детей / Белорусская медицинская академия последипломного образования, Республиканский центр детской аллергологии // http://www.medlinks.ru/Article.php?sid=7165

6.Імунний статус дітей, сенсибілізованих до пилку смітникових трав, в залежності від інтенсивності поленової навантаженості / Бессікало Т.Г, Недельська С.М., Давидова А.Г., Таврог М.Л. та ін. / Запорізський державний медичний університет // http://medicconference.narod.ru/2006/tz03.htm.

7. Недельская С.Н., Жиленко И.А. Диагностика и лечение аллергических ринитов у детей: Метод. рекомендации. — Запорожье, 1999.

8. Охотникова О.М., Гайдучик Г.А. Характеристика сенсибілізації у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // ПАГ. — 2007. — № 4. — С. 44-45.

9. Пухлик Б.М. Алергічний риніт — центральна проблема алергології // Нова медицина. — 2003. — № 1(6). — С.32-38

10. Govaere E., van Gysel D., Massa G., Verhamme K.V.C. et al. The influence of age and gender on sensitization to aero-allergens // Pediatric allergy and immunology. — 2007. — Vol. 18, № 8. — P. 671-679.

Similar articles

Динаміка структури сенсибілізації до пилку серед дитячого населення Львівської області протягом 20-річного спостереження
Authors: Беш Л.В., Новікевич С.З., Задворна О.І., Оліярник Л.Ю. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Child`s Health" 7 (58) 2014
Date: 2015.02.12
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Effectiveness of allergen-specific immunotherapy with pollen allergens in children  from the viewpoint of molecular allergology
Authors: Недельська С.М., Кузнєцова О.Д.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Вікторія Родінкова - кандидат біологічних наук Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
"News of medicine and pharmacy" 15 (425) 2012
Date: 2012.10.18

Back to issue