Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 6(15) 2008

Back to issue

Застосування препарату Береш® Магній плюс В6 у комплексному лікуванні нейроциркуляторної дисфункції в дітей

Authors: Л.М. БУЛАТ, Л.І. ЛАЙКО, О.О. КУРЕЦЬ, О.В. ШЕВЧУК, Кафедра пропедевтики дитячих хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

У 32 дітей віком 14–17 років, у яких виявляли нейроциркуляторні дисфункції, вивчали вихідний вегетативний тонус та показники церебральної гемодинаміки для оцінки ефективності застосування препарату Береш® Магній плюс В6 у комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій. Серед обстежуваних було 16 хворих, які отримували лише базисну терапію з приводу нейроциркуляторної дисфункції і склали групу порівняння. До основної групи ввійшли 16 хворих на нейроциркуляторну дисфункцію, до комплексу лікування яких було включено препарат Береш® Магній плюс В6 у віковому дозуванні 1 таблетка на добу. У динаміці лікування аналізували суб’єктивні та об’єктивні симптоми захворювання, показники кардіоінтервалографії та реоенцефалографії.
Доведено, що застосування препарату Береш® Магній плюс В6 у комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій сприяє зрівноваженню регулятивної діяльності симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи й позитивно впливає на основну клінічну симптоматику нейроциркуляторної дисфункції та стан церебральної гемодинаміки в дітей. Отримані результати дозволяють рекомендувати включення препарату до комплексного лікування вегетативних дисфункцій, зокрема нейроциркуляторної, у дітей, що дозволить підвищити терапевтичний ефект, та використання його для запобігання виникненню вегетативних дисфункцій.


Keywords

вегетативні дисфункції, нейроциркуляторні дисфункції, діти, лікування, Береш® Магній плюс В6, ефективність

Вступ

Статистичні дані останніх років щодо захворюваності в дитячому віці свідчать, що вегетативні дисфункції (ВД) є найбільш частою патологією і зустрічаються більше ніж у 20 % дітей [2, 10]. Відзначено тенденцію до збільшення кількості хворих із різними проявами ВД. Така ситуація пов''язана з низкою факторів, що впливають ще в гестаційному періоді, а також протягом періоду розвитку дитини. Діти з проявами ВД складають найчисленнішу групу ризику [9]. Вважають, що ВД є захворюванням, яке призводить до змін психоневрологічного статусу дітей і до порушення міжособистісних відносин.

За визначенням В.Г. Майданника (1998), ВД — це захворювання, що характеризується симптомокомплексом розладу психоемоційної, сенсомоторної та вегетативної активності, пов''язане з надсегментарними та сегментарними порушеннями вегетативної діяльності різних органів та систем. Це самостійне захворювання, що клінічно характеризується патологією серця, порушенням судинної циркуляції, неврологічними та трофічними змінами, а також розладами адаптації [10].

ВД мають поліетіологічне походження [11]. Відомо досить багато факторів, що викликають порушення функцій надсегментарних вегетативних центрів. Тут відіграє певну роль спадковість, а також перебіг вагітності і пологів, патологія яких досить часто призводить до виникнення порушень із боку центральної нервової системи (ЦНС), ендокринної системи. До уроджених факторів виникнення дисфункцій в інтегративних системах мозку додається ще й ряд несприятливих для організму дитини впливів протягом життя. У першу чергу, слід зазначити, що сучасні діти досить часто підпадають під психоемоційне навантаження, при якому виникають дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу, де локалізуються психічні та вегетативні центри. Психоемоційне перевантаження і стрес за останні роки набули особливої актуальності у зв''язку з дуже загостреною соціально-економічною та психологічною ситуацією як у цілому в суспільстві, так і в окремих сім''ях [12].

Стресові впливи, що викликають додаткову астенізацію, неврозоподібні стани, збільшують зниження адаптаційних можливостей організму, послаблюючи інтеграційну роль ЦНС. Гормональний дисбаланс на фоні перенапруження ЦНС в окремих груп дітей призводить до виникнення хронічного стресу, що ускладнює перебіг соматичних захворювань [1], викликає стійкі функціональні розлади. Особливе напруження адаптаційних механізмів відбувається в дітей у період вступу до школи, коли зміни соціального статусу школярів приводять до збільшення фізичного та розумового навантаження, що викликає зрив адаптації та може спричинити захворювання [5]. Окрім того, протягом останнього часу відзначається збільшення дитячої захворюваності загалом та зростання кількості хронічних патологій у дітей. Кожне порушення стану здоров''я тягне за собою неминучі зміни з боку вегетативної нервової системи (ВНС). Звичайно, однією з важливих причин погіршення стану здоров''я дітей є несприятлива екологічна ситуація. Екологічні фактори спричиняють різні метаболічні розлади в організмі, що можуть посилюватися зниженням імунобіологічного захисту, а також зрушеннями ліпідного та мінерального обмінів [1].

Порушення вегетативної регуляції органів та систем призводить до неминучих морфологічних змін, пов''язаних із виділенням медіаторів, біологічно активних речовин та гормонів кори надниркових залоз.

У зв''язку з цим виникає необхідність пошуку терапевтичних методів, щоб перешкодити виникненню вегетативних порушень шляхом усунення впливу етіологічних факторів на дитячий організм, та нових патогенетичних підходів до лікування дітей, хворих на ВД. З огляду на синергізм та потенціювання біологічних ефектів комплексу магнію цитрату й піридоксину (вітамін В6) запропоновано використання препарату Береш®Магній плюс В6 (АТ «Береш Фарма», Угорщина) для лікування дітей з ВД. Доведеною є антистресорна дія магнію за рахунок зниження чутливості організму до подразників та гальмування збудливості ЦНС. Важливою є роль магнію для покращення пружності стінок кровоносних судин (шляхом регуляції проникності клітинних мембран і органел) та поліпшення скоротливої здатності серця, що зазнає несприятливого вегетативного впливу. Окрім того, з віком дитини її потреба в магнії зростає з 30 до 360–410 мг на добу [4, 7, 8]. При недостатньому його надходженні до дитячого організму виникає збій фізіологічних процесів, у яких магній відіграє важливу роль. Як наслідок — мають місце передумови виникнення функціональних розладів із боку органів та систем, що вкладається в клініку різних форм ВД. Вищезгадані етіологічні фактори ВД, серед яких особливе місце посідають психоемоційні, розумові перевантаження, часті гострі та хронічні захворювання, призводять до збільшеного використання магнію для забезпечення перебігу багатьох метаболічних процесів в організмі.

Матеріали і методи

Під спостереженням знаходилися 32 дитини віком 14–17 років, у яких діагностували ВД у формі нейроциркуляторної дисфункції (НЦД). Усі хворі мали подібну симптоматику захворювання за попереднім обстеженням, що включало збирання скарг, анамнезу та об''єктивне обстеження. Ураховуючи комплекс лікувальних заходів, усіх пацієнтів розподілили на дві групи. Основну групу (ОГ) склали 16 хворих, які разом із традиційною базисною терапією НЦД отримували препарат Береш®Магній плюс В6 у віковому дозуванні: 1 таблетку на день протягом 30 днів. До групи порівняння (ГП) увійшли 16 хворих, які отримували лише традиційну базисну терапію, що застосовують при НЦД.

Дослідження проводилося на базі Вінницької міської клінічної лікарні «Центр матері та дитини». Визначали вихідний вегетативний тонус (ВВТ) в обстежуваних дітей. Для його оцінки використовували таблицю ознак, розроблену А.М. Вейном та співавт. (1998 р.), яку адаптовано для дитячого віку на кафедрі педіатрії Російської академії післядипломної освіти. Оцінку ВВТ проводили згідно з розрахунками, наведеними А.М. Вейном, на основі виявленого переважання (з вірогідністю 100 %) симптомів, що свідчать про симпатикотонію, ваготонію або ейтонію (за відповідною кількістю балів).

Для доповнення клінічної характеристики ВВТ у дітей застосовували показники кардіоінтервалографії (КІГ). Реєстрацію кардіоінтервалограм здійснювали у стані спокою у другому стандартному відведенні. Визначали: DC — варіаційний розмах, М0 — величину моди, АМ0 — амплітуду моди, ІНБ — індекс напруження Баєвського. При цьому виділяли ейтонічний (нормотонічний), ваготонічний та симпатикотонічний варіанти ВВТ.

Протягом періоду нагляду щоденно проводився контроль артеріального тиску (АТ) та пульсу.

Для підтвердження діагнозу та уточнення клініко-патогенетичної форми ВД застосовували реоенцефалографію (РЕГ), щоб визначити порушення тонусу мозкових судин як прояв мінімальної мозкової дисфункції. Ураховували, що найбільш інформативними показниками оцінки мозкового кровотоку в дитячому віці є висота амплітуди РЕГ-хвилі, коефіцієнт асиметрії наповнення, дикротичний та діастоло-систолічний індекси [6].

З метою оцінки ефективності застосованої терапії всім обстежуваним проводили дослідження до та після лікування.

Результати дослідження та їх обговорення

При попередньому обстеженні хворих виявляли клінічні симптоми, зумовлені порушенням регіонарної мікроциркуляції з переважанням ознак церебральної ангіодистонії. Ці симптоми характеризували функціональні неврологічні порушення, що виникають унаслідок ішемії мозку. Найчастіше відзначали ознаки нейроциркуляторного синдрому (100 %) та синдрому дезадаптації (90,63 %) (табл. 1).

При оцінюванні АТ в 31,25 % дітей було виявлено стійке зниження як систолічного, так і діастолічного тиску щодо вікових норм. У 6,25 % обстежуваних показники АТ дещо перевищували вікову норму. У 6,25 % дітей спостерігали лабільність систолічного та діастолічного тиску. На його зміни найчастіше впливали метеорологічні фактори, а також емоційне напруження і т.ін.

Після проведеного лікування хворі відзначали, що головний біль виникав рідше, був менш інтенсивним, а стійкі цефалгії набули характеру періодичного головного болю, який не супроводжувався запамороченнями та нудотою. Діти стали більш витривалими при помірних фізичних навантаженнях та не відчували підвищеної втомлюваності.

У всіх обстежуваних виявляли клінічні прояви, що характеризували різні типи ВВТ. У хворих обох груп здебільшого спостерігалися симпатикотонічні та ваготонічні клінічні прояви. Найчастіше діти відзначали, що інфекційні захворювання в них перебігають із підвищенням температури тіла (43,75 % в ОГ та 68,75 % у ГП). Ваготонічні реакції в дітей представлені високим відсотком порушень із боку шлунково-кишкового тракту: нудотою (31,25 % в ОГ та 18,75 % у ГП), болем у животі (12,5 % в ОГ і 18,75 % у ГП), зниженням апетиту (37,5 % дітей з ОГ і 25 % з ГП). У задушливих приміщеннях погано почуваються 18,5 % хворих ОГ та 43,75 % ГП, а часті запаморочення відмічають 25 % дітей у кожній із груп, інколи — знепритомнення. Обстежувані часто скаржились на неприємні відчуття та біль у ділянці серця (25 % дітей в ОГ, 18,75 % — у ГП). При огляді найчастіше звертала на себе увагу блідість шкірних покривів (у 18,75 % та 25 % дітей ОГ та ГП відповідно), білий та рожевий дермографізм (у 18,75 % дітей ОГ та 43,75 % у ГП), що є проявом симпатикотонії. Схильність до почервоніння шкіри відмічалась у 12,5 % обстежуваних ОГ, 6,25 % — із ГП. Червоний, досить стійкий, а інколи і набряклий дермографізм як яскравий прояв ваготонії виявляли в 12,5 % дітей з ОГ. ЧСС здебільшого відповідала віку: у 68,75 % дітей з ОГ, 62,5 % — у ГП. Але виявляли великий відсоток дихальних аритмій як прояв неузгодженості впливу ланок ВНС на серцеву діяльність: в ОГ — 12,5 %, у ГП — 18,75 %. Тахікардії мали місце в обстежуваних обох груп: у 25 % в ОГ, у 31,25 % у ГП, а брадикардії — у 6,25 % дітей у кожній з груп.

За бальною оцінкою виділяли ейтонічний (нормотонічний), ваготонічний та симпатикотонічний типи ВВТ. Розподіл дітей з різним ВВТ у групах спостереження відображено на рис. 1.

Згідно з аналізом даних КІГ показники вегетативного гомеостазу, отримані при обстеженні хворих на НЦД до проведеного лікування, підтвердили неузгодженість регулятивної діяльності симпатичної та парасимпатичної ланок ВНС. У динаміці лікування виявлено зміни показників КІГ: у симпатикотоніків помітне зниження АМ0 та ІНБ в ОГ (порівняно з ГП) демонструє зменшення тонусу симпатичної ланки ВНС, а збільшення М0 та подовження DC свідчать про підвищення активності парасимпатичної ланки ВНС у них; у ваготоніків ОГ (порівняно з ГП) відбулося зниження М0 та DC, а також збільшення АМ0 та ІНБ, що свідчить про підвищення рівня функціонування центрального контуру серцевої регуляції та вказує на поліпшення адаптаційно-пристосувальних можливостей організму (табл. 2).

Оцінюючи церебральну гемодинаміку в обстежуваних хворих до лікування на РЕГ, найчастіше виявляли підвищення тонусу венул (78,13 %), асиметрію кровонаповнення судинного русла мозку (59,4 %), гіперволемію (53 %). Більш високу ефективність лікування дітей з НЦД при застосуванні препарату Береш®Магній плюс В6 доведено на основі аналізу отриманих показників РЕГ у динаміці спостереження (табл. 3). Так, у всіх хворих відзначені вірогідні зміни реосистолічного та діасистолічного індексів, але в ОГ зниження цих показників характеризувалося високим ступенем вірогідності, тоді як дикротичний індекс зазнав суттєвих змін лише в обстежуваних ОГ. Оцінка отриманих даних свідчить про поліпшення церебральної гемодинаміки за рахунок зниження рівня гіперволемії, зниження тонусу артеріол та зниження периферичного судинного опору головного мозку, зникнення гіпертонусу та покращення відтоку крові з артерій у вени, нормалізації венозного відтоку, зменшення кількості асиметрій кровонаповнення мозку.

Більшу ефективність лікування дітей, хворих на НЦД, із застосуванням препарату Береш®Магній плюс В6 можна пояснити низкою сприятливих впливів лікувального комплексу магнію цитрату, магнію оксиду й піридоксину (вітамін В6) на регулятивну діяльність ВНС та блокуванням етіологічних факторів виникнення ВД (зокрема, антистресорною дією магнію) у дітей. Гальмівна дія магнію на скоротливість м''язів (стінок судин головного мозку) та його активний ноотропний вплив обумовлюють покращення церебральної гемодинаміки.

Висновки

1. Застосування препарату Береш®Магній плюс В6 у комплексному лікуванні ВД дозволяє підвищити ефективність терапевтичного ефекту при НЦД у дітей.

2. Використання препарату Береш®Магній плюс В6 у комплексному лікуванні ВД сприяє зрівноваженню регулятивної діяльності симпатичної та парасимпатичної ланок ВНС, що призводить до поліпшення адаптаційно-пристосувальних можливостей дитячого організму.

3. Включення препарату Береш®Магній плюс В6 до комплексного лікування ВД позитивно впливає на основну клінічну симптоматику НЦД та стан церебральної гемодинаміки в дітей.

4. Препарат Береш®Магній плюс В6 рекомендовано включати до комплексного лікування ВД, зокрема НЦД у дітей.

5. Рекомендовано застосовувати препарат Береш®Магній плюс В6 для запобігання виникненню ВД з огляду на його позитивний вплив на перебіг фізіологічних процесів організму дитини та захисну дію від порушень вегетативного гомеостазу.


Bibliography

1. Антипкін Ю.Г., Квашніна Л.В., Величко М.І. Діагностика порушень адаптації у дітей шкільного віку, що постійно мешкають в умовах дії малих доз іонізуючих випромінювань // Український медичний часопис. — 2000. — № І–ІІ, 1/15. — С. 57-61.

2. Глєбова Л.П., Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Кухта Н.М., Хайтович М.В., Місюра Л.І. Стан центральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство, гінекологія. — 1999. — № 2. — С. 33-35.

3. Зенков Л.Р., Ронки М.А. Функциональная диагностика нервных болезней (Руководство для врачей). — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 488 с.

4. Кадыков А.С., Бушенева С.Н. Магний глазами невролога // Нервы. — 2006. — № 1.

5. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Клименко С.Б., Маковкіна Ю.А., Майдан І.С. До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої ВНС // Перинатологія та педіатрія. — 2003. — № 1. — С. 56‑58.

6. Кожевникова О.В., Митиш М.Д., Передерий Е.Э., Ляшко В.В. Электроэнцефалография и реоэнцефалография в педиатрии // Медицинский научный и учебно-методический журнал. — 2001. — № 3. — С. 129-132.

7. Кривопустов С.П. О роли магния и витамина В6. Профилактика и лечение их дефицита у детей // О здоровье ребенка. — 2008. — № 2 (11). — С. 79-82.

8. Купновицька І., Дубанович Л., Дзвіняцька О., Купновицька-Сабадаш М., Ковальчук Л. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препарату Береш Магній плюс В6 у хворих на нейроциркуляторну дистонію // Здоров''я України. — 2006. — № 17. — С. 2-3.

9. Лапшин В.Ф. Современные подходы к сохранению здоровья детей // Перинатологія та педіатрія. — 1999. — № 2. — С. 3.

10. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми) // Педіатрія, акушерство, гінекологія. — 1998. — № 4. — С. 5-11.

11. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію // Педіатрія, акушерство, гінекологія. — 2000. — № 1. — С. 10-12.

12. Нагорна Н.В. Оригінальна програма психоемоційного тренінгу у профілактиці нейроциркуляторної дистонії у дітей на індивідуальному та популяційному рівнях // Педіатрія, акушерство, гінекологія. — 1999. — № 4. — С. 85.

Similar articles

Authors: Т.В. ЛОТОВСЬКА, А.Є. ЛЕВЧУК, Івано-Франківський державний медичний університет, інфекційне відділення міської дитячої клінічної лікарні
"Child`s Health" 6(15) 2008
Date: 2009.03.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Ефективність вазотропної терапії у дітей із нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом
Authors: Шлімкевич І.В. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедра педіатрії
"Child`s Health" 1 (60) 2015
Date: 2015.04.23
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The Role and Place of Magnesium Deficiency in the Development of Vegetative-Vascular Dysfunction in Children
Authors: Марушко Ю.В. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
"Child`s Health" 4 (72) 2016
Date: 2016.08.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue