Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1(16) 2009

Back to issue

Оздоровлення дітей з хронічними захворюваннями носоглотки в умовах організованого колективу

Authors: НЕДІЛЬКО В.П., КАМІНСЬКА Т.М., РУДЕНКО С.А., ЛІСЯНА Т.О., ПОНОМАРЬОВА І.Г., Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

У роботі подано результати поглибленого медичного огляду 803 школярів київської загальноосвітньої школи. У групі дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку з хронічними захворюваннями ЛОР-органів вивчалися мікробіоценоз носоглотки та мікрокристалізація слини до і після оздоровлення в умовах школи. Отримані результати дають можливість позитивно оцінити ефективність синглетнокисневої терапії в умовах школи в дітей з хронічними захворюваннями ЛОР-органів.


Keywords

стан здоров’я, школярі, хронічні захворювання носоглотки, синглетнокиснева терапія

Дані спеціальних поглиблених досліджень свідчать про те, що здоров''я дітей, особливо шкільного віку, значно погіршилося: відзначається стрімке зространня кількості соціально значущих хвороб, межових станів, порушень репродуктивної системи, збільшення кількості дітей, які можуть бути віднесені до груп високого медико-соціального ризику [1].

В основі погіршення здоров''я школярів знаходиться цілий комплекс соціально-економічних причин, ускладнення навчальних програм, недосконалість існуючої системи медичного забезпечення шкіл [2, 3].

Серед виявлених захворювань перше місце посідають хвороби органів дихання, а в класі цих хвороб переважають діти з хронічними захворюваннями носоглотки. Поширеність хвороб ЛОР-органів за останнє десятиріччя складає від 2,8 до 35 % [4]. Хронічні тонзиліти та аденотонзиліти найбільш часто виявляються в дітей шкільного віку та поєднуються із захворюваннями внутрішніх органів. В етіопатогенезі фарингітів, захворювань органів травлення, органів дихання, формування синдрому хронічної втоми та порушень гормонального статусу дитини має місце хронічний тонзиліт [5, 6]. Ураження внутрішніх органів на фоні хронічного вогнища запалення супроводжується алергічною реакцією, а потрапляння в кровообіг токсинів та продуктів метаболізму запальної тканини справляє загальнотоксичну дію.

Усе вищезазначене визначає необхідність розробки заходів з оздоровлення дітей з хронічними захворюваннями носоглотки в межах загальноосвітнього закладу.

Метою роботи було вивчення стану здоров''я школярів із хронічними тонзилітами та шляхи його покращення в умовах школи.

Організація та методи дослідження

Під нашим наглядом знаходилися 803 школярі Київської загальноосвітньої школи № 70. Крім проведення поглиблених оглядів з участю спеціалістів інституту, нами у групах дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку з хронічними захворюваннями носоглотки вивчалася кристалоутворююча функція змішаної слини — мікрокристалізація слини, мікробіоценоз носоглотки.

Дослідження кристалоутворюючої функції змішаної слини проводилися за методикою П.А. Леуса. Висушені краплі слини досліджували під мікроскопом. Залежно від розташування кристалів розрізнялись ІІІ типи мікрокристалізації слини. Автором було встановлено, що І тип зустрічається у практично здорових дітей, ІІ та ІІІ типи мікрокристалізації слини мають місце при захворюваннях ротової порожнини, шлунка та дванадцятипалої кишки. Виявлені зниження мінералізуючого потенціалу слини в дітей дає можливість характеризувати стан патологічного процесу [7].

Вивчення мікробіоценозу носоглотки методом взяття мазків із зіву на патогенну флору дало змогу виділити такі мікроорганізми: стафілокок, стрептокок, ентеробактерії, грамнегативні неферментуючі мікроорганізми, псевдомонади, коринебактерії, гриби роду кандида, а також визначити їх кількісний склад, що є фактором ризику багатьох захворювань дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту [8–10].

Збудниками гнійно-запальних процесів дихальних шляхів частіше за все є умовно-патогенні мікроорганізми. Матеріалом для вивчення етіології захворювань носоглотки служило виділення з носової та ротової порожнини, яке брали натщесерце ватним тампоном зі слизової оболонки. Проведення аналізу та облік результатів при дослідженні мікробіоценозу носоглотки здійснювали згідно з наказом № 59 МОЗ України від 2003 року. Для оцінки кількісного росту мікроорганізмів в асоціації керувалися такими критеріями:

— дуже скудний зріст (зріст поодиноких колоній — до 10) — І ступінь;

— скудний зріст (зріст 10–25 колоній) — ІІ ступінь;

— помірний зріст (зріст великої кількості колоній — не менше 50) — ІІІ ступінь;

— рясний зріст (суцільний зріст нерахованих колоній) — ІV ступінь.

Поставлене завдання розробити спосіб профілактики та лікування дітей в умовах організованого колективу було вирішене шляхом застосування синглетнокисневої терапії у вигляді синглетнокисневих коктейлів, збагачених синглетним киснем.

Вибір цього методу був обумовлений тим, що спосіб антиоксидантного захисту організму дитини за допомогою синглетнокисневої терапії дає можливість забезпечити комплексний вплив на організм дитини.

Як відомо, вільні радикали при більшості захворювань ушкоджують білки та клітинні мембрани, тому збагачені синглетним киснем водні розчини успішно застосовуються в дітей при патологічних станах, пов''язаних із порушенням антиоксидантного захисту, і є альтернативою медикаментозному лікуванню. Використання цього способу в дітей дозволяє нормалізувати імунну систему, стабілізувати аеробний обмін, покращити роботу всіх органів та систем, при його використанні не виникає побічних дій, він простий у застосуванні.

Діти під контролем педагогів і медичної сестри щодня отримували лікування у шкільному кабінеті реабілітації.

Результати досліджень

При поглибленому вивченні стану здоров''я дітей нами було встановлено, що серед виявлених порушень у стані здоров''я та захворювань найбільш часто зустрічалися: хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів — 84,9 % випадків, хвороби органів травлення — 40,2 %, відхилення опорно-рухового апарату — 57 % (рис. 1).

Порівнюючи стан здоров''я дітей різних вікових груп, слід відмітити, що протягом навчання наростають такі порушення й захворювання, як: хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, органів травлення, сколіози, вегетосудинні дистонії, гіпертрофія щитоподібної залози, міопія, хвороби серцево-судинної системи (табл. 1).

Ураховуючи те, що серед виявлених захворювань перше місце посідали хвороби носоглотки, нами були проведені дослідження стану їх активності.

Бактеріологічні дослідження були проведені в 32 дітей молодшого, у 29 — середнього та в 30 дітей старшого шкільного віку, у яких діагностувалися хронічні захворювання носоглотки. Дослідження біоценозу носоглотки включало вивчення видового та кількісного складу мікрофлори. Дослідження проводилися до і після оздоровлення дітей із використанням синглетнокисневих коктейлів по 100–150 мл протягом 20 днів. Результати дослідження подані в табл. 2.

Якісний аналіз показників біоценозу свідчить про високу частоту висівання патогенних стафілококів, особливо в дітей молодшого та середнього шкільного віку (53,1 та 37,9 % відповідно), та стрептококів (Str.agalactiae, Str.pneumoniae, Str.pyogenеs), особливо в дітей середнього шкільного віку (34,5   %).

Суттєвою була частота контамінації грибами роду кандида в дітей середнього шкільного віку (10,3   %). Ротова порожнина є початковим відділом травного каналу. У підтримці нормального біоценозу ротової порожнини основну функцію виконують слина та представники нормального мікробіоценозу. Основними представниками нормального мікробіоценозу ротової порожнини є стрептококи, лактобацили тощо. В обстежуваній когорті дітей ми досліджували кількість лактобацил, які в процесі життєдіяльності продукують молочну кислоту, перекис водню, антибіотикоподібні речовини — ацидофілін, лактолін, лактоцидин. При аналізі отриманих результатів слід звернути увагу, що рясного росту лактобацил не виявлено в жодної дитини.

Після проведеного лікування в усіх групах дітей відзначається позитивна динаміка: кількість патогенних стафілококів у рясному рості знизилася в дітей молодшого шкільного віку з 53,1 до 3,1 %, середнього шкільного віку — з 37,9 до 0 %, старшого шкільного віку — з 20 до 0 %; стрептококів у дітей молодшого шкільного віку — з 21,9 до 0 %, середнього шкільного віку — з 34,5 до 0 %, старшого шкільного віку — з 20 % до 0 %. Позитивним є вірогідне підвищення кількості лактобацил у помірному рості в усіх вікових групах дітей, особливо в дітей середнього шкільного віку (з 27,6 до 62,1 %) та старшого шкільного віку (з 43,3 до 60 %).

Під впливом лікування значно покращилися показники мінералізуючого потенціалу слини (табл.  3).

Аналіз отриманих результатів показує, що до початку лікування група дітей із зниженими адаптаційними властивостями слини складала у дітей молодших класів 44   %, середніх класів — 35 %, старших класів — 30 %.

Після проведення лікування частка таких дітей зменшилася в усіх вікових групах, особливо в молодших та старших класах.

Висновки

Отримані результати досліджень дають можливість позитивно оцінити організацію реабілітаційних кабінетів в умовах школи. Синглентнокиснева терапія ефективна при хронічних захворюваннях ЛОР-органів, призводить до підвищення антиоксидантних властивостей слини, зниження патогенної флори в носоглотці та підвищує рівень нормальної мікрофлори, що сприяє зниженню активності інфекційного процесу.


Bibliography

1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Междунар. мед. журнал. — 2003. — № 3. — С. 6.

2. Неділько В.П. Недоглянуті квіти нашого майбутнього // Урядовий кур''єр. — 2006. — № 62.

3. Голубчиков М.В. Комплексне дослідження стану здоров''я дитячого населення в різних регіонах України // Автореф. дис… д-ра мед. н. — К., 1995. — С. 38.

4. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике заболеваний верхних дыхательных путей у детей. — К.: Аспект-Поліграф, 2003. — 177 с.

5. Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров''я, 1999. — С. 280-288.

6. Шишкевич А.Н., Изотов В.В. Ранняя диагностика ревмокардита при хроническом тонзиллите // Новости оториноларингологии и логопатологии. — 2001. — № 1. — С. 114-115.

7. Колесніченко О.В. Особливості мікрокристалізації змішаної слини у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет // Вісник стоматології. — 2002. — № 4. — С. 23.

8. Никоненко А.Г. Слизистые оболочки — важный участок защитного барьера организма // Здоров''я України. — 2005. — № 5 (114). — С. 36-37.

9. Харченко Н.В., Черненко В.В., Янковський Д.С., Дымент Г.С. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта // Журнал практикуючого лікаря. — 2003. — № 4. — С. 20.

10. Яновский Д.С. Состав и функции микробиоценозов различных биотопов человека // Здоровье женщины. — 2003. —№ 4 (16). — С. 145-158.

Similar articles

Authors: Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Пінчук Л.П., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ
"Child`s Health" 2 (29) 2011
Date: 2011.09.06
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: В.П. Неділько, Т.М. Камінська, С.А. Руденко, Л.П. Пінчук, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ
"Child`s Health" 1(10) 2008
Date: 2008.08.20
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The Peculiarities of Using Direct and Indirect Health Indicators When Evaluating the Dynamics of its Formation
Authors: Бердник О.В., Полька Н.С., Скочко Т.П., Добрянська О.В., Рудницька О.П. - ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Preventive and therapeutic effectiveness of bioflavonoids in children  with recurrent respiratory infections
Authors: Муквіч О.М., Камінська Т.М.
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue