Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" 2(4) 2009

Back to issue

Поширеність артеріальної гіпертензії та її факторів ризику у школярів популяції м. Харкова

Authors: Богмат Л.Ф., Пономарьова Л.І. Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків

Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy

print version


Summary

Наведено результати епідеміологічного дослідження серед дітей віком 10–17 років м. Харкова. Визначено поширеність артеріальної гіпертензії та відтворюваність підвищеного артеріального тиску в учнів популяції м. Харкова. Виявлено основні фактори ризику первинної артеріальної гіпертензії у школярів-підлітків.


Keywords

артеріальна гіпертензія, фактори ризику, епідеміологічне дослідження, школярі.

Untitled Document

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), у тому числі артеріальна гіпертензія (АГ), натепер є найважливішою медичною проблемою багатьох країн світу, тому що ця патологія залишається основною причиною високої смертності населення [1, 2].
Дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що поширеність ССЗ пов’язана з рівнем факторів ризику серед різних груп населення [3, 4]. Це біологічні характеристики, які не можна змінити, та фактори, які піддаються корекції. Останні становлять інтерес для можливої профілактики АГ, а перша група факторів може використовуватися для прогнозування виникнення та прогресування захворювання [5, 6].
Прогнозування первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) у дитячому віці, профілактичні заходи, що проводяться своєчасно і правильно, та адекватне лікування мають велике значення для запобігання стабілізації та прогресуванню захворювання, формуванню його тяжких
ускладнень у дорослих [7, 8].
Метою даного дослідження було вивчення поширеності АГ та виявлення основних факторів ризику розвитку ПАГ у школярів м. Харкова.

Об’єкт і методи дослідження
Для вивчення поширеності АГ обстежена репрезентативна підвибірка школярів популяції м. Харкова (1914 учнів віком 10–17 років — 953 хлопчики та 961 дівчинка). Об’єктом дослідження для виявлення факторів ризику були 50 юнаків віком 14–17 років із ПАГ та випадкова підвибірка зі школярів того ж віку з нормальним артеріальним тиском.
Артеріальний тиск (АТ) вимірювали в стандартних умовах: у першій половині дня, після 5-хвилинного відпочинку, в положенні сидячи, тричі на правій руці в ділянці передньоліктьової ямки; з точністю, що відповідає 1-му діленню шкали (2 мм) ртутного сфігмоманометра. Систолічний АТ (САТ) визначали за I фазою тонів Короткова, діастолічний АТ (ДАТ) — за V фазою (повне зникнення тонів).
За допомогою анкети оцінювали фактори ризику (спадкову схильність, соціально-економічний статус сімей, спосіб життя: режим дня, шкідливі звички, вживання кухонної солі, рухова активність та ін.).
Результати та їх обговорення
Встановлено, що з віком майже в усіх статевих групах школярів середні значення систолічного та діастолічного тиску збільшувались.
Систолічний артеріальний тиск у хлопчиків віком від 10 до 17 років підвищився на 20,5 мм рт.ст., найбільший його приріст — на 6,5 мм рт.ст. спостерігався в 12 років. У дівчаток підвищення САТ було на 15,4 мм рт.ст., причому найбільший приріст — на 5,9 мм рт.ст. реєструвався в 13 років. Під час порівняльного аналізу вікової динаміки САТ виявлено розходження залежно від статі: у хлопчиків АТ з віком підвищувався постійно і лише до 17 років процес трохи стабілізувався, у дівчаток максимальні значення були в 14 років, потім спостерігалося навіть невелике зниження АТ.
За результатами аналізу середніх показників діастоліч­но­го артеріального тиску виявлено менш виражене порів­няно із систолічним підвищення АТ у хлопчиків і дівчаток у віці після 11 років (на 9,4 мм рт.ст. та 6,7 мм рт.ст. відповідно).
На підставі аналізу перцентильного розподілу рівнів АТ встановлена частота випадків підвищеного АТ в популяції школярів м. Харкова, що складала 5,3 ± 0,5 % (6,0 ± 0,8  % у хлопчиків і 4,7 ± 0,7 % у дівчаток, р > 0,05).
При подальшому спостереженні школярів із АГ (під час повторного дослідження через 6–12 міс.) визначено відтворюваність підвищеного АТ, що складало 40,4 ± 7,2 %, причому воно було значно вищим у хлопчиків, ніж у дівчаток (53,8 ± 9,8 % проти 23,8 ± 9,3 %, р < 0,05).
Під час аналізу результатів анкетування, яке було проведено серед школярів для визначення факторів ризику виникнення та прогресування ПАГ, виявлено, що обтяжену спадковість по батьківській лінії мали 31,1  %, по материнській — 35,6 % дітей із ПАГ. У здорових дітей із нормальним артеріальним тиском ці показники були значно нижчими (відповідно 6,5 % та 8,7 %, р1, 2 < 0,001).
Щодо соціально-економічного статусу сімей встановлено: вищу освіту мають 46,7 % батьків та 39,1 % матерів дітей із ПАГ, а у здорових хлопчиків — 69,8 % батьків та 72,1 % матерів (р1 < 0,05; р2 < 0,001). Своїми житловими умовами не зовсім задоволені 26,2 % підлітків із ПАГ, своїм одягом — 20,5 %, харчуванням — 17,9 %, в той час як серед здорових школярів ці показники складали 22,7; 11,4 та 2,3 % відповідно (р1, 2 > 0,05; р3 < 0,01). Отримані дані свідчать про більш низький соціально-економічний статус сімей, в яких проживають діти з ПАГ, порівняно з сім’ями здорових однолітків.
При визначенні поширеності шкідливих звичок у сім’ях виявлено, що серед батьків здорових дітей більше поширене паління (47,8 % — серед батьків, 19,6 % — серед матерів проти 39,1 та 10,9 % — відповідно серед батьків та матерів дітей із АГ, р1, 2 > 0,05). Разом із тим у підлітків з гіпертензією значно частіше, ніж у здорових дітей, батьки вживали алкоголь (6,8 % батьків та 2,2 % матерів), у здорових — 4,3 % — батьків, матері не вживали, р1, 2 > 0,05 (враховувалися тільки випадки зловживання алкоголем, тобто частіше 1 разу на тиждень). Хоча дані цифри не дуже високі, слід мати на увазі той факт, що про паління батьків діти розповідають більш відверто, ніж про зловживання батьками алкоголем, тому наведені цифри, можливо, і не відтворюють дійсну картину, але вказують на різницю між досліджуваними групами.
Вивчали також наявність шкідливих звичок і серед самих школярів. Поширеність паління була дуже високою серед підлітків обох груп. Не палили лише 26,1 % дітей із ПАГ та 19,6 % здорових підлітків, пробували, але тепер не палять, — 54,3 та 50,0 % відповідно, продовжують палити 19,5 та 30,5 % учнів (р1, 2 > 0,05).
Алкоголь вживали 33,5 % дітей із ПАГ та 27,8 % здорових (р1, 2 > 0,05). В основному це були не міцні напої, а пиво, але відзначалася висока частота вживання — 1 раз на місяць або на тиждень, що є негативною тенденцією до вживання алкоголю в ранньому віці, особливо серед хлопчиків із високим артеріальним тиском.
У досліджуваного контингенту мало місце і надмірне споживання кухонної солі. Не було звички досолювати готову їжу лише у 37,0 % дітей із ПАГ, але інші періодично або постійно досолювали їжу.
За результатами аналізу режиму дня виявивлено недостатнє перебування на свіжому повітрі (менше 1–2 годин) 43,5 % дітей, систематичне недосипання — 30,4 % підлітків із ПАГ, у здорових дітей ці показники були значно нижчими — 26,1 та 21,7 % відповідно (р1 < 0,01; р2 > 0,05).
Щодо фізичної активності отримано такі результати. ­Незважаючи на те, що більше половини дітей із ПАГ (56,5 %) мали достатню рухову активність протягом дня, значна їх частка або вели малорухомий спосіб життя (21,7 %), або мали надмірні фізичні навантаження (також 21,7 %).
Отже, при проведенні анкетування були виявлені дея­кі розбіжності щодо факторів ризику між підлітками, хворими на ПАГ, та їх здоровими однолітками, а саме: за обтяженою спадковістю щодо серцево-судинних захворюваннь, соціально-економічними умовами, перебування на свіжому повітрі та тривалість нічного сну. За іншими факторами, такими як паління, надмірне вживання кухонної солі, істотної різниці між групами не було, але ці звички значно поширені серед сучасних школярів.
Отже, під час дослідження визначена вікова динаміка систолічного та діастолічного артеріального тиску, встановлена поширеність АГ та основних факторів ризику виникнення та прогресування ПАГ у школярів м. Харкова, що має велике значення для розробки заходів із профілактики стабілізації та прогресування артеріальної гіпертензії.

Висновки
1. У популяції школярів м. Харкова підвищений АТ виявлено у 5,3 % підлітків, у тому числі у 6,0 % хлопчиків та у 4,7 % дівчаток.
2. Відтворюваність підвищеного артеріального тиску відзначено в 40,4 % випадків, причому більш значну — у хлопчиків (53,8 %), ніж у дівчаток (23,8  %).
3. У дітей встановлено поширеність основних факторів ризику виникнення та прогресування ПАГ, таких як обтяжена спадковість щодо серцево-судинних захворювань,
невисокий соціально-економічний статус сімей, порушення режиму дня, недостатня або надмірна фізична активність, паління, вживання алкогольних напоїв, надмірне вживання кухонної солі та ін.


Bibliography

1. Коваленко В.М., Свищенко Е.П., Смирнова И.П. Задачи терапевтической службы по выполнению Национальной программы профилактики и лечения артериальной гипертензии в Украине // Укр. кардіол. журн. — 1999. — № 4. — С. 5-8.
2. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Основні напрямки реалізації Національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні // Укр. кардіол. журн. — 2000. — № 5-6. — С. 6-9.
3. Мальцев С.Б. Эпидемиология артериальной гипертензии: Артериальная гипертензия. — СПб., 2001. — С. 189-192.
4. Константинов В.В., Жуковский Г.С., Тимофееева Т.Н., Капустина А.В., Шестов Д.Б., Алексеев В.П. Распространенность артериальной гипертонии и ее связь со смертностью и факторами риска среди мужского населения в городах разных регионов // Кардіологія. — 2001. — № 4. — С. 39-43.
5. Оганов Р.Г. Профилактическая кардиология: от гипотез к практике // Кардіологія. — 1999. — № 2. — С. 4-10. 
6. Буявых А.Г. Распространенность основных факторов риска у больных гипертонической болезнью // Лікарська справа. — 1997. — № 5. — С. 13-17.
7. Игишева Л.Н., Ровда Ю.И. Значимость критериев риска первичной артериальной гипертензии у детей и подростков // Педиатрия. — 1994. — № 2. — С. 70-72.
8. Кальченко Е.Н. Профилактика гипертонической болезни // Врачебная практика. — 1997. — № 2-3. — С. 18-21.

 


Back to issue