Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 3(18) 2009

Back to issue

Регіональні особливості накопичення свинцю у волоссі дітей різних вікових груп

Authors: Фролова Т.В., Синяєва І.Р., Охапкина О.В. Харківський національний медичний університет МОЗ України Медведєва О.П. Національний науковий центр «Фізико-технічний інститут АН України», м. Харків

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

У статті наведені результати популяційного дослідження рівня свинцю у волоссі дітей різних вікових груп, які мешкають у великому промисловому регіоні Східної України. Доведено, що свинець є однією зі складових формули елементного складу волосся дитячого населення Харківського регіону, рівень якого відображає негативні екологічні зміни в навколишньому середовищі та являє собою преморбідний фон розвитку екозалежної патології у дітей.


Keywords

свинець, діти, волосся, екопатологія.

Вступ
Натепер забруднення навколишнього середовища в Україні досягло особливо значних масштабів у містах, зокрема у великих промислових регіонах. Перше місце серед отруєнь важкими металами посідає отруєння свинцем (Pb) та його сполуками [1, 2]. Хвороби, спричинені отруєнням свинцем (так званий сатурнізм), належать до «надбань ХХ століття» [3, 4].
Гостре отруєння свинцем спостерігається досить рідко, проте органічні сполуки свинцю (тетраетилсвинець) кумулюються в організмі, перетворюються на неорганічні, спричиняючи хронічну інтоксикацію [5, 6]. За даними американських науковців, у наш час медичні критерії хронічного отруєння дітей свинцевими сполуками потребують термінового перегляду. Під час аналізу даних останніх досліджень, проведених науковцями Дитячого медичного центру в Цинциннаті (США), протестовано інтелект більш ніж 4000 школярів, порівняно отримані результати з показниками концентрації свинцю у крові дітей і встановлено, що існуючий показник дитячої норми вмісту свинцю до 10 мкг на кожний децилітр крові повинен бути знижений як мінімум у 2 рази. Навіть 2,5 мкг на децилітр крові може вважатися токсичною дозою для організму дитини (Associated Press, 2007). Ризик отруєння організму дитини свинцем значно вищий, ніж дорослого: біодоступність свинцю при пероральному надходженні до дитячого організму складає 40 %, тоді як у дорослого — лише 10 %, тобто не викликає сумніву: особливо чутливі до шкідливої дії свинцю саме діти, що пояснюється недосконалістю гематоенцефалічного бар’єру, більш інтенсивними процесами обміну та значною пластичністю дитячого організму до дії шкідливих факторів [7, 8].
При хронічній свинцевій інтоксикації, або токсикопатії, у дітей виявляють ураження зони епіметафізарного росту; найбільша кількість усього свинцю у вигляді триосновного фосфату депонується у трабекулах кісток, витисняючи з них солі кальцію, і викликає психотропну (збуджуючу), нейротоксичну (дегенеративні зміни в мотонейронах), гематотоксичну (пригнічує синтез гемоглобіну) дію. Ушкоджуються всі відділи головного мозку, особливо гіпоталамічні, й ретикулярна формація стовбура.
З урахуванням даних літературних джерел, вплив підвищеного рівня важких металів, у тому числі свинцю, може бути преморбідним фоном для розвитку різноманітної екозалежної патології, діагностика та корекція якої повинна проводитися з обов’язковим урахуванням екологічних особливостей кожного конкретного регіону.
Усе вищезазначене й обумовило актуальність проведення даного дослідження.
Мета дослідження — визначення регіональних особливостей накопичення свинцю та обгрунтування необхідності проведення скринінг-діагностики мікроелементних порушень у дітей.

Матеріали та методи
Збір первинного матеріалу виконано методом експедиційних обстежень організованих колективів дітей регіону. Усього обстежено 1126 дітей віком 9–16 років: 516 постійних мешканців м. Харкова та 610 дітей, які постійно проживають у районах області. Програма експедиційного обстеження складалась із кількох фрагментів: клініко-анамнестичного тестування, антропометрії та фізіометрії дітей, вивчення стану аліментарного забезпечення, кількісної денситометрії та аналізу вмісту мікроелементів у волоссі. Рівень здоров’я дітей вивчався на підставі загальноприйнятих клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Оцінка психічного здоров’я проводилася на підставі клінічного огляду, консультацій невропатолога, психолога та функціональних методів дослідження (РЕГ, ЕЕГ).
Для визначення вмісту макро- та мікроелементів (МЕ) у волоссі дітей застосовано метод характеристичного рентгенівського випромінювання (ХРВ), що збуджується протонами на електростатичному прискорювачі, із наступним виконанням рентген-флюоресцентного аналізу на рентгенівському спектрометрі X-Lab 2000 фірми SPECTRO Analytical Instrument. Реєстрацію ХРВ виконували за допомогою Si(Li)-детектора. В об’ємі зразків визначали понад 15 елементів (на рівні 10-4–10-5 % мас).

Результати та їх обговорення
За даними аналізу комплексного медичного обстеження дітей виявлено, що серед загальної кількості дітей тільки 8,20 ± 0,82 % умовно здорові та не мають патологічних змін з боку органів і систем. Серед дитячої популяції регіону найчастіше виявлялися порушення кістково-м’язової системи (сколіотична постава, сколіоз, порушення зубної емалі та прикусу) у 58,2 ± 1,47 % дітей, серед них остеопенічні порушення —
у 35,9 ± 1,43 %; патологія серцево-судинної системи у вигляді вторинної кардіопатії — у 37,90 ± 1,45 % дітей; хронічна патологія органів дихання — у 8,35 ± 0,82 %, серед них хронічна ЛОР-патологія — у 26,50 ± 1,32 % дітей; патологія шлунково-кишкового тракту — у 8,20 ± 0,82 %; патологія ендокринної системи (гіпер­плазія щитоподібної залози, ожиріння, порушення статевого розвитку — у 25,90 ± 1,31 % дітей; вегетосудинні дистонії — у 14,70 ± 1,06 %; хронічна патологія нирок — у 1,20 ± 0,32 %; у 30,60 ± 1,37 % дітей відзначалося множинне збільшення лімфатичних вузлів. Рівень захворюваності серед дівчаток реєструвався майже в 1,5 раза вищий, ніж серед хлопчиків.
Психічне здоров’я дітей оцінювали за допомогою питальника Басса — Даркі (1995) [11]. Під час аналізу результатів рівня психічного здоров’я дітей регіону встановлено, що 19,50 ± 1,18 % підлітків мають низьку­ адаптивність, зокрема до свого мікросоціального середовища; 15,60 ± 1,08 % учнів старших класів схильні до агресивних проявів; 18,30 ± 1,15 % підлітків при подоланні фрустраційних ситуацій використовують зовнішньо звинувачувальну тактику. Звертає увагу те, що для дівчаток схильність до відвертої агресивної поведінки більш характерна, ніж для хлопчиків.
За показниками аналізу дослідження вмісту свинцю у волоссі дітей, які мешкають у Харківському ­регіоні, встановлено, що незалежно від віку та статі всі обстежені діти мають підвищений вміст свинцю порівняно з референтними значеннями баз даних для методу ХРВ.
Установлено, що середній показник абсолютного вмісту свинцю (MPb) серед 558 обстежених хлопчиків коливався у межах 3,98–4,36 мкг/г і мав чітку залежність від віку обстежених із максимальним рівнем у хлопчиків 9 років і мінімальними значеннями у дітей 13 років — 4,36 ± 0,16 та 3,98 ± 0,33 мкг/г відповідно, р < 0,05 (табл. 1). При цьому варіації показника MPb залежно від віку знаходяться у межах 3,61–11,1 %, що відповідає середньому рівню мінливості (Сv £ 11,1 %).
Накопичення свинцю в організмі у хлопчиків, які мешкають у Харківському регіоні, має чітку залежність не тільки від віку дитини, але й від періоду статевого дозрівання. Так, у хлопчиків препубертатного віку має місце поступове накопичення свинцю у волоссі у середньому на +3,85 % за рік із максимальним накопиченням у 12 років. На початку пубертатного періоду, тобто у 13 років, спостерігається зниження рівня свинцю (–7,8 %) у волоссі, що пояснюється пубертатним спуртом у хлопчиків Харківського регіону у цей віковий період та підтверджує дані закордонних науковців про стимуляцію андрогенами фібропластичних реакцій, що, у свою чергу, прискорюють синтез компонентів неспецифічного імунного захисту [9]. Надалі рівень та темпи накопичення свинцю залежать від особливостей темпів статевого дозрівання і загального стану здоров’я дитини.
За результатами аналізу динаміки змін середнього показника абсолютного вмісту свинцю у волоссі хлопчиків (MPb) доведено, що його популяційна модель має нелінійний характер і з високою точністю відтворення (R2 = 0,99) вікової закономірності його змін відображається поліномом: MPbХ = 9,6 – 11,2x + + 8,6x2 – 3,2x3 + 0,6x4 – 0,06x5 (рис. 1).
Середній показник умісту свинцю (MPb) серед 568 дівчаток, які постійно мешкають у різних районах Харківського регіону, коливався у межах 2,95 ± 4,10 мкг/г і залежав від віку дівчаток: найбільші показники вмісту свинцю відзначалися в 9 років, тоді як найменші показники його вмісту реєструвалися у дітей 10 та 14 років (відповідно 4,10 ± 0,29 та 2,96 ± 0,22 мкг/г; р < 0,05). Варіації показника вмісту свинцю залежно від віку дівчаток складають 6,28 ± 8,78 %, що відповідає низькому рівню мінливості (Сv £ 8,78 %).
Упродовж 9–16 років динаміка приросту свинцю у волоссі дівчаток не має суттєвих змін зі збереженням вікових періодів найбільшого та найменшого накопичення: 9, 10 (t = 2,93; р < 0,05) та 15 (t = 2,23; р < 0,05) років відповідно. Популяційна модель змін середнього показника абсолютного вмісту свинцю у волоссі дівчаток має нелінійний характер та з точністю R2 = 0,94 вікової закономірності відображається таким поліномом: MPb = 10,8 – 11,3x + 5,8x2 – 1,32x3+ + 0,14x4 + 0,005x5 (мкг/г).
Отже, середній рівень умісту свинцю в усі вікові періоди значно вищий у хлопчиків на відміну від дівчаток. Проте саме виражені коливання вмісту свинцю у дівчаток віком 9 та 12 років обумовлюють зниження адаптаційних можливостей організму, що стає передумовою для розвитку соматичної патології та відображається на рівні загальної захворюваності серед дівчаток цієї вікової групи.
Для вдосконалення клінічної та скринінг-діагностики порушень мікроелементного балансу опрацьовані формули елементного складу (ФЕС) волосся, що складено за авторською методикою (2006) [10]: надіндексний знак показує збільшення (+) або зменшення (–) вмісту МЕ, а підіндексне значення — ступінь відхилення показника вмісту МЕ порівняно з середньовіковим його вмістом. Відхилення вмісту МЕ понад 10,0 % оцінювали як І ступінь розладів елементного складу (ЕС); у межах 20,0–30,0 % — ІІ ступінь; понад 30,0 % — ІІІ ступінь порушень ЕС (табл. 2). Для оцінки ЕС волосся дітей було опрацьовано регіональний алгоритм складання ФЕС для дитячого віку.
Отже, свинець є невід’ємною складовою ФЕС волосся дитячого населення Харківського регіону, що, у свою чергу, віддзеркалює негативні екологічні зміни у навколишньому середовищі. Окрім того, необхідне подальше поглиблене вивчення залежності рівня накопичення свинцю від рівня адаптаційних реакцій, у тому числі на рівні психічного здоров’я дитини.
 


Bibliography

1. Авцын А.П., Жаворонкова А.А., Риш М.А., Строчко­ва Л.С. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология). — М.: Медицина, 1991. — 496 с.
2. Марушко Ю.В., Туринська О.Л., Олефір Т.І. та ін. Характеристика елементного забезпечення дітей великого міста та сільської місцевості // ПАГ. — 2008. — № 4 (додаток). — С. 131-132.
3. Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Витамины, микро- и макроэлементы: Справочник. — Мн.: Книжный дом: Интер­прессервис, 2000. — 544 с.
4. Дука К.Д. Мікроелементози — формування та корекція при синдромі екологічної дезадаптації // ПАГ. — 2008. — № 4 (додаток). — С. 122-123.
5. Скальный А.В., Яцык Г.В., Одинаева Н.Д. Микроэлементозы у детей: распространенность и пути коррекции: Практ. пособ. для врачей. — М., 2002. — 83 с.
6. Medscape Medical News. Air Pollution Adversely Affects Lung Development and Function in Young Adults // N. Engl. J. Med. — 2004. — № 351. — Р. 1057-1067; 1132-1134.
7. Година Е.З., Задорожная Л.В. Влияние некоторых факторов окружающей среды на формирование особенностей соматического развития детей и подростков (по материалам обследования московских девочек школьного возраста) // Вопр. антропол. — 2000. — № 84. — С.18-30.
8. Качалова Л.П. Створення безпечного оточення дітям — стратегія соціальної політики в Україні // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я. — 2003. — № 3. — С. 74-77.
9. Steinmann В., Royce P.M., Superti-Furga A. Connective Tissue and its Heritable Disorders: Molecular, Genetic and Medical Aspects. — New York, 2003. — Р. 351-407.
10. Фролова Т.В., Шкляр С.П., Охапкина О.В. Оценка микроэлементного гомеостаза у детей и подростков с остеопеническим синдромом // Медицина и... — 2006. — № 2(13). — С. 45-47.
11. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. — М.: ВЛАДОС, 1995. — С. 167-172. 

Similar articles

Authors: Марушко Ю.В., Таринська О.Л., Олефір Т.І., Фус С.В., Асонов А.О., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 5 (26) 2010
Date: 2010.11.17
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Т.В. Фролова, О.В. Охапкіна, І.І. Терещенкова, Ф.С. Леонтьєва, Харківський національний медичний університет
"Child`s Health" 3(12) 2008
Date: 2008.11.18
Categories: Traumatology and orthopedics, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Особливості формування популяційного здоров’я дітей у сучасних екологічних умовах
Authors: Фролова Т.В., Охапкіна О.В., Стенкова Н.Ф. Харківський національний медичний університет Медведєва О.П. Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»
"Child`s Health" 2 (37) 2012
Date: 2013.02.07
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Маркевич В.Е., Лобода А.М., Медичний інститут Сумського державного університету
"Child`s Health" 6(21) 2009
Date: 2010.07.13
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue