Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 3(18) 2009

Back to issue

Рецензія на підручник «Дитячі хвороби. Підручник у 2 книгах»/ За редакцією Т.В. Сорокман, В.П. Пішака. — Чернівці: Медуніверситет, 2009. — 1022 с.

У 2009 р. колективом авторів виданий підручник «Дитячі хвороби» за редакцією професора Т.В. Сорокман, члена-кореспондента АПНУ, професора В.П. Пішака. Клінічні дисципліни — завершальний етап навчання у вищих медичних навчальних закладах, що передбачає знання в повному обсязі курсів із фізіології, патологічної фізіології, патологічної анатомії, фармакології.
На сьогодні поряд зі зростанням частоти захворювань змінився якісний перелік патологічних станів у дітей. Змінилися також уявлення про етіологію, патогенез, клінічні прояви значної частки захворювань у дітей. Особливо багато інформації у вітчизняній та зарубіжній літературі стосовно підходів до лікування та використання різноманітних медикаментозних середників, ефективність яких не завжди відома.
Незважаючи на наявність широкого спектра інформативних методів дослідження, не втратили свого значення методи клінічної діагностики, що є дуже важливим за умов переходу до практики сімейного лікаря. Визначення показань до застосування того чи іншого методу дослідження, госпіталізація хворого є компетенцією дільничного педіатра або сімейного лікаря. Лікування більшості нозологічних форм може проводитися амбулаторно або за умов стаціонару на дому.
У підручнику збережена традиційна для медичної освіти манера викладення матеріалу, наведені сучасні методи лікування та фармацевтичні засоби, що заре­єстровані фармкомітетом України.
На початку кожного розділу вміщується інформація щодо його структури, наводиться шифр патології за МКХ-10, далі — основні нозології, контрольні запитання за поданим матеріалом. Завершується розділ завданнями для самоконтролю знань, а в кінці підручника містяться відповіді на них.
Усі розділи включають визначення захворювання, відомості про його поширеність та частоту, етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, диференціальну діагностику, лікування, профілактику.
Сучасне оформлення обкладинки, стиль викладення матеріалу, ілюстрації до кожного розділу, без сумніву, прикрашають видання.
Автори рекомендують перед вивченням основних нозологій звернутися до пропедевтики дитячих хвороб і відновити в пам’яті відомості про анатомо-фізіологічні особливості органів і систем у різні вікові періоди, оскільки лікар будь-якого профілю повинен мати навички обстеження дітей, уміти розпізнавати синдроми ураження та виявляти їх причини.
Варто відзначити ще одну складову підручника — короткий опис параклінічних методів дослідження.
Звертає на себе увагу викладення в підручнику ано­малій та вад розвитку різних органів і систем, що допоможе студентам, інтернам та практичним лікарям набути знань із цього розділу патологічних станів.
Перший розділ висвітлює захворювання раннього віку, зокрема дефіцитні стани в дітей, включаючи вітамінодефіцитні стани, білково- та енергодефіцитні стани, гіпомікроелементози. Авторами наведені сучасні підходи до діагностики та лікування таких поширених захворювань у дітей, як залізодефіцитна анемія, рахіт.
У цьому ж розділі висвітлені аномалії конституції в дітей, механізми формування реакцій організму на вплив різних екзогенних та ендогенних факторів, основні принципи лікування різних патологічних станів при тих чи інших аномаліях конституції.
Далі подається навчальна інформація про гострі та хронічні розлади харчування, сучасні методи коригувальної терапії та невідкладну допомогу. Дуже важливим є висвітлення принципів та нових засобів оральної регідратації в дітей.
Муковісцидоз, дисбактеріоз, порушення кишечного всмоктування в дітей є змістом першого розділу. Важливим і корисним є розгляд основних базисних терапевтичних засобів при муковісцидозі, сучасних патогенетичних схем лікування залежно від клінічної форми цього захворювання.
Другий розділ присвячений захворюванням органів дихання в дітей, сучасним етіопатогенетичним механізмам розвитку бронхіальної астми, новим підходам до класифікації, визначення ступеня тяжкості хвороби. Особливого значення набуває ступенева терапія бронхіальної астми та загалом лікування цієї досить поширеної серед дитячого населення недуги.
Незважаючи на інтенсивну роботу вчених, до сьогодні зберігається значна кількість помилок у діагностиці пневмонії в дітей. Так, розходження діагнозу пневмонії на догоспітальному етапі сягає 30 %. Саме діагностиці та диференціальній діагностиці різних нозологічних форм пневмонії приділяється велика увага авторами підручника. Особливо детально розглянуто підходи до вибору стартової антибактеріальної терапії. Наводяться дані про антибактеріальні препарати, особливо нового покоління.
Змістом третього розділу є захворювання серцево-судинної системи. Ці стани є важливою проблемою педіатрії та охорони здоров’я дітей та підлітків. Частота різних патологічних станів із боку цієї системи становить від 2 до 15 % і в останні роки продовжує зростати. У структурі дитячої смертності захворювання серцево-судинної системи посідають 6-те–7-ме місце. Висока смертність немовлят (більше третини дітей з уродженими пороками­ розвитку серцево-судинної системи не доживає до 1 року) диктує необхідність подальшого вивчення факторів та особливостей перебігу, діагностики й лікування цієї групи патологій. З іншого боку, ефективне лікування цих захворювань дозволить надалі знизити загальні показники дитячої смертності.
Необхідно відзначити, що авторам підручника вдалося в доволі стислій формі, однак систематизовано та структуровано підійти до викладення матеріалу щодо всіх хвороб серцево-судинної системи.
Четвертий розділ присвячений проблемам дитячої нефрології, що в останні роки стали досить актуальними у зв’язку зі значною поширеністю патології нирок у дітей, частими ускладненнями, деформацією перебігу та розвитком нових напрямків клінічної нефрології. Автори акцентують увагу на необхідності знань емпіричних принципів призначення терапії при інфекції сечовидільної системи, з одного боку, та необхідності етіотропного лікування з позицій доказової медицини — з іншого.
У наступному розділі викладені відомості щодо основ­ної патології травної системи в дітей. Наведена інформація про захворювання стравоходу в дітей, гострі та хронічні захворювання шлунка. Варто особливо відзначити сучасні підходи відповідно до Маастрихтських консенсусів до лікування виразкової хвороби гастродуоденальної ділянки в дітей.
Важливим і корисним є викладення основних базисних терапевтичних засобів при неспецифічному виразко­вому коліті в дітей, сучасних патогенетичних схем лікування хронічних гепатитів як основних інвалідизуючих хвороб.
Особливої уваги заслуговує підрозділ, що присвячений захворюванням підшлункової залози, новим підходам до класифікації, лікування та профілактики даної патології.
Підручник містить також важливу інформацію щодо патології ендокринної системи в дітей. Ендокринні захворювання численні і проявляються різноманітними клінічними симптомами. Діагностика ендокринної патології в педіатрії утруднюється тим, що в різні вікові періоди клінічні й лабораторні ознаки її мають свої особливості. Окрім того, ураження однієї залози поєднується з порушеннями функції інших ендокринних залоз, а гормональні зрушення призводять до функціональних розладів нервової системи, внутрішніх органів та обміну речовин.
Авторам вдалося вибрати із великої кількості додаткових методів дослідження ендокринної системи найбільш сучасні та інформативні, виділити основні критерії діагностики і, на чому особливо слід наголосити, комплекс­ний підхід до лікування та профілактики ендокринних захворювань. 
За умов сучасного захоплення нетрадиційними методами лікування застосування фізіотерапії та курортології є найбільш популярним та ефективним методом. Це зумовлено їх природністю, безболісністю, нетоксичністю, простотою та доступністю. Саме це визначає широке використання цього методу в педіатричній практиці не лише як лікувального заходу, але й у системі профілактики та реабілітації багатьох захворювань у дитячому віці. Для їх раціонального використання в комплексному лікуванні хворого лікар-педіатр повинен знати основи дії кожного фізичного фактора з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму.
Основна мета даного розділу — дати сучасну наукову основу щодо дії та застосування основних природних та преформованих факторів для профілактики, лікування та реабілітації при різних захворюваннях дитячого організму —
повністю виконана. Автори структурно поділили фізіо­терапію як навчальну дисципліну на загальну, що включає методологічні основи застосування лікувальних фізичних факторів, механізми їх профілактичної і лікувальної дії, принципи застосування в клініці, і клінічну, що розглядає особливості використання фізичних методів лікування при різноманітних нозологічних формах захворювань. Особливо цінним є те, що автори наголошують на доцільності поєднання кількох фізичних методів, які доповнюють один одного, впливають на окремі патогенетичні ланки або на різні саногенетичні механізми. Однак позитивного терапевтичного ефекту можна досягти лише в разі оптимального дозування та поєднання сумарного подразника.
Однак даний підручник не претендує на повноту викладення, деякі нозології описані тільки в загальних рисах. Варто зауважити, що в ньому є ряд дискутабельних положень. Це стосується, зокрема, аномалій конституцій або, як зазвичай їх називають, діатезів. На сьогодні МКХ-10 не виділяє такої нозологічної форми, але практичні лікарі добре знають, що врахування конституційних особливостей дитини є необхідним як при визначенні діагнозу, так і прогнозуванні перебігу захворювання, виборі тактики лікування та профілактики. Така ж ситуація і з термінами «дистрофія», «гіпотрофія» та «паратрофія», що в МКХ-10 не використовуються.
Зроблені зауваження не зменшують цінності підручника й можуть бути враховані при перевиданні.
Отже, підручник вміщує в узагальненому вигляді опис основних тенденцій розвитку сучасної клінічної педіатрії. Серед них роль і значення спеціалізації й інтеграції в медицині, прогрес в діагностиці та лікуванні хворих дітей, основи профілактики захворювань.
Підручник «Дитячі хвороби» за редакцією Т.В. Сорокман, В.П. Пішака є своєчасним та необхідним поповнен­ням навчальної педіатричної літератури, буде корисним як для студентів вищих медичних навчальних закладів, лікарів-інтернів, педіатрів, сімейних лікарів та лікарів загальної практики, так і для лікарів вузьких спеціалізацій — дитячих кардіоревматологів, гастроентерологів, пульмонологів, ендокринологів, нефрологів.


А.Б. Волосянко, д.м.н., професор,
завідувач кафедри педіатрії Івано-Франківського
національного медичного університету


Bibliography

 

Similar articles


Back to issue