Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Child`s Health" 2(2) 2006

Back to issue

Порушення стану здоров’я дітей раннього віку великого промислового міста та медичні шляхи його корекції

Authors: Ю.Г. Резніченко, Г.І. Резніченко, Запорізький державний медичний університет, Запорізька медична академія післядипломної освіти

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Головну роль у збільшенні частоти порушень стану здоров’я дітей першого року життя в останні роки мають умови проживання у великому промисловому місті, психологічні й соціально-побутові чинники, характер харчування. Під впливом різних факторів довкілля в організмі мешканців великих промислових міст відбуваються зміни гомеостазу. Накопичення встановлених змін не дозволяє організму адекватно реагувати при дії додаткових чинників і може призводити до розвитку преморбідних станів, а в подальшому й захворювань. Розроблена система медичних заходів, спрямована на мінімізацію негативного впливу проживання у великому місті на стан здоров’я дітей раннього віку.


Keywords

діти, стан здоров’я, гомеостаз, велике промислове місто, оздоровлення.

Незважаючи на значні успіхи в зниженні рівня захворюваності й смертності дітей, їх показники в Україні залишаються високими [4, 5]. Особливу тривогу викликає стан здоров'я дітей у промислових центрах, які через незрілість компенсаторно-пристосувальних та захисних реакцій організму особливо чутливі до впливу несприятливих чинників довкілля, що може негативно впливати на стан їх здоров'я [1, 6, 7, 9, 10, 12].

До цього часу йде дискусія з приводу змін регулюючих систем організму вагітних та дітей, які проживають у різних екологічно несприятливих районах [2, 8]. Враховуючи сучасний ритм життя в промисловому місті, при розгляді стану здоров'я та змін у тих чи інших системах, необхідно враховувати вплив на їх мешканців соціально-побутових, економічних та психогенних факторів [3, 11]. Під впливом різних негативних факторів, що оточують людину, в організмі виникають зміни обміну речовин. Вони можуть мати як компенсаторну, так і, при тривалому та неадекватному впливі, пошкоджуючу дію. Разом з тим поза увагою дослідників залишається питання поєднаної дії різних негативних факторів на стан здоров'я малюків, особливо в умовах великих промислових міст, де захворюваність дітей залишається найбільш високою, що потребує подальших зусиль у пошуку визначення ролі довкілля на стан здоров'я дітей раннього віку.

Важливим є не лише визначення впливу довкілля, в широкому розумінні цього терміну, на стан здоров'я дітей, але й пошук шляхів мінімізації негативного впливу проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я дітей починаючи з антенатального періоду.

Мета. Вивчення стану здоров'я та змін різних ланок гомеостазу у вагітних та дітей першого року життя — мешканців великого промислового міста, і обгрунтування медичних шляхів покращання стану здоров'я дітей, починаючи з антенатального періоду.

Матеріали та методи дослідження

З метою вивчення впливу медико-біологічних, соціально-побутових, психогенних та екологічних чинників на стан дітей першого року життя — мешканців великого промислового міста проведено аналіз стану здоров'я дітей м. Запоріжжя за п'ятнадцять років, визначено ступінь впливу на нього зазначених факторів.

Для оцінки впливу антропогенного забруднення на стан здоров'я дітей був проведений порівняльний аналіз показників стану здоров'я мешканців різних за рівнем антропогенного забруднення районів великого промислового міста Запоріжжя та міста середньої величини Бердянськ (контрольна група). Для визначення ступеня антропогенного забруднення було проаналізовано показники стану довкілля м. Запоріжжя протягом 15 років і встановлено значно більшу забрудненість у великому промисловому місті Запоріжжя.

У роботі використані статистичні дані лікувально-профілактичних закладів (за 15 років у місті народилося близько 100 тисяч дітей) та результати особистих спостережень за 2000 малюків мм. Запоріжжя та Бердянськ.

З метою вивчення впливу соціально-побутових факторів на стан здоров'я було проведено анкетування вагітних та матерів дітей першого року життя.

Для оцінки впливу проживання в промисловому місті на ряд регулюючих систем організму вагітної та дітей першого року життя були проведені дослідження стану системи перекисного окислення ліпідів — антиокислювального захисту (ПОЛ — АОЗ); катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, що відображає певною мірою реалізацію стресу; стійкості мембран еритроцитів; показників ендотоксикозу та деяких показників, що характеризують імунну систему (субпопуляції лімфоцитів, цитокіни ІЛ-1β та фактор некрозу пухлин) у вагітних та дітей — мешканців мм. Бердянськ та Запоріжжя.

Була розроблена патогенетично обгрунтована система медичних профілактичних заходів, спрямована на мінімізацію негативного впливу проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я дітей раннього віку.

Результати та їх обговорення

Результати аналізу народжуваності та захворюваності дітей м. Запоріжжя за останні 15 років свідчать, що останнім часом, як і в цілому по Україні, у місті відмічено зменшення народжуваності та чисельності дитячого населення. Одночасно зросли захворюваність новонароджених та поширеність захворювань серед дитячого населення. Захворюваність дітей першого року життя в м. Запоріжжя була на 10% вище, ніж у цілому по Україні.

Нашими дослідженнями встановлено, що в м. Запоріжжя порівняно з м. Бердянськ діти мають гірші показники стану здоров'я. При однаковому рівні народжуваності у дітей великого промислового міста спостерігається більш високий рівень захворюваності та смертності.

Під час дослідження були вивчені ці показники в групах дітей першого року життя, які знаходились під наглядом дитячих поліклінік мм. Бердянськ та Запоріжжя. Відсоток хворих був максимальним у екологічно несприятливому районі (85,1 ± 3,1). Отримана достовірна різниця за цим показником між групами дітей, які проживали в умовно чистому (67,0 ± 4,7) та екологічно несприятливому районах м. Запоріжжя. У малюків з екологічно несприятливого району частіше відмічались гіпотрофії, анемії, ГРЗ і перинатальні ураження нервової системи, а також дисбактеріози кишечника та ексудативно-катаральний і лімфатико-гіпопластичний діатези. При порівнянні захворюваності дітей м. Бердянськ (70,8 ± 6,5) та умовно чистого району м. Запоріжжя достовірної різниці не отримано. Імовірно, це пов'язано з впливом не лише забруднення навколишнього середовища, а й інших чинників. При проведенні кореляційного аналізу між ступенем забруднення району проживання та розвитком змін стану здоров'я дітей встановлена пряма залежність слабкої сили з розвитком перинатальних уражень нервової системи (r = 0,34) та дисбактеріозу кишечника (r = 0,29), ексудативно-катарального (r = 0,31) і лімфатико-гіпопластичного діатезу (r = 0,33). Коефіцієнти кореляції між ступенем забруднення довкілля та іншими захворюваннями, що аналізувались, були за межею достовірності. Це свідчить про багатофакторність причин розвитку захворювань, чинники забруднення навколишнього середовища при цьому відіграють не основну роль.

Зокрема нами було встановлено, що мешканці двох міст відрізняються за освітнім цензом та соціально-побутовими умовами. Батьки дітей, які проживали в екологічно несприятливому районі, мали більший вплив негативних факторів на роботі та гірші психологічні стосунки в сім'ях, проте їх фінансові можливості були значно кращі, що дозволяло утримувати ліпше помешкання та вживати якісніші продукти харчування. Проведений аналіз показав, що на зростання ризику розвитку захворювань у дітей раннього віку більший вплив, ніж проживання в великому промисловому місті (1,05 разу) відіграють наявність профшкідливостей у матері та батька (1,27-2,5), часті стреси на роботі (1,5), нестійкий та несприятливий психогенний клімат у сім'ї (5,0), погане харчування (1,5), наявність у матері хронічних соматичних та гінекологічних захворювань (1,22), особливості перебігу пологів (1,4). При розгляді впливу економічного забезпечення сім'ї на стан захворювань у дітей раннього віку ми звернули увагу на те що, найменший ризик розвитку захворювань відмічається в сім'ях із середнім рівнем достатку, який зростає як у бідніших, так і в сім'ях з достатком вище середнього. В умовах великого промислового міста підвищений ризик розвитку захворювань мають діти батьків з доходом вище середнього, який забезпечується отриманням вищої освіти, інтенсивною роботою в умовах стресів і професійних шкідливостей, що негативно відбивається на психогенному кліматі в сім'ї та стані здоров'я жінок. З'ясовано, що на розвиток ряду захворювань (гіпотрофія, рахіт, анемія) певною мірою впливали недостатні економічні можливості сім'ї, тоді як перинатальні ураження нервової системи частіше діагностувалися в сім'ях з вищим доходом та кращими житловими умовами.

До цього часу йде дискусія з приводу змін регулюючих систем організму вагітних та дітей, які проживають у районах з різним рівнем розвитку виробництва та різною соціально-побутовою сферою.

Згідно з нашими даними, у здорових вагітних промислового центру спостерігались зміни системи ПОЛ — АОЗ, катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, проникності еритроцитарних мембран, прояви ендотоксикозу та порушення імунного стану. Враховуючи відсутність клінічних проявів цих змін, можна говорити про їх компенсований характер. У той же час більша частота різних ускладнень вагітності в промисловому місті свідчить про досить хибку компенсацію, що за певних умов може призвести до декомпенсації та розвитку ускладнень вагітності й негативно вплинути на розвиток плоду.

У пуповинній крові здорових новонароджених — мешканців великого промислового центру спостерігалось значно менше змін, ніж у периферійній крові вагітних. Це, ймовірно, підтверджує важливу роль плацентарно-плодового бар'єру в захисті плоду від дії несприятливих факторів навколишнього середовища. За наявності патології плаценти зменшуються її бар'єрні можливості, що сприяє більшому впливу чинників довкілля.

У групі здорових дітей, які проживали в екологічно несприятливому районі обласного центру, були підвищені концентрації тіобарбітурової кислоти — активних продуктів та антиокислювальної активності, лабораторні прояви ендотоксикозу та знижена проникність еритроцитарних мембран, а також мали місце зміни в імунній системі. Нами не встановлено змін симпато-адреналової системи. Імовірно, на дітей першого року життя, які знаходяться в мікрооточенні сім'ї, не впливають додаткові психостресорні фактори проживання у великому промисловому місті.

При обстеженні жінок із сприятливим перебігом вагітності та здорових дітей — мешканців великого промислового міста виявлені односпрямовані зміни системи ПОЛ — АОЗ, кліткових мембран, проявів ендотоксикозу, імунної системи. Зміни такого ж напрямку, але більш виражені встановлені нами у вагітних при ускладненому перебігу вагітності та у дітей з різноманітними хворобами.

Це дозволяє концептуально говорити про неспецифічні зміни гомеостазу на клітинному та субклітинному рівнях, які відбуваються у мешканців великих промислових центрів (рис. 1). Під впливом навколишнього середовища у мешканців великого промислового міста в організмі відбуваються активація ПОЛ — АОЗ, зміни в клітинних мембранах, що призводить до порушення обміну речовин і, в свою чергу, до проявів ендотоксикозу та змін в імунній системі. Отримані нами результати дозволяють стверджувати, що в дорослих одним з важливих пускових механізмів цього процесу є активація симпато-адреналової системи внаслідок підвищеної стресогенної ситуації на роботі та в побуті. Встановлені зміни гомеостазу слід розглядати і як донозологічні симптоми. Накопичення визначених нами змін не дозволяє адекватно реагувати організму при дії додаткових факторів і може призводити до розвитку захворювань, що частіше зустрічаються серед мешканців великих промислових міст.

Як представлено нами на рис. 1, на мешканців великого промислового міста навколишнє середовище має не лише негативний вплив. Вищі економічні можливості, розвинена інфраструктура дозволяють мати кращі умови для проживання, харчування, питної води, медичного забезпечення, що нівелює негативний вплив на мешканців великого міста. Тому одним із шляхів рішення проблеми порушень стану здоров'я мешканців великих промислових міст разом з природоохоронними заходами повинна стати система рекреаційних заходів, формування здорового способу життя.

Результати дослідження свідчать, що діти в умовах промислового міста вже в антенатальному періоді зазнають негативного впливу навколишнього середовища, що аргументує пріоритет проведення профілактичних заходів у вагітних (рис. 1). Для корекції виявлених змін у системі гомеостазу вагітних з метою профілактики перинатальних ускладнень був розроблений профілактично-реабілітаційний комплекс медикаментозних заходів з урахуванням необхідності застосування його в широкого кола вагітних. Як препарати для корекції порушень метаболізму, активації симпато-адреналової системи, проявів ендотоксикозу було обрано медикаментозні засоби вітчизняного виробництва (кратал, кверцетин з яблучним пектином) та полівітаміни з мікроелементами.

Застосування розробленого нами оздоровчо-реабілітаційного комплексу вагітним з екологічно несприятливого району дозволило мінімізувати патологічні зміни функціонування систем ПОЛ — АОЗ та симпато-адреналової, клітинних мембран, обміну речовин та імунної системи. У групі породіль, які отримали профілактичний комплекс, був на 25,6 нижчим відсоток ускладнень пологів, що сприяло зниженню на 16% частоти застосування оперативних втручань та на 34% — частоти захворювань у новонароджених дітей.

Проведені епідеміологічні моніторингові дослідження серед 870 дітей — мешканців м. Запоріжжя показали зростання протягом п'яти років у немовлят першого року життя частоти гіпотрофії, анемії, перинатальних уражень нервової системи, збільшення індексу захворюваності ГРЗ. Причому найбільша частота захворювань відмічалась у мешканців великого промислового міста. Абсолютна більшість (77,4%) дітей першого року життя мала ті чи інші захворювання, які часто поєднувались у однієї дитини, що вимагало пошуку нових підходів до ранньої первинної профілактики захворювань та вторинної профілактики їх ускладнень. При виборі лікувально-реабілітаційних заходів у дітей першого року життя нами враховувались висока поширеність захворювань у мешканців великих промислових центрів, наявність поліморбідної патології, загроза токсичних та алергічних ускладнень при застосуванні чисельних фармакологічних препаратів. Це вимагало напрацювання заходів для профілактики, лікування та реабілітації у великого контингенту дітей раннього віку одночасно декількох захворювань, при цьому передбачалась і мінімізація вірогідності побічних ефектів та малозатратність технології.

Було доведено, що у здорових мешканців великих промислових міст відмічались зміни гомеостазу, односпрямовані зі змінами, які спостерігались у хворих. Ці зміни у здорових дітей значно менші, ніж у хворих, але їх наявність свідчить про донозологічні порушення й вимагає своєчасної корекції з метою ранньої профілактики розвитку захворювань. З урахуванням питомої ваги окремих захворювань у малюків першого року життя — мешканців великого промислового міста й виявлених у них патогенетичних змін гомеостазу, високої частоти дисбактеріозу кишечника, який, у свою чергу, ускладнює проведення реабілітаційних заходів, для проведення профілактичних заходів застосували раціональне вигодовування, полівітамінні препарати та пробіотики.

Було вивчено стан здоров'я немовлят, які проживали в екологічно несприятливому районі міста й отримували з профілактичною метою вітаміни (52 дитини), пробіотик (29 дітей), за неможливості забезпечити грудне вигодовування — адаптовану молочну суміш з пребіотиком (24 дитини), порівняно з групою дітей, які не отримували додаткових профілактичних призначень (132 дитини). Було встановлено, що в групі малюків, які отримували полівітамінні препарати, порівняно з контрольною групою на 21-23% зменшилась частота гіпотрофії, рахіту та анемії, на 37% — дисбактеріозу кишечника; на 55% рідше діти з наслідками перинатальних уражень нервової системи потребували диспансерного нагляду після року. У групі малюків, які отримували з профілактичною метою пробіотик, на 30-60% нижчою була частота рахіту, анемії, дисбактеріозу кишечника та відсоток дітей з перинатальними ураженнями нервової системи, які залишались на диспансерному спостереженні після року. Група малюків, які отримували адаптовану молочну суміш з пребіотиком, мали на 34-48% нижчу захворюваність на гіпотрофію, часті ГРЗ та менший відсоток дітей, яким не був знятий діагноз наслідків перинатальних уражень нервової системи в однорічному віці. У всіх дослідних групах питома вага малюків з проявами алергічних реакцій була на 20-30% меншою, ніж у контрольній групі. Отже, застосування одного з запропонованих методів профілактики дало можливість суттєво знизити частоту декількох захворювань та ускладнень. Це підтверджується і зниженням відсотку дітей, які мали поліморбідну патологію, з 43,3 до 35,1. Отже, запропоновані заходи дозволили запобігти розвитку не лише окремих захворювань, але й покращити стан їх здоров'я в цілому.

Для оцінки ефективності системи запропонованих профілактичних заходів захворюваності дітей першого року життя, які мешкають в екологічно несприятливому районі великого промислового центру, починаючи з антенатального періоду, та можливості її впровадження в практичну діяльність проведено порівняльний аналіз стану дітей першого року життя, що проживали в двох екологічно несприятливих районах великого промислового міста. У досліджуваному районі в роботу жіночої та дитячої консультацій впроваджено розроблену систему профілактичних заходів, а в контрольному проводився стандартний нагляд та ведення вагітних і дітей першого року життя. Обстеження дітей однорічного віку показало, що малюки основної групи рідше хворіли протягом першого року життя на гіпотрофію на 12%, рахіт — на 17%, анемію — на 29%, наслідки перинатальних уражень нервової системи зменшились на 33%.

Відсоток дітей з поліморбідною патологією в досліджуваному районі був достовірно нижчим, ніж у контрольній (38,4% проти 43,3%). Важливо, що застосування системи профілактичних заходів дозволило мати в досліджуваному районі не лише меншу захворюваність, а й достовірно більшу частку дітей, які не мали на першому році життя гіпотрофії, рахіту, анемії, повторних ГРЗ, перинатальних уражень нервової системи (24,9% проти 14,9%).

Отже, отримані дані свідчать про достатню ефективність розробленої системи маловитратних профілактичних заходів. Це дозволяє рекомендувати її вагітним та дітям для зниження негативного впливу проживання в умовах урбанізованого міста на стан здоров'я дітей. Подальше покращання стану здоров'я дітей раннього віку, як показують отримані нами дані, можливе в першу чергу за рахунок рішень, що лежать в соціально-економічній площині.

Висновки

У великому промисловому місті спостерігається вища захворюваність та смертність дитячого населення. Захворюваність дітей великого промислового міста характеризується збільшенням загальної захворюваності, у структурі якої вагоме місце займають гіпотрофії, анемії, перинатальні ураження нервової системи, гострі респіраторні захворювання та донозологічні стани, такі як ексудативно-катаральні та лімфатико-гіпопластичні аномалії конституції, дисбіози.

Останніми роками провідну роль у зростанні частоти порушень стану здоров'я дітей першого року життя мають умови проживання у великому промисловому місті, психогенні, соціально-побутові фактори, характер харчування. Антропогенне забруднення довкілля при цьому не має вирішального значення.

Проведені дослідження дозволяють концептуально говорити про неспецифічні зміни гомеостазу на клітинному та субклітинному рівні, що відбуваються в мешканців великих промислових центрів.

Встановлені різнопланові зміни гомеостазу в мешканців великого промислового міста, на яких діють додаткові як негативні, так і позитивні чинники, дозволило сформулювати концепцію про донозологічні зміни гомеостазу в них. Накопичення визначених змін не дозволяє організму адекватно реагувати при дії додаткових факторів і може призводити до розвитку преморбідних станів, а в подальшому й захворювань, що більш часто зустрічаються серед мешканців великих промислових міст.

Діти в умовах промислового міста вже в антенатальному періоді зазнають негативного впливу навколишнього середовища, що аргументує пріоритет проведення профілактичних заходів серед вагітних.

Впровадження розробленої патогенетично обгрунтованої маловитратної системи медичних профілактичних заходів дозволяє мінімізувати негативний вплив проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я дітей раннього віку.


Bibliography

1. Антипкін Ю.Г. Стан здоров'я дітей в умовах дії різних екологічних чинників // Мистецтво лікування. — 2005. — №2. — С. 16-23.

2. Дука К.Д., Ільченко С.І., Асєєв О.А., Котолевська О.С. Імуногематологічні особливості у дітей промислового району в періоди лейкоцитарних перехрестів // Перин. та педіатр. — 2001. — №3. — С. 113.

3. Кундиев Ю.И., Нагорная А.М., Кальниш В.В. Структурный анализ формирования здоровья населения Украины в экологически неблагоприятных условиях // Журн. АМН України . — 2003. — №1. — С. 93-104.

4. Лук'янова О.М. Проблеми здоров'я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень // Мистецтво лікування. — 2005. — №2. — С. 6-15.

5. Моісеєнко Р.О., Педан В.Б., Бережний В.В., Гойда Н.Г., Кисіль Т.М., Зінченко С.М., Шевцов А.Г., Мартинюк В.Ю. Організаційно-методичні основи медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров`я // Соціальна педіатрія. — К.: Інтермед, 2005. — Вип. III . — С. 24-29.

6. Сердюк А.М. Медична екологія і проблеми здоров'я дітей // Журн. АМН України. — 2001. — Т. 7, №3. — С. 437-449.

7. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенные TORCH-инфекции у детей. — Донецк, 2005. — 216 с.

8. Ask K., Akesson A., Berglund M., Vahter M. Inorganic mercury and methylmercury in placentas of Swedish women // Environ. Health Perspect. — 2002. — Vol. 110, № 5. — P. 523-526.

9. Landrigan P. J., Garg A. Chronic effects of toxic environmental exposures on children's health // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2002. — Vol . 40. — №4. — P. 449-456.

10. Landrigan Ph.J., Schechter C.B., Lipton J.M., Fans M.C., Schwartz J. Environmental pollutants and disease in American children: estimates of morbidity, mortality, and costs for lead poisoning, asthma, cancer, and developmental disabilities // Environ. Hlth Perspectives. — 2002. — Vol. 110, № 7. — P. 721-728.

11. Lynch J., Smith G.D., Kaplan G.A., House J.S. Income inequality and mortality: importance to health of individual income, psychosocial environment, or material conditions // Br. Med. J. — 2000 . — V. 320 . — P. 1200-1204.

12. Mathien-Nolf M. Poisons in the air: A cause of chronic disease in children // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2002. — Vol. 40 , № 4. — P. 483-491.

Similar articles

Нормалізація біотопів за допомогою пробіотиків у жителів індустріальних центрів
Authors: Резніченко Н.Ю. - Комунальна установа «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради
"Gastroenterology" 1 (51) 2014
Date: 2014.04.17
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Характеристика цитокінового статусу дітей з алергічними захворюваннями
Authors: Шумна Т.Є., Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 7 (42) 2012
Date: 2013.03.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Спектр сенсибілізації у дітей раннього віку із IgE-залежним механізмом захворювань в умовах великого промислового регіону
Authors: Волосовець О.П. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Врублевська С.В. - Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 1 (60) 2015
Date: 2015.04.23
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue