Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Ukrainian journal of surgery 1 (20) 2013

Back to issue

Застосування методу зварювання м’яких тканин при симультанних лапароскопічних операціях

Authors: Ничитайло M.Ю., Загрійчук М.С., Булик І.І., Національний інститут хірургії та трансплантології України ім. О.О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Categories: Gastroenterology, Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті наведений власний досвід використання методики електрозварювання м’яких тканин при виконанні симультанних лапароскопічних операцій. Основними операціями, при яких застосовувалась методика електрозварювання м’яких тканин, були лапароскопічна холецистектомія, фенестрація кіст печінки, селезінки та підшлункової залози, а також лапароскопічна холецистектомія та лапароскопічна пластика пахової грижі. Завдяки застосуванню методу електрозварювання нам вдалось знизити час операції, більш якісніше виконати дирекцію та візуалізацію структур операційного поля та суттєво зменшити об’єм інтраопераційної крововтрати.

В статье приведен собственный опыт использования методики электросварки мягких тканей при выполнении симультанных лапароскопических операций. Основными операциями, при которых использовалась методика электросварки мягких тканей, были лапароскопическая холецистэктомия, фенестрация кист печени, селезенки и поджелудочной железы, а также лапароскопическая холецистэктомия и лапароскопическая пластика паховой грыжи. Благодаря применению метода электросварки нам удалось снизить время операции, более качественно выполнить дирекцию и визуализацию структур операционного поля и существенно уменьшить объем интраоперационной кровопотери.

The article outlines the own experience of electric welding use in simultaneous laparoscopic surgeries. Major surgeries with application of electric welding are laparoscopic cholecystectomy together with pancreatic, hepatic or spleen cyst fenestration, laparoscopic cholecystectomy and laparoscopic inguinal hernia repair. The main advantages of electric welding are the following: reduction of surgery duration, improvement of the tissue excision quality, better visualization of surgical field structures and intrasurgical blood loss decreasing.
According to World Health Organization, more than 30 % of all surgical patients are suffered from more than one surgical disorder. This category of patients is more difficult for surgical treatment, because they need two or more pathology correction. And choice of right surgical approach for patients with cholelithiasis and another surgical pathology, for example inguinal hernia or acute appendicitis, is difficult. In most cases right surgical approach in such patients is simultaneous laparoscopic operation. High risk of interoperation bleeding is a main reason, why surgeons reject simultaneous laparoscopic operations. For this purpose we use electric welding in bleeding control in patients with cholelithiasis and another surgical disorders. By using this method we could decrease blood loss in patients after laparoscopic cholecystectomy and another laparoscopic operations, for example laparoscopic hepatic cyst fenestration or laparoscopic hernia repair. Postoperative outcomes were better comparing with patients after traditional open simultaneous operations. Also using of electric welding method enables to carry out simultaneous laparoscopic operations in those patients, who previously underwent different surgical procedures on abdominal cavity. Without electric welding performing simultaneous laparoscopic operations was impossible in this category of patients. We use special «Patonmed» electric welding device, design by experts from Institute of electric welding named after Ye.O. Paton. Different modes of coagulation in this device give surgeons an ability to precisely dissect different tissues in the surgical fields, coagulate vessels of different diameters and take under control intraoperative bleeding.
During the period from 2010 to 2012 we performed 857 laparoscopic operations using «Patonmed» electric welding device. 51 patients underwent simultaneous laparoscopic operations. Women were 41, men were 10. The average age of patients was 52 years. All patients had cholelithiasis as a main disorder. For correct comparing and evaluating results we analyze treatment putcomes in those, who underwent simultaneous laparoscopic operations, but without using electric welding. Such group included 69 patients.
We obtain following results: surgery duration time was for 30–35 % smaller in patients, underwent laparoscopic simultaneous operation with electric welding, intraoperative and postoperative complications were the same in both groups, time of hospital stay after surgery also was the same. Pain severity was not different and was minimal in both groups.
We made a conclusion, that using of electric welding in surgical treatment of patients with gallbladder disorder and another surgical abdominal pathology helps to perform simultaneous laparoscopic procedure. The method of surgical approach in treatment patients with gallbladder disorder and another surgical abdominal pathology is a simultaneous laparoscopic operation using electric welding. Also using of electric welding does not reduce intraoperative and postoperative complication rate, and does not affect postoperative results in this category of patients. Procedure with electric welding device seems to be more safe, gives more technical advantages for surgeon and wider specter for performing simultaneous laparoscopic operations in patients with cholelithiasis and another different surgical disorders. Domestic electric welding technology is safe, useful and enables to achieve the same treatment standards, compare with different international analogues, but it is cheaper and device service is more available.


Keywords

симультанні лапароскопічні операції, електрозварювання м’яких тканин, жовчнокам’яна хвороба.

симультанные лапароскопические операции, электросварка мягких тканей, желчнокаменная болезнь.

simultaneous laparoscopic operation, electric welding of soft tissues, cholelithiasis.

За даними ВООЗ, близько 30 % усіх хворих хірургічних стаціонарів страждають від декількох хвороб одночасно [1]. Серед усіх можливих поєднань різноманітних хірургічних хвороб, як за даними різноманітних авторів [2], так і за нашими даними [3], жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) поєднано з іншими хірургічними захворюваннями зустрічається чи не найчастіше. Зазвичай ЖКХ поєднується з такими захворюваннями, як кістозні захворювання різноманітних органів живота, наприклад печінки, селезінки, підшлункової залози, гострий апендицит, грижі різної локалізації тощо [3]. Через це пацієнтам із такими хворобами як оптимальний метод хірургічного лікування показані саме симультанні операції [4]. Доцільність симультанних операцій при наявності показань та відсутності абсолютних протипоказань на сьогодні визнається чи не всіма світовими хірургічними школами [5], а такі очевидні переваги, як одна операція замість двох, мінімальна операційна травма, скорочений час перебування в стаціонарі, мінімальна соціальна та трудова реабілітація та багато інших, роблять цей метод хірургічного лікування надзвичайно привабливим [6]. При цьому еволюція такого методу, як симультанні оперативні втручання, досить чітко прослідковується, і новий поштовх був отриманий завдяки впровадженню лапароскопічних хірургічних технологій [7], що до вищезазначених переваг додало ще й переваги, притаманні лапароскопічній хірургії, такі як мінімальна травма черевної стінки, краща візуалізація операційного поля, мінімальний больовий синдром та багато інших [8].

Але, незважаючи на це, невирішені питання все ще залишаються. Наприклад, інтраопераційна кровотеча та механізми досягнення надійного гемостазу, максимально безпечна дисекція структур операційного поля, особливо у випадках «тяжкої анатомії» та повторних операцій [9]. Також до кінця не вирішеним є питання формування анастомозів між порожнистими органами під час симультанної лапароскопічної операції та деякі інші. З метою вирішення цих та інших проблем ми використали для виконання симультанних операцій метод електрозварювання живих м’яких тканин, який розробили спеціалісти інституту ім. Є.О. Патона. Апарат «Патонмед», розроблений вітчизняними фахівцями, може бути застосований як при традиційних відкритих операціях, так і під час лапароскопічних оперативних втручань. Переваги вітчизняних технологій електрозварювання м’яких тканин абсолютно очевидні: це, зокрема, досягнення надійного гемостазу, точна та безпечна дисекція структур операційного поля, простота в експлуатації й обслуговуванні та значно нижча вартість порівняно з аналогічними іноземними технологіями.

Головним завданням нашого дослідження було оцінити ефективність та доцільність застосування технології електрозварювання м’яких тканин у хірургічному лікуванні хворих на ЖКХ та іншу симультанну хірургічну патологію органів черевної порожнини.

Матеріал та методи

За період з 2010 по 2012 рік ми виконали 857 лапароскопічних операцій за допомогою електрозварювальної установки «Патонмед». З них симультанних лапароскопічних операцій із застосуванням електрозварювальних технологій було виконано 51. Прооперовано 41 жінку та 10 чоловіків. Середній вік хворих становив 52 роки. Усіх вищезазначених пацієнтів ми віднесли до першої, основної групи (група І). Різновиди та структура симультанних лапароскопічних операцій відображені в таблиці 1.

Усім хворим були виконані симультанні повністю лапароскопічні операції з застосуванням електрозварювальних хірургічних технологій на базі відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу. Для того щоб оцінити отримані результати, ми відібрали групу хворих у кількості 69 чоловік (група порівняння, або група ІІ), які перенесли аналогічні симультанні повністю лапароскопічні операції у нашій клініці в період із 2010 до 2012 року, але без застосування технології електрозварювання м’яких тканин. Структура лапароскопічних оперативних втручань у хворих групи порівняння подана в таблиці 2.

Основні критерії, за якими ми оцінювали ефективність застосування при лапароскопічних операціях технології електрозварювання м’яких тканин, — це тривалість операції, тривалість основного етапу операції, крововтрата під час операції, кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, суб’єктивні відчуття та враження хірурга, післяопераційний ліжко­день (тривалість перебування хворого в стаціонарі після операції), інтенсивність больового синдрому після операції. Всі дані, отримані нами в результаті роботи та аналізу, піддавались статистичній обробці за загальноприйнятою схемою.

Результати та обговорення

Для оцінки ефективності методики електрозварювання м’яких тканин при симультанних лапароскопічних операціях у хворих на ЖКХ та іншу абдомінальну хірургічну патологію ми порівнювали результати, отримані в основній групі, з результатами, отриманими в групі порівняння.

Показник тривалості етапу постановки лапаропортів та тривалості зашивання післяопераційної рани в обох групах не відрізнявся, тому що електрозварювальні технології на цих етапах не застосовувались. Таким чином, ми аналізували безпосередньо основний етап операції, адже саме на цьому етапі використовувались електрозварювальні технології. Тривалість основного етапу операцій в основній групі та групі порівняння відображено в таблиці 3.

У результаті проведеного статистичного аналізу при всіх видах симультанних лапароскопічних операцій, які ми виконували, час основного етапу операції в середньому на 30–35 % був менший в основній групі. Це в першу чергу пов’язано з сучасними технічними можливостями, що досягаються завдяки електрозварювальним технологіям, — це краща дисекція структур операційного поля, надійний гемостаз судин дрібного та середнього калібру. При роз’єднанні спайок, на етапах мобілізації та дисекції частин малого сальника, ligamentum gastrocolicum та інших ми користувались електрозварювальними технологіями, що значно скорочує час операції порівняно з класичним прошиванням та перев’язуванням структур, особливо в лапароскопічному варіанті. Причому наявні в стандартній комплектації лапароскопічної стійки діатермічні технології лише доповнюють електрозварювання, а не замінюють його.

При аналізі рівня крововтрати ми отримали статистично вірогідні дані, що свідчать про зменшення рівня крововтрати в основній групі в середньому на 45–50  % щодо групи порівняння в усіх варіантах симультанних лапароскопічних операцій, які ми виконували. Здатність електрозварювання за мінімально короткий час досягати надійного гемостазу якраз і призводить до мінімальної крововтрати під час операції.

Що стосується частоти та спектра інтраопераційних ускладнень, то дані обох груп суттєво не відрізнялися, що відображено в таблиці 3. Серед інтраопераційних ускладнень в обох групах зустрічалися диспозиція кліпси (0,7 %), пошкодження петлі тонкого (0,4 %) та товстого (0,1 %) кишечника, пошкодження паренхіми печінки (0,2 %). Заслуговує на увагу таке ускладнення, як інтраопераційна кровотеча. Тут дані з двох груп суттєво відрізнялись. Частота виникнення кровотечі під час операції в основній групі була в 3 рази нижчою за групу порівняння, причому інтенсивність даних кровотеч також була значно меншою в цій групі. Основні джерела кровотечі під час операції — паренхіма печінки, селезінка, злуки черевної порожнини. Окремо слід зазначити, що і час зупинки кровотечі за допомогою електрозварювальних технологій також був у 2–3 рази менший порівняно із застосуванням звичайних діатермічних технологій.

Що стосується післяопераційних ускладнень, то ані спектр, ані частота післяопераційних ускладнень в обох групах суттєво не відрізнялись. Серед основних слід відмітити нагноєння післяопераційної рани (0,3 %), підтікання жовчі в ложі жовчного міхура, що не потребувало подальших лікувальних маніпуляцій (0,3 %), тривалий післяопераційний парез кишечника (до трьох днів) — 0,1 %.

Такі критерії оцінки ефективності електрозварювальних технологій при симультанних лапароскопічних операціях, як інтенсивність больового синдрому та післяопераційний ліжко­день, були однаковими в обох групах та статистично не відрізнялись.

Цікаво відмітити такий показник, як суб’єктивна оцінка методу хірургом, яку ми досліджували на основі опитувальника власної розробки. Всі хірурги, які використовували технологію електрозварювання м’яких тканин, оцінили методику як ефективну, зручну та практичну, що дістало відображення в значно більшій кількості балів (4–5 балів) за розробленою нами схемою.

А тому за всіма показниками, які ми досліджували, технологія електрозварювання м’яких тканин під час виконання симультанних лапароскопічних операцій значно перевищувала показники, отримані в групі порівняння, тобто там, де дану методику не застосовували.

Висновки

1. Застосування технології електрозварювання м’яких тканин при виконанні симультанних лапароскопічних операцій вірогідно полегшило технічне виконання оперативних втручань, дозволило досягти більш надійного гемостазу та виявилось абсолютно безпечним.

2. Завдяки вітчизняній технології електрозварювання м’яких тканин у хірургічному лікуванні хворих на симультанну хірургічну патологію нам вдалось суттєво знизити частоту інтраопераційних ускладнень, значно зменшити об’єм крововтрати під час операції та значно скоротити час самого оперативного втручання.

3. Вітчизняна технологія електрозварювання м’яких тканин при наявності очевидних переваг, таких як вартість, простота в експлуатації та сервісному обслуговуванні та інших, не поступається своїм зарубіжним аналогам та може застосовуватись у лікуванні хворих на симультанну хірургічну патологію.


Bibliography

  1. Andrew M.N. Simultaneus appendectomy in patients with chronic cholelitiasis / M.N. Andrew, A.R. Roty // Am. Surg. — 1987. — № 53(10). — Р. 553­557.
  2. Apaydin E. Synchronous laparoscopic nephrectomy and laparoscopic lumbar hernia repear / E. Apaydin, B. Turna, S. Demiryoguran, R. Mammadov, E. Mukhtarov // J. of Endourology. — 2007. — № 21(1). — Р. 507­509.
  3. Bardaro J. Routine cholecystectomy during laparoscopic biliopancreatic diversion with duodenal switch is not necessary / J. Bardaro, M. Gagner, E. Consten, B. Inabnet, D. Herron, G. Dakin, A. Pomp // Surg. Obes. Relat. Dis. — 2007. — № 3(5). — Р. 549­553.
  4. Barros R. Simultaneous laparoscopic nephroureterectomy and cystectomy: a preliminary report / R. Barros, R. Frota, J. Stein, B. Turna, S. Gill, M. Desai // Int. Braz. J. Urol. — 2008. — № 34(4). — Р. 413­421.
  5. Basso N. Laparoscopic cholecystectomy and intraoperative endoscopic sphincterotomy in the treatment of cholecysto­choledocholithiasis/ N. Basso, G. Pizzuto, D. Surgo, A. Materia, G. Silecchia // Gastrointest. Endosc. — 1999. — № 50(4). — Р. 532­535.
  6. Bekavac­Beslin M. Laparoscopic cholecystectomy and perioperative ERCP / M. Bekavac­Beslin, A. Mijic, V. Supanc, H. Hochst, T. Kuna, N. Halkic // Hepatogastroenterology. — 2000. — № 47(35). — Р. 1221­1222.
  7. Benjamin C. Laparoscopic inguinal hernia repear during laparoscopic radical prostatectomy / C. Benjamin, M. David, S. Ketul, D. Douglas // BJU International. — 2007. — № 99(3). — Р. 637­639.
  8. Berndsen F. Endoscopic repair of bilateral inguinal hernias: short and late outcome / F. Berndsen, U. Petersson, A. Montgomery // Hernia. — 2001. — № 5(4). — Р. 192­195.
  9. Bintintan V. Evaluation of the combined laparoscopic and mediastinoscopic esophagectomy technique / V. Bintintan, A. Mehrabi, H. Fonouni, M. Golriz, J. Köninger // Chirurgia (Bucur). — 2009. — № 104(2). — Р. 187­194.

Similar articles

Технічні аспекти симультанних лапароскопічних операцій у хворих на жовчнокам’яну хворобу та супутню хірургічну абдомінальну патологію
Authors: Ничитайло M.Ю., Загрійчук М.С., Булик І.І., Масюк Ю.І., Гоман А.В. - Національний інститут хірургії та трансплантології України ім. О.О. Шалімова НАМНУ, Київ, Україна
Ukrainian journal of surgery 2 (21) 2013
Date: 2013.06.26
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Complications of Laparoscopic Hernioplasty
Authors: Syvozhelezov A.V., Sykal M.A., Chuhai V.V., Kolesnyk V.P. - Kharkiv National Medical University of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kharkiv, Ukraine
Ukrainian journal of surgery 1-2 (28-29) 2015
Date: 2016.03.15
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Лапароскопічні резекції печінки: види, класифікація й сучасний стан
Authors: Ничитайло M.Ю., Загрійчук М.С., Mасюк Ю.І., Присяжнюк В.В., Босий О.А. - Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМНУ, м. Київ, Україна
Ukrainian journal of surgery 1 (24) 2014
Date: 2014.03.14
Categories: Surgery
Sections: Specialist manual

Back to issue