Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Журнал "Гастроэнтерология" 3 (49) 2013
Вернуться к номеру
У 2014 році інституту гастроентерології НАМН України — 50 років!
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Гастроэнтерология
Разделы: Юбилеи
Версия для печати
2014 год для Института гастроэнтерологии НАМН Украины является юбилейным, в связи с чем мы начинаем публиковать странички истории института, которые будут выходить в каждом номере этого года.
До 1964 року поширеність хронічних захворювань органів травлення вже займала 4те місце серед інших захворювань. У зв’язку з великою соціальною значущістю гастроентерології як основної галузі медичної науки і практики Постановою Ради Міністрів Української РСР від 19 грудня 1964 року і наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР № 40 від 19 січня 1965 року створений Дніпропетровський інститут гастроентерології, що почав свою діяльність 16 березня 1965 року.
Основний напрямок діяльності інституту був сформульований Міністерством охорони здоров’я України — вивчення клініки, розробка методів діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення.
Першим директором інституту і головним гастроентерологом МОЗ України був кандидат медичних наук Поляков Євген Максимович.
З квітня 1967 року і протягом 20 років інститутом і спеціалізованою гастроентерологічною службою керував заслужений діяч науки УРСР, доктор медичних наук, професор Кришень Павло Федорович.
/149/149.jpg)
У жовтні 1973 року введена в дію клініка на 210 ліжок із відділеннями: захворювань шлунка (50 ліжок), печінки і підшлункової залози (60 ліжок), кишечника (40 ліжок) і хірургії органів травлення (60 ліжок) із трьома операційними, рентгенкабінетом, перев’язочними. У клінічному корпусі розміщалися три рентгенологічних кабінети, кабінети ендоскопії, ендобіопсії і зондових процедур, фізіотерапевтичне відділення з грязеводолікувальницею. З 1973 по 1975 рік тривало будівництво інституту. Співробітники інституту взяли в ньому безпосередню участь — суботники проходили в усі дні тижня і всі активно прибирали будівельне сміття, висаджували рослини, які надсилали з усіх частин країни, розпаковували нове обладнання, яке приходило майже кожен день, спостерігали за монтажем апаратури. Протягом декількох місяців відбувався монтаж рентгенівського і радіологічного обладнання — найсучаснішого на той період часу, з Німеччини. Угорщини, Чехословаччини. У той же період створювався колектив інституту, що складався з досвідчених лікарів та молоді, причому сполучення це було настільки вдалим, що така творча співдружність проіснувала до двохтисячних років.
У березні 1975 року почав функціонувати лабораторний корпус, у якому розмістилися: консультативна поліклініка на 3000 відвідувань на місяць, лабораторії експериментальної патології і терапії, біохімії та імунології, патоморфології, патофізіології, мікробіології і вірусології, відділення рентген і радіоізотопної діагностики, науковоорганізаційний відділ, відділ патентознавства і науковомедичної інформації з медичною бібліотекою.