Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Украинский журнал хирургии 1 (24) 2014

Вернуться к номеру

Мікробіологічні та мікроскопічні дослідження сечі при туберкульозі нирки

Авторы: Крижановський І.Д. - ДЗ «Дорожня клінічна лікарня ст. Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, Україна

Рубрики: Неврология, Хирургия, Фтизиатрия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Наводиться фрагмент роботи, метою якої є розробка нових та удосконалення старих підходів до ранньої діагностики та лікування хворих на туберкульоз нирки, особливо при поєднанні із хронічним неспецифічним пієлонефритом. Проаналізовано результати обстеження більше ніж 1000 хворих за багатьма параметрами, але до цього фрагмента включені результати бактеріологічних та бактеріоскопічних досліджень. Установлено, що найбільш точним та інформативним способом діагностики нефротуберкульозу є мікробіологічний метод виявлення збудника захворювання в сечі з використанням традиційних щільних поживних середовищ. Найменш чутливим методом виявлення мікобактеріурії є мікроскопія мазка. Найбільш поширеним збудником вторинних уражень нирок при нефротуберкульозі є грамнегативна флора.

Приводится фрагмент работы, целью которой является разработка новых и усовершенствование старых подходов к ранней диагностике и лечению больных туберкулезом почки, особенно при сочетании с хроническим неспецифическим пиелонефритом. Проанализированы результаты обследования более чем 1000 больных по многим параметрам, но в этот фрагмент включены результаты бактериологических и бактериоскопических исследований. Установлено, что наиболее точным и информативным способом диагностики нефротуберкулеза является микробиологический метод определения возбудителя заболевания в моче с использованием традиционных плотных питательных сред. Наименее чувствительным методом определения микобактериурии является микроскопия мазка. Наиболее распространенным возбудителем вторичных поражений почек при нефротуберкулезе является грамотрицательная флора.

This article contains a part of work, which aims to develop new and improve old approaches to early diagnosis and treatment of patients with renal tuberculosis, especially when combined with chronic nonspecific pyelonephritis, as well as increasing opportunities for differential diagnosis of patients with clinical examination of inflammatory kidney disease of unknown etiology.
The study covered the results of examination and treatment of patients with more than 1,000 of which were selected for detailed analysis of 206 cases. At the same time in 184 patients with the diagnosis of renal tuberculosis was confirmed (isolated or in combination with chronic nonspecific pyelonephritis), and 22 patients had isolated nonspecific pyelonephritis. When analyzing the traditional objective signs and medical history, general clinical laboratory parameters of blood, urine and blood biochemical studies were considered. For identification of microorganisms in the urine used microscopic examination of the urine, as well as microbiological methods with seeding on traditional and experimental nutrient medium. Urine samples were performed with the polymerase chain reaction. The results of ultrasound and X-ray examination were considered. We are used diagnostic endourological tests. In addition, mandatory consideration includes tuberculin test, developed thermographic probe with tuberculin test.
On the basis of statistical data analysis were developed prognostic tables that allow for differential diagnosis with principle mathematical forecast.
This article is an excerpt of work on the analysis of microscopic and microbiological diagnostic tests in patients with isolated renal tuberculosis and tuberculosis combined with chronic nonspecific pyelonephritis. We have found the following law — the least sensitive method to identify pathogenic microorganism of tuberculosis is stained microscopy of painted smear of urine. In secondary kidney diseases, chronic nonspecific pyelonephritis in patients with renal tuberculosis most common pathogen is a Gram-negative flora.


Ключевые слова

туберкульоз нирки, нефротуберкульоз, поєднане ураження нирок туберкульозом та пієлонефритом, діагностика, пошук збудника.

туберкулез почки, нефротуберкулез, сочетанное поражение почек туберкулезом и пиелонефритом, диагностика, поиск возбудителя.

renal tuberculosis, nephrotuberculosis, combined kidney injury by tuberculosis and pyelonephritis, diagnosis, pathogen search.

Статья опубликована на с. 103-105

Праця є фрагментом науково-дослідної роботи Дніпропетровської державної медичної академії «Особливості діагностики, перебігу та лікування поєднаного ураження нирок туберкульозом та хронічним неспецифічним пієлонефритом», номер державної реєстрації 0102U006247.

Вступ

Туберкульоз, за даними ВООЗ та МОЗ України, залишається важливою невирішеною проблемою як загальнодержавного, так і глобального масштабу, що потребує розробки нових підходів у діагностиці та лікуванні цього захворювання [2, 4–6]. Боротьба з туберкульозом є програмним завданням охорони здоров’я України. Епідеміологічна ситуація в Україні за останні роки характеризується збільшенням поширеності позалегеневого, особливо урогенітального туберкульозу, що поділяє перше місце в структурі позалегеневих уражень [1, 3]. Нефротуберкульоз на сьогодні є одним із найбільш складно діагностованих захворювань [2, 5]. Дані літератури та особистий досвід свідчать про те, що в значної кількості хворих на нефротуберкульоз не виявляється зовсім або виявляється несвоєчасно: більше ніж 50 % уперше виявлених випадків становлять деструктивні форми захворювання. Ранню діагностику цього захворювання значно утруднюють, а іноді унеможливлюють: недостатня специфічність та патогномонічність його основних клінічних симптомів, недооблік випадків позалегеневого туберкульозу в поєднанні з туберкульозом органів дихання, об’єктивні труднощі у виявленні збудника, що спричинюють рідке виявлення мікобактерій туберкульозу, нерозвинута структура протитуберкульозної служби, особливості умов праці окремих категорій працівників. Пізня діагностика призводить до збільшення затрат на лікування, знижує ефективність лікування та можливості реабілітаційних заходів.

Враховуючи вищезазначене, було сформульовано мету роботи: розробка нових та удосконалення старих підходів до ранньої діагностики та лікування хворих на туберкульоз нирок, особливо при поєднанні захворювання з хронічним неспецифічним пієлонефритом.

Матеріал та методи

Дослідження проводилося серед пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному обстеженні та лікуванні на урологічних ліжках у загальнохірургічному відділенні Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально-профілактичного об’єднання «Фтизіатрія». Відбір пацієнтів для обстеження проводився в урологічному відділенні дорожньої клінічної лікарні на ст. Дніпропетровськ, урологічному відділенні Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова та в інших лікувальних закладах, у тому числі на амбулаторному прийомі. Усього було обстежено більше ніж 1000 хворих, серед яких виділені для дослідження 184 хворі з підтвердженим, переважно вперше виявленим нефротуберкульозом, як ізольованим, так і в поєднанні з хронічним неспецифічним пієлонефритом.

Для визначення особливостей діагностики, перебігу та клінічних проявів туберкульозу нирок хворі були умовно розподілені на 3 клінічні групи: І група — із підтвердженим супутнім хронічним неспецифічним пієлонефритом, а саме хворі з супутньою неспецифічною бактеріурією та/або з позитивними даними патогістологічного дослідження; ІI група — з ізольованим туберкульозом нирок; ІІІ група — пацієнти з анамнестичними даними, що свідчать на користь супутньому туберкульозному процесу хронічного неспецифічного пієлонефриту, а саме хворі з визначеною неспецифічною флорою на етапах діагностики — ті, які перебували на диспансерному обліку з діагнозом пієлонефриту, та хворі, у яких на фоні неспецифічної терапії об’єктивно та/або суб’єктивно відмічалось покращення стану.

Результати та обговорення

Мікробіологічні дослідження сечі проводилися з метою виявлення мікобактерій туберкульозу та неспецифічної супутньої бактеріурії для виділення групи хворих із поєднаним ураженням нирок туберкульозом та хронічним неспецифічним пієлонефритом. Для виділення мікобактерій використовували мікроскопію мазка, забарвленого за Цилем — Нільсеном, пошук кислотостійких бактерій у 300 полях зору, засіви сечі на традиційні щільні поживні середовища. Досліджувалась середня порція ранкової сечі не менше ніж тричі при надходженні до стаціонару та після цього за необхідності. Слід окремо зазначити, що при виконанні інструментальних досліджень (катетеризація сечоводів та ін.) та під час оперативних втручань обов’язково забирали матеріал для засіву на традиційні щільні поживні середовища для виявлення мікобактеріурії та визначення чутливості збудника до антибактеріальних засобів. Результати пошуку мікобактерій туберкульозу шляхом засіву на традиційні щільні поживні середовища наведені в таблиці 1.

Ознака МБТ(+) в анамнезі введена для тих хворих, у яких виявляли збудник туберкульозу до їх надходження до Дніпропетровського комунального клінічного лікувально-профілактичного об’єднання «Фтизіатрія» та для тих хворих, яких на момент обстеження вже перевели з 5-А групи диспансерного нагляду до інших груп, але існувала можливість відновити всі дані, що були важливі під час первинної діагностики нефротуберкульозу за даними медичної документації, у тому числі за даними архіву ДОККЛПО «Фтизіатрія». У цілому з урахуванням даних про мікобактеріурію в анамнезі в різних клінічних групах збудник туберкульозу в сечі виявляли з частотою від 47,4 до 57,7 %, переважно у групі з ізольованим нефротуберкульозом.

Усім хворим виконували також засіви сечі на поживні середовища з метою виявлення супутньої неспецифічної флори з визначенням мікробного числа, чутливості до антибактеріальних засобів. Засіви проводили після надходження хворого до стаціонару, але обов’язково до початку лікування та інструментального обстеження, щоб виявити початкову, негоспітальну флору, та повторювали не менше ніж 3 рази протягом стаціонарного лікування. Результати обстеження хворих з поєднаним ураженням нирок туберкульозом та хронічним неспецифічним пієлонефритом (І клінічна група) наведені у таблиці 2.

Як і при ізольованому хронічному неспецифічному пієлонефриті, провідну роль серед неспецифічної мікрофлори відігравала кишкова паличка, що висівалась у більше ніж 2/3 пацієнтів. На другому місці за поширеністю виявляли протей — 11,8 % хворих. Інші збудники зустрічались значно рідше (стафілококова інфекція — у 5,3 % хворих), деякі в поодиноких випадках (синьогнійна паличка, стрептокок, клебсієла). У 7 (9,2 %) хворих виявлялась мікробна асоціація, одним із компонентів якої була протейна флора.

Таким чином, порівняно частіше виявляли специфічну мікрофлору у сечі під час обстеження у спеціалізованому протитуберкульозному стаціонарі, ніж при обстеженні у мережі загальнолікувальних закладів, але високий показник догоспітального виявлення мікобактеріурії дозволяє стверджувати, що необхідний пошук МБТ лікарями загальної мережі. При цьому треба звернути увагу на хворих з поєднаним ураженням нирок, тому що в цій групі показник догоспітального виявлення МБТ найнижчий. Це пов’язане з тим, що, виявивши неспецифічну бактеріурію (найчастіше виявляли кишкову паличку, протей та мікробну асоціацію), лікарі проводять повторні курси неспецифічної терапії, навіть не отримуючи позитивного ефекту, не відправляючи хворих своєчасно на обстеження з метою виключення туберкульозу нирки.

Висновки

Найбільш точним та інформативним способом діагностики нефротуберкульозу є мікробіологічний метод виявлення збудника захворювання у сечі з використанням поживного середовища Левенштейна — Йєнсена (47,4–57,7% в різних групах); найменш чутливим методом виявлення мікобактеріурії є мікроскопія мазка, забарвленого за Цилем — Нільсеном (жодного хворого). Найбільш поширеним збудником вторинних уражень нирок при нефротуберкульозі є грамнегативна флора.

Перспектива подальших розробок полягає у пошуках нових діагностичних ознак та способів діагностики туберкульозу нирок, особливо на ранніх етапах розвитку хвороби.


Список литературы

1. Беллендир Э.Н. Значение внелегочных локализаций туберкулеза для современной фтизиатрии / Э.Н. Беллендир // Проблемы туберкулеза. — 2001. — № 6. — С. 47–48.

2. Вартанян Ф.Е. Туберкулез: проблемы и научные исследования в странах мира / Ф.Е. Вартанян, К.П. Шаховский // Проблемы туберкулеза.— 2002. — № 2. — С. 48–50.

3. Фещенко Ю.І. Особливості туберкульозу в Україні: аналіз ситуації та прогноз / Ю.І. Фещенко // Здоров’я України. — 2001. — № 12. — С. 17.

4. Planning world TB day: guidelines for social mobilization. / [WHO guidelines]. —  Geneva: World Health Organization publication, 2000. — 28 p.

5. Raviglione M.C. The global epidimiology of tuberculosis / M.C. Raviglione // Intern. J. Tuberc. And Lung Dis. — 2001. — Vol. 5, № 11. — Suppl. 1. — P. 7–8.

6. Treatment of tuberculosis. — Guidelines for national programs / [WHO guidelines]. — Geneva: World Health Organization publication, 1994. — 46 p.

Похожие статьи

Ретроспекція стійкості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів у 2008–2011 рр. у Чернівецькій області
Авторы: Єременчук І.В. - Кафедра фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Дата: 2013.10.23
Рубрики: Эндокринология, Иммунология
Разделы: Медицинские форумы
Маркери порушення фібрилогенезу у дітей  з різними варіантами перебігу пієлонефриту
Авторы: Лук’яненко Н.С.(1, 2), Іськів М.Ю.(1), Кенс К.А.(2), Макух Г.В.(1)
(1) — ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Журнал «Почки» Том 7, №2, 2018
Дата: 2018.04.06
Рубрики: Нефрология
Разделы: Справочник специалиста
Діагностика кістково-суглобового туберкульозу на сучасному етапі розвитку медицини (огляд літератури)
Авторы: Голка Г.Г., Істомін А.Г., Голка Т.Г., Рябов О.В., Сенчева Т.В., Харківський національний медичний університет, ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків Харківський обласний протитуберкульозний диспансер
Журнал «Травма» Том 14, №1, 2013
Дата: 2013.04.05
Рубрики: Травматология и ортопедия, Фтизиатрия
Разделы: Справочник специалиста
Сучасні аспекти діагностики кістковосуглобового туберкульозу
Авторы: Г.Г. Голка, А.Г. Істомин, Т.Г. Голка - Харківський державний медичний університет, ДУ «Інститут патології хребта та суглобів» АМНУ, Харків Україна
Журнал «Травма» Том 11, №1, 2010
Дата: 2011.08.26
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру