Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" 2 (3) 2014

Back to issue

Шкірні прояви захворювання у пацієнтів із хронічним набутим токсоплазмозом

Authors: Бодня К.І., Коцина С.С. - Харківська медична академія післядипломної освіти

Categories: Infectious diseases

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Хронічний токсоплазмоз у стані ремісії є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань людини, однак було прийнято вважати, що, за винятком випадків спадкової передачі, він має безсимптомний перебіг. Спостереження за змінами в поведінці, репродуктивної функції в пацієнтів із токсоплазмозом призвели до перегляду ставлення до цієї патології. Останні відомості про метаболізм гормонів у печінці, вплив токсоплазми на клітини організму людини та вірулентність паразита відкрили нові аспекти в патофізіології інвазії. Наголошено на необхідності розробки нових критеріїв розвитку ускладнень токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб і можливості корекції цього стану.

Хронический токсоплазмоз в состоянии ремиссии является одним из самых распространенных инфекционных заболеваний человека, однако было принято считать, что, за исключением случаев наследственной передачи, он протекает бессимптомно. Наблюдения за изменениями в поведении, репродуктивной функции у пациентов с токсоплазмозом привели к пересмотру этого предположения. Последние сведения о метаболизме гормонов в печени, воздействии токсоплазмы на клетки организма человека и вирулентности паразита открыли новые аспекты в патофизиологии инфекции. Подчеркнута необходимость разработки новых критериев развития осложнений токсоплазмоза у иммунокомпетентных лиц и возможность коррекции этого состояния.

Toxoplasmosis - a widespread parasitic disease that belongs to a group of zoonoses . This infestation is found everywhere; the number of infected Toxoplasma is the World is 1.5 billion people.
The invasion of Toxoplasma is characterized by the absence specifical symptoms and presence of clinical manifestations polymorphism of lesions of various organs and systems. Clinical manifestations of toxoplasmosis is related to the immune system of the microorganism and can observe from latent to septic forms of lethal proceeds .
The liver is the barrier between the blood vessels of the intestine and the general circulatory system . It takes the first shot impact not only medicines, but also became one of the first agencies in the way of Toxoplasma in humans. Liver leads to adaptation and mitigation defense reactions and immunological reactivity.
The liver plays an important role in regulating the concentration of hormones in the blood, the number of which in turn depends largely on its function. Sex hormones affect the function of virtually all types of immune cells , such as mast cells , eosinophils , macrophages , dendritic cells and killer cells . These cells not only form the first line of defense against many organisms , but also play an important role towards the development of an adaptive immune response. In the adaptive immune response involving T- and B- lymphocytes as a direct effect of these hormones.
Therefore, the search for new treatments for toxoplasmosis that complex effect on the body is an actual problem.
The parasite Toxoplasma gondii was discovered a little over 100 years ago, but knowledge of its biological life cycle and its medical importance has grown in the last 40 years. It is generally assumed that approximately 25 to 30% of the world''s human population is infected by Toxoplasma. Actually, the prevalences vary widely between countries (from 10 to 80%) and often within a given country or between different communities in the same region.
Toxoplasma gondii, an intracellular protozoan parasite, can infect humans in 3 different ways: ingestion of tissue cysts, ingestion of oocysts, or congenital infection with tachyzoites.
Following the ingestion of cysts or oocysts, the respective excysted forms, bradyzoites or sporozoites, rapidly invade the small intestinal epithelium, where they convert into tachyzoites. The acute early steps of intestinal infection of humans are not well characterized. The establishment of infection probably relies on the intrinsic properties of the parasites and human immunity.
After proliferation of tachyzoites in various organs during the acute stage, the parasite forms cysts and establishes a chronic infection, which is a balance between host immunity and the parasite''s evasion of the immune response.
Recent knowledge of hormone’s metabolism in the liver, parasite interactions and of parasite virulence has brought new insights into the comprehension of the pathophysiology of infection.
Although latent infection with Toxoplasma gondii is among the most prevalent of human infections, it has been generally assumed that, except for congenital transmission, it is asymptomatic. The demonstration that Toxoplasma infections can alter behavior, reproductive function in patients has led to a reconsideration of this assumption. In this article we review the impact of sex-associated hormones on the reproductive function and describe cutaneous manifestations of disease in patients with chronic acquired toxoplasmosis.
The necessity of working out new criteria of toxoplasmosis complications development in immunocompetent persons and possibility to correct this state was noted.


Keywords

токсоплазмозна інвазія, токсоплазма, статеві гормони, репродуктивна функція, печінка, шкірні прояви.

токсоплазменная инфекция, токсоплазма, половые гормоны, репродуктивная функция, печень, кожные проявления.

toxoplasma infection, toxoplasma, sex hormones, reproductive function, liver, сutaneous manifestations.

Статья опубликована на с. 21-23

Токсоплазмоз — значно поширене паразитарне захворювання, що належить до групи зоонозів. Ця інвазія зустрічається скрізь, кількість інвазованих токсоплазмами у світі досягає 1,5 млрд осіб.

Для токсоплазмозної інвазії характерні відсутність патогномонічних симптомів та поліморфізм клінічних проявів з ураженням різних органів та систем [3, 12, 14]. Клінічні прояви токсоплазмозу значною мірою пов’язані зі станом імунної системи макроорганізму та можуть варіювати від латентних до септичних форм з летальним кінцем [2, 6, 15].

Ні для кого не секрет, що шкіра — це свого роду індикатор стану печінки: якщо в організмі все функціонує належним чином, особливо печінка, шкіра має здоровий колір, не має висипу, не свербить. Якщо печінка не витримує навантаження та не в повному обсязі виконує свої функції, у такому випадку мають місце шкірні прояви захворювання.

Печінка є бар’єром між судинами кишечника й загальною системою кровообігу. Вона не тільки приймає перший удар впливу лікарських засобів, але й стає одним із перших органів на шляху токсоплазм в організмі людини. Ураження печінки призводить до послаблення адаптаційно-захисних реакцій та імунологічної реактивності організму [1, 3].

Печінці належить важлива роль у регуляції концентрації гормонів у крові, від кількості яких, у свою чергу, значною мірою залежить її функція [1, 7, 9]. Статеві гормони впливають на функцію фактично всіх типів імунних клітин, наприклад тучних клітин, еозинофілів, макрофагів, дендритних клітин та клітин-кілерів. Ці клітини не тільки формують першу лінію захисту проти багатьох організмів, але й відіграють важливу роль у розвитку адаптивної імунної відповіді. На адаптивну імунну відповідь, що залучає T- та В-лімфоцити, також безпосередньо впливають ці гормони [5, 8, 10].

Тому пошук нових засобів лікування токсоплазмозу, що комплексно діють на організм, є актуальною проблемою.

Мета дослідження — удосконалення діагностично-лікувальної тактики та розробка критеріїв прогнозування перебігу токсоплазмозу на підставі вивчення гормональних змін та адаптаційних можливостей організму.

Матеріали та методи

Обстежено в динаміці 115 хворих на хронічний набутий токсоплазмоз, 50 хворим проводилися гормональні дослідження (22 чоловікам та 28 жінкам, це становить 44 та 56 % відповідно). Відсутність синдромоподібних захворювань (грип, ГРВІ, гепатит, ВІЛ-інфекція та ін.) була строго верифікована. Серед жінок, у яких визначали рівень гормонів, у 85,7 % була збережена дітородна функція. Серед чоловіків переважала вікова група 20–39 років — 63,6 %; 22,7 % чоловіків були віком 40–55 років, у 13,7 % чоловіків вік перевищував 55 років. Клініко-лабораторне обстеження хворих дозволило встановити, що всі хворі, яких досліджували, були в хронічній фазі захворювання, мали легкий і/або середній ступінь тяжкості перебігу захворювання.

Одним із найбільш частих проявів хронічного набутого токсоплазмозу є гепатолієнальний синдром. Печінка — центральна метаболічна система організму, що виконує інтегративну функцію, забезпечує системну адаптацію обміну речовин та енергії [1, 6, 13]. Найбільш частим проявом гепатолієнального синдрому в обстежених хворих було збільшення печінки на 2–3 см (у 87 % хворих), що клінічно супроводжувалось болісними відчуттями, тяжкістю у ділянці правого підребер’я (у 82 % хворих), гіркотою в роті (у 64,2 %). Болючість краю печінки при пальпації визначалась у хворих із перебігом, що часто рецидивує. Критичний рівень вірогідності становив Р < 0,05. Це у 100 % випадків поєднувалось зі збільшеними периферійними лімфовузлами. Збільшення розмірів селезінки реєструвалися у 12,3 % хворих. Ознаки дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпомоторним типом (позитивна жовчноміхурова симптоматика, дані фракційного дуоденального зондування та ультразвукового дослідження) були виявлені в 58,3 % пацієнтів. При аналізі результатів біохімічних показників крові було встановлено, що, за винятком показників АлАт і АсАт та тимолової проби, середні значення були в межах норми [2, 6]. Шкірні прояви як наслідок хворобливого стану печінки спостерігались у вигляді судинних зірочок у 14 % хворих, алергічних висипів — 16 %, на свербіж скаржилися 17 % хворих, у 6 % були на шкірі поодинокі фурункули.

Крім проведення загальноприйнятого клініко-лабораторного дослідження у хворих досліджували рівень статевих гормонів, зокрема естрадіолу, прогестерону та тестостерону. Отримані дані занесені до табл. 1.

Отримані дані підтверджуються й клінічно: у 55 % хворих жінок спостерігались порушення менструального циклу, у 32 % в анамнезі — невиношування вагітності, 11 % скаржилися на зниження лібідо. Серед чоловіків 62 % скаржилися на зниження статевого потягу, у 58 % спостерігався розподіл жирової тканини за жіночим типом. У 18 % чоловіків, у яких рівень тестостерону був значно підвищеним, спостерігались висипи на шкірі у вигляді фурункулів. З наведеного матеріалу видно, що в чоловіків частіше зустрічаються відхилення рівнів статевих гормонів від нормальних показників. При аналізі отриманих даних оцінювали не лише той або інший показник, а й усі отримані дані в сукупності, що дозволило визначити особливості їх співвідношень.

Висновки

Відсутність клінічних проявів та порушень, що характерні для ураження печінки в більшості хворих на хронічний набутий токсоплазмоз, пов’язана з величезними компенсаторними можливостями печінки, а також з індивідуальними та адаптивно-компенсаторними можливостями організму. Проведені клінічні дослідження підтверджують, що хронічний набутий токсоплазмоз в стадії реактивації характеризується різноманіттям клінічних проявів, які залежать від локалізації збудника.

При хронічному токсоплазмозі спостерігаються ендокринні розлади, що проявляються порушенням менструального циклу, імпотенцією. При тривалому перебігу хронічного токсоплазмозу в жінок розвивається вторинна гормональна недостатність із формуванням звичайного невиношування вагітності, вторинної безплідності.

При хронічній токсоплазмозній інвазії мають місце шкірні прояви захворювання, що залежать від функціонального стану печінки.

Фізіологічні відмінності між чоловіками та жінками відіграють важливу роль у визначенні сприйнятливості до паразитарної хвороби. Дихотомія в частоті випадків та тяжкості багатьох хвороб неінфекційної етіології є вагомим підтвердженням, що фізіологія чоловіків та жінок є важливим чинником у визначенні сприйнятливості до хвороби.

Використання в клінічній практиці розробленої системи контролю за рівнем гормонів сприятиме прогнозуванню перебігу та наслідків токсоплазменної інвазії, що дасть можливість оцінити адаптаційні можливості організму при токсоплазмозі, диференційовано проводити протипаразитарну, патогенетичну, імуномодулюючу та коригуючу терапію, а також прогнозувати та оцінювати ефективність лікування.


Bibliography

1. Бодня К.І. Порушення процесів адаптації та їх корекція при хронічному опісторхозі: Автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.01.13 / К.І. Бодня. — К., 1999.— 42 с.

2. Пипа Л.В. Токсоплазмозна інфекція у дітей: особливості перебігу, діагностики, лікування: Дис… д-ра мед. наук: 14.01.13 / Л.В. Пипа. — К., 2005.— 326 с.

3. Бодня К.І. Частота неврологічних порушень при токсоплазмозі / К.І. Бодня, В.Г. Марченко, Ю.В. Танчук // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України «Нейроінфекції, інші інфекційні хвороби», м. Харків, 26–27 квітня 2001 р. — С. 19–21.

4. Бодня Е.И. Закономерности изменений показателей иммунитета и функционального состояния центральной нервной системы (ЦНС) как критерии оценки и прогноза при хроническом приобретенном токсоплазмозе / Е.И. Бодня, Ю.В. Танчук, С.С. Коцына, О.В. Боброва // Международный медицинский журнал. — 2009. — IV. Спец. выпуск. — С. 22–26.

5. Васильева И.С. Врожденный токсоплазмоз (риск развития, профилактика): Дис… канд. мед. наук: 14.00.10 / И.С. Васильева. — СПб., 2002. — 162 с.

6. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби / Ж.І. Возіанова. — K.: Здоров’я, 2003. — Т. 3. — С. 266–294.

7. Казанцев А.П. Токсоплазмоз. — Л.: Медицина, 1985. — 168 с.

8. Кузьмин В.Н. Современные аспекты диагностики и лечения токсоплазмоза [Текст] / В.Н. Кузьмин // Медицинская помощь. — 2009. — № 2. — С. 9–13.

9. Сергиев В.П. Изменение поведения хозяев, включая человека, под воздействием паразитов [Текст] / В.П. Сергиев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2010. — № 3. — С. 108–114.

10. Fernandes G.C.V.R. Seroepidemiology of Toxoplasma infection in a metropolitan region of Brazil / G.C.V.R. Fernandes, R.S. Azevedo, M. Amaku, A.L.F. Yu, E. Massad // Epidemiol. Infect. — 2009. — 137.— 1809–15.

11. Flegr J. Effects of Toxoplasma on Human Behavior / J. Flegr // Schizophrenia Bull. — May 2007. — № 3 — P. 757–760.

12. Kijlstra A. Toxoplasma-safe meat: close to reality? / A. Kijlstra, E. Jongert // Trends Parasitol. — 2009. — 25. —18–22.

13. Roberts C.W. Sex-Associated Hormones and Immunity to Protozoan Parasites / C.W. Roberts, W. Walker, J. Alexander // Clin. Microbiol. Rev. — July 2001. — Vol. 14, № 3. — P. 476–488.

14. Robert-Gangneux F. Epidemiology of and diagnostic strategies for Toxoplasmosis / F. Robert-Gangneux, M.L. Dardé // Clin. Microbiol. Rev. — 2012. — Vol. 25, № 2. — P. 264–296.

15. Torrey E.F. Toxoplasma gondii and other risk factors for schizophrenia: an update / E.F. Torrey, J.J. Bartko, R.H. Yolken // Schizophr Bull. — 2012. — Vol. 38, № 3. — P. 642–647.

Similar articles

Authors: О.О. Попович, Л.В. Мороз, Ф.А. Чабанов Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра інфекційних хвороб
"News of medicine and pharmacy" 5 (356) 2011
Date: 2011.04.11
Діагностика токсоплазмозу вагітних і внутрішньоутробної інвазії плода T. gondii
Authors: Копча В.С., Бондаренко А.М., Ліпковська І.В. - Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського; Центр діагностики і лікування інфекційних хвороб, м. Кривий Ріг; Одеський токсоплазмозний дiагностичний кабiнет
"News of medicine and pharmacy" 13 (548) 2015
Date: 2016.01.06
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Specialist manual
Токсоплазмоз и беременность
Authors: Бодня Е.И. - Харьковская медицинская академия последипломного образования
"Actual Infectology" 1 (2) 2014
Date: 2014.03.11
Categories: Family medicine/Therapy, Obstetrics and gynecology, Infectious diseases
Sections: Medical education
Changes in the immune status of HIV-infected individuals with chronic toxoplasmosis infestation and toxoplasmosis encephalitis
Authors: Грижак І.Г. (ORCID ID: 0000-0002-5131-0223)
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №1, 2017
Date: 2017.04.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches

Back to issue