Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 15, №6, 2014

Back to issue

Клініко-променева характеристика консолідованих переломів кісток у віддалені терміни після остеосинтезу полімерними фіксаторами з поліаміду-12

Authors: Дудко О.Г. — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті проаналізовано досвід застосування фіксаторів, виготовлених з поліаміду-12, для остеосинтезу переломів кінцівок різних локалізацій, показані результати використання полімерних конструкцій, описано особливості клінічної та рентгенологічної картини, особливості зображень, отриманих при застосуванні КТ та МРТ у віддалені терміни.

В статье проанализирован опыт использования фиксаторов, изготовленных из полиамида-12, для остеосинтеза переломов конечностей различных локализаций, показаны результаты использования полимерных конструкций, описаны особенности клинической и рентгенологической картины, особенности изображений, полученных при использовании КТ и МРТ в отдаленные сроки.

The article analyzes the experience of using fixation devices made of polyamide-12 for internal fixation of limb fractures of different locations, shows the results of the use of polymeric structures, described the features of the clinical and radiological picture, features of images obtained using computed tomography and magnetic resonance imaging in the long-term period.


Keywords

полімери, остеосинтез, поліамід-12.

полимеры, остеосинтез, полиамид-12.

polymers, internal fixation, polyamide-12.

Статья опубликована на с. 11-15

Для проведення остеосинтезу переломів щодалі частіше застосовуються конструкції, виготовлені з полімерних матеріалів [1–3], разом із тим існують особливості рентгенологічної та клінічної картини при застосуванні таких фіксаторів, які недостатньо показні в літературі. Після полімерного остеосинтезу можливо проведення МРТ та КТ пошкодженого сегмента. Наявність фіксуючої конструкції не заважає візуалізації ділянки перелому, процесів консолідації та перебудови і вимагає відповідно нового підходу для оцінки даних, отриманих за допомогою цих методів діагностики.

В клініці травматології, ортопедії і військово-польової хірургії Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці) в 1969 році впроваджено в клінічну практику фіксатори, виготовлені з поліаміду-12 (П-12), для остеосинтезу переломів кінцівок різних локалізацій [4].

Набір для остеосинтезу включає виготовлені з П-12 фіксатори стрілоподібної форми, гвинти, циліндричні і конічні штифти та болти-стяжки (рис. 1).

Мета дослідження — визначити клінічні та рентгенологічні зміни, особливості КТ- та МРТ-зображень кісткового сегмента, оперованого полімерним фіксатором, у віддалені терміни.

Матеріал і методи дослідження

Конструкції, виготовлені з П-12, були використані для остеосинтезу у 62 хворих. Серед обстежених було 29 хворих з переломами верхніх кінцівок, що становило 46,8 %, і 33 хворі (53,2 %) — з переломами нижніх кінцівок. Результати лікування були простежені нами до 10 років у 61 хворого, до 25 років — у 48 хворих, в терміни до 40 років — у 18 хворих, 41–44 роки — у 3 хворих. Стрілоподібні фіксатори з П-12 використовувалися для остеосинтезу переломів шийки плечової кістки, гвинти були використані для остеосинтезу переломів ліктьового відростка, виростків плечової, стегнової, великогомілкової кісток та таранної кістки після усунення її вивиху. Остеосинтез косих і гвинтоподібних переломів великогомілкової кістки проведено болтами зі стягуючою гайкою. Невеликі за розмірами фіксатори — конічні штифти використовувалися у хворих із переломами кісточок гомілки (табл. 1).

Проводилося клінічне та стандартне рентгенологічне обстеження пошкодженої ділянки у двох проекціях (прямій і боковій) при надходженні хворого та після оперативного втручання в день операції, через 1, 3, 6, 12 місяців після операції, а у віддалені терміни — через 5, 10, 20, 30, 40 і більше років. У віддалені терміни спостережень додатково проводилось комп’ютерне томографічне (КТ) дослідження симетричних ділянок оперованої і здорової кінцівки на спіральному комп’ютерному томографі Philips Mx8000, магнітно-резонансне томографічне (МРТ) дослідження проводилося на томографі Siemens Magneton (1,0 тесла).

Віддалені результати лікування оцінювалися як добрі, задовільні чи незадовільні, згідно з чинними стандартами оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань органів руху та опори відповідно до постанови «Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби України», затвердженої наказом МОЗ України від 30.03.94 № 41. З метою об’єктивізації якісних показників, отриманих під час клініко-рентгенологічного обстеження, вони були трансформовані в бальну систему, при цьому незадовільний результат оцінювався в 0 балів, задовільний — в 1 бал, добрий — у 2 бали. При оцінці результатів враховувалися такі клінічні критерії: біль у ділянці перенесеного перелому, обмеження рухів, функція кінцівки, наявність деформації чи вкорочення сегмента, сила м’язів та наявність нейродистрофічних порушень. Рентгенологічними критеріями, що впливали на оцінку результатів були: наявність патологічно змінених ділянок, прогресування остеоартрозу суміжних суглобів, зміни щільності та структури кісткової тканини ділянки імплантації фіксатора з П-12.

Результати дослідження

У віддалені терміни при обстеженні хворих, оперованих фіксаторами з П-12, загальне самопочуття в основному було задовільне, скарг на болі в місці перелому хворі не пред’являли. При обстеженні вісь кінцівки правильна, рухи в суглобах не обмежені. В ділянці операції відмічається білястий рубець, гладкий, рухомий, не спаяний з оточуючими тканинами. У місці виходу полімерного фіксатора пальпується ущільнення, але локальне запалення, больові чи якісь інші неприємні відчуття, пов’язані з ним, як правило, відсутні (рис. 2).

Особливістю рентгенологічної картини протягом усього терміну спостереження є наявність каналу у вигляді смужки просвітлення, оточеної ділянкою ущільнення, що оточує фіксатор з П-12.

При рентгенологічному обстеженні діафізарних переломів гомілки, оперованих полімерними фіксаторами, відмічається відновлення кістково-мозкового каналу в ділянці консолідованого перелому, кортикальні пластинки дещо потовщені, чіткі. Канал, в якому знаходиться полімерний гвинт, визначається у вигляді просвітлення, оточеного ділянкою ущільнення. Така сама окантовка ущільнення оточує головку полімерного болта і стягуючу гайку.

При внутрішньо- і навколосуглобових переломах відмічається перебудова кісткової тканини в ділянці перелому. В ділянці метаепіфіза, що оточує фіксатор, визначається чітка трабекулярна структура, місце виходу гвинта оточене періостальними нашаруваннями, в суглобах відмічаються вікові дегенеративно-дистрофічні зміни, які аналогічні на обох кінцівках і, на нашу думку, не пов’язані з перенесеною травмою. Рентгенологічна картина протягом тривалого терміну спостереження змінюється дуже повільно. Відмічається деяке зменшення діаметра каналу та потовщення капсули навколо П-12 гвинта, що ми пов’язуємо зі зменшенням маси самого гвинта, протягом тривалого перебування в організмі (рис. 3).

КТ-дослідження консолідованих переломів метаепіфізів виявляє чітку трабекулярну структуру, при переломах діафізів відмічається відновлення кістково-мозкового каналу. Фіксатор з П-12 візуалізується у вигляді щільної однорідної гомогенної маси, щільність якої в ділянках великогомілкової кістки становить 121,84 ± 22,80 HU (одиниць Хаунсфільда), гомілковостопного суглоба — 132,4 ± 25,8 HU.

Перевагами МРТ-дослідження є можливість отримати зображення зрізів кісткової тканини в аксіальних, сагітальних, коронарних площинах та додаткових (косих) проекціях, висока контрастність та рівень деталізації, можливість оцінити оточуючі м’які тканини та суглобові структури (при внутрішньосуглобових переломах). МРТ-дослідження дозволяє візуалізувати П-12 фіксатор, який неможливо побачити при стандартному рентгенологічному обстеженні, оскільки полімер не є рентгеноконтрастним. На МРТ-зрізах П-12 фіксатор відмічається у вигляді зони зниженої інтенсивності сигналу, розміри ділянки дещо менші порівняно з вихідними розмірами фіксатора, довкола відмічається зона зниженого сигналу шириною 1–2 мм, що переходить в однорідну кісткову структуру. У ділянках діафіза відмічається відновлення кістково-мозкового каналу, помірне потовщення кортикальної пластинки в місці консолідованого перелому. Кісткова структура проксимальніше і дистальніше ділянки імплантованого фіксатора не змінена, патологічних утворень не виявлено, набряку та запальних явищ кісткової тканини немає (рис. 5).

В ділянках ліктьового, колінного та гомілковостопного суглоба поверхні конгруентні, структура хряща не змінена, ознак запалення в суглобі та оточуючих тканинах не виявлено. При дослідженні ділянки, що оточує зону імплантації, в STIR-режимі внутрішньокістковий та субхондральний набряк відсутній. Суглобові поверхні конгруентні, структура хряща не змінена, потовщення суглобової капсули, надмірної рідини в суглобі не виявлено.

Обговорення результатів дослідження

Остеосинтез переломів конструкціями з П-12 досить надійно забезпечує утримання відламків до зрощення, але фіксатори залишаються в організмі на все життя. Місцевої чи загальнотоксичної дії П-12 на організм не виявлено. При спостереженні за хворими протягом тривалого періоду з роками відзначалася тенденція до покращення результатів лікування, що можна пояснити адаптаційними можливостями організму і даного сегмента. Так, в терміни до 5 років відмічалися добрі результати у 52 хворих (83,9 %), задовільні — у 7 хворих (11,3 %). В терміни 6–10 років добрий результат спостерігався у 50 хворих (87,7 %), задовільний — у 6 хворих (10,5 %). В подальші роки, особливо в осіб старшого і похилого віку, відмічалося помітне погіршення функції як оперованої, так і контрольної (інтактної) кінцівки, що, на нашу думку, пов’язано з віковими дегенеративними змінами, які відбувалися в симетричних суміжних суглобах. В терміни 11–30 років добрий результат відмічався у 24 хворих (77,4 %), задовільний — у 7 хворих, в терміни 30–40 років добрий результат відмічався лише у 61,1 % (11 хворих), задовільний — у 27,8 % (5 хворих). В терміни 41–44 роки у двох хворих був добрий, а в одного — задовільний результат.

Висновки

Проведені дослідження з застосуванням рентгенографії, КТ і МРТ показали, що патологічних змін кісткової тканини в ділянках імплантованих фіксаторів, виготовлених з П-12, не виявлено упродовж всього терміну спостережень — до 44 років після операції. При тривалому перебуванні поліамідного фіксатора в кістковій тканині його діаметр зменшується на 1/4, що, можливо, вказує на повільну деструкцію даного полімеру. Ділянки виходу гвинтів замуровані кістковою тканиною, щільність якої відповідає кортикальному шару. Резорбція кістки навколо фіксатора з П-12 і локальний остеопороз відсутні. Необхідності видалення полімерних конструкцій не було. Отже, тривале знаходження в кістці фіксаторів з поліаміду-12 не викликає негативних місцевих або загальних відчуттів в оперованих хворих.


Bibliography

1.   Асамов М.С. Экономическая эффективность применения композиционных материалов на основе поликапромида в травматологии и ортопедии / М.С. Асамов // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2002. — № 3. — С. 137–138.

2.   Тарасенко В.И. Возможности и перспективы использования углерод-углеродных имплантатов (УУКМ) в травматологии и ортопедии / В.И. Тарасенко, А.А. Тяжелов // Зб. наук. праць XV з’їзду ортопедів-травматологів України. — Д.: Ліра, 2010. — С. 248.

3.   Комбинированный остеосинтез с применением биосовместимых полимерных фиксаторов в лечении переломов длинных костей / И.Л. Коваленко, А.Б. Давыдов, С.И. Белых [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1990. — № 2. — С. 11–15.

4.   Дудко Г.Е. Медико-социальные и экономические аспекты хирургического лечения переломов полимерными и металлополимерными конструкциями / Г.Е. Дудко, И.М. Рубленик // Советская медицина. — 1991. — № 12. — С. 43–45.

Similar articles

Authors: Дудко О.Г. Кафедра травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці
"Тrauma" Том 12, №1, 2011
Date: 2011.05.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Сучасні аспекти остеосинтезу фіксаторами з розсмоктуючихся полімерних матеріалів
Authors: В.Л. Васюк, О.Г. Дудко, Г.Є. Дудко - Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
"Тrauma" Том 10, №1, 2009
Date: 2011.08.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Малоінвазивні методики блокуючого інтрамедулярного металополімерного остеосинтезу в лікуванні хворих із наслідками діафізарних переломів довгих кісток
Authors: І.М. Рубленик, В.Л. Васюк, П.Є. Ковальчук, І.М. Циркот - Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
"Тrauma" Том 9, №4, 2008
Date: 2011.09.01
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Блокуючий інтрамедулярний металополімерний остеосинтез у лікуванні наслідків переломів кісток гомілки
Authors: І.М. Рубленик, В.Л. Васюк, П.Є. Ковальчук, І.М. Циркот - Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
"Тrauma" Том 9, №1, 2008
Date: 2011.08.31
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue