Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" 2 (11) 2016

Back to issue

Емпірична терапія бактеріальних ускладнень ГРВІ у дітей: мікробіологічне обґрунтування

Authors: Больбот Ю.К., Бордій Т.А., Шварацька О.В., Карпенко А.В. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ, Україна; Шевчук О.В. - КЗ «ДЦПМСД № 5», м. Дніпропетровськ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 142-143

 

Робота виконана в рамках НДР кафедри педіатрії 3 та неонатології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ Украйни»: «Розробка технологій діагностики, лікування і профілактики соматичної та неврологічної патології у дітей різних вікових груп» (державний реєстраційний № 0113U007654).

Вступ. Бактеріальні ускладнення гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у дітей є досить серйозною медичною проблемою, яка одночасно формує істотне навантаження на економічний, соціальний і ряд інших просторів функціонування суспільства. З одного боку, ГРВІ є найбільш поширеним кластером захворювань дитячого віку, і нормальний розвиток функцій імунної системи в дитинстві передбачає періоди інтенсивного тренування, коли ГРВІ мають суттєве значення для надбання імунологічної пам’яті. З іншого боку, частка дітей схильна до розвитку бактеріальних ускладнень ГРВІ, в тому числі повторних. Так, за даними Американської асоціації педіатрів, частота розвитку гострого бактеріального риносинуситу (ГРС) при ГРВІ становить 5–13 % випадків, частота виникнення гострого середнього отиту (ГСО) може досягати 15–20 % випадків. Розвиток бактеріальних ускладнень вимагає розширення обсягу терапії, що підвищує її вартість і збільшує ризик побічних ефектів, а збільшення частоти та тривалості захворювання може негативно впливати на соціалізацію й успішність шкільного навчання дитини.
Незважаючи на те, що проблема бактеріальних ускладнень ГРВІ, з огляду на вищевикладене, має багаторічний стаж вивчення на медичному, соціальному, економічному та інших рівнях аналізу, слід визнати, що дане питання і сьогодні не є остаточно дослідженою галуззю медичного знання. Причиною тому, серед іншого, є проблема резистентності бактерій, що перманентно змінюється, до антибактеріальних препаратів, яка поглиблюється відомою практикою необміркованого і безконтрольного використання антибіотиків у популяції. Таке може призводити і призводить до того, що актуальні стандарти терапії можуть не відповідати поточній терапевтичній необхідності. У свою чергу, це говорить про необхідність організації і проведення безперервного моніторингу бактеріальних збудників ускладнень ГРВІ та їх стійкості до антибіотиків, що використовуються на практиці, — ​як на глобальному, так і на різних локальних рівнях. Необхідність такої роботи на локальних рівнях підкреслюється вищеозначеним: в Україні необдумане та безконтрольне використання антибіотиків неодноразово було визнано на державному рівні.
Викладеними причинами й обумовлений вибір напрямку та теми дослідження.
Мета дослідження. Підвищення ефективності емпіричної антибактеріальної терапії ускладнень ГРВІ шляхом вивчення структури патогенів при повторних бактеріальних ускладненнях ГРВІ у дітей та їх чутливості до антибіотиків.
Матеріали та методи. Згідно з метою дослідження, було обстежено 104 дитини (середній вік — ​5,72 ± 0,84 року), мешканців м. Дніпропетровськ, які хворіли на ГРВІ з розвитком ГСО або риносинуситу. З дослідження виключались діти, які застосували антибактеріальні засоби (системної або місцевої дії) в межах 2 місяців перед початком дослідження. Методом простої рандомізації виділено дві групи дослідження: 64 дитини з частотою бактеріальних ускладнень ГРВІ 2 випадки і менше протягом останнього року (І група) та 40 дітей з частотою бактеріальних ускладнень ГРВІ 3 епізоди на рік і більше (ІІ група). Проведено бактеріологічний аналіз назофарингеальних мазків і виділень з вогнища запалення, а також визначення чутливості виділених патогенів до антибактеріальних препаратів згідно з офіційними вимогами (наказ МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р.). Статистичний аналіз проводився за допомогою програми Statistica 6.1; для оцінки вірогідності відмінностей між групами використовувалися непараметричні критерії для різних типів даних: U-критерій Манна — ​Уїтні, критерій згоди Пірсона хі-квадрат (χ2).
Результати. ГРС був діагностований у 64,7 % обстежених дітей, ГСО — ​у 35,3 % дітей, при цьому така структура бактеріальних ускладнень зберігалась в обох групах дослідження. У дітей з ГСО вдалося виділити збудника у 61,5 % випадків; в етіологічній структурі ГСО переважав S.pneumoniae — ​56,0 %, меншими були частки H.influenzae та M.catarrhalis (27,6 та 10,3 % відповідно); мікробні асоціації з St.aureus, H.parainfluenzae та С.albicans виявлені у 48 % випадків. У дітей з ГРС збудник виділений у 65,8 % випадків, основу етіологічної структури становив H.influenzae та St.aureus (32,7 та 30 %); частка мікробних асоціацій дорівнювала 19,8 %. Аналіз даних мікробіологічного дослідження у дітей з низькою та високою частотою бактеріальних ускладнень ГРВІ виявив, що в ІІ групі вірогідно частіше виділявся St.aureus порівняно з І групою (45,0 % проти 28,1 % відповідно, р < 0,01) і вірогідно рідше — ​S.pneumoniae (15,0 % проти 31,3 %, р < 0,01). Частота виділення M.catarrhalis та Н.parainfluenzae в групах дослідження була порівнянною (3,1 та 6,3 % в І групі, 5,0 та 5,0 % в ІІ групі відповідно, р > 0,05). Мікробні асоціації мали 37,5 % дітей І групи дослідження та 45 % дітей ІІ групи дослідження (р > 0,05). При поєднаних інфекціях в І групі дітей найбільш часто виділялась Н.influenzae, а в ІІ — ​St.aureus.
При визначенні антибіотикочутливості мікроорганізмів було встановлено, що S.pneumoniae та H.influenzae, виділені у хворих, є високочутливими до амінопеніцилінів і цефалоспоринів — ​на рівні 90–100 % чутливих штамів, за винятком оксациліну та цефазоліну, чутливість до яких була критично низькою. Існували вірогідні відмінності між групами дослідження в чутливості S.pneumoniae до ампіциліну (97,1 % виділених штамів в І групі проти 88,2 % в ІІ групі, р < 0,05) та St.aureus (91,7 % проти 86,7 % виділених штамів в І та ІІ групах дослідження відповідно, р < 0,05). До захищених амінопеніцилінів були чутливі всі виділені штами незалежно від попередньої частоти бактеріальних ускладнень у дитини.
Обговорення. Наведені дані свідчать, що рівень резистентних до антимікробних засобів патогенів — ​збудників ГСО та ГРС у Дніпропетровському регіоні є достатньо низьким. Отримані дані щодо чутливості агентів до антибіотиків відносно порівнянні з даними досліджень ПеГАС, в яких показана резистентність основних патогенів до амоксициліну на рівні 4,7–8,0 %. Зважаючи на незначну частку етіологічно значущих агентів, які продукують бета-лактамази, можна з високою вірогідністю прогнозувати клінічну та мікробіологічну ефективність амоксициліну як стартової антибактеріальної терапії бактеріальних ускладнень ГРВІ навіть у групі пацієнтів із повторним їх виникненням. Очікувана ефективність емпіричної антибіотикотерапії амоксициліном у групі дітей з низькою частотою бактеріальних ускладнень ГРВІ в анамнезі становить 88,4 % при ГСО та 97,2 % при ГРС, у групі дітей з повторними бактеріальними ускладненнями — ​83,4 та 90,6 % відповідно (за умови дотримання рекомендованої натепер дози 90 мг/кг/добу). 
Очікувана ефективність застосування амоксициліну/клавуланату дорівнює 100 % для обох груп дітей.
Висновок. Отже, в етіологічній структурі ускладнень ГРВІ домінують пневмокок і гемофільна паличка. Більш часте виявлення золотавого стафілококу у дітей з повторними ускладненнями ГРВІ скоріше свідчить на користь гіпердіагностики цих станів, ніж вказує на його роль у розвитку патології ЛОР-органів. Застосування амоксициліну як стартової емпіричної антибактеріальної терапії для лікування бактеріальних ускладнень ГРВІ є обґрунтованим незалежно від частоти їх попереднього виникнення.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Similar articles

Local mucosal resistance state and microbial colonization of upper airways in children  with complicated upper respiratory tract infections
Authors: Больбот Ю.К.(1), Карпенко А.В.(1), Шварацька О.В.(1), Братусь О.В.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — Лікувально-діагностичний центр медичної академії, м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 12, №4, 2017
Date: 2017.08.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Поствірусні ускладнення: можливості профілактики із застосуванням полівалентних механічних лізатів
Authors: Уманець Т.Р.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №3 (715), 2020
Date: 2020.04.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Вибір раціональної антибактеріальної терапії в дітей з бактеріальними захворюваннями органів дихання в умовах зростання рівня антибіотикорезистентності
Authors: Леженко Г.О., Пашкова О.Є. - Запорізький державний медичний університет; Пантюшенко Л.І. - КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР
"News of medicine and pharmacy" 2 (562) 2016
Date: 2016.03.24
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue