Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 3 (47) 2016

Back to issue

Physical rehabilitation of the first-year students with hypertension in the higher educational institution

Authors: Федченко А.В., Пацера М.В., Іванько О.Г. - ДЗ «Запорізький державний медичний університет МОЗ України», кафедра пропедевтики дитячих хвороб, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Medical forums

print version


Summary

Артеріальна гіпертензія все частіше розглядається як педіатрична проблема, хоча на ранніх стадіях формування цього захворювання не сприймається підлітком як хвороба, тому що не проявляється ніякими симптомами. Це значно ускладнює проведення заходів щодо її профілактики та лікування. Саме використання тренувальної програми з використанням велотренажерів з метою підвищенні рівня фізичної працездатності у підлітків з артеріальною гіпертензією безпосередньо у навчальному закладі є немедикаментозним лікуванням передгіпертензії, лабільної і стабільної артеріальної гіпертензії, подолання малорухливого способу життя. Студенти медичного університету 16-17 років із первинною артеріальною гіпертензією тренувалися на велотренажері два рази на тиждень по 30-40 хвилин протягом 7 місяців. Студенти продемонстрували підвищення рівня фізичної працездатності, стійке зниження рівня артеріального тиску. Таким чином, доцільне подальше удосконалення програми тренувань за рахунок впровадження більш або менш інтенсивних навантажень за кратністю виконання вправ на тиждень, їх тривалістю, розподілу навантаження під час виконання вправи. Це дозволить залучити підлітків до фізичної активності і контролю ваги тіла, активного впровадження серед молоді стратегії здорового способу життя, боротьби з палінням, відмови від вживанням алкогольних напоїв і надмірної кількості кухонної солі.

Артериальная гипертензия все чаще рассматривается как педиатрическая проблема, хотя на ранних стадиях формирования этого заболевания не воспринимается подростком как болезнь, так как не проявляется никакими симптомами. Это значительно усложняет проведение мероприятий по ее профилактике и лечению. Именно использование программы тренировок с использованием велотренажеров с целью повышении уровня физической работоспособности у подростков с артериальной гипертензией непосредственно в учебном заведении является немедикаментозным лечением предгипертензии, лабильной и стабильной артериальной гипертензии, преодоление малоподвижного образа жизни. Студенты медицинского университета 16-17 лет с первичной артериальной гипертензией тренировались на велотренажере два раза в неделю по 30-40 минут в течение 7 месяцев. Студенты продемонстрировали повышение уровня физической работоспособности, устойчивое снижение уровня артериального давления. Таким образом, целесообразно дальнейшее совершенствование программы тренировок за счет внедрения более или менее интенсивных нагрузок по кратности выполнения упражнений в неделю, их продолжительности, распределения нагрузки во время выполнения упражнения. Это позволит привлечь подростков к физической активности и контролю веса тела, активного внедрения среди молодежи стратегии здорового образа жизни, борьбы с курением, отказа от употребления алкогольных напитков и чрезмерного количества поваренной соли.

Hypertension is often seen as a pediatric problem, but in the early stages of the disease teens do not perceive it as a disease, as there are no symptoms. This complicates the prevention and treatment of hypertension. Using a training program on exercise bikes in order to increase the level of physical health in adolescents in high school is non-pharmacological treatment hypertension. Training also overcomes a sedentary lifestyle. Students of Medical University 16-17 years with primary hypertension were training on a stationary bike two times a week for 30-40 minutes during 7 months. These students have shown improvement of physical performance, sustainable reductions in blood pressure. Thus, it is advisable to further improve the training program with the introduction of more or less intensive loads by the multiplicity of exercise per week, their duration, the load distribution during exercise. Training will involve adolescents in physical activity and body weight control, active implementation of the youth policy of healthy lifestyles, anti-smoking, non-drinking and excessive amounts of salt.


Keywords

артеріальна гіпертензія, студенти медичного університету, фізична реабілітація.

артериальная гипертензия, студенты медицинского университета, физическая реабилитация.

hypertension, students of the Medical University, physical rehabilitation.

Статтю опубліковано на с. 98-99

 

Артеріальна гіпертензія (АГ) у молоді є гострою проблемою сучасної цивілізації. В Україні й за її межами АГ залишається однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Це зумовлено як значною поширеністю даного захворювання — 40 % дорослого населення, так і тим, що АГ є найважливішим фактором ризику серцево-судинних захворювань — інфаркту міокарда, мозкового інсульту. Хвороби, асоційовані з АГ, переважно зумовлюють смертність в Україні серед дорослого населення — 64 % від усіх її причин. На думку ендокринолога, фахівця з цукрового діабету Пауля Зіммета, таке становище із захворюваністю молоді на АГ скоро призведе до ситуації, коли «уперше в історії людства сучасне покоління дітей буде помирати раніше, ніж їх батьки». 

У сучасному світі АГ все частіше розглядається як педіатрична проблема, але прийняття рішення щодо медикаментозного лікування дітей із приводу АГ достатньо складне через невизначеність прогнозу й традиційно низький комплайєнс пацієнта-підлітка. Існують певні труднощі в залученні підлітків до виконання фізичних вправ із дозованим навантаженням. Під час підліткового періоду думки дитини зосереджені на членах своєї підліткової групи. Прагнення до незалежності поєднується з вираженою потребою підтвердити свою ідентичність з однолітками, що не обмежується тільки фізичними особливостями, а визначається в першу чергу стилем поведінки. Для підтвердження своєї ідентичності з однолітками підліток входить до групи інших підлітків, переносить проведення свого часу та інтереси за межі рідного дому, опіки батьків. Втручання дорослих у справи молодої особи сприймається нею негативно й часто зустрічає свідомий чи напівсвідомий опір. 
Артеріальна гіпертензія на ранніх стадіях формування не сприймається підлітком як хвороба, тому що в більшості випадків не проявляється жодними симптомами. Це значно ускладнює проведення заходів щодо її профілактики та лікування. Однак ранній початок цілеспрямованого терапевтичного контролю гіпертензії з метою недопущення формування специфічних уражень органів-мішеней дозволяє відстрочити розвиток гіпертонічної хвороби дорослих, а отже, знизити ризик інвалідизації та ранньої смертності.
З метою зниження захворюваності на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, судинні ураження мозку, смертності від ускладнень АГ, підвищення тривалості та якості життя хворих на серцево-судинні захворювання указом Президента України № 117/99 від 04.02.1999 р. затверджена програма профілактики й лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Щодо впровадження нових технологій ведення хворих, особливо дітей та підлітків, ми запропонували організацію фізичної реабілітації підлітків 16–17 років з АГ безпосередньо у вищому навчальному закладі із використанням засобів немедикаментозного лікування, а саме тренувальної програми на велотренажерах. 
На нашу думку, саме вік 16–17 років є складним з точки зору психосоціального, фізичного та статевого розвитку. Цей етап також збігається з відповідальним вибором майбутньої професії. Ми звернули увагу на студентів медичного вищого закладу, які під час опановування складних програм з навчання схильні до додаткових фізичних, психологічних навантажень. Це часто значно впливає на стан здоров’я майбутніх лікарів. Саме в цьому віці формується артеріальна гіпертензія, подальший розвиток якої призводить до гіпертонічної хвороби дорослих з притаманними їй ризиками несприятливих кардіоваскулярних подій, інвалідності та летальності хворих у дорослому віці. 
Нами визначені принципи організації фізичної реабілітації підлітків з АГ безпосередньо в навчальному закладі із використанням засобів немедикаментозного лікування, а саме тренувальної програми на велотренажерах. Рівень фізичної працездатності за даними тесту PWC170 у частини підлітків, частіше в дівчат, особливо з підвищеною масою тіла, низький. Ці низькі показники фізичної працездатності — менше від 850 кгм/хв у юнаків і 500 кгм/хв у дівчат — визначалися з частотою 11,5 і 38,9 % відповідно. Це можна пояснити малорухливим способом життя (гіподинамією) і небажанням займатися спортом чи фізичними вправами.
На підставі рішення колегії МОН, МОЗ та Департаменту сім’ї, молоді та спорту України № 13/1-2, 10, 11-1 від 11.11.2008 «Про стан здоров’я і фізичний розвиток студентів та розподілення на медичні групи» під час першого профілактичного медичного огляду у вищому навчальному закладі, організованого на підставі обов’язкового вимірювання артеріального тиску (АТ) за допомогою плечової манжетки, тонометра та фонендоскопа, документували в підлітка перевищення значень систолічного АТ понад 119 мм рт.ст. та/або діастолічного АТ понад 79 мм рт.ст., уточнювали анамнез щодо наявності АГ у найближчих родичів досліджуваного, з’ясовували факти виявлення високих значень АТ у підлітка в минулому й лікування в нього АГ. Осіб, скомпрометованих за одним чи більше з описаних вище предикторів АГ, визначали як представників групи з імовірною АГ та обстежували за допомогою трьох додаткових офісних визначень АТ у ранковий час з інтервалом у 7–14 днів, зазвичай у перервах між заняттями або з короткочасним відривом від них, наприклад перед заняттям фізкультурою в медичному університеті. Визначення хоча б один раз показника систолічного та/або діастолічного артеріального тиску, що дорівнював 90-му перцентилю чи перевищував його значення, залежно від віку, статі й зросту стало приводом для проведення в підлітка повної клінічної процедури верифікації АГ.
Лікування немедикаментозним методом дозованих фізичних навантажень, на нашу думку, належить до нових технологій ведення хворих з АГ і призначається підліткам з передгіпертензією, лабільною АГ і стабільною АГ 1-го ступеня з низьким або середнім рівнем ризику ускладнень. У хворих на АГ високого ступеня ризику протипоказання до занять фізичною культурою із помірними навантаженнями відносні, питання вирішується індивідуально з урахуванням толерантності до виконання вправ та бажань підлітка. Протипоказаннями для призначення студентам занять на велотренажері є випадки гострих або хронічних захворювань опорно-рухового апарату, наявність пароксизмальної тахікардії, епілепсії та вагітності. Відмовитися від тренувань потрібно при тяжких формах цукрового діабету та онкологічних захворюваннях. Не варто сідати на велотренажер і при будь-якому інфекційному захворюванні в періоді гарячки.
Заняття на велотренажерах за нашою методикою проводилися два рази на тиждень по 30–40 хвилин під час першої академічної години звичайного заняття з фізичного виховання. Студента навчили підраховувати пульс за 6 секунд під час виконання вправ на велотренажері. Кожне тренування безпосередньо на велотренажері тривало 30 хвилин. Контроль величини АТ бажано здійснювати до тренувань, відразу після тренувань і через 5 хв після тренування. Під час вступного періоду тренувань студентам індивідуально підбиралися навантаження за допомогою визначення індивідуальної пульсової цінності. Під час перших занять частота пульсу повинна становити близько 65–70 % від максимального вікового пульсу (МВП). МВП можна розрахувати за формулою: 220 мінус вік досліджуваного, що в підлітків 16–17 років становить приблизно 200 ударів за хвилину. Середня частота пульсу під час виконання вправи на тренажері в початковому періоді тренувань, отже, становить у дівчат 120–130 ударів за хвилину, у юнаків — 130–140.
Показником ефективності тренувального заняття на велотренажері є зовнішні ознаки втоми. При цьому звертають увагу на забарвлення шкіри, пітливість, характер дихання, координацію рухів, увагу. Обраний режими тренувань — протягом 2 міс. відбувався підготовчий етап і впродовж 5 міс. тривав основний — підлітками з АГ переносився добре. У процесі проведення реабілітаційної програми жодних ускладнень не спостерігалося. Традиційні для учнів атрибути навчального процесу у вигляді реєстрації відвідуваності, відміток про успішність, виконання нормативів тощо зберігалися. Такий імперативний підхід до впровадження реабілітаційної програми є етично обґрунтованим з позицій традиційної відповідальності дорослих за виховання дітей. Віддалені результати спостереження за підлітками підтверджували клінічну та організаційну ефективність розроблених реабілітаційних підходів.
Отже, отримані результати впровадження програми фізичної реабілітації підлітків 16–17 років із первинною артеріальною гіпертензією за умов створення в навчальному закладі велотренажерного залу продемонстрували практичну можливість оздоровлення значного контингенту молоді, що навчається. Доцільне подальше удосконалення програми тренувань за рахунок впровадження більш або менш інтенсивних навантажень за кратністю виконання вправ на тиждень, їх тривалістю, розподілу навантаження під час виконання вправи і таке інше. Тому підкреслено необхідність організації фітнес-залів у вищому навчальному закладі за рахунок академічних годин для занять фізичною культурою студентів. Такий підхід дозволить залучити підлітків до фізичної активності й контролю ваги тіла, активного впровадження серед молоді стратегії здорового способу життя, боротьби з палінням, відмови від вживання алкогольних напоїв і надмірної кількості кухонної солі.

Similar articles

Досвід фізичної реабілітації підлітків із первинною артеріальною гіпертензією в умовах навчального  закладу
Authors: Іванько О.Г., Підкова В.Я., Пащенко І.В., Круть О.С., Кизима Н.В., Недельська Є.В., Радутна О.А., Пацера М.В., Запорізький державний медичний університет, Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
"Child`s Health" 3 (38) 2012
Date: 2013.03.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Calculated estimates of daily energy expenditure as a basis for the substantiation  of nutrition standards for young athletes
Authors: Пластунова О.Б., Няньковський С.Л.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Child`s Health" Том 13, №6, 2018
Date: 2018.10.03
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Clinical and Mathematical Model for Predicting the Effectiveness of Physical Rehabilitation in Adolescents with Hypertension
Authors: Недельська Є.В. - Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.11
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Фізична реабілітація в лікуванні інфаркту міокарда на поліклінічному етапі
Authors: Калоєрова В.Г.*, Гришун Ю.А.*, Жданова Г.В.**, Партас І.Г.*, Шнуренко Л.І.*, * Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, ** КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань», м. Донецьк
"Medical and social problems of family" 1 (том 18) 2013
Date: 2013.04.15
Categories: Medicine of emergency, Obstetrics and gynecology, Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue