Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" 4(13) 2016

Back to issue

Features of the Immune Response to Helicobacter рylori Infection in Children with Chronic Gastroduodenal PathologyFeatures of the Immune Response to Helicobacter рylori Infection in Children with Chronic Gastroduodenal Pathology

Authors: Сорокман Т.В., Попелюк М.-О.В., Макарова О.В.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Імунна відповідь макроорганізму є визначальним чинником клінічного прояву патогенних властивостей Н.pylori. Мета дослідження: вивчити імунологічні особливості Н.pylori-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 106 дітей віком від 7 до 18 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій обласній клінічній лікарні. Наявність Н.pylori підтверджено гістологічним і серологічним методами. Досліджені показники: CD3+, CD4+, CD8+, В-лімфоцити (CD19+), Т-активні лімфоцити, фагоцитарна активність, рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), IgA, IgG, IgM, IgE, секреторний IgA. Статистичний аналіз проведено із використанням програм Microsoft Excel-97 та Statgrafics. Результати. Пацієнти розділені на групи відповідно до позитивного (72 особи, 52,8 %) чи негативного (34 особи, 32,1 %) тесту на Н.pylori та характеру ендоскопічних змін слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК): у 24 дітей діагностовано антральний поверхневий гастрит, у 22 осіб — поширений поверхневий гастрит, у 23 дітей — нодулярний поверхневий гастрит, у 20 — ерозивний гастрит та у 17 осіб — виразку ДПК. Сироваткові антитіла IgG виявляли досить часто як у хворих, так і здорових осіб, антитіла IgA — у дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони. У хворих із Н.pylori (+) виявлено зниження вмісту CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %. Кількість CD8 у всіх хворих незначно збільшена, а у Н.pylori (+) вірогідно збільшена до 18,5 ± 0,9 % (p < 0,05). Відношення CD4/CD8 вірогідно знижене саме у пацієнтів із Н.pylori (+) — 2,09 ± 0,10, тоді як у дітей групи порівняння — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) та у Н.pylori (–) пацієнтів — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Показники фагоцитарної здатності та ЦІК у дітей із гастродуоденальною патологією знижені, а рівень IgA підвищений. Найбільш значні зміни показників як гуморальної, так і клітинної ланок імунної системи спостерігалися у хворих на виразку ДПК. Висновки. Хелікобактер­асоційовані захворювання гастродуоденальної ділянки у дітей супроводжуються порушенням протективних механізмів — клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи, що є показанням для призначення імунокоригуючої терапії.

Актуальность. Иммунный ответ макроорганизма является определяющим фактором клинического проявления патогенных свойств Н.pylori. Цель исследования: ­изучить иммунологические особенности Н.pylori-ассоциированной гастродуоденальной патологии у детей. Материал и методы. Под наблюдением было 106 детей в возрасте от 7 до 18 лет, находившихся на стационарном лечении в Черновицкой областной клинической больнице. Наличие Н.pylori подтверждено гистологическим и серологическим методами. Исследованы показатели: CD3+, CD4+, CD8+, В-лимфоциты (CD19+), Т-активные лимфоциты, фагоцитарная активность, уровень циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), IgA, IgG, IgM, IgE, секреторный IgA. Статистический анализ проведен с использованием программ Microsoft Excel-97 и Statgrafics. Результаты. Пациенты разделены на группы в соответствии с положительным (72 человека, 52,8 %) или отрицательным (34 человека, 32,1 %) тестом на Н.pylori и характером эндоскопических изменений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперст­ной кишки (ДПК): у 24 детей диагностирован антральный поверхностный гастрит, у 22 — распространенный поверхностный гастрит, у 23 — нодулярный поверхностный гастрит, у 20 — эрозивный гастрит и у 17 — язва двенадцатиперстной кишки. Сывороточные антитела IgG выявляли довольно часто как у больных, так и здоровых лиц, антитела IgA — только у детей с заболеваниями гастродуоденальной зоны. У больных с Н.pylori (+) выявлено снижение содержания CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %. Количество CD8 у всех больных незначительно увеличено, а у Н.pylori (+) достоверно увеличено до 18,5 ± 0,9 % (p < 0,05). Отношение CD4/CD8 достоверно снижено именно у пациентов с Н.pylori (+) — 2,09 ± 0,10, тогда как у детей группы сравнения — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) и у Н.pylori (–) пациентов — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Показатели фагоцитарной способности и ЦИК у детей с гастродуоденальной патологией снижены, а уровень IgA повышен. Наиболее значительные изменения показателей как гуморального, так и клеточного звеньев иммунной системы наблюдались у больных язвой двенадцатиперстной кишки. Выводы. Хеликобактерасоциированные заболевания гастродуоденальной зоны у детей сопровождаются нарушением протективных механизмов — клеточного, гуморального и фагоцитарного звеньев иммунной системы, что является показанием для назначения иммунокорригирующей терапии.

Introduction. The immune response of a macroorganism is a determining factor for clinical manifestations of H.pylori pathogenic properties. Objective: to study the immunological features of H.pylori associated gastroduodenal pathology in children. Materials and methods. One hundred and six children aged 7 to 18 years old who were hospitalized in the Chernivtsi Regional Clinical Hospital were investigated. The presence of H.pylori was verified by histological and serological methods. The indices of CD3+, CD4+, CD8+, B cells (CD19+), T-active lymphocytes, phagocytic activity, the level of CIC, IgA, IgG, IgM, IgE, secretory IgA were determined. Statistical analysis was performed using the software Microsoft Excel 97 and Statgraphics. Results. The patients were divided into groups according to positive (72 children, 52.8 %) or negative (34 children, 32.1 %) H.pylori test and peculiarities of endoscopic changes of the stomach and duodenum structure: in 24 cases anantral superficial gastritis was diagnosed, in 22 — common superficial gastritis, in 23 children — nodular superficial gastritis, erosive gastritis in 20 and duodenal ulcer in 17 cases. Serum IgG-AT were often found both in patients and healthy individuals, IgA-AT — in children with gastroduodenal diseases. In the patients with H.pylori (+) CD3 (47.9 ± 0.8 %) and CD4 (38.8 ± 0.6 %) indices decreased. The amount of CD8 in all patients slightly increased, while H.pylori (+) significantly increased (18.5 ± 0.9 %), p < 0.05. The ratio of CD4/CD8 was significantly reduced in the patients with H.pylori (+) (2.09 ± 0.10), versus the comparative group of children (2.71 ± 0.2), p < 0.01 and in H.pylori (–) patients (2.38 ± 0.1), p < 0.05. Indices of phagocytic capacity and CIC in children with gastroduodenal pathology were low, and IgA level was increased. The most significant changes of both humoral and cellular components of immune system were observed in the patients with duodenal ulcer. Conclusion. Helicobacter pylori associated gastroduodenal diseases in children involve violation of protective mechanisms — cellular, humoral and phagocytic components of the immune system, which is the indication for immunocorrecting therapy.


Keywords

діти; Helicobacter рylori; імунологічні особливості; гастродуоденальна патологія

дети; Helicobacter рylori; иммунологические особенности; гастродуоденальная патология

children; Helicobacter pylori; immunological feature; gastroduodenal pathologychildren; Helicobacter pylori; immunological feature; gastroduodenal pathology

Статтю опубліковано на с. 47-52
 

Вступ

Епідеміологічні дослідження, проведені в різних країнах і наведені в науковій літературі, свідчать, що 65–80 % випадків виникнення хронічних гастритів, 70–80 % — виразкової хвороби шлунка, 80–100 % — виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ДПК), 30–90 % — невиразкової диспепсії зумовлені інфікуванням Helicobacter рylori (H.pylori) [1]. Рівень інфікованості хелікобактерною інфекцією серед дітей 7–11 років із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, за даними [2], перевищує 50 % і становить майже 80 % у дітей старшого шкільного віку. Зазначено, що зараження H.pylori починається в ранньому дитячому віці, досягає 33,3 % — до 10 років і 56,3 % — до 17-річного віку. Тривала персистенція H.рylori на слизовій оболонці (СО) шлунка сприяє розвитку атрофічних змін, появі кишкової метаплазії і, як наслідок, канцерогенезу, що підтверджено даними щодо поширеності H.pylori-асоційованих випадків раку шлунка (17–95 %) і MALT-лімфом (35–100 %) [3]. 
Саме підвищене обсіменіння H.pylori-інфекцією шлунка та дванадцятипалої кишки, безперечно, викликає реакцію з боку імунної системи. Враховуючи доведений факт, що H.pylori-інфекція підлягає всім закономірностям хронічного інфекційного захворювання, важливим для перебігу захворювань, особливо з наявністю ускладнень, є стан імунної системи.
Британські дослідники виявили у бактерії H.pylori здатність пригнічувати одну з ланок природного протимікробного захисту людини. Проведено біопсію слизової оболонки шлунка 54 пацієнтів Королівського медичного центру в Ноттінгемі. У всіх зразках досліджувались наявність H.pylori і рівень природного антибактеріального білка шлункової слизової — людського бета-дефенсину-1 (hβD1). У інфікованих людей вміст у біоптатах hβD1 в середньому у 10 разів менше, ніж у неінфікованих. Причому найменша кількість захисного фактора виявилася в самих обсіменених бактерією зразках [4]. Літературні відомості про стан клітинного імунітету при гастродуоденальній патології неоднозначні. Одні дослідники відзначають підвищення [5, 6], інші — зниження вмісту Т-лімфоцитів у периферичній крові [7]. Є дані про паралелізм зниження Т-лімфоцитів зі збільшенням тривалості хвороби і тяжкості запалення [8]. A. Krenska-Wiacek [9] виявила зростання CD4+ у дітей як із H.pylori (+), так із H.pylori (–) гастритами. Причому спостерігається зниження співвідношення CD4+/CD8+, що вважається прогностично несприятливим. За даними [10], у дітей, хворих на H.pylori-асоційовану гастродуоденальну патологію, у період загострення реєструються майже однакові зсуви параметрів імунологічної реактивності: зниження відносної кількості Т-лімфоцитів у крові, дисімуноглобулінемія та зниження показників фагоцитарної функції. Тяжкість клінічного перебігу хелікобактерної інфекції залежить не стільки від ступеня патогенності штамів збудника, скільки від імунної реакції макроорганізму на інфікування. Імунна відповідь макроорганізму є визначальним чинником клінічного прояву патогенних властивостей Н.pylori.
Мета дослідження: вивчити імунологічні особливості Н.pylori-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей.

Матеріал та методи

Під наглядом перебувало 106 дітей віком від 7 до 18 років із різними захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні. Діагноз встановлений на підставі ендоскопічних і морфологічних даних. Під час гістологічного дослідження біоптатів антрального відділу шлунка (забарвлення гематоксилін-еозином) у всіх пацієнтів за трибальною шкалою оцінювався ступінь секреції слизу, набряку, інфільтрації СО лімфоцитами, плазмоцитами, еозинофілами, нейтрофілами. Наявність Н.pylori у всіх пацієнтів підтверджено двома методами: гістологічним (забарвлення за Гімзою) з кількісною оцінкою обсіменіння антрального відділу шлунка за допомогою візуально-аналогової шкали [4], серологічним імуноферментним аналізом (ІФА) за рівнем анти-Нр-IgG, IgМ, IgА (ELISA, США). У всіх дітей досліджені імунологічні показники: IgA, IgG, IgM, IgE, кількість Т-, В-, О-лімфоцитів, фагоцитарна активність, рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Моноцитарно-фагоцитарна ланка імунітету вивчалась за показниками фагоцитарної та метаболічної активності лейкоцитів крові з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ) та фагоцитарного індексу (ФІ) (методика Єршова І.Б., 1997). Визначення субпопуляцій лімфоцитів проводилось методом непрямої мембранної флюоресценції за допомогою моноклональних антитіл до специфічних антигенних детермінант Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-супресорів (CD8+), В-лімфоцитів (CD19+). Т-активні лімфоцити визначались за методом спонтанного розеткоутворювання з еритроцитами барана (Еа-РУК) (Felsburg P.J., Edelman R., 1976). Визначення рівня сироваткових імуноглобулинів А, M, G проводилось спектрофотометричним методом (Чиркин В.В. та співавт., 1990); концентрації ЦІК — методом селективної преципітації з поліетиленгліколем-6000 (Стручков П.В. та спів–авт., 1985; Cohu J.R. et al., 1983); секреторний IgA в слині визначався методом ІФА (Єгорова А.М. та спів–авт., 1991). Залежно від наявності Н.pylori діти розподілилися на дві групи: 72 дитини із позитивним тестом на Н.pylori (Н.pylori (+)) та 34 дитини з негативним тестом на Н.pylori (Н.pylori (–)). Групу порівняння становили 22 дітини відповідного віку без хронічної соматичної патології.
Статистичний аналіз проведено із використанням методів варіаційної статистики за допомогою програм Microsoft Excel-97 та Statgrafics. Вірогідність розбіжностей визначали за допомогою метода Фішера та t-критерію Стьюдента.

Результати

При вивченні анамнестичних даних встановлено, що 71,6 % дітей, інфікованих Н.pylori, та 54,2 % пацієнтів без Н.pylori (р < 0,05) мали обтяжену спадковість щодо патології дигестивного тракту. Практично у всіх дітей захворювання гастродуоденальної ділянки поєднувалися з іншими хворобами органів травлення (функціональні захворювання жовчовивідних шляхів, холецистити, неспецифічні коліти). Тривалість захворювання в основному становила понад 3 роки (у 42,6 % пацієнтів першої групи і у 38,2 % — другої). Показники рН-метрії не мали вірогідних розбіжностей за групами. У 55,3 % пацієнтів хронічна гастродуоденальна патологія супроводжувалась збереженою кислотоутворюючою функцією шлунка в межах нормоацидності, у 42,5 % вона була підвищеною та лише у 2,1 % — зниженою. Спостерігалась тенденція до збільшення кількості пілоричного хелікобактеріозу з віком. Із 106 обстежених дітей у 72 (52,8 %) виявлено Н.pylori. Пацієнти були розділені на групи відповідно до характеру ендоскопічних змін СО шлунка і ДПК: у 24 дітей діагностовано антральний поверхневий гастрит (АПГ), із них у 12 осіб Н.pylorі (+) та у 12 осіб Н.pylori (–); у 22 осіб — поширений поверхневий гастрит (ППГ), із них у 12 осіб Н.pylorі (+) та у 10 осіб Н.pylori (–); у 23 дітей — нодулярний поверхневий гастрит (НПГ), що характеризувався гіперплазією лімфоїдних фолікулів в антральному відділі шлунка, із них у 14 осіб Н.pylorі (+) та у 9 осіб Н.pylori (–); у 20 осіб виявлені плоскі ерозії в антральному відділі шлунка або луковиці дванадцятипалої кишки (ЕГ), із них у 14 осіб Н.pylorі (+) та у 6 осіб Н.pylori (–); у 17 осіб — виразка луковиці дванадцятипалої кишки (ВДПК), усі діти Н.pylorі (+).
Для характеристики гуморальної імунної відповіді до Н.pylori у хворих і здорових дітей нами були визначені сироваткові антихелікобактерні антитіла IgM-, IgA-, IgG-ізотипів (IgM-АТ, IgA-АТ, IgG-АТ). Сироваткові IgM-AT до H.pylori були виявлені лише у декількох пацієнтів. Антихелікобактерні IgG-АТ, навпаки, виявляли досить часто у крові як хворих, так і здорових осіб. IgA-AT до H.pylori з високою частотою відмічали в сироватці крові дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони.
Імунологічні дослідження дозволили виявити у підлітків із патологією гастродуоденальної ділянки зміни в імунітеті різнопланового характеру, що наведені в табл. 1. 
Встановлено, що Т-система імунітету у хворих обох груп характеризувалась зниженням вмісту Т-загальних лімфоцитів і підвищенням рівня Т-активних лімфоцитів. При аналізі клітинного імунітету у хворих із Н.pylori (+) виявлено більш виражений Т-імунодефіцит, який характеризувався вірогідним (р < 0,05) зниженням вмісту в сироватці крові CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %, підвищенням активних Т-лімфоцитів до 34,9 ± 1,0 % порівняно з групою порівняння. Кількість CD8 у всіх хворих незначно збільшена, а у Н.pylori (+) вірогідно збільшена до 18,5 ± 0,9 % (p < 0,05). Імунорегуляторний індекс (відношення CD4/CD8) вірогідно знижений саме у пацієнтів із Н.pylori (+) і становив 2,09 ± 0,10, тоді як у дітей групи порівняння — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) та у Н.pylori (–) пацієнтів — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Також у всіх хворих дітей спостерігається вірогідне збільшення О-лімфоцитів до 29,67 ± 0,25 %. Виявлена пряма кореляція між рівнем лімфоцитів у сироватці крові та у СО шлунка (r = 0,9); між ступенем хелікобактерного інфікування СО шлунка та вмістом у крові CD3 (r = 0,87); CD4 (r = 0,9), Т-активних лімфоцитів (r = 0,74).
При проведенні дослідження встановлено зв’язок між змінами імунної системи та характером ураження гастродуоденальної ділянки. Кількість Т-активних лімфоцитів у крові хворих на гастродуоденальну патологію щодо групи порівняння знижена на 4,2 % (Н.pylori (+)) та 3,7 % (Н.pylori (–)) відповідно. Показники фагоцитарної здатності та ЦІК у дітей із гастродуоденальною патологією знижені.
В-система імунітету знаходилась в стані активації. Оцінка кількісних показників концентрації сироваткових імуноглобулінів показала, що під час загострення гастродуоденальної патології має місце підвищення вмісту IgA щодо дітей у групі порівняння. При дослідженні вмісту ІgG та ІgМ не виявлено різниці щодо групи порівняння. 
Стан імунної системи при ерозивному ураженні гастродуоденальної ділянки, зокрема ЕГ, характеризується зниженням основних показників щодо групи порівняння та хворих на АПГ, ППГ, НПГ дітей. Так, при дослідженні кількості Т-лімфоцитів виявлено зниження показника на 9,8 % щодо групи порівняння та на 4,1 % щодо хворих на недеструктивні гастрити. При оцінюванні показників гуморальної ланки імунітету, а саме вмісту IgA, встановлено вірогідно вищі його показники в сироватці крові хворих на ЕГ — 2,62 ± 0,40 г/л порівняно з 1,71 ± 0,20 г/л у групі порівняння. При дослідженні вмісту IgG не виявлено відмінності цього показника у хворих дітей з АПГ, ППГ, НПГ щодо групи порівняння, але намітилася тенденція до його підвищення при ЕГ. Вміст IgM вірогідно не відрізнявся у всіх пацієнтів із гастродуоденальною патологією. ФЧ та ФІ мали тенденцію до зниження у хворих на всі типи гастритів. Значні зміни показників як гуморальної, так і клітинної ланок імунної системи спостерігалися при аналізі отриманих показників хворих на ВДПК. Діагностовано зниження показників Т-лімфоцитів як щодо групи порівняння (56,7 ± 1,1 та 45,9 ± 0,6 % відповідно), так і пацієнтів із недеструктивними гастродуоденітами (47,9 ± 0,8 %). Виявлено підвищення вмісту IgA до 2,8 ± 0,1 г/л порівняно з групою порівняння. Стосовно класів інших імуноглобулінів вірогідних відхилень у показниках дітей, хворих на ВДПК та різні типи гастритів, не спостерігалося. З боку фагоцитарної ланки спостерігалося зниження показників ФІ та ФЧ як щодо групи порівняння, так і решти нозологій гастродуоденальної ділянки. Більш затяжний і рецидивний перебіг усіх досліджуваних нозологій із наявністю ранніх ускладнень спостерігали саме у пацієнтів із поєднаним значним зниженням основних імунологічних показників всіх ланок (11 осіб). Це дає підставу стверджувати, що ураження СО гастродуоденальної ділянки має прямий зв’язок із станом усіх ланок імунної системи. 

Обговорення

Виявлення лише у декількох пацієнтів сироваткових IgM-AT до H.pylori пояснюється, ймовірно, швидким переключенням В-лімфоцитів з синтезу антихелікобактерних IgM-AT у початковій стадії хвороби на синтез АT інших ізотипів [11], що підтверджується досить частим виявленням IgG-АТ у крові як хворих, так і здорових осіб, що побічно також свідчить про значне поширення інфекції H.pylori серед дітей шкільного віку. Дослідження [12] показують, що при хронічному хелікобактеріозі роль місцевих імунних порушень вище, ніж системних. Значних системних змін показників імунітету при хронічних гастритах не виявляється [13]. При дослідженні клітинної ланки важливим моментом є дисбаланс реакцій, опосередкованих T-хелперами 1-го і 2-го типів [14]. Для формування адекватного протективного імунітету необхідна змішана Th1/Th2-відповідь [15]. Переважання однієї з них зумовлює персистування бактерій. Імовірно, це ще один із механізмів захисту H.pylori від впливу імунної системи. Підвищення кількості О-лімоцитів можливо розглядати як компенсаторну реакцію, особливо у випадку ускладненого перебігу виразкової хвороби. Виявлена кореляція між показниками Т-лімфоцитів у сироватці крові та СО шлунка може свідчити про підвищену міграцію Т-лімфоцитів із крові до СО та їх активації там згодом, що, можливо, також спровоковано H.pylori [16].
У хворих на гастродуоденальну патологію, асоційовану з H.pylori, виявлені порушення гуморального імунітету, які, очевидно, є відповідною реакцією організму на хелікобактерну контамінацію. Пригнічення факторів неспецифічного захисту дозволяє говорити про порушення природної резистентності організму у відповідь на інфекцію H.pylori. Підвищення рівня СIgA можливо тільки на початковому етапі розвитку хвороби з подальшим його зниженням. Так, імовірно, зниження рівня СIgA у хворих із високим ступенем обсіменіння H.pylori є результатом тривалої колонізації бактерії на слизовій, що сприяє підтримці хронічного запального процесу в ній і суттєво впливає на перебіг хвороби [17]. Частота виявлення СIgA у СО шлунка була обернено пропорційна ступеню обсіменіння H.pylori, що підтверджує імуносупресивну дію H.pylori. Також показано, що низький вміст СIgA в шлунковому соку у хворих з H.pylori-інфекцією корелює з активністю гастриту [18].

Висновок

Аналіз імунологічних показників хворих на гастродуоденальну патологію дітей порівняно з практично здоровими дозволяє розглядати захворювання гастродуоденальної ділянки як такі, що супроводжуються дисфункцією імунної системи. Хелікобактерасоційовані захворювання гастродуоденальної ділянки у дітей супроводжуються порушенням протективних механізмів — клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи, що є показанням для призначення імунокоригуючої терапії. Це дозволить збільшити клінічну ефективність антихелікобактерної терапії та знизити ризик виникнення рецидивів хелікобактерасоційованих захворювань гастродуоденальної ділянки.
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготуванні даної статті.

Bibliography

1. Корниенко Е.А. Инфекция Heliсobaсter pylori у детей: руководство / Е.А. Корниенко. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 272 c.
2. Щербак В.А. Организация лечебно-профилактической помощи детям с заболеваниями органов пищеварения в Забайкальском крае / В.А. Щербак // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2014. — Т. 59, № 3. — С. 99-103.
3. Sánchez Cuén J.A. Regression of gastric intestinal metaplasia after the eradication of Helicobacter pylori infection in a hospital in Mexico / J.A. Sánchez Cuén, A.B. Irineo Cabrales, G. Bernal Magaña, F. Peraza Garay // Rev. Esp. Enferm. Dig. — 2016. — № 2. — Р. 108. — doi: 10.17235/reed.2016.4194/2016.
4. Tomb J.F. Stomach bacteria switch off human immune defen–ces to cause disease / J.F. Tom, O. White, A.R. Kerlavage [еt al.] // Nature. — 2007. — № 388. — P. 539-547.
5. Sustmann A. Helicobacter pylori in children / A. Sust–mann, M. Okuda, S. Koletzko // Helicobacter. — 2016. — № 21 –(Suppl. 1). — P. 49-54. — doi: 10.1111/hel.12341.
6. Щербак В.А. Новые данные об этиологии и патогенезе хронических гастродуоденитов у детей [Электронный ресурс] / Щербак В.А. // Забайкальский медицинский вестник. — 2014. — № 3. — С. 148-155. — Режим доступа: http://medacadem.chita.ru/zmv (дата обращения: 11.11.2016).
7. Аксенова Т.А. Применение вентрамина у детей с язвенной болезнью и эрозивным гастродуоденитом / Т.А. Аксенова // Экология и здоровье детей России: Мат-лы междунар. научн.-практич. конф. — Смоленск, 2010. — С. 10.
8. Щербак В.А. Иммунные нарушения и обоснование их коррекции при хроническом гастродуодените у детей / В.А. Щербак, Ю.А. Витковский, Б.И. Кузник // Медицинская иммунология. — 2008. — Т. 10, № 1. — С. 59-66.
9. Krenska-Wiacek A. Flow cytometric analysis of peripheral blood lymphocytes in children with chronic gastroduodenitis with and without Helicobacter pylori infection / A. Krenska-Wiacek // Pol. Merkuriusz Lek. — 2012. — Vol. 74, № 13. — P. 107-110.
10. Журавлева Л.Н. Клинико-иммунологические параметры у детей с H.рylori-ассоциированными заболеваниями гастродуоденальной зоны / Л.Н. Журавлева // Иммунопатология, аллергология, инфектология. — 2004. — № 4. — С. 42-47.
11. Циммерман Я.С. Гастродуоденальные заболевания и Helicobacter pylori-инфекция: общее обозрение проблемы / Я.С. Циммерман // Клиническая медицина. — 2009. — Т. 87, № 5. — С. 9-15.
12. Двояшкина Ю.И. Местный иммунитет и воспалительные изменения в слизистой оболочке желудка при язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.И Двояшкина // Проблеми медичної науки ти освіти. — 2003. — № 4. — С. 76-79.
13. Кононов А.В. Местный иммунный ответ на инфекцию Helicobacter pylori / А.В. Кононов // 12-й Международный симпозиум «Современные проблемы физиологии и патологии пищеварения». — М., 2015. — С. 33-37. 
14. Канарейцева Т.Д. Морфоиммунологические критерии диагностики гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori / Т.Д. Канарейцева, С.П. Чернуцкая, В.Б. Гервазиева, Г.В. Сухарева // Экспер. клин. гастроэнтерология. — 2010. — № 2. — С. 22-26.
15. Щеглов В.А. Cостояние иммунитета при хроническом гастрите у детей / В.А. Щеглов // Успехи современного естествознания. — 2015. — № 3. — С. 93-97.
16. Harris P.R. Helicobacter pylori gastritis in children is associated with a regulatory T-cell response / P.R. Harris, S.W. Wright, C. Serrano [et al.] // Gastroenterology. — 2008. — Vol. 134, № 2. — P. 491-499. — doi:http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2007.11.006.
17. Шкитин В.А. Роль Helicobacter pylori в патологии человека / В.А. Шкитин, А.И. Шпирна, Г. Н.Старовойтов // Клиническая микробиология. — 2015. — № 4(2). — С. 128-145.
18. Pachathundikandi S.K. Inflammasome activation by Helicobacter pylori and its Implications for Persistence and Immunity / S.K. Pachathundikandi, A. Müller, S. Backert // Curr. Top. Micro–biol. Immunol. — 2016. — № 397. — P. 117-31. — doi: 10.1007/978-3-319-41171-2-6.1. Корниенко Е.А. Инфекция Heliсobaсter pylori у детей: руководство / Е.А. Корниенко. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 272 c.
2. Щербак В.А. Организация лечебно-профилактической помощи детям с заболеваниями органов пищеварения в Забайкальском крае / В.А. Щербак // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2014. — Т. 59, № 3. — С. 99-103.
3. Sánchez Cuén J.A. Regression of gastric intestinal metaplasia after the eradication of Helicobacter pylori infection in a hospital in Mexico / J.A. Sánchez Cuén, A.B. Irineo Cabrales, G. Bernal Magaña, F. Peraza Garay // Rev. Esp. Enferm. Dig. — 2016. — № 2. — Р. 108. — doi: 10.17235/reed.2016.4194/2016.
4. Tomb J.F. Stomach bacteria switch off human immune defen–ces to cause disease / J.F. Tom, O. White, A.R. Kerlavage [еt al.] // Nature. — 2007. — № 388. — P. 539-547.
5. Sustmann A. Helicobacter pylori in children / A. Sust–mann, M. Okuda, S. Koletzko // Helicobacter. — 2016. — № 21 –(Suppl. 1). — P. 49-54. — doi: 10.1111/hel.12341.
6. Щербак В.А. Новые данные об этиологии и патогенезе хронических гастродуоденитов у детей [Электронный ресурс] / Щербак В.А. // Забайкальский медицинский вестник. — 2014. — № 3. — С. 148-155. — Режим доступа: http://medacadem.chita.ru/zmv (дата обращения: 11.11.2016).
7. Аксенова Т.А. Применение вентрамина у детей с язвенной болезнью и эрозивным гастродуоденитом / Т.А. Аксенова // Экология и здоровье детей России: Мат-лы междунар. научн.-практич. конф. — Смоленск, 2010. — С. 10.
8. Щербак В.А. Иммунные нарушения и обоснование их коррекции при хроническом гастродуодените у детей / В.А. Щербак, Ю.А. Витковский, Б.И. Кузник // Медицинская иммунология. — 2008. — Т. 10, № 1. — С. 59-66.
9. Krenska-Wiacek A. Flow cytometric analysis of peripheral blood lymphocytes in children with chronic gastroduodenitis with and without Helicobacter pylori infection / A. Krenska-Wiacek // Pol. Merkuriusz Lek. — 2012. — Vol. 74, № 13. — P. 107-110.
10. Журавлева Л.Н. Клинико-иммунологические параметры у детей с H.рylori-ассоциированными заболеваниями гастродуоденальной зоны / Л.Н. Журавлева // Иммунопатология, аллергология, инфектология. — 2004. — № 4. — С. 42-47.
11. Циммерман Я.С. Гастродуоденальные заболевания и Helicobacter pylori-инфекция: общее обозрение проблемы / Я.С. Циммерман // Клиническая медицина. — 2009. — Т. 87, № 5. — С. 9-15.
12. Двояшкина Ю.И. Местный иммунитет и воспалительные изменения в слизистой оболочке желудка при язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.И Двояшкина // Проблеми медичної науки ти освіти. — 2003. — № 4. — С. 76-79.
13. Кононов А.В. Местный иммунный ответ на инфекцию Helicobacter pylori / А.В. Кононов // 12-й Международный симпозиум «Современные проблемы физиологии и патологии пищеварения». — М., 2015. — С. 33-37. 
14. Канарейцева Т.Д. Морфоиммунологические критерии диагностики гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori / Т.Д. Канарейцева, С.П. Чернуцкая, В.Б. Гервазиева, Г.В. Сухарева // Экспер. клин. гастроэнтерология. — 2010. — № 2. — С. 22-26.
15. Щеглов В.А. Cостояние иммунитета при хроническом гастрите у детей / В.А. Щеглов // Успехи современного естествознания. — 2015. — № 3. — С. 93-97.
16. Harris P.R. Helicobacter pylori gastritis in children is associated with a regulatory T-cell response / P.R. Harris, S.W. Wright, C. Serrano [et al.] // Gastroenterology. — 2008. — Vol. 134, № 2. — P. 491-499. — doi:http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2007.11.006.
17. Шкитин В.А. Роль Helicobacter pylori в патологии человека / В.А. Шкитин, А.И. Шпирна, Г. Н.Старовойтов // Клиническая микробиология. — 2015. — № 4(2). — С. 128-145.
18. Pachathundikandi S.K. Inflammasome activation by Helicobacter pylori and its Implications for Persistence and Immunity / S.K. Pachathundikandi, A. Müller, S. Backert // Curr. Top. Micro–biol. Immunol. — 2016. — № 397. — P. 117-31. — doi: 10.1007/978-3-319-41171-2-6.

Similar articles

The receptor basis of the mechanism of development of local inflammation of the mucous membrane of the stomach in children with helicobacter pylori infection
Authors: Gerasymenko O.N., State institution «Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine», Dnepropetrovsk, Ukraine
"Child`s Health" 2 (45) 2013
Date: 2013.05.08
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Роль TLR4, NLRC1/NOD1 та NF-κB у розвитку запалення слизової оболонки шлунка при хелікобактерній інфекції у дітей
Authors: Абатуров О.Є., Герасименко О.М. - Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»
"Child`s Health" 3 (54) 2014
Date: 2014.06.23
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Структурна організація факторів уродженого імунітету в розвитку запалення слизової оболонки шлунка при H.pylori-інфекції у дітей
Authors: Абатуров О.Є., Герасименко О.М. — Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»
"Child`s Health" 1 (60) 2015
Date: 2015.04.23
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue