Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" 4(13) 2016

Back to issue

Analysis of cases of Lyme borreliosis in children in Ternopil region

Authors: Никитюк С.О.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

З метою скринінгу було опитано 200 дітей у соматичних відділеннях КУТОР «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» протягом липня — серпня 2016 р. на наявність в анамнезі укусу кліща. У результаті було відібрано та опитано 32 дитини, які в минулому перенесли укус кліща, з використанням модифікованої міжнародної анкети-опитувальника за період із січня 2008 по серпень 2016 року. Вивчено кількість звернень у стаціонар, відмов від госпіталізації, поширеність інфікування дитячого населення бореліозом на основі аналізу анкет дітей, які перебували в стаціонарі із соматичною патологією. Тривалість дослідження анамнестично становила період з січня 2008 по серпень 2016 року. Результати дослідження показують, що кількість укусів суттєво зросла впродовж 2015 та 2016 років. Найбільш вразлива вікова група — 7–12 років, на неї припадає близько 47 % укусів кліща. Отже, треба посилити просвітницьку та профілактичну роботу серед учнів 1–5 класів.

С целью скрининга было опрошено 200 детей в соматических отделениях КУТОС «Тернопольская областная детская клиническая больница» в течение июля — августа 2016 г. на наличие в анамнезе укуса клеща. В результате было отобрано и опрошено 32 ребенка, которые в прошлом перенесли укус клеща, с использованием модифицированной международной анкеты-опросника за период с января 2008 по август 2016 года. Изучены количество обращений в стационар, отказов от госпитализации, распространенность инфицирования детского населения боррелиозом на основе анализа анкет детей, которые находились в стационаре с соматической патологией. Продолжительность исследования анамнестически составила период с января 2008 по август 2016 года. Результаты исследования показывают, что количество укусов существенно возросло в течение 2015 и 2016 годов. Наиболее уязвимая возрастная группа — 7–12 лет, на нее приходится около 47 % укусов клеща. Следовательно, необходимо усилить просветительскую и профилактическую работу среди учащихся 1–5 классов.

Two hundred children were interviewed for the purpose of screening for a history of tick bite in somatic departments at Ternopil Regional Pediatric Hospital during July-August, 2016. As a result 32 children who have experienced tick bites were selected and interviewed using the modified forms of international questionnaire. The numbers of applications for the hospital medical care, refusal from hospitalization, prevalence of borreliosis were studied in the pediatric population by analyzing the medical records of children who were at hospital with somatic pathology for the period from January 2008 to August 2016. The study found the increased number of tick bites for 2015 and 2016. The age group of 7–12 years was found to be the most vulnerable, which accounts for 47 % of tick bites. Consequently, we must strengthen teaching and prevention activity among the students of the 1st to 5th forms.


Keywords

хвороба Лайма; Borelia burgdorferi; діагностика; анкетування; діти; кліщова еритема; Лайм-бореліоз

болезнь Лайма; Borelia burgdorferi; диагностика; анкетирование; дети; клещевая эритема; Лайм-боррелиоз

Lyme disease; Borelia burgdorferi; diagnostics; surveys; children; tick erythema; Lyme borreliosis

Статтю опубліковано на с. 53-56
 

Вступ

Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, хронічна мігруюча еритема, кліщова еритема) — природно-осередкова трансмісивна хвороба, що спричиняється бореліями (Borrelia burgdorferi), передається кліщами та проявляється мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної та периферичної нервової системи, серця й великих суглобів [1]. Випадки захворювання реєструються на великій території Євразії в лісовій і лісостеповій зонах [2, 3]. Західний регіон України, у тому числі й Тернопільська область, є ендемічним осередком Лайм-бореліозу [3]. Основним резервуаром борелій у природі є іксодові кліщі. Території іксодових кліщових бореліозів виявлено в 57 населених пунктах 14 районів нашої області та в м. Тернополі [4]. Сприйнятливість людини до борелій дуже висока, майже абсолютна. Для первинних уражень типова весняно-літня сезонність, що обумовлюється періодом активності кліщів [5].
Клінічні прояви найчастіше пов’язані з ураженням шкіри, суглобів, нервової системи і серця [6]. Інкубаційний період триває 7–10 днів (може коливатися від 3 до 10 днів). Клінічної симптоматики достатньо для діагностики мігруючої еритеми, що, як правило, є першою ознакою хвороби, але не для діагностики позашкірних проявів хвороби Лайма [1]. У ранньому періоді захворювання виділяють еритемну та безеритемну форми, що ускладнює постановку діагнозу [5]. У різних джерелах інформації наявні різні клінічні критерії, тому можливість неправильної діагностики дуже висока. Пацієнт може мати ускладнення в результаті неправильного встановлення діагнозу або пізньої діагностики [6–8].
Метою роботи було вивчення поширеності інфікування бореліями дітей Тернопільської області та особливостей епідеміології бореліозу. Обстеження є частиною спільного українсько-польського проекту «Дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу». Проведено анонімне опитування 200 дітей, які знаходилися на лікуванні в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні з різною соматичною патологією.

Матеріали та методи

Використано уніфіковану анкету-опитувальник, розроблену разом із науковцями Польщі.
У межах дослідження проаналізовано 32 випадки укусів кліщів за період із січня 2008 по серпень 2016 року. Під спостереженням були 32 пацієнти, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в ортопедичному, хірургічному, педіатричному відділеннях КУТОР «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня». Їх вік становив від 1 до 16 років, у середньому — 10,02 ± 4,29 року. За результатами опитувальника, дівчаток було 44 %, хлопчиків — 56 %. На основі даних анкет було проведено аналіз поінформованості батьків щодо бореліозу як захворювання, першої допомоги та подальшої тактики ведення хворих.

Результати та обговорення

За місцем проживання серед обстежених дітей 62,5 % становили жителі села, 37,5 % — жителі міста.
Результати дослідження показують, що кількість укусів суттєво зросла впродовж 2015 та 2016 року, хоча до вибірки попали спостереження, починаючи з 2008 р. Це підтверджує, що проблема є актуальною для жителів регіону, оскільки ми спостерігаємо загрозливу, негативну динаміку впродовж останнього періоду.
Найбільш вразлива вікова група — 7–12 років, на яку припадає близько 47 % укусів кліщів (рис. 1). Ця група дітей належить до раннього шкільного віку. Отже, потрібно посилити просвітницьку та профілактичну роботу серед учнів 1–5-х класів. 
Аналіз сезонності (місяці) укусів кліщів (%) (табл. 2) свідчить, що травень, червень, липень є найбільш гарячими місяцями, тобто в цей період спостерігається спалах укусів. На травень припадало 6 % укусів, червень — 38 %, липень — 31 %, серпень — 3 %, вересень — 6 %.
Укуси кліщів відмічалися: на прибудинковій території — 16 %, у парковій зоні — 13 %, на садово-городній ділянці — 13 %, вулиці та в лісі — по 6 %, у сільській місцевості вони становили 9 %. За кратністю укусів кліщів вони розподілені так: одноразовий укус — у 59 % випадків, дворазовий — у 13 %, багаторазовий — 3,5 %. За часом видалення кліщів: у перші 3 години — 37,5 % випадків, до 12 годин — 40,6 %, до 24 годин — 18,7 % дітей. До лікарів звертається лише частина пацієнтів — 15,6 %, відмовляються від госпіталізації та лікування 84,3 %. 
Частота звернень, коли діти зазнають укусів, місце укусів на тілі дозволяють задати формат для ефективної інформаційної кампанії, що може суттєво знизити рівень ураження від укусів кліщами та негативні наслідки таких укусів.
Поява мігруючої еритеми, згідно з анкетою-опитувальником, спостерігається в 19 % випадків у місці укусу кліща та в 3 % випадків у віддалених ділянках від місця укусу. У 22 % дітей на шкірі було кілька еритематозних висипань, що з’явилися через кілька тижнів після укусу кліща.
Так, період найвищого ризику бути укушеним кліщем припадає на травень — липень, що збігається із завершенням навчального року та більшою кількістю часу, яку діти проводять на свіжому повітрі. Саме на квітень та травень потрібно запланувати профілактичні заходи в школах: проводити інформаційні зустрічі, розміщувати зовнішню рекламу, плакати та стінгазети, посилити просвітницьку роботу в медіа.
Дані про найбільш поширену місцевість, де зазнають укусу (ліс — 56 %, паркова зона — 13 %, садово-городна ділянка — 13 %, інші місця — 18 %), локалізацію укусів кліщів (нижні кінцівки — 44 %, голова — 22 %, живіт — 22 %, верхні кінцівки — 16 %, шия — 16 %, тулуб (спереду) — 13 %, тулуб (ззаду) — 9 %), а також про період виявлення укусу (через 3–12 годин після укусу — 41 %, 12–24 години — 19 %) свідчать про необхідність скоригувати зміст інформаційно-профілактичної роботи. 
Окремої уваги заслуговують дані щодо проведення досліджень на наявність збудника бореліозу в кліщі після виявлення укусу, а також появи ознак інфікування, зокрема мігруючої еритеми.
Так, мігруюча еритема як можливий симптом бореліозу відмічалася у 22 % випадків укусу (у місці укусу — у 19 %, у віддалених від місця укусу ділянках — у 2 % випадків), однак не зафіксовано жодного факту виявлення збудника бореліозу або антитіл до нього. Така невідповідність може свідчити про низький рівень якості роботи лабораторних підрозділів, їх недостатнє матеріально-технічне забезпечення або кваліфікацію працівників. 
Мігруюча еритема як основна [2] клінічна ознака хвороби з’являється через 3–32 дні у вигляді червоної плями або папули на місці укусу кліща. На думку авторів [1, 2], розміри еритеми можуть бути різними, проте тяжкість захворювання з ним не зв’язана. У досліджуваній групі пацієнтів лише один пацієнт отримував лікування.
Культури борелій від хворої людини виділяються тяжко, і даний метод не має діагностичного значення. Для виявлення антитіл до борелій застосовують реакцію непрямої імунофлуоресценції, імуноферментний аналіз, імуноблотинг і реакцію з ензимзв’язаними антитілами (ELISA). Серологічні реакції мають цілий ряд недоліків. У локалізованій стадії інфекції антитіла, як правило, не проявляються. Тому для підтвердження діагнозу необхідно використовувати імуноблот.

Висновки

Ураховуючи тяжкість наслідків захворюваності на бореліоз, слід невідкладно вжити заходів для покращання його діагностики в системі охорони здоров’я.
Зокрема, у межах профілактичної роботи дітям та батькам має бути наданий чіткий алгоритм дій у типових ситуаціях (прогулянка лісом або парком, перебування на присадибній чи дачній ділянці), що включатиме в себе інформацію:
1) про застосування відповідного одягу, а також спеціальних засобів (креми, спреї тощо);
2) необхідність проміжних і підсумкових оглядів на наявність укусу впродовж прогулянок, адже ризик отримати інфікування зростає з часом, упродовж якого кліщ прикріплений до організму жертви;
3) необхідність звернення до травмпункту при ураженні кліщем, способи правильного самостійного видалення кліща, якщо звернутися по допомогу в медпункт немає можливості.
4) необхідність лабораторних досліджень кліща на наявність збудника бореліозу та інших інфекцій (адже такі дослідження, як показують дані, не проводяться в 78 % випадків!);
5) необхідність спостереження за місцем укусу та можливою появою симптомів бореліозу впродовж 2 тижнів після дня укусу;
6) необхідність використання імуноблоту для підтвердження діагнозу.
 
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. — Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. — 500 с.
2. Федонюк Л.Я. Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області / Л.Я. Федонюк, Г.П. Чабан, О.Є. Авсюкевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, Ч. 2(43). — С. 198-202.
3. Шкільна М.І. Лайм-бореліоз у працівників лісових господарств Тернопільської області / М.І. Шкільна // Інфекційні хвороби. — 2016. — Т. 83, № 1. — С. 36-40.
4. Хвороба Лайма на Тернопільщині / Н.А. Васильєва, О.Л. Івахів, В.О. Качор та ін. // Інфекційні хвороби. — 2011. — № 2. — С. 50-53.
5. Крамарев С.А. Болезнь Лайма / С.А. Крамарев // Здоров’я України. — 2011. — Темат. номер. — С. 58-59.
6. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. — Симферополь: Вперед, 2009. — 689 с.
7. Incidence and hospitalisation rates of Lyme borreliosis, France, 2004 to 2012 / A. Vandenesch, C. Turbelin, E. Couturier, C. Arena, B. Jaulhac та ін. // EuroSurveillance: Europe’s journal of infectious disease epidemiology, prevention and control. — 2014. — Vol. 34, № 19. — P. 20883. — Article: DOI: http://dx.doi.org/10.2807/1560-7917.ES2014.19.34.2088.
8. Deutsche Borreliose-Gesellschaft e.V. Diagnosis and Treatment of Lyme borreliosis (Lyme disease) // Guidelines of the German Borreliosis Society Revised 2nd edition, December 2010, 1st edition finalized, April 2008. — 31 p.

Similar articles

Case of Lyme borreliosis in a child
Authors: Косовська Т.М., Косовська В.О.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №1, 2019
Date: 2019.03.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Lyme Borreliosis: Current Problem of Infectiology (Clinical Lecture)
Authors: Попович О.О.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Actual Infectology" 3 (12) 2016
Date: 2016.11.22
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Authors: Поворознюк В.В., Дубецька Г.С., ДУ «Інститут геронтології НАМН України», м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 2 (02) 2011
Date: 2011.08.08
Categories: Family medicine/Therapy, Rheumatology, Traumatology and orthopedics, Neurology
Lyme disease in childhood: look at the problem and clinical case
Authors: Сорокман Т.В., Молдован П.М.
ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №1, 2018
Date: 2018.03.22
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual

Back to issue