Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" 4(13) 2016

Back to issue

Adenovirus Infection in Adults: Research of the Reactive Response of Polymorphonuclear Neutrophils

Authors: Сидорчук А.С.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Частка аденовірусної хвороби в структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій є істотною, а дана група інфекцій щороку становить до 30 % від загальної інфекційної морбідності. На сьогодні недостатньо вивчено особливості неспецифічного протиінфекційного захисту у хворих на аденовірусну інфекцію. Мета дослідження: вивчити реактивну відповідь поліморфноядерних гранулоцитів периферичної крові дорослих хворих на аденовірусну інфекцію. Матеріали та методи. У дане дослідження типу «випадок — контроль» за добровільною згодою залучено 37 осіб молодого віку з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції на момент звернення за медичною допомогою (за критеріями уніфікованого протоколу). Аналізували абсолютну та відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові, проводили розрахунок імуногематологічних показників, що характеризують реактивну відповідь основних клітин неспецифічного імунітету. Результати. Установлено зростання реактивності нейтрофільних гранулоцитів на 83,92 %, що вказує на активацію цих клітин системою цитокінів у неспецифічному протиінфекційному захисті, а тому його загальна активність зростає на 12,62 %. Запальний процес супроводжується зростанням абсолютної кількості лейкоцитів на 19,76 %, паличкоядерних нейтрофільних лейкоцитів — у 2,18 раза, лімфоцитів — на 30,30 % і моноцитів — на 48,15 %. Висновок. Вищенаведене свідчить про формування різних типів імунної відповіді на аденовірусні антигени. Специфічна імунна відповідь формується пізніше, що підтверджується зниженням індексу імунологічної реактивності організму хворих на 14,86 %. Методику оцінки реактивної відповіді нейтрофілів можна використовувати в практичній роботі лікарів для раннього прогнозування можливих зрушень у системі протиінфекційного захисту організму хворих.

Актуальность. Доля аденовирусной болезни в структуре острых вирусных инфекций является существенной, а данная группа инфекций ежегодно составляет до 30 % от общей инфекционной морбидности. На сегодняшний день недостаточно изучены особенности неспецифической противоинфекционной защиты у больных аденовирусной инфекцией. Цель исследования: изучить реактивный ответ полиморфноядерных гранулоцитов периферической крови взрослых больных аденовирусной инфекцией. Материалы и методы. В данное исследование типа «случай — контроль» по добровольному согласию привлечено 37 лиц молодого возраста с признаками острой респираторной вирусной инфекции на момент обращения за медицинской помощью (по критериям унифицированного протокола). Анализировали абсолютное и относительное количество основных популяций иммунокомпетентных клеток периферической крови, проводили расчет иммуногематологических показателей, характеризующих реактивный ответ основных клеток неспецифического иммунитета. Результаты. Установлен рост реактивности нейтрофильных гранулоцитов на 83,92 %, что указывает на активацию этих клеток системой цитокинов в неспецифической противоинфекционной защите, поэтому ее общая активность увеличивается на 12,62 %. Воспалительный процесс сопровождается ростом абсолютного количества лейкоцитов на 19,76 %, палочкоядерных нейтрофильных лейкоцитов — в 2,18 раза, лимфоцитов — на 30,30 % и моноцитов — на 48,15 %. Выводы. Вышесказанное свидетельствует о формировании различных типов иммунного ответа на аденовирусные антигены. Специфический иммунный ответ формируется позже, что подтверждается снижением индекса иммунологической реактивности организма больных на 14,86 %. Методику оценки реактивного ответа нейтрофилов можно использовать в практической работе врачей для раннего прогнозирования возможных сдвигов в системе противоинфекционной защиты организма больных.

Background. The ratio of adenovirus disease in the structure of acute respiratory viral infections is substantial, and this group of infections annually makes up to 30 % of general infectious morbidity rate. Today, the peculiarities of heterospecific anti-infectious defense are understudied in patients with adenovirus infection. The aim: to study the reactive response of polimorphonuclear granulocytes of the peripheral blood in adult patients with adenovirus infection. Materials and methods. This case-control study involved 37 young volunteers with the signs of acute respiratory viral infection in the moment of appeal to practitioner (based on the criteria of unified protocol). We have analyzed the absolute and relative amounts of basic populations of immunocompetent cells of the peripheral blood, conducted the calculation of immune-haematological indexes characterizing the reactive response of basic cells of heterospecific immunity. Results. An inflammatory process is associated with the increase in the absolute amount of leucocytes by 19.76 %, band neutrophils — by 2.18 times; lymphocytes — by 30.30 % and monocytes — by 48.15 %. The increase in the reactivity of neutrophilic granulocytes by 83.92 % was detected that indicates the activation of these cells by the system of cytokines in heterospecific anti-infectious defense, and that is why its general activity increases by 12.62 %. Conclusions. The above mentioned testifies the forming of different types of immune response to adenovirus antigens. A specific immune response is formed later, that is confirmed by the decrease in the index of immunological reactivity of patients’ body by 14.86 %. Methodology for the estimation of the reactive response of neutrophils can be used in practical work of doctors for early prognostication of possible changes in the system of anti-infectious defense of patients’ body.


Keywords

аденовірусна інфекція; реактивна відповідь; нейтрофіли периферичної крові; адаптивна імунна відповідь

аденовирусная инфекция; реактивный ответ; нейтрофилы периферической крови; адаптивный иммунный ответ

adenovirus infection; reactive response; peripheral blood neutrophils; adaptive immune response

Статтю опубліковано на с. 60-64
 

Вступ

В епідемічний сезон минулого року в Україні, за даними офіційної статистики, зареєстровано приблизно 5,5 млн випадків захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції. Аденовірусна інфекція (АВІ) належить до першої п’ятірки захворювань людини в структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій за актуальністю, поширеністю серед різних верств населення та клінічними наслідками [1]. 
Особливо гостро постає перед клініцистами і науковцями проблема АВІ як контагіозної хвороби, що швидко поширюється в організованих колективах, — серед військовослужбовців, студентства [2]. Аденовіруси є причиною як спорадичної, так й епідемічної морбідності, що призводить до істотних фінансових втрат через непрацездатність [3, 4].
Аденовірус визнаний збудником різноманітних синдромів і клінічних форм: фарингокон’юнктивальної гарячки, гастроентериту, геморагічного циститу, вірус-асоційованих пневмоній, мезаденіту; доведена онкогенність аденовірусів [4, 5]. 
Аденовіруси викликають як вроджені, так і адаптивні імунні відповіді. Одужання після аденовірусної інфекції пов’язане з розвитком серотипоспецифічних віруснейтралізуючих антитіл. Найбільш важливим імунним захистом проти багатьох вірусів, у тому числі аденовірусів, є клітинно-опосередкований імунітет. Фатальні АВІ розвиваються найчастіше в пацієнтів з імунодефіцитом, особливо з дефектами клітинного імунітету [3, 6]. 
Основою неспецифічного протиінфекційного захисту (неспецифічної резистентності) організму людини є поліморфноядерні нейтрофільні гранулоцити (ПНГ). Функційно ці клітини відіграють активну роль у процесах запалення та на всіх етапах імунної відповіді організму. У системі неспецифічної реактивності організму людини можна виділити процеси, що регулюють клітинні (фагоцитоз) і гуморальні фактори неспецифічної реактивності організму. Фагоцитоз здійснюється двома популяціями клітин — мононуклеарними та полінуклеарними лейкоцитами (ПНГ). Останні є першою лінією захисту від проникнення в організм різноманітних бактерій, вірусів, грибків.
Функціональна активність ПНГ регулюється великим набором мембранних рецепторів, розчинних і корпускулярних активаторів. Це забезпечує постійну активність, направлену на захват, руйнування та елімінацію мікроорганізмів. Нейтрофіли під впливом хемоатрактантів мігрують до джерела інфекції, знищують та елімінують їх остаточно за допомогою фагоцитарного процесу. Висока концентрація ПНГ призводить до самоактивації, у результаті чого клітини активно взаємодіють та створюють особливі вогнища інфільтрації в тканині [6]. 
Проведені нами дослідження з встановлення реактивної відповіді поліморфноядерних гранулоцитів периферійної крові у хворих на АВІ сприятимуть розширенню сучасних уявлень про імунопатогенез недуги, а тому результати можуть бути враховані при складанні діагностичного алгоритму та схем лікування цієї інфекційної хвороби.
Мета дослідження: вивчити реактивну відповідь поліморфноядерних гранулоцитів периферичної крові хворих на аденовірусну інфекцію верхніх дихальних шляхів.

Матеріали та методи

У дане проспективне клінічне дослідження типу «випадок — контроль», що проводилося з вересня 2014 р. по березень 2015 р. на базі КМУ МП № 5 м. Чернівців (головний лікар — Клічук Л.В.), за добровільною згодою залучено 37 осіб молодого віку: 22 жінки та 15 чоловіків від 17 до 24 років, середній вік — 22,18 ± 1,78 року, з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції на момент звернення за медичною допомогою (за критеріями уніфікованого протоколу) [7]. Параклінічні дослідження виконували впродовж перших 24–48 годин захворювання. Контрольна група налічувала 32 практично здорові особи, середній вік яких становив 22,14 ± 1,37 року. Досліджені групи були порівнянні між собою за статтю і віком. 
Клінічний діагноз підтверджували серологічним методом у реакції зв’язування комплементу з парними сироватками та при використанні загального розчинного комплементфіксуючого антигену аденовірусів.
Аналізували абсолютну і відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові, проводили розрахунок імуногематологічних показників, що характеризують реактивну відповідь основних клітин неспецифічного імунітету. Показники загального аналізу периферичної крові з прицільним встановленням лейкоцитарної формули визначали на гематологічному аналізаторі клінічної лабораторії поліклінічної установи. Для дослідження у хворих і практично здорових проводили забір цільної крові, що змішували в чистій пробірці з антикоагулянтом із метою запобігання агрегації тромбоцитів для збереження структури лімфоцитів, лейкоцитів, моноцитів/макрофагів та еритроцитів. Процес підрахунку абсолютної та відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин здійснювали згідно з інструкцією щодо експлуатації автоматичного гематологічного аналізатора серії НВ. Імуногематологічні індекси та коефіцієнт розраховували за методами, описаними в попередніх роботах [7–9].
Отримані результати опрацьовані за допомогою прикладних програм MyStat 12 (США). Вірогідність даних для незалежних вибірок розраховували за t-критерієм Student (при розподілі масивів, близьких до нормальних), різницю вважали вірогідною при р < 0,05.

Результати 

Розглядаючи імунопатогенез АВІ, зазначимо, що у відповідь на інтервенцію вірусу залучаються моноцити/макрофаги, Т-лімфоцити та нейтрофіли, що продукують цитокіни. Імунна відповідь організму на стадії ініціації включає насамперед неспецифічні механізми реактивності. Від стану неспецифічних захисних й адаптаційних механізмів залежить прогноз початкової стадії інфекційно-запального процесу. Оскільки в системі неспецифічної резистентності організму беруть участь нейтрофіли, моноцити/макрофаги та інші імунокомпетентні клітини, наводимо показники гемограми в осіб досліджуваних груп згідно з обраним епідеміо–логічним дизайном дослідження (табл. 1). 
Для встановлення інформативності динамічних змін показників реактивної відповіді поліморфнонуклеарних гранулоцитів периферичної крові у включених до дослідження осіб детермінували ступінь імунних порушень кожного показника, починаючи від значень абсолютної та відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин і закінчуючи визначенням показників фагоцитозу нейтрофільними гранулоцитами.
Аналіз гемограм продемонстрував тенденцію до імунних зрушень першого рівня за 13 показниками (17,22 %), другий ступінь підвищення активності спостерігали за трьома (16,67 %) показниками, та зростання абсолютної й відносної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів мало характер третього ступеня імунної дисфункції. Запальний процес супроводжується зростанням абсолютної кількості лейкоцитів на 19,76 %, паличкоядерних нейтрофільних лейкоцитів — у 2,18 раза, лімфоцитів — на 30,30 % і моноцитів — на 48,15 %. Вищенаведене є свідченням формування різних типів імунної відповіді на аденовірусні антигени, що клінічно супроводжується маніфестацією у вигляді інтоксикаційного та катарального інфекційно-запального процесу. 
Спостерігається тенденція до збільшення відносної кількості як гранулоцитів (на 1,44 %), так й агранулоцитів — на 10,66 %, що підтверджує активацію факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту організму молодих осіб основної групи.
Вивчення фагоцитозу має важливе клініко-імунологічне значення, що полягає в комплексному аналізі та узагальненні стану неспецифічної реактивності організму та в діагностиці імунодефіцитного стану. Дослідження системи фагоцитозу та реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів допомагає в діагностиці вторинних імунодефіцитних станів, зумовлених внутрішньоклітинними мікроорганізмами (вірусами, хламідіями, мікоплазмами). У доступній літературі наведені неповні відомості про роль у протиінфекційному захисті людини поліморфноядерних нейтрофільних гранулоцитів, що спонукало глибше дослідити реактивну відповідь ПНГ у молодих осіб, хворих на АВІ, зокрема, на підставі імуногематологічних показників (табл. 2).
Результати досліджень вказують на істотний зсув нейтрофілів на 85,71 %, зростання індексу співвідношення лейкоцитів і ШОЕ — на 72,0 %, що свідчить про наявність інтоксикації, патогенетично викликаної руйнуванням клітин, уражених аденовірусами. Установлене зростання реактивності нейтрофільних гранулоцитів на 83,92 %, що вказує на активацію цих клітин системою цитокінів у неспецифічному протиінфекційному захисті, а тому його загальна активність збільшується на 12,62 %. Вищенаведене підтверджує те, що у формуванні противірусного захисту від інтервенції аденовірусів на перших етапах важливою є роль системи неспецифічного захисту. Специфічна імунна відповідь формується пізніше, про що свідчить зниження індексу імунологічної реактивності організму хворих на АВІ на 14,86 %. Це також відображається в тенденції до зниження індексу зсуву лейкоцитів на 9,09 %, а індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів — на 21,57 %.
Реактивна відповідь цих важливих клітин проявляється в захисній і секреторній функціях. Опосередковано досліджуючи функцію ПНГ, доцільно згадати, що кожна з цих клітин під впливом сигналу від певного цитокіна здатна мігрувати до вогнища інтервенції вірусу виключно в одному напрямі, кінцевою метою чого є фагоцитоз. Результати вивчення стану фагоцитарної активності ПНГ периферичної крові хворих на АВІ наведені в табл. 3.

Обговорення

Фагоцитарна активність ПНГ у молодих осіб, хворих на АВІ легкого та середньотяжкого перебігу, знижена на 15,96 % за умов одночасного зменшення на 40,86 %. Це свідчить про порушення нормальних процесів фагоцитозу на початкових етапах, що, ймовірно, корелює із гуморальними факторами неспецифічного захисту — активністю системи комплементу, імуноглобулінів, адгезинів, опсонінів; тому фагоцитарна ємність крові знижується на 15,50 %. Примітним є формування тенденції до підвищення кількості активних ПНГ на 5,26 %, що свідчить про компенсаторну активацію їх функціональних можливостей.
Порушення фагоцитарної активності ПНГ установлені також і на заключних етапах фагоцитозу: знижено НСТ-спонтанний на 10,63 %, що доводить наявність вірусної інфекції. Характерним також є зменшення функціонального резерву кисневозалежного механізму бактерицидності фагоцитів на 15,45 %; відмітимо тенденцію до зниження коефіцієнта фагоцитарної активності.

Висновки

1. Перебіг гострої аденовірусної хвороби з клінічно переважним ураженням верхніх дихальних шляхів легкого та середньотяжкого ступенів у молодих осіб супроводжується активацією реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів як компонента першої лінії неспецифічного протиінфекційного захисту клітинної ланки.
2. Специфічна імунна відповідь у молодих осіб, хворих на АВІ, формується пізніше — з 5–7-го дня від початку інфекційної недуги, що доведено зниженням індексу імунологічної реактивності організму та тенденцією до зниження індексу зсуву лейкоцитів і співвідношення нейтрофілів до моноцитів.
3. Функціональна активність поліморфноядерних нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові в осіб досліджуваної групи порушена водночас на початкових та заключних етапах фагоцитозу, однак фагоцитарна активність цих клітин, за даними нашого дослідження, підтримується на достатньому рівні. 
 
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці статті.

Bibliography

1. Грип та ГРВІ в Україні: інформаційний бюлетень. — К., 2015. — 27 с.
2. Tabain I. Adenovirus Respiratory Infections in Hospitalized Children: Clinical Findings in Relation to Species and Serotypes / I. Tabain, S. Ljubin-Sternak, J. Cepin-Bogovic, L. Markovinovic, I. Knezovic [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2012. — Vol. 18. — P. 112-129. 
3. Гострі респіраторні інфекції: уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям (УКПМД). — К., 2014. — 25 с.
4. Kajon A.E. Molecular epidemiology of adenovirus type 4 infections in US military recruits in the postvaccination era (1997–2003) / A.E. Kajon, J.M. Moseley, D. Metzgar, H.S. Huong, A. Wadleigh // J. Infect. Dis. — 2007. — Vol. 196(1). — P. 67-75.
5. Shah K.V. SV40 and human cancer: a review of recent data / K.V. Shah // Int. J. Cancer. — 2007. — Vol. 120(2). — P. 215-223.
6. Мальцев Д.В. Иммунодефицитные болезни человека: Пособие / Д.В. Мальцев, В.Е. Казмирчук, В.В. Царик, М.И. Ищенко, Д.В. Плахотная, В.В. Климчук; под ред. Д.В. Мальцева, В.Е. Казмирчук. — Ин-т иммунологии и аллергологии, Нац. мед. ун-т им. А.А. Богомольца МЗ Украины. — К.: Феникс, 2012. — 596 с.
7. Сперанский И.И. Общий анализ крови — все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения / И.И. Сперанский, Г.Е. Самойленко, М.В. Лобачева // Здоровье Украины. — 2009. — № 6(19). — С. 51-57.
8. Палатна Л.О. Особливості перебігу норо- та аденовірусної кишкових інфекцій у дітей / Л.О. Палатна, А.Б. Віленський, Н.Б. Пранік, С.О. Ренчковська // Актуальна інфектологія. — 2015. — № 1(6). — С. 34-39.
9. Сидорчук І.Й. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові хворих на гострий бронхіт / І.Й. Сидорчук, Л.І. Сидорчук, С.А. Левицька, Н.А. Каспрук, Р.І. Сидорчук, Л.П. Сидорчук, А.С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. — 2015. — Т. 19, № 2. — С. 172-176.

Similar articles

Вплив провідних збудників негоспітальної пневмонії  на фагоцитарну активність моноцитів  і нейтрофільних лейкоцитів периферійної крові хворих
Authors: Сидорчук І.Й., Коваль Г.Д., Сидорчук Л.П., Каспрук Н.М., Сидорчук А.С., Ляшук Р.П., Сидорчук А.Р., Сидорчук Л.І. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 6 (54) 2013
Date: 2013.10.24
Categories: Endocrinology, Immunology
Sections: Medical forums
Structural analysis of morphometric and morphofunctional state of immunocompetent blood cells  in case of purulent inflammatory diseases of soft tissues on the background of type 2 diabetes
Authors: Желіба М.Д., Богачук М.Г.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (37) 2018
Date: 2018.12.05
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Чи відображують імунологічні маркери крові характер запального процесу дихальних шляхів при бронхіальній астмі в дітей?
Authors: Безруков Л.О., Іванова Л.А. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 6 (54) 2013
Date: 2013.10.23
Categories: Endocrinology, Immunology
Sections: Medical forums

Back to issue