Ukrainian journal of surgery 1 (32) 2017

Проведено порівняльний аналіз ультраміні-перкутанної нефролітотрипсії (ультраміні-ПНЛ) та екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) у 68 хворих на нефролітіаз. У першій групі 23 пацієнтам проведено ультраміні-ПНЛ з використанням тубусу 11Сh. У другій групі 45 пацієнтам було проведено ЕУХЛ. Середня тривалість операції в другій групі (43,7 ± 11,0 хв) була меншою, ніж у першій групі (85,3 ± 14,3 хв), але тривалість рентген-контролю була більшою (239 ± 13,2 с і 126 ± 33,1 с відповідно). Середнє зниження гемоглобіну після операції було більшим у першій групі (10,8 ± 3,8 г/л) порівняно з другою групою (2,9 ±1,3 г/л). У 14 (31 %) пацієнтів другої групи було проведено уретероскопію, уретеролітоекстракцію та ретроградне стентування нирки в післяопераційному періоді, кількість останніх процедур зростала зі збільшенням щільності (> 1000 HU) та розміру (> 1,5 см) конкрементів (p = 0,01). Частка стану stone free у першій групі становила 95 %, у другій групі через місяць після літотрипсії — 75 %. Згідно з результатами дослідження, ЕУХЛ є методом вибору в пацієнтів з конкрементами розміром ≤ 1,5 см та щільністю < 1000 HU, з локалізацією у верхній та середній ниркових чашках. У свою чергу, ультраміні-ПНЛ є більш доцільною процедурою в пацієнтів із конкрементами < 2 см, щільністю > 1000 HU та локалізацією в нижній нирковій чашці, особливо при її анатомічній конфігурації, несприятливій для відходження фрагментів конкременту.

Проведен сравнительный анализ ультрамини-перкутанной нефролитотрипсии (ультрамини-ПНЛ) и экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ) на 68 пациентах с нефролитиазом. В первой группе 23 пациентам проведена ультрамини-ПНЛ с использованием тубуса 11Сh. Во второй группе 45 пациентам проведена ЭУВЛ. Средняя длительность операции во второй группе (43,7 ± 11,0 мин) была меньше, чем в первой группе (85,3 ± 14,3 мин), однако длительность рентген-контроля больше (239 ± 13,2 с и 126 ± 33,1 с соответственно). Среднее снижение уровня гемоглобина после операции было больше в первой группе (10,8 ± 3,8 г/л) по сравнению со второй группой (2,9 ±1,3 г/л). У 14 (31 %) пациентов второй группы были проведены уретероскопия, уретеролитоэкстракция и ретроградное стентирование почки в послеоперационном периоде, количество вышеперечисленных процедур увеличивалось с увеличением плотности (> 1000 HU) и размера (> 1,5 см) конкрементов (p = 0,01). Доля состояния stone free в первой группе составила 95 %, во второй через месяц после литотрипсии — 75 %. В соответствии с результатами исследования ЕУВЛ является методом выбора у пациентов с конкрементами диаметром ≤ 1,5 см и плотностью < 1000 HU, с локализацией в верхней и средней почечных чашках. В свою очередь, ультрамини-ПНЛ более целесообразно проводить у пациентов з конкрементами < 2 см, плотностью > 1000 HU и локализацией в нижней почечной чашке, особенно при ее анатомической конфигурации, неблагоприятной для отхождения фрагментов конкремента.

A comparative analysis of two methods of lithotripsy was carried out in 68 patients with nephrolithiasis. In the first group, ultra-mini percutaneous nephrolithotomy (PNL) was performed using sheath with outer diameter of 11Ch (23 patients). Extracorporal shock-wave lithotripsy (ESWL) was used in the second group (45 patients). The mean operation time in the second group was shorter (43.7 ± 11.0 min) than in the first one (85.3 ± 4.3 min), but fluoroscopy time was shorter in the first group — 126.0 ± 33.1 sec in comparison to the second — 239.0 ± 3.2 sec. Mean hemoglobin drop in the first group was 10.8 ± 3.8 g/l, in the second — 2.9 ±1.3 g/l. Ureteroscopy, ureterolitho-extraction and insertion of double J stent in a retrograde manner were performed in 14 (31 %) patients of the second group due to “Steinstrasse”. Increased frequency of double J stent placement was noted in patients of the second group with stone density greater than 1,000 HU, stone size greater than 1.5 cm (p = 0.01). One month after lithotripsy, stone free rate in the first group was 95 %, in the second one — 75 %. According to the results, we can conclude that ESWL is more preferable to use in patients with stones up to 1.5 cm in diameter and stone density less than 1,000 HU, located in upper and middle renal calyces. Ultra-mini PNL is method of choice in patients with stones < 2.0 cm in diameter, stone density greater than 1,000 HU, located in lower calyces, especially with unfavorable anatomy for stone clearance.

нефролітіаз; ультраміні-ПНЛ; ЕУХЛ; стан stone free

нефролитиаз; ультрамини-ПНЛ; ЭУВЛ; состояние stone free

nephrolithiasis; ultra-mini percutaneous nephrolithotomy; extracorporal shock-wave lithotripsy; stone free rate