Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №2, 2017

Back to issue

Ultrasound diagnosis of cystic formations of the knee joint

Authors: Бур’янов О.А.(1), Клапчук Ю.В.(2), Бородай О.Л.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Департаменту охорони здоров’я МО України, м. Харків, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Ультразвукову діагностику колінних суглобів широко впроваджено в практику як вітчизняної [4, 9], так і зарубіжної [6, 10, 14–17] медицини. У 1972 році D.G. McDonald та G.R. Leopold [19], використовуючи метод ультразвукового дослідження (УЗД) в артрології, повідомили про можливість використання сонографії для діагностики кіст. І.М. Данилова [3] виділила три періоди сонографічної організації підколінних кіст: I — ранніх структурних змін, II — прогресування структурних змін та III — кінцевої структурної організації. Крім підколінних кіст, виділяють такі кістоподібні утворення (КПУ): препателярний бурсит, інфрапателярний глибокий та поверхневий бурсит, бурсит «гусячої лапки», кісти менісків, внутрішньосуглобові КПУ, для діагностики яких використовують передні та бокові доступи обстеження. Мета дослідження: на основі аналізу даних УЗД визначити, при яких стадіях перебігу захворювання найбільш часто спостерігаються КПУ, та виявити ступінь діа-гностичної цінності УЗД у хворих із КПУ ділянки колінного суглоба в асоціації з внутріш-ньосуглобовою патологією шляхом порівняння даних УЗД патологічних змін колінного суг-лоба із даними артроскопії. За період 2014–2015 років у травматологічному відділенні кліні-ки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Північного регіону було виконано сонографію колінного суглоба 46 хворим із патологією колінного суглоба, включаючи КПУ. Середній вік хворих становив 36,8 ± 8,3 року (від 18 до 76 років). УЗД проводили на ультраз-вуковому апараті ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON із частотою лінійного датчика 5,5–7,5 MГц/40 мм/128 eл. фірми Radmir із допплерівським скануванням. Після проведення соног-рафії 38 пацієнтам було виконано діагностично-лікувальну артроскопію колінного суглоба, що дало можливість порівняти результати сонографії та артроскопії. Для оцінки ефективнос-ті діагностичних досліджень обчислювали такі параметри, як чутливість, специфічність, за-гальна цінність методу (точність), прогностичність позитивного та негативного результатів [1]. Після проведеного дослідження було встановлено, що литково-напівперетинчастий бур-сит (кіста Бейкера) спостерігався в 31 хворого, гігрома (бурсит) медіального відділу — у 4, кіста зовнішнього меніска — у 2, препателярний бурсит — у 4, інфрапателярні бурсити — у 3, внутрішньосуглобові гангліонарні КПУ — у 2 випадках. Під час обстеження пацієнтів із КПУ ділянки колінного суглоба стало відомо, що в переважній більшості хворих спостеріга-ються друга та третя стадії перебігу захворювання, що наводить на думку про малоефектив-ність консервативного лікування з урахуванням структурних змін, які сталися в кісті. Уза-гальнюючи результати сонографії, слід зазначити високу чутливість та точність разом із про-гностичністю результатів щодо КПУ та позасуглобових зв’язок. Також слід відмітити, що да-ний метод обстеження демонструє дуже низьку чутливість та специфічність щодо ушко-джень хряща та не є досить інформативним при пошкодженні хрестоподібних зв’язок та ме-нісків, для яких методами вибору в діагностиці є магнітно-резонансна томографія та спіра-льна комп’ютерна артрографія колінного суглоба. Завдяки новим високоінформативним уль-тразвуковим приборам із широкосмуговими високочастотними датчиками УЗД та з ураху-ванням неінвазивності, відсутності променевого навантаження, економічності, доступності та відсутності протипоказань до сонографії можна рекомендувати цей метод як обов’язковий у хворих із підозрою на ушкодження та захворювання колінного суглоба та особливо за ная-вності у них КПУ.

Ультразвуковая диагностика коленных суставов широко внедрена в практику как отечественной [4, 9], так и зарубежной [6, 10, 14–17] медицины. В 1972 году D.G. McDonald и G.R. Leopold [19], используя метод ультразвукового исследования (УЗИ) в артрологии, со-общили о возможности применения сонографии для диагностики кист. И.М. Данилова [3] выделила три периода сонографической организации подколенных кист: I — ранних струк-турных изменений, II — прогрессирования структурных изменений и III — конечной структурной организации. Кроме подколенных кист, выделяют следующие кистовидные образования (КО): препателлярный бурсит, инфрапателлярный глубокий и поверхностный бурсит, бурсит «гусиной лапки», кисты менисков, внутрисуставные КО, для диагностики которых используют передние и боковые доступы обследования. Цель исследования: на основе анализа данных УЗИ определить, при каких стадиях течения заболевания наиболее часто наблюдаются КО, и выявить степень диагностической ценности УЗИ у больных с КО области коленного сустава в ассоциации с внутрисуставной патологией путем сравнения данных УЗИ патологических изменений коленного сустава с данными артроскопии. За период 2014–2015 годов в травматологическом отделении клиники повреждений Военно-медицинского клинического центра Северного региона выполнена сонография коленного сустава 46 больным с патологией коленного сустава, включая КО. Средний возраст больных составил 36,8 ± 8,3 года (от 18 до 76 лет). УЗИ проводили на ультразвуковом аппарате ULTIMAPA L5-10/40E и VOLUSON с частотой линейного датчика 5,5–7,5 МГц/40 мм/128 эл. фирмы Radmir с допплеровским сканированием. После проведения сонографии 38 пациентам была выполнена диагностико-лечебная артроскопия коленного сустава, что позволило сравнить результаты сонографии и артроскопии. Для оценки эффективности диагностических исследований вычисляли такие параметры, как чувствительность, специфичность, общая ценность метода (точность), прогнозируемость положительного и отрицательного результатов [1]. После проведенного исследования было установлено, что икроножно-полуперепончатый бурсит (киста Бейкера) наблюдался у 31 больного, гигрома (бурсит) медиального отдела — у 4, киста внешнего мениска — у 2, препателлярный бурсит — у 4, инфрапателлярный бурсит — у 3, внутрисуставные ганглионарные КО — в 2 случаях. При обследовании пациентов с КО области коленного сустава стало известно, что у подавляющего большинства больных наблюдались вторая и третья стадии течения заболевания, что наводит на мысль о малоэффективности консервативного лечения с учетом структурных изменений, которые произошли в кисте. Обобщая результаты сонографии, следует отметить высокую чувствительность и точность наряду с прогнозируемостью результатов по отношению к КО и внесуставных связок. Следует отметить, что данный метод обследования демонстрирует очень низкую чувствительность и специфичность в отношении повреждений хряща и недостаточно информативен при повреждениях крестообразных связок и менисков, методом выбора для которых является магнитно-резонансная томография и спиральная компьютерная артрография коленного сустава. Благодаря новым высокоинформативным ультразвуковым приборам с широкополосными высокочастотными датчиками УЗИ и с учетом неинвазивности, отсутствия лучевой нагруз-ки, экономичности, доступности и отсутствия противопоказаний к сонографии можно реко-мендовать этот метод как обязательный у больных с подозрением на повреждение и заболе-вание коленного сустава и особенно при наличии у них КО.

Ultrasound diagnosis of the knee is widely implemented in the practice of both domestic [4, 9] and foreign [10, 6, 14–17] medicine. In 1972, D.G. McDonald, G.R. Leopold [19], using the method of ultrasound in arthrology, reported the possibility of sonography application for the diagnosis of cysts. I.M. Danilova [3] described three periods of sonographic organization of popliteal cysts: I — early structural changes, II — progressing structural changes and III — the ultimate structural organization. In the area of the knee joint, the following cystic formations (CF) are observed: prepatellar bursitis, infrapatellar deep and superficial bursitis, pes anserine bursitis, meniscal cysts, intra-articular CF, for the diagnosis of which anterior and lateral approaches of examination are used. The aim of the study was to determine, based on analysis of ultrasound examination, at which stages of the disease course the CF are most common and to determine the degree of diagnostic value of ultrasonography in patients with CF of the knee associated with intra-articular pathology by comparing ultrasound examination of the knee lesions with arthroscopy. During the period of 2014–2015, in the trauma unit of the Military Medical Center of Northern region, the sonography of the knee joint was performed in 46 patients with knee pathology, including cystic formations. The average age of patients was 36.8 ± 8.3 years (from 18 to 76 years). Ultrasound was performed on the ultrasound devices ULTIMAPA L5-10/40E and VOLUSON with the frequency of linear transducer of 5.5–7.5 MHz/40 mm/128 el.) manufactured by Radmir, with Doppler scanning. After sonography, 38 patients underwent diagnostic and therapeutic arthroscopy of the knee joint, making it possible to compare the results of sonography and arthroscopy. To assess the effectiveness of diagnostic tests, the following parameters were calculated: sensitivity, specificity, overall value of the method (accuracy), predictability of positive and negative results [1]. After the study, it was found that Baker’s cyst were detected in 31 patients, pes anserine bursitis — in 4, meniscal cyst — in 2, prepatellar bursitis — in 4, infrapatellar bursitis — in 3, intraarticular ganglial СF — in 2 cases. During the examination of patients with CF of the knee joint, it became known that the majority of examinees had the second and third stages of the disease, which sug-gests the conservative treatment is ineffective given the structural changes that have taken place in the CF. Summarizing the results of sonography, it should de noted the high sensitivity and accuracy with the predictability of outcomes in relation to cystic formations and extra-articular ligaments. Also, this method of survey shows a very low sensitivity and specificity in terms of the cartilage damage and is not very informative in cruciate ligament injuries, for which the method of choice is magnetic resonance imaging and spiral computed arthrography. Thanks to the new highly informative ultrasound devices with broadband, high-frequency ultrasonic sensors and considering non-invasiveness, absence of radiation exposure, cost effectiveness, availability and no contraindications to sonography, we can recommend this method as obligatory in patients with suspected injuries and diseases of the knee joint, especially in the presence of cystic formations.


Keywords

колінний суглоб; кістоподібні утворення; кіста Бейкера; препателярний бурсит; інфрапателярний бурсит; бурсит «гусячої лапки»

коленный сустав; кистовидные образования; киста Бейкера; препателлярный бурсит; инфрапателлярный бурсит; бурсит «гусиной лапки»

knee joint; cystic formations; Baker cyst; prepatellar bursitis; infrapatellar bursitis; pes anserine bursitis

Вступ

У 1972 році D.G. McDonald та G.R. Leopold [19], використовуючи метод ультразвукового дослідження (УЗД) в артрології, повідомили про можливість використання сонографії для діагностики кіст. УЗД як безпечний, високоінформативний та відносно недорогий метод дослідження наприкінці ХХ сторіччя набув провідного значення в діагностиці кіст. Даний метод широко використовується для диференціальної діагностики синовіальних кіст із патологічними утвореннями іншої природи в підколінній ділянці. УЗД колінних суглобів широко впроваджено в практику як вітчизняної [4, 9], так і зарубіжної [6, 10, 14–17] медицини. Ультрасонографія також є високоінформативним методом дослідження розриву кіст у разі набряку та болю в ділянці нижньої кінцівки [11, 12]. Дослідження, що проведені І.М. Даниловою, В.Д. Макушиним, О.К. Чегуровим та ін. [2] у 2000 році, свідчать про великі можливості сонографічної діагностики кіст підколінної ділянки [7, 8]. Так, наприклад Burger [11] повідомляє про 95% ефективність УЗД кіст Бейкера.

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), кістозні утворення ділянки колінного суглоба можна подати у вигляді таких нозологій: М23.0 Кістозний меніск, М66.0 Розрив підколінної кісти, М66.1 Синовіальна кіста з розривом, М67.4 Гангліон, М70.4 Препателярний бурсит, М70.5 Інші бурсити колінного суглоба, М71.2 Синовіальна кіста підколінної ділянки (Бейкера), М71.3 Інші кісти синовіальної сумки, М71.4 Відкладення кальцію в синовіальній сумці.

За сучасними даними ультрасонографії, розмір підколінних кіст коливається від 1,4 до 6,2 см [20]. Описуючи рентгеносонографічну семіотику кіст Бейкера, В.И. Шевцов із співавторами [13] відмічали стадійність у її формуванні. Так, грижа синовіальної сумки відмічалась у 23 % спостережень, більш пізня бурситна стадія кісти — у 77 % випадків.

І.М. Данилова [3] виділила 3 періоди сонографічної організації кіст: I період — ранніх структурних змін — кіста має стінку товщиною до 2,6 мм без внутрішньопросвітних структур; II період — прогресування структурних змін — характеризується потовщенням стінки кісти до 7,9 мм, із неоднорідною структурою вмісту з «ніжними» перегородками та включеннями; III період — кінцевої структурної організації — стінки кісти більше 8,0 мм, у порожнині відмічаються перетинки та включення із малою кількістю рідинного вмісту. Дані УЗД можна порівняти з результатами контрастної артрографії колінних суглобів та морфологічного дослідження видалених кіст. Установлений взаємозв’язок між стадією гонартрозу та стадією структурної організації кісти, що проявляється в тому, що із збільшенням ступеня дегенеративних процесів у тканинах колінного суглоба стають більш вираженими структурні зміни кісти Бейкера. Для діагностики підколінних кіст використовують задній доступ обстеження колінного суглоба, що дозволяє також визначити судинно-нервовий пучок, медіальну та латеральну голівки литкового м’яза, дистальну частину волокон напівперетинчастого м’яза, задній ріг внутрішнього та зовнішнього менісків, задню хрестоподібну зв’язку [5]. До інших, не менш важливих, кістоподібних утворень (КПУ) ділянки колінного суглоба належать препателярний бурсит, інфрапателярний глибокий та поверхневий бурсит, бурсит «гусячої лапки», кісти менісків, внутрішньосуглобові КПУ, для діагностики яких використовують передні та бокові доступи обстеження та для лікування яких застосовують різні методики залежно від сонографічної картини.

Мета дослідження: на основі аналізу даних УЗД визначити, при яких стадіях перебігу найбільш часто спостерігаються КПУ, та виявити ступінь діагностичної цінності УЗД у хворих із КПУ ділянки колінного суглоба в асоціації із внутрішньосуглобовою патологією шляхом порівняння даних УЗД патологічних змін колінного суглоба з даними артроскопії.

Матеріали та методи

За період 2014–2015 років у травматологічному відділенні клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Північного регіону було виконано сонографію колінного суглоба 46 хворим із КПУ ділянки колінного суглоба. Середній вік хворих становив 36,8 ± 8,3 року (від 18 до 76 років).

У своїй роботі ми досліджували такі нозологічні одиниці: литково-напівперетинчастий бурсит або так звану кісту Бейкера, бурсит «гусячої лапки», кісту меніска, препателярні та інфрапателярні бурсити, внутрішньосуглобові гангліонарні утворення. При вивченні КПУ звертали увагу на локалізацію, форму, розмір, товщину стінки, наявність внутрішньосуглобових структур, камерність КПУ, відношення до оточуючих тканин, зокрема судинно-нервового пучка, та на основі аналізу отриманих даних визначали стадії перебігу КПУ. При литково-напівперетинчастому бурситі (кіста Бейкера) відмічається його локалізація. Дана кіста досліджується із заднього доступу та розміщується в підколінній ділянці, між медіальною голівкою литкового м’яза та напівперетинчастим м’язом. Вона поєднується з порожниною колінного суглоба. Бурсит «гусячої лапки» на відміну від кісти Бейкера не поєднюється з порожниною колінного суглоба та розміщується в проекції сухожилків ніжного, напівсухожилкового та напівперетинчастого м’язів. Кіста зовнішнього меніска розміщується в проекції суглобової щілини, по зовнішній поверхні колінного суглоба, та обов’язково відмічається пошкодження зовнішнього меніска у вигляді зміни його структури. Препателярний та інфрапателярний бурсит розміщується по передній поверхні колінного сусуглоба та не поєднується з його порожниною. Клінічна картина препателярного та інфрапателярного бурситу є досить чіткою, що в переважній більшості випадків не потребує застосування додаткових методів обстеження.

УЗД проводили на ультразвуковому апараті ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON із частотою лінійного датчика 5,5–7,5 МГц/40 мм/128 ел. фірми Radmir із допплерівським скануванням. Для діагностики кістозних утворень ділянки колінного суглоба використовували передній (1), задній (2), медіальний (3) та латеральний (4) доступи обстеження, що зображено на рис. 1–4.

Після проведення сонографії 38 пацієнтам було виконано діагностично-лікувальну артроскопію колінного суглоба, що дало можливість порівняти результати сонографії та артроскопії. Для оцінки ефективності діагностичних досліджень обчислювали такі параметри, як чутливість, специфічність, загальна цінність методу (точність), прогностичність позитивного та негативного результату [1].

З метою обчислення цих параметрів у кожного хворого визначали відсоток дійсно позитивних, дійсно негативних, хибнопозитивних та хибнонегативних результатів. При оцінці результатів дослідження ми зіставили дані за чотирма групами суглобових структур: хрящові структури, меніски, синовіальні структури та капсульно-зв’язкові структури. До групи хрящових структур ми віднесли гіаліновий хрящ, суглобову щілину та контури суглобових поверхонь. До групи синовіальних структур — синовіальну оболонку, кістоподібні утворення, жирове тіло та синовіїт. До групи менісків — медіальний та латеральний меніски. До групи капсульно-зв’язкових структур — капсулу суглоба, передню та задню хрестоподібні та бічні зв’язки, ретинакулум наколінника та власну зв’язку наколінника. Взявши за еталон дані артроскопічної ревізії, ми оцінювали результати сонографічного дослідження при їх повному збігу з артроскопічними даними як дійсно позитивні — PS (патологічні зміни виявлені обома методами) або дійсно негативні — NP (не виявлені зміни при артроскопії та при сонографії). У випадках розбіжності даних сонографії та артроскопії результати розцінювали як хибнопозитивні — PH (при сонографії виявлені зміни, що під час артроскопії не виявлені) або хибнонегативні — NS (при сонографії не виявлені патологічні зміни, однак вони спостерігаються за результатами артроскопії).

Чутливість методу (Se) — це відсоток дійсно існуючих патологічних змін в окремій групі, виявлених при сонографії. Вона обчислюється у відсотках за формулою:

Se = 100PS/(PS + NS).

Специфічність методу (Sp) — це відсоток здорових структур, визначених при сонографії як неушкоджені. Вона обчислюється у відсотках за формулою:

Sp = 100NH/(NH + PH).

Загальна цінність методу або точність (Ас) — це відсоток правильних рішень. Вона обчислюється у відсотках за формулою:

Ac = 100(PS + NH)/(PS + NH + PH + NS).

Прогностичність позитивного результату (PVP) — це ймовірність наявності дійсних патологічних змін у структурі при їх виявленні під час сонографії. Вона обчислюється у відсотках за формулою:

PVP = 100PS/(PS + PH).

Прогностичність негативного результату (PVN) — це ймовірність відсутності патологічних змін у структурі після того, як вони були виявлені під час сонографії. Вона обчислюється у відсотках за формулою:

PVN = 100NH/(NH + NS).

Результати та обговорення

Серед хворих литково-напівперетинчастий бурсит (кіста Бейкера) спостерігався в 31 хворого, гігрома (бурсит) медіального відділу — у 4, кіста зовнішнього меніска — у 2, препателярний бурсит — у 4, інфрапателярні бурсити — у 3, внутрішньосуглобові гангліонарні КПУ — у 2 випадках. Залежно від термінів існування КПУ хворі були розподілені на три групи. До першої групи увійшли хворі, у яких термін існування КПУ становив до 3 місяців та відповідав раннім структурним змінам за І.М. Даниловою [14], тобто кіста мала стінку товщиною до 2,6 мм без внутрішньопросвітних структур (рис. 5). Дана стадія перебігу КПУ спостерігалась у 12 хворих. До другої групи увійшли хворі з терміном існування КПУ від 3 до 6 місяців, що відповідає II періоду — прогресування структурних змін та характеризується потовщенням стінки кісти до 7,9 мм, неоднорідною структурою вмісту з «ніжними» перегородками та включеннями. Дана стадія перебігу КПУ спостерігалась у 18 хворих. У третю групу дослідження увійшли хворі з терміном існування КПУ більше 6 місяців (рис. 7), що відповідає III періоду — кінцевої структурної організації. Такі КПУ мають стінку більше 8,0 мм, а в порожнині відмічаються щільні перетинки та включення з малою кількістю рідинного вмісту. Дана стадія перебігу КПУ була відмічена в 16 хворих. Після проведення ревізії колінного суглоба визначали діагностичну цінність ультразвукового обстеження. Ефективність сонографії була оцінена за кожним параметром та щодо кожної з виділених груп досліджуваних структур. Результати подано в табл. 1.

Як бачимо з табл. 1, сонографія демонструє дуже низьку чутливість, точність та специфічність (на рівні 25 %) щодо ушкоджень хряща. Це пов’язано з неможливістю візуалізувати майже половину площі суглобового хряща за рахунок перекриття наколінником цих зон та складної анатомії інших кісток, що утворюють колінний суглоб. А як відомо, кісткова тканина є перешкодою до поширення ультразвукових хвиль. Однак якщо при сонографії виявили ушкодження хряща, то вірогідність цієї знахідки дуже висока, бо прогностичність позитивного результату становить майже 98 %. 8 % та велику точність — 92 % разом із прогностичністю результатів (як позитивного, так і негативного) на рівні 85 %.

Висновки

Під час обстеження хворих із КПУ ділянки колінного суглоба стало відомо, що в переважній більшості хворих спостерігаються друга та третя стадії перебігу захворювання, що наводить на думку про малоефективне консервативне лікування з урахуванням структурних змін, які сталися в кісті.

Узагальнюючи результати сонографії, відмічаємо високу чутливість — 96,8 %, точність — 94 % разом із прогностичністю позитивних результатів на рівні 96,8 % щодо КПУ. Слід відмітити, що даний метод обстеження демонструє дуже низьку чутливість та специфічність щодо виявлення ушкоджень хряща та не є досить інформативним при пошкодженні хрестоподібних зв’язок та менісків, для яких методами вибору в діагностиці є магнітно-резонансна томографія та спіральна комп’ютерна артрографія колінного суглоба. Завдяки новим високоінформативним ультразвуковим приборам із широкосмуговими високочастотними датчиками УЗД та з урахуванням неінвазивності, відсутності променевого навантаження, економічності, доступності та відсутності протипоказань до сонографії можна рекомендувати цей метод як обов’язковий у хворих із підозрою на ушкодження та захворювання колінного суглоба та особливо за наявності у хворого кістоподібних утворень.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Bibliography

1. Власов В.В. Эффективность диагностических исследований / В.В. Власов. — М.: Медицина, 1988. — 254 с.

2. Возможности эхографической диагностики кист подколенной области / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, Б.В. Камшилов // Новые направления развития клинической медицины: Материалы Всеросс. науч.-практ. конф. — Ленинск-Кузнецкий, 2000. — С. 55.

3. Данилова И.М. Ультрасонографическая диагностика кисты Бейкера при гонартрозе: Дис… к.м.н. — Курган, 2000. — 115 с.

4. Луговец С.Г. Подколенные кисты при ревматических болезнях: диагностика и частота (по данным артросонографии): Дис… к.м.н. — М., 1998. — 95 с.

5. Меньшиков И.В., Сергиенко С.А., Пак Ю.В., Морозов С.П., Виноградова Е.В. Боль в области коленного и плечевого суставов (алгоритмы дифференциальной диагностики) (Клиническое руководство для практических врачей). — М.: ИД «Медпрактика», 2007. — С. 45-46.

6. Рентгено-сонографическая семиотика кисты Backer / В.И. Шевцов, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, И.М. Данилова // Гений ортопедии. — 2000. — № 2. — С. 42-47.

7. Сонографическая и морфологическая параллели при оценке организации кисты Бейкера / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, А.М. Чиркова, О.К. Чегуров // Новые технологии в медицине: Материалы науч.-практ. конф. с международ. участием. — Курган, 2000. — Ч. 1. — С. 74.

8. Сонографические и морфологические изменения кисты Бейкера при гонартрозе в процессе ее организации / И.М. Данилова, А.М. Чиркова, В.Д. Макушин и др. // Человек и его здоровье: Материалы конгресса. — СПб., 2000. — С. 143.

9. Шастина В.Р., Сысоев В.Ф., Трофимова Т.М. Значение ультразвукового определения подколенных кист // Терапевтический архив. — 1988. — № 1 — С. 104-106.

10. Bakers cysts mimicking the symptoms of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning / M. Langsfeld, B. Matteson, W. Johnson et al. // J. Vasc. Surg. — 1997. — Vol. 25, № 4. — P. 658-662.

11. Burger C. Baker’s cyst // Chirurg. — 1999. — Bd. 70, Н. 5. — Р. 611-612.

12. Chatzopoulos D., Moralidis E., Markov P., Makris V., Arsos G. Baker’s cysts in knee with chronic osteoarthritic pain: a clinical, ultrasonographic, radiographic, and scintigraphic evaluation // Rheumatol. Int. — 2008. — 29. — Р. 141-146.

13. Diagnosis and treatment of popliteal cysts / L. Massari, R. Faccini, L. Lupi, S. Bighi // Chir. Organi. Mov. — 1990. — Vol. 75, № 3. — Р. 245-252.

14. Echographic study of popliteal region / V. Pignatelli, A. Savino, E. Orsitto et al. // Minerva Chir. — 1989. — Vol. 44, № 21. — P. 2245-2250.

15. Gordon G., Edell S. Ultrasonic evalution of popliteal cysts // Arch. Intern. Med. — 1880. — Vol. 140, № 11. — P. 1453-1455.

16. Graf R. Sonographie am Bewegungsapparat. Indikationen, Moglichkeiten, Grenzen und Perspektiven // Orthopaedie. — 1989. — Bd. 18, H. 1. — Р. 2-11.

17. Kellner H., Zoller W.G. Ultrasonic diagnosis of inflammatory rheumatic diseases // Z. Rheumatol. — 1993. — Bd. 52, H. 2. — Р. 80-89.

18. Langsfeld M., Matteson B., Johnson W. at al. Baker’s cyst mimickihg the symptom of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning // J. Vasc. Surg. — 1997. — Vol. 25, № 4. — P. 658-662.

19. McDonald D.G., Leopold G.R. Ultrasound B-scanning in the differentiation of Baker’s cyst and thrombophlebitis // Brit. J. Radiol. — 1972. — Vol. 45. — P. 729-732.

20. Sato O., Kondoh К., lyory K., Kimura H. Midcalf ulrasonography for the diagnosis of rupture Baker’s cyst // Surg. Today. — 2001. — 31. — Р. 410-413.


Back to issue