Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" 3 (53) 2017

Back to issue

The state of cognitive functions and their correlation with subclinical structural changes of the carotid artery and the incidence of hypertensive crises in patients with arterial hypertension

Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Яценко О.В.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Артеріальна гіпертензія — незалежний чинник розвитку когнітивних порушень. У наш час приділяється увага оцінці атеросклеротичних змін у сонних артеріях, які відіграють важливу роль при цереброваскулярних захворюваннях і когнітивному дефіциті. Найбільш інформативним раннім (субклінічним) маркером атеросклерозу є збільшення товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) у загальній сонній артерії. Цікавим є вивчення впливу субклінічних змін у сон­них артеріях на когнітивні порушення при артеріальній гіпертензії. Мета. Вивчення взаємозв’язку субклінічних змін сонних артерій і порушень когнітивних функцій у пацієнтів із гіпертонічною хворобою залежно від частоти кризів. Матеріали та методи. Обстежено 69 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, середній вік яких становив 51,38 ± 0,94 року. Пацієнти були розподілені на дві групи: в 1-й було 38 хворих із відсутністю когнітивних порушень, у 2-й — 31 хворий із виявленими когнітивними порушеннями (за MoCA-тестом). Для вивчення когнітивних порушень застосовували Монреальську шкалу оцінки. Дослідження правої загальної сонної артерії проводилося за допомогою ультразвукового багатофункціонального сканера. Результати. Середнє значення товщини КІМ в обстежених нами хворих 1-ї і 2-ї груп достовірно не відрізнялося. Частка осіб із товщиною КІМ, що перевищує нормальні величини (≥ 0,9 і < 1,3 мм), була значно більше в осіб із когнітивними порушеннями (71 %), ніж в осіб без таких (39,5 %). Проведений кореляційний аналіз показав наявність негативного зв’язку між частотою кризів у хворих на гіпертонічну хворобу при когнітивних порушеннях і сумою балів за MoCA-тестом (r = –0,51; р < 0,05) та позитивного — з величиною товщини КІМ як у 1-й, так і в 2-й групі хворих (r = + 0,64; р < 0,05 і r = +0,75; р < 0,01 відповідно). При розділенні нормальною величиною і з потовщенням позитивна кореляція виявлена тільки в осіб із когнітивними порушеннями (r = +0,62; р < 0,05). Висновки. При гіпертонічній хворобі відзначається збільшення товщини КІМ сонної артерії, що залежить і від частоти гіпертонічних кризів. Однак залежність наявності когнітивних порушень від частоти гіпертонічних кризів спостерігається тільки при підвищених значеннях товщини КІМ.

Актуальность. Артериальная гипертензия — независимый фактор развития когнитивных нарушений. В настоящее время уделяется внимание оценке атеросклеротических изменений в сонных артериях, играющих важную роль при цереброваскулярных заболеваниях и когнитивном дефиците. Наиболее информативным ранним (субклиническим) маркером атеросклероза является увеличение толщины комплекса интима-медиа (КИМ) в общей сонной артерии. Представляет интерес изучение влияния субклинических изменений в сонных артериях на когнитивные нарушения при артериальной гипертензии. Цель. Изучение взаимосвязи субклинических изменений сонных артерий и нарушений когнитивных функций у пациентов с гипертонической болезнью в зависимости от частоты кризов. Материалы и методы. Обследованы 69 больных гипертонической болезнью II стадии, средний возраст которых составил 51,38 ± 0,94 года. Пациенты были распределены на две группы: в 1-й было 38 больных с отсутствием когнитивных нарушений, во 2-й — 31 больной с выявленными когнитивными нарушениями (по MoCA-тесту). Для изучения когнитивных нарушений применяли Монреальскую шкалу оценки. Исследование правой общей сонной артерии проводилось при помощи ультразвукового многофункционального сканера. Результаты. Среднее значение толщины КИМ у обследованных нами больных 1-й и 2-й групп достоверно не отличалось. Доля лиц с толщиной КИМ, превышающей нормальные величины (≥ 0,9 мм и < 1,3 мм), была значительно больше у лиц с когнитивными нарушениями (71 %), чем у лиц без таковых (39,5 %). Проведенный корреляционный анализ показал наличие отрицательной связи между частотой кризов у больных гипертонической болезнью при наличии когнитивных нарушений и суммой баллов по MoCA-тесту (r = –0,51; р < 0,05) и положительной — с величиной толщины КИМ как в 1-й, так и во 2-й группе больных (r = +0,64; р < 0,05 и r = +0,75; р < 0,01 соответственно). При разделении нормальной величиной и с утолщением положительная корреляция обнаружена только у лиц с когнитивными нарушениями (r = +0,62; р < 0,05). Выводы. При гипертонической болезни отмечается увеличение толщины КИМ сонной артерии, которая зависит и от частоты гипертонических кризов. Однако зависимость наличия когнитивных нарушений от частоты гипертонических кризов наблюдается только при повышенных значениях толщины КИМ.

Background. Cognitive impairment is the most common manifestation of brain damage in patients with arterial hypertension and can be considered an indicator of brain damage in this disease. Currently, attention is being paid to the assessment of atherosclerotic changes in carotid arteries, which play an important role in cerebrovascular diseases and cognitive impairment. The intima-media thickness of the common carotid artery is the most informative early (subclinical) marker of atherosclerosis. Of particular interest is to investigate the effect of subclinical changes in the carotid arteries on cognitive impairment in hypertension. The purpose of the study was to analyze the correlation between cognitive impairment and subclinical changes in carotid arteries in patients with hypertensive disease, depending on the incidence of crises. Materials and methods. Sixty nine patients with stage II essential hypertension were examined, average age was 51.38 ± 0.94 years. Patients were divided into 2 groups: the first one — with no cognitive impairment (38 patients), the second one — with the detected cognitive impairment (according to the MoCA-test) — 31 patients. For the study of cognitive impairment, the Montreal Evaluation Scale was used. The examination of the right common carotid artery was carried out using an ultrasound multifunctional scanner. Results. The average intima-media thickness in patients of the first and second groups was not significantly different. The proportion of intima-media thickness exceeding normal values (> 0.9 and < 1.3 mm) was significantly higher in persons with cognitive impairment (71 %) than in those without them (39.5 %). The correlation analysis showed a negative relationship between the incidence of hypertensive crises in patients with essential hypertension in the presence of cognitive impairment and the sum of the MoCA test scores (r = –0.51, p < 0.05) and positive — with intima-media thickness in both groups of patients (r = +0.64, p < 0.05 and r = +0.75, p < 0.01, accordingly). A positive correlation of hypertensive crises disease and intima-media thickness was found only in persons with cognitive impairment (r = +0.62, p < 0.05). Сonclusions. An increase in the carotid intima-media thickness is noted in patients with essential hypertension, which also depends on the incidence of hypertensive crises. However, the dependence of cognitive impairments on the incidence of hypertensive crises is detected only in patients with elevated values of the intima-media thickness.


Keywords

гіпертонічна хвороба; когнітивні порушення; товщина комплексу інтима-медіа

гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; толщина комплекса интима-медиа

essential hypertension; cognitive impairment; intima-media thickness

Вступ
При артеріальній гіпертензії (АГ) головний мозок належить до так званих органів-мішеней. Когнітивні порушення (КП) являють собою найбільш типовий прояв ураження головного мозку при АГ і, таким чином, можуть розглядатися як індикатор ураження головного мозку при цьому захворюванні.
Виділено кілька патогенетичних варіантів ураження структур головного мозку у пацієнтів з АГ, які призводять до КП і деменції: атеросклероз; хвороба дрібних судин; накопичення бета-амілоїду [1].
За епідеміологічними даними, поширеність АГ у популяції становить приблизно 40 %, а серед літніх людей збільшується до 60–70 %. Від АГ страждають понад 1 мільярд людей по всьому світу [2]. АГ є незалежним чинником розвитку КП. Взаємозв’язок артеріального тиску (АТ) і КП підтверджено в низці клінічних досліджень. Навіть у відносно молодих людей із «гіпертонією білого халата» і пограничним рівнем АТ в деяких випадках вже відзначаються КП [3]. При тривалих спостереженнях високий рівень АТ у пацієнтів середнього віку пов’язаний із подальшим зниженням когнітивних функцій (від легких КП до деменції) [4–7]. Ці додаткові клінічні стани змінюють перебіг основного захворювання [8] і вкрай негативно впливають на якість життя пацієнта та його найближчих родичів, ускладнюють лікування супутніх захворювань і проведення реабілітаційних заходів [9]. Із практичної точки зору оцінку когнітивних здібностей при АГ можна розглядати як один із перспективних шляхів раннього прогнозування КП, які тривалий час можуть мати безсимптомний перебіг на фоні основного захворювання серцево-судинної системи [10]. Тому в нових європейських рекомендаціях (2013) з діагностики та лікування АГ підкреслюється, що літнім хворим із підвищеним АТ необхідно проводити тестування на стан когнітивних функцій [11]. У той же час когнітивні розлади характерні для хворих на АГ праце–здатного віку, навіть при адекватному контролі АТ [12]. Питання, коли починати тестування когнітивних функцій при АГ, залишається відкритим. 
Значну увагу приділяють оцінці атеросклеротичного процесу в сонних артеріях, який відіграє важливу роль при цереброваскулярних захворюваннях та когнітивному дефіциті [13]. Найбільш інформативним раннім (субклінічним) маркером атеросклерозу є збільшення товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) у загальній сонній артерії [14–16]. Одним із механізмів формування когнітивного дефіциту у пацієнтів із субклінічними ураженнями сонної артерії може бути зниження регіонарного мозкового кровотоку і розвиток гіпоксії головного мозку [17]. У низці досліджень показано, що збільшення товщини КІМ пов’язано зі зниженням регіонарного мозкового кровотоку і порушенням когнітивних функцій [18, 19]. Однак чимало механізмів цих зв’язків нез’ясовано.
Тому до цих пір обговорюваним питанням у літературі залишається вплив субклінічних змін у сон–них артеріях на КП при АГ.
Мета дослідження: вивчити взаємозв’язок субклінічних структурних змін сонних артерій і порушень когнітивних функцій у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від частоти кризів.
Матеріали та методи
Нами обстежено 69 хворих на ГХ II стадії, які не отримували антигіпертензивної терапії або лікувалися нерегулярно (без досягнення цільових рівнів АТ), із них 48 чоловіків (69,6 %) і 21 жінка (30,4 %) віком 51,38 ± 0,94 року. У 40,6 % хворих на АГ був 2-й ступінь, у 59,4 % — 3-й ступінь, середня тривалість захворювання становила 8,31 ± 0,58 року. В контро–льну групу входило 12 практично здорових, нормотензивних осіб віком 54,25 ± 2,74 року без КП.
Діагноз ГХ встановлювався згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (2013) [11]. Рівень АТ оцінювався при офісному вимірюванні й добовому моніторуванні АТ (ДМАТ): середньодобовий систолічний АТ (серСАТ) і середньодобовий діастолічний АТ (серДАТ).
Для оцінки когнітивних функцій використовували Монреальську шкалу оцінки (MoCA-тест), яка рекомендується більшістю сучасних експертів в галузі КП для широкого використання в повсякденній клінічній практиці. Система формалізованої оцінки MoCA-тесту не передбачає градації за тяжкістю порушень залежно від набраного бала (26 балів і більше вважається нормальним) [20].
Дослідження правої загальної сонної артерії в положенні лежачи на спині після 10 хвилин відпочинку проводилося за допомогою ультразвукового багатофункціонального сканера виробництва Esaote S.p.A Megas із використанням датчика LA 523 (13–4 МГц).
У дослідження не включалися пацієнти, які перенесли черепно-мозкову травму, з постійною формою фібриляції передсердь, хронічними обструктивними захворюваннями легень (дихальною недостатністю 2–3-го ступеня), ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом, тяжкими захворюваннями печінки, нирок, ожирінням.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою комп’ютерної програми IBMSPSS Statistics 22.
Результати
Обстежувані хворі на ГХ ІІ стадії нами були розподілені на дві групи. У 1-й із відсутністю КП було 38 хворих, у 2-й із виявленими КП (за MoCA-тестом) — 31 хворий (табл. 1.). Ми також оцінювали тривалість навчання та кількість гіпертонічних кризів (ГК) за попередній рік до початку обстеження (ретроспективний аналіз медичної документації й опитування хворих). До ГК відносили раптове різке погіршення самопочуття пацієнта на фоні підвищених щодо звичайного рівня цифр АТ, що призвело до дотримання постільного режиму та супроводжувалося появою «церебральних», «кардіальних» та інших скарг.
У 2-й групі хворих частіше, ніж у 1-й, відзначалися ГК (2,81 ± 0,38 і 1,37 ± 0,22 відповідно; p < 0,05), і у значної кількості хворих за попередній рік були ГК (77,4 і 36,9 % відповідно) (табл. 1).
Як норми експертами Європейського товариства з АГ (ESH) і Європейського товариства кардіологів (ESC) обрані значення товщини стінки менше 0,9 мм, потовщення КІМ 0,9–1,3 мм, а критерієм бляшки позначена товщина КІМ понад 1,3 мм. Середнє значення товщини КІМ в обстежених нами хворих було достовірно більше в обох групах ГХ щодо контрольної (p < 0,05). В осіб 2-ї групи показник товщини КІМ був більше, ніж у 1-й, на 8,5 %, хоча не досягав достовірних величин (p = 0,065). Причому частка осіб із товщиною КІМ, що перевищує нормальні величини (КІМ ≥ 0,9 і < 1,3 мм), була значно більше в осіб із КП (71 %), ніж в осіб без КП (39,5 %) (табл. 2).
Проведений кореляційний аналіз показав наявність взаємозв’язку між низкою показників в обстежених хворих. Так, негативний кореляційний зв’язок встановлено з частотою кризів у хворих на ГХ за наявності КП і сумою балів за МоCA-тестом (r = –0,51; р < 0,05) і позитивний — з величиною КІМ як у 1-й, так і в 2-й групі хворих (r = +0,64; р < 0,05 і r = +0,75; р < 0,01 відповідно). Однак при розподілі хворих за товщиною КІМ стінки сонної артерії з нормальною величиною і з потовщенням позитивна кореляція виявлена тільки в осіб із КП (r = +0,62; р < 0,05).
Статистично значущих кореляційних залежностей не було отримано між результатами MoCA-тесту і серСАТ, серДАТ, тривалістю захворювання і тривалістю освіти.
Отже, при ГХ відзначається збільшення товщини КІМ сонної артерії, що залежить і від частоти ГК, проте залежність наявності КП від частоти ГК спостерігається тільки при підвищених значеннях товщини КІМ.
Обговорення
АГ є одним із найпоширеніших і соціально значущих захворювань у клінічній медицині [21]. АГ прискорює розвиток атеросклерозу судин головного мозку, що призводить до зниження церебрального кровотоку та порушує функцію нейронів, тому що тканина мозку високочутлива до рівня кисню й глюкози [22]. У поздовжньому тривалому популяційному дослідженні AGES-Reykjavik (2430 літніх осіб) доведено, що збільшення товщини КІМ як раннього маркера атеросклерозу асоціює зі зниженням об’єму мозку та сірої речовини за даними магнітно-резонансної томографії [23].
Зв’язок між товщиною КІМ і когнітивною функцією серед людей середнього та старшого віку підтверджено в недавньому дослідженні китайського населення (2016) [24]. R. Carrington і співавт. відзначають, що субклінічний атеросклероз (товщина КІМ сонних артерій) як предиктор КП може бути диференційно інформативним серед різних демографічних підгруп населення [25].
Слід відзначити дослідження O. Gulkevych і спів–авт., які спостерігали 118 пацієнтів із ГХ (середній вік — 66,8 року) протягом 10 років. Вони виявили, що тяжкість ушкодження структури сонної артерії і товщина КІМ пов’язані з КП. Ця асоціація не залежала від віку, індексу маси тіла й тривалості АГ [26].
Особливістю нашої роботи було вивчення взаємозв’язку товщини КІМ сонної артерії та впливу перебігу ГХ (частота ГК) на когнітивні функції.
У нашому дослідженні ми виявили обернену кореляційну залежність між товщиною КІМ сонної артерії і КП (за кількістю балів MoCA-тесту) у хворих із перевищенням нормальних значень товщини КІМ сонної артерії як в осіб із КП, так і без таких (r = –0,73; р < 0,01 і r = –0,56; р < 0,05 відповідно). Однак у хворих без КП за MoCA-тестом сума балів становила ≥ 26, а з КП — < 26. Для пояснення цих результатів потрібні подальші дослідження з конкретних доменів когнітивних функцій, тому що статистично значущих кореляційних асоціацій не було отримано при значеннях товщини КІМ сонної артерії менше 0,9 мм. Патофізіологічні дослідження з моделювання повторних ГК виявили, що зрив авторегуляції при повторенні кризів не мав дифузного характеру і відбувався в тих же сегментах артерій, що і при першому підвищенні АТ [27]. Цілком імовірно, це є основою прогресуючого ушкодження периваскулярних тканин із загибеллю мієліну. З іншого боку, дедалі більше ураження стінки судини внаслідок її повторних просочувань плазмою і втратою м’язового каркаса на певному етапі не може забезпечити авторегуляторну реакцію при повторному підвищенні АТ. Вищезазначене призводить до «зсуву» зриву авторегуляції у більш дистальні відділи артерій і, як наслідок, появи вогнищ ушкодження білої речовини мозку в глибоких відділах [28]. А асоційоване з АГ прогресуюче атеросклеротичне ураження церебральних судин посилює вищеописані процеси, що може спричинити як гостре судинне (лакунарні інсульти, крововиливи), так і хронічне дифузне ураження мозку з порушенням когнітивних функцій, тобто «кризове» (тривала АГ прискорює прогресування ураження головного мозку) [29]. Недостатньо вивчена роль кризів щодо розвитку КП у хворих на ГХ підштовхнула авторів до вироблення особливого підходу до вивчення пацієнтів з урахуванням характеру перебігу ГХ. Ми виявили взаємозв’язок між ранніми атеросклеротичними змінами та когнітивними функціями у пацієнтів з особливістю перебігу ГХ, що асоціюються з ГК («кризовий перебіг»).
Результати нашого дослідження показують, що пацієнти з перевищенням значень товщини КІМ сонної артерії вимагають більш інтенсивного спостереження. Тому з метою раннього виявлення когнітивної дисфункції необхідно починати проводити тестування на стан когнітивних функцій хворих на ГХ із гіпертонічними кризами і зі збільшеними значеннями товщини КІМ (0,9–1,3 мм) сонної артерії.
Висновки
1. У хворих на ГХ ІІ стадії із неконтрольованим рівнем АТ спостерігаються підвищені значення товщини КІМ сонної артерії.
2. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок із гіпертонічними кризами тільки в осіб із КП (r = +0,62; р < 0,05) при збільшених значеннях товщини КІМ (≥ 0,9 і < 1,3 мм) сонної артерії.
3. Гіпертонічні кризи частіше відзначаються у хворих із порушенням когнітивних функцій (р < 0,05).
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Бильченко А.В. Когнитивные нарушения и деменция у пациентов с артериальной гипертензией / А.В. Бильченко, Л.Ф. Матюха // Укр. мед. часопис. — 2014. — № 6(104). — С. 71-75.
2. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics 2015 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2015; Circulation. — 2016. — doi: 10.1161/CIR.0000000000000152.
3. Shehab A., Abdulle A. Cognitive and autonomic dysfunction measures in normal controls, white coat and borderline hypertension / A. Shehab, A. Abdulle // BMC Cardiovasc. Disord. — 2011. — Р. 11-13.
4. The association between midlife blood pressure levels and late-life cognitive function. The Honolulu-Asia Aging Study / L.J. Launer, K. Masaki, H. Petrovitch [et al.] // JAMA. — 1995. — № 274(23). — Р. 1846-1851.
5. Untreated blood pressure level is inversely related to cognitive functioning: the Framingham Study / M.F. Elias, P.A. Wolf, R.B. D’Agostino [et al.] // Am. J. Epidemiol. — 1993. — Vol. 38(6) — P. 353-364.
6. Midlife cardiovascular risk factors and risk of dementia in late life / R.A. Whitmer, S. Sidney, J. Selby [et al.] // Neuro–logy. — 2005. — Vol. 64(2) — P. 277-281. 
7. Qiu C. The age-dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia / C. Qiu, B. Winblad, L. Fratiglioni // Lancet Neurol. — 2005. — № 4(8) — P. 487-499. 
8. Преображенская И.С., Громова Д.О. Алгоритм выбора терапии при сосудистых когнитивных расстройствах / И.С. Преображенская, Д.О. Громова // Медицинский совет. — 2014. — № 10. — С. 3-7.
9. Захаров В.В. Когнитивные расстройства без деменции: классификация, основные причины и лечение / В.В. Захаров // Эффективная фармакотерапия. — 2016. — № 1. — С. 22-30.
10. Осипов Е.В. Изучение когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией / Е.В. Осипов, М.М. Батишин, С.С. Саркисян // Соврем. проблемы науки и образования. — 2015. — № 8(2). — С. 254-258.
11. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: the Task Forse for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Socie–ty of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31(7). — Р. 1281-1357.
12. Кротова В.Ю. Факторы сердечно-сосудистого риска и когнитивные расстройства у пациентов с контролируемой АГ / В.Ю. Кротова // Клінічна медицина. — 2016. — Т. ХХI/2. — C. 47-53.
13. Heiss G. Carotid atherosclerosis measured by B-mode ultrasound in population: associations with cardiovascular risk factors in the ARIC study / G. Heiss, A.R. Sharrett, R. Barnes // Am. J. Epidemiol. — 1991. — Vol. 134. — № 3. — P. 250-256.
14. Стулин И.Д. Ультразвуковые методы диагностики в неврологии / И.Д. Стулин // Клин. вестн. Кремлевск. мед. — 2003. — № 2. — C. 23-28.
15. Beneficial effects of colestipol-niacin therapy on the common carotid artery. Two- and four-year reduction of intima-media thickness measured by ultrasound / D.H. Blankenhorn, R.H. Selzer, D.W. Crawford [et al.] // Circulation. — 1993. — Vol. 88. — P. 20-28.
16. Arterial enlargement in the atherosclerosis risk in communities (ARIC) cohort. In vivo quantification of carotid arterial enlargement. The ARIC Investigators / J.R. Crouse, U. Goldbourt, G. Evans [et al.] // Stroke. — 1994. — Vol. 25. — P. 1354-1359.
17. Sojkova J. Intima-Media Thicknessand Regional Cerebral Blood Flowing Older Adults / J. Sojkova, L.L. Beason-Held, E.J. Metter // Stroke. — 2010. — Vol. 41. — P. 273-279. 
18. Cabeza R., Nyberg L. Imaging cognition: An empirical review of 275 petandfmristudies / R. Cabeza, L. Nyberg // J. Cognitive Neuroscience. — 2000. — Vol. 12. — P. 1-47. 
19. Grady C.L. Functional brain imaging and age-related changes in cognition / C.L. Grady // Biological Psychology. — 2000. — Vol. 54. — P. 259-281.
20. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие // Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХМГМА, 2013. — 38 с.
21. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990–2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 / S.S. Lim, T. Vos, A.D. Flaxman [et al.] // Lancet. — 2013. — № 381. — P. 628. 
22. Torre J.C. Cerebral hemodynamics and vascular risk factor: setting the stage for cognitive disease / J.C. Torre // J. Alzheimers. Dis. — 2012. — Vol. 32, № 3. — P. 553-567. 
23. Cardiac and Carotid Markers Link With Accelerated Brain Atrophy / B. Sabayan, M.A. Van Buchem, S. Sigurdsson [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. — 2016. — Vol. 36. — Р. 2246-2251. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.116.308018.
24. Carotid intima-media thickness and cognitive function in a middle-age dand older adult community: a cross-sectional study / A. Wang, G. Chen, Z. Su [et al.] // J. Neurol. — 2016. — Vol. 263. — Iss. 10. — Р. 2097-2104. doi:10.1007/s00415-016-8.
25. Subclinical carotid atherosclerosis and neurocognitive function in an urban population / Carrington R. Wendell, S.R. Waldstein, K.E. Michele [et al.] // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 249. — P. 125-131. http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.04.009.
26. Carotid intima-media thickness as predictor of cognitive impairment in hypertensive patients / O. Gulkevych, O. Kupchynska, T. Ovdienko [et al.] // J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33. — Sup. 1. — e 443. doi: 10.1097/01.hjh.0000468776.51106.72.
27. Effects of acutely induced hypertension in cats on pial arteriolar caliber, local cerebral blood flow, and the blood-brain barrier / E.T. Mac Kenzie, S. Strandgaard, D.I. Graham [et al.] // Circulat. Res. — 1976. — Vol. 39(1). — Р. 33-41. 
28. Клинические и патогенетические аспекты кризового течения артериальной гипертонии у пациентов с начальными проявлениями хронической цереброваскулярной патологии / Ю.Я. Варакин, Е.В. Гнедовская, О.С. Андреева [и др.] // Клиническая неврология. — 2014. — Т. 8, № 32. — С. 16-20.
29. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кризовом течении гипертонической болезни: Дис… д-ра мед. наук / И.С. Денищук. — М., 2006. — 25 c.

Similar articles

Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції
Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Молодан О.В., Малиновська О.Я.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" №3 (59), 2018
Date: 2018.08.13
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Remodeling of Carotid Arteries in Women with Hypertension and Its Relationship with Additional Risk Factors
Authors: Коваль О.А.(1), Зубко І.М.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Hypertension" 6 (50) 2016
Date: 2017.01.24
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Authors: Віничук С.М., Фартушна О.Є., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ
International neurological journal 7 (29) 2009
Date: 2010.07.21
Categories: Neurology
Церебральна гемодинаміка та когнітивна діяльність у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією та метаболічним синдромом
Authors: Копчак О.О., Єна Л.М. - ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ; Щербаков А.І. - ТОВ «Меддіагностика», м. Київ; Бачинська Н.Ю. - ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ
International neurological journal 1 (71) 2015
Date: 2015.02.01
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue