Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" 3 (53) 2017

Back to issue

The state of cognitive functions and their correlation with subclinical structural changes of the carotid artery and the incidence of hypertensive crises in patients with arterial hypertension

Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Яценко О.В.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Артеріальна гіпертензія — незалежний чинник розвитку когнітивних порушень. У наш час приділяється увага оцінці атеросклеротичних змін у сонних артеріях, які відіграють важливу роль при цереброваскулярних захворюваннях і когнітивному дефіциті. Найбільш інформативним раннім (субклінічним) маркером атеросклерозу є збільшення товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) у загальній сонній артерії. Цікавим є вивчення впливу субклінічних змін у сон­них артеріях на когнітивні порушення при артеріальній гіпертензії. Мета. Вивчення взаємозв’язку субклінічних змін сонних артерій і порушень когнітивних функцій у пацієнтів із гіпертонічною хворобою залежно від частоти кризів. Матеріали та методи. Обстежено 69 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, середній вік яких становив 51,38 ± 0,94 року. Пацієнти були розподілені на дві групи: в 1-й було 38 хворих із відсутністю когнітивних порушень, у 2-й — 31 хворий із виявленими когнітивними порушеннями (за MoCA-тестом). Для вивчення когнітивних порушень застосовували Монреальську шкалу оцінки. Дослідження правої загальної сонної артерії проводилося за допомогою ультразвукового багатофункціонального сканера. Результати. Середнє значення товщини КІМ в обстежених нами хворих 1-ї і 2-ї груп достовірно не відрізнялося. Частка осіб із товщиною КІМ, що перевищує нормальні величини (≥ 0,9 і < 1,3 мм), була значно більше в осіб із когнітивними порушеннями (71 %), ніж в осіб без таких (39,5 %). Проведений кореляційний аналіз показав наявність негативного зв’язку між частотою кризів у хворих на гіпертонічну хворобу при когнітивних порушеннях і сумою балів за MoCA-тестом (r = –0,51; р < 0,05) та позитивного — з величиною товщини КІМ як у 1-й, так і в 2-й групі хворих (r = + 0,64; р < 0,05 і r = +0,75; р < 0,01 відповідно). При розділенні нормальною величиною і з потовщенням позитивна кореляція виявлена тільки в осіб із когнітивними порушеннями (r = +0,62; р < 0,05). Висновки. При гіпертонічній хворобі відзначається збільшення товщини КІМ сонної артерії, що залежить і від частоти гіпертонічних кризів. Однак залежність наявності когнітивних порушень від частоти гіпертонічних кризів спостерігається тільки при підвищених значеннях товщини КІМ.

Актуальность. Артериальная гипертензия — независимый фактор развития когнитивных нарушений. В настоящее время уделяется внимание оценке атеросклеротических изменений в сонных артериях, играющих важную роль при цереброваскулярных заболеваниях и когнитивном дефиците. Наиболее информативным ранним (субклиническим) маркером атеросклероза является увеличение толщины комплекса интима-медиа (КИМ) в общей сонной артерии. Представляет интерес изучение влияния субклинических изменений в сонных артериях на когнитивные нарушения при артериальной гипертензии. Цель. Изучение взаимосвязи субклинических изменений сонных артерий и нарушений когнитивных функций у пациентов с гипертонической болезнью в зависимости от частоты кризов. Материалы и методы. Обследованы 69 больных гипертонической болезнью II стадии, средний возраст которых составил 51,38 ± 0,94 года. Пациенты были распределены на две группы: в 1-й было 38 больных с отсутствием когнитивных нарушений, во 2-й — 31 больной с выявленными когнитивными нарушениями (по MoCA-тесту). Для изучения когнитивных нарушений применяли Монреальскую шкалу оценки. Исследование правой общей сонной артерии проводилось при помощи ультразвукового многофункционального сканера. Результаты. Среднее значение толщины КИМ у обследованных нами больных 1-й и 2-й групп достоверно не отличалось. Доля лиц с толщиной КИМ, превышающей нормальные величины (≥ 0,9 мм и < 1,3 мм), была значительно больше у лиц с когнитивными нарушениями (71 %), чем у лиц без таковых (39,5 %). Проведенный корреляционный анализ показал наличие отрицательной связи между частотой кризов у больных гипертонической болезнью при наличии когнитивных нарушений и суммой баллов по MoCA-тесту (r = –0,51; р < 0,05) и положительной — с величиной толщины КИМ как в 1-й, так и во 2-й группе больных (r = +0,64; р < 0,05 и r = +0,75; р < 0,01 соответственно). При разделении нормальной величиной и с утолщением положительная корреляция обнаружена только у лиц с когнитивными нарушениями (r = +0,62; р < 0,05). Выводы. При гипертонической болезни отмечается увеличение толщины КИМ сонной артерии, которая зависит и от частоты гипертонических кризов. Однако зависимость наличия когнитивных нарушений от частоты гипертонических кризов наблюдается только при повышенных значениях толщины КИМ.

Background. Cognitive impairment is the most common manifestation of brain damage in patients with arterial hypertension and can be considered an indicator of brain damage in this disease. Currently, attention is being paid to the assessment of atherosclerotic changes in carotid arteries, which play an important role in cerebrovascular diseases and cognitive impairment. The intima-media thickness of the common carotid artery is the most informative early (subclinical) marker of atherosclerosis. Of particular interest is to investigate the effect of subclinical changes in the carotid arteries on cognitive impairment in hypertension. The purpose of the study was to analyze the correlation between cognitive impairment and subclinical changes in carotid arteries in patients with hypertensive disease, depending on the incidence of crises. Materials and methods. Sixty nine patients with stage II essential hypertension were examined, average age was 51.38 ± 0.94 years. Patients were divided into 2 groups: the first one — with no cognitive impairment (38 patients), the second one — with the detected cognitive impairment (according to the MoCA-test) — 31 patients. For the study of cognitive impairment, the Montreal Evaluation Scale was used. The examination of the right common carotid artery was carried out using an ultrasound multifunctional scanner. Results. The average intima-media thickness in patients of the first and second groups was not significantly different. The proportion of intima-media thickness exceeding normal values (> 0.9 and < 1.3 mm) was significantly higher in persons with cognitive impairment (71 %) than in those without them (39.5 %). The correlation analysis showed a negative relationship between the incidence of hypertensive crises in patients with essential hypertension in the presence of cognitive impairment and the sum of the MoCA test scores (r = –0.51, p < 0.05) and positive — with intima-media thickness in both groups of patients (r = +0.64, p < 0.05 and r = +0.75, p < 0.01, accordingly). A positive correlation of hypertensive crises disease and intima-media thickness was found only in persons with cognitive impairment (r = +0.62, p < 0.05). Сonclusions. An increase in the carotid intima-media thickness is noted in patients with essential hypertension, which also depends on the incidence of hypertensive crises. However, the dependence of cognitive impairments on the incidence of hypertensive crises is detected only in patients with elevated values of the intima-media thickness.


Keywords

гіпертонічна хвороба; когнітивні порушення; товщина комплексу інтима-медіа

гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; толщина комплекса интима-медиа

essential hypertension; cognitive impairment; intima-media thickness


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Бильченко А.В. Когнитивные нарушения и деменция у пациентов с артериальной гипертензией / А.В. Бильченко, Л.Ф. Матюха // Укр. мед. часопис. — 2014. — № 6(104). — С. 71-75.
2. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics 2015 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2015; Circulation. — 2016. — doi: 10.1161/CIR.0000000000000152.
3. Shehab A., Abdulle A. Cognitive and autonomic dysfunction measures in normal controls, white coat and borderline hypertension / A. Shehab, A. Abdulle // BMC Cardiovasc. Disord. — 2011. — Р. 11-13.
4. The association between midlife blood pressure levels and late-life cognitive function. The Honolulu-Asia Aging Study / L.J. Launer, K. Masaki, H. Petrovitch [et al.] // JAMA. — 1995. — № 274(23). — Р. 1846-1851.
5. Untreated blood pressure level is inversely related to cognitive functioning: the Framingham Study / M.F. Elias, P.A. Wolf, R.B. D’Agostino [et al.] // Am. J. Epidemiol. — 1993. — Vol. 38(6) — P. 353-364.
6. Midlife cardiovascular risk factors and risk of dementia in late life / R.A. Whitmer, S. Sidney, J. Selby [et al.] // Neuro–logy. — 2005. — Vol. 64(2) — P. 277-281. 
7. Qiu C. The age-dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia / C. Qiu, B. Winblad, L. Fratiglioni // Lancet Neurol. — 2005. — № 4(8) — P. 487-499. 
8. Преображенская И.С., Громова Д.О. Алгоритм выбора терапии при сосудистых когнитивных расстройствах / И.С. Преображенская, Д.О. Громова // Медицинский совет. — 2014. — № 10. — С. 3-7.
9. Захаров В.В. Когнитивные расстройства без деменции: классификация, основные причины и лечение / В.В. Захаров // Эффективная фармакотерапия. — 2016. — № 1. — С. 22-30.
10. Осипов Е.В. Изучение когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией / Е.В. Осипов, М.М. Батишин, С.С. Саркисян // Соврем. проблемы науки и образования. — 2015. — № 8(2). — С. 254-258.
11. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: the Task Forse for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Socie–ty of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31(7). — Р. 1281-1357.
12. Кротова В.Ю. Факторы сердечно-сосудистого риска и когнитивные расстройства у пациентов с контролируемой АГ / В.Ю. Кротова // Клінічна медицина. — 2016. — Т. ХХI/2. — C. 47-53.
13. Heiss G. Carotid atherosclerosis measured by B-mode ultrasound in population: associations with cardiovascular risk factors in the ARIC study / G. Heiss, A.R. Sharrett, R. Barnes // Am. J. Epidemiol. — 1991. — Vol. 134. — № 3. — P. 250-256.
14. Стулин И.Д. Ультразвуковые методы диагностики в неврологии / И.Д. Стулин // Клин. вестн. Кремлевск. мед. — 2003. — № 2. — C. 23-28.
15. Beneficial effects of colestipol-niacin therapy on the common carotid artery. Two- and four-year reduction of intima-media thickness measured by ultrasound / D.H. Blankenhorn, R.H. Selzer, D.W. Crawford [et al.] // Circulation. — 1993. — Vol. 88. — P. 20-28.
16. Arterial enlargement in the atherosclerosis risk in communities (ARIC) cohort. In vivo quantification of carotid arterial enlargement. The ARIC Investigators / J.R. Crouse, U. Goldbourt, G. Evans [et al.] // Stroke. — 1994. — Vol. 25. — P. 1354-1359.
17. Sojkova J. Intima-Media Thicknessand Regional Cerebral Blood Flowing Older Adults / J. Sojkova, L.L. Beason-Held, E.J. Metter // Stroke. — 2010. — Vol. 41. — P. 273-279. 
18. Cabeza R., Nyberg L. Imaging cognition: An empirical review of 275 petandfmristudies / R. Cabeza, L. Nyberg // J. Cognitive Neuroscience. — 2000. — Vol. 12. — P. 1-47. 
19. Grady C.L. Functional brain imaging and age-related changes in cognition / C.L. Grady // Biological Psychology. — 2000. — Vol. 54. — P. 259-281.
20. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие // Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХМГМА, 2013. — 38 с.
21. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990–2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 / S.S. Lim, T. Vos, A.D. Flaxman [et al.] // Lancet. — 2013. — № 381. — P. 628. 
22. Torre J.C. Cerebral hemodynamics and vascular risk factor: setting the stage for cognitive disease / J.C. Torre // J. Alzheimers. Dis. — 2012. — Vol. 32, № 3. — P. 553-567. 
23. Cardiac and Carotid Markers Link With Accelerated Brain Atrophy / B. Sabayan, M.A. Van Buchem, S. Sigurdsson [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. — 2016. — Vol. 36. — Р. 2246-2251. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.116.308018.
24. Carotid intima-media thickness and cognitive function in a middle-age dand older adult community: a cross-sectional study / A. Wang, G. Chen, Z. Su [et al.] // J. Neurol. — 2016. — Vol. 263. — Iss. 10. — Р. 2097-2104. doi:10.1007/s00415-016-8.
25. Subclinical carotid atherosclerosis and neurocognitive function in an urban population / Carrington R. Wendell, S.R. Waldstein, K.E. Michele [et al.] // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 249. — P. 125-131. http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.04.009.
26. Carotid intima-media thickness as predictor of cognitive impairment in hypertensive patients / O. Gulkevych, O. Kupchynska, T. Ovdienko [et al.] // J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33. — Sup. 1. — e 443. doi: 10.1097/01.hjh.0000468776.51106.72.
27. Effects of acutely induced hypertension in cats on pial arteriolar caliber, local cerebral blood flow, and the blood-brain barrier / E.T. Mac Kenzie, S. Strandgaard, D.I. Graham [et al.] // Circulat. Res. — 1976. — Vol. 39(1). — Р. 33-41. 
28. Клинические и патогенетические аспекты кризового течения артериальной гипертонии у пациентов с начальными проявлениями хронической цереброваскулярной патологии / Ю.Я. Варакин, Е.В. Гнедовская, О.С. Андреева [и др.] // Клиническая неврология. — 2014. — Т. 8, № 32. — С. 16-20.
29. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кризовом течении гипертонической болезни: Дис… д-ра мед. наук / И.С. Денищук. — М., 2006. — 25 c.

Similar articles

Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції
Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Молодан О.В., Малиновська О.Я.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" №3 (59), 2018
Date: 2018.08.13
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Remodeling of Carotid Arteries in Women with Hypertension and Its Relationship with Additional Risk Factors
Authors: Коваль О.А.(1), Зубко І.М.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Hypertension" 6 (50) 2016
Date: 2017.01.24
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Authors: Віничук С.М., Фартушна О.Є., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ
International neurological journal 7 (29) 2009
Date: 2010.07.21
Categories: Neurology
Церебральна гемодинаміка та когнітивна діяльність у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією та метаболічним синдромом
Authors: Копчак О.О., Єна Л.М. - ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ; Щербаков А.І. - ТОВ «Меддіагностика», м. Київ; Бачинська Н.Ю. - ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ
International neurological journal 1 (71) 2015
Date: 2015.02.01
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue