Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Ukrainian journal of surgery 2 (33) 2017

Back to issue

Flow chart for learning the topic "Listeria. Laboratory diagnosis" by students

Authors: Боєва С.С., Ананьєва М.М., Слюсарев О.А.
Донецький національний медичний університет МОЗ України, м. Лиман, Україна
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна

Categories: Surgery

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Для кращого розуміння та поліпшення сприйняття відповідної теми з мікробіології пропонуємо для підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів використовувати графи логічної структури лабораторної діагностики з включенням до них сучасних методів лабораторної діагностики.

Для лучшего понимания и улучшения восприятия соответствующей темы по микробиологии предлагаем для подготовки студентов высших медицинских учебных заведений использовать графы логической структуры лабораторной диагностики с включением в них современных методов лабораторной диагностики.

We propose the students in higher educational institutions to use the flow charts of the laboratory diagnosis which includes modern methods of the laboratory diagnosis in order to have a better idea and absorb the knowledge on the topics in microbiology.


Keywords

граф логічної структури; студенти; лістерії; методи діагностики

графы логической структуры; студенты; листерии; методы диагностики

flow charts; students; Listeria; diagnostic methods

На сучасному етапі реформування освіти особливу увагу приділяють самостійній роботі, що органічно поєднує аудиторну та позааудиторну роботу студентів. Цей напрямок навчальної діяльності може здійснюватися як під керівництвом викладача, так і без його безпосередньої участі. Проте на сьогодні методичне забезпечення самостійної роботи є ще недостатнім і потребує залучення дієвих заходів. Тож досить актуальним є використання різних рівнів навчально-методичного забезпечення для усвідомленого засвоєння теоретичних питань, ефективного опанування студентами практичних навичок та вмінь із мікробіології, вірусології та імунології при підготовці до визначених тем під час позааудиторної роботи.
На кафедрі медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології ДонНМУ накопичено певний методичний досвід із питань організації самостійної роботи студентів, цей напрямок діяльності науково-педагогічного колективу постійно вдосконалюється. У зв’язку з цим маємо змогу запропонувати певні методичні підходи щодо самостійної підготовки студентів до опанування теми «Лістерії. Лабораторна діагностика».
Лістеріоз — зоонозна інфекція з переважним ураженням системи мононуклеарних фагоцитів, що супроводжується здебільшого порушенням функціонування різних систем та обумовлює поліморфізм клінічних проявів.
Лістеріоз у людей викликає факультативний анаероб Listeria monocytogenes, що належить до роду Lіsterіа, родини Listeriaceae. Даний рід представлено шістьма видами грампозитивних паличкоподібних бактерій, два з яких є патогенними для людини (L. monocytogenes, L. ivanovi). Лістерії здатні до внутрішньоклітинного паразитування, що обумовлює затяжний хронічний або безсимптомний перебіг хвороби [5].
Увагу студентів треба акцентувати на тому, що проблема лістеріозу, попри доволі ґрунтовне вивчення питань епізоотології, біології та діагностики збудника, привертає дедалі більше уваги ветеринарних і медичних працівників. Останнє обумовлено поширеністю лістерій у природі (ґрунт, вода, каналізація, рослини, пил), збільшенням кількості осіб, що хворіють на лістеріоз, високим рівнем летальності при генералізованих формах інфекції, безсимптомним лістеріоносійством, значними економічними збитками від захворюваності, абортів, зниження продуктивності або загибелі сільськогосподарських тварин, витратами на профілактичні заходи [3].
На сьогодні проблема харчового лістеріозу набуває суттєвого соціально-економічного значення. Вилучення інфікованих партій продуктів, обмеження їх обігу, зупинення виробництва призводять до суттєвих збитків підприємств. У 2002 р. Всесвітня організація охорони здоров’я визначила безпеку продуктів харчування пріоритетним питанням для споживачів, виробників і державних органів. Уже тепер у багатьох розвинених країнах прийнято державні системи контролю за продуктами харчування з великим ризиком зараження збудниками харчових інфекцій [1].
У зв’язку з тим, що перебігу захворювання при лістеріозі притаманна значна різноманітність клінічних проявів, переважне значення в діагностиці мають мікробіологічні методи. 
Для ефективного опанування матеріалу при самостійної підготовці студентів запропонована схема «Граф логічної структури теми «Мікробіологічна діагностика лістеріозів» (рис. 1).
Студенти повинні детально вивчити правила забору патологічного матеріалу від хворих та доставки його в лабораторію з урахуванням того, що контагіозність збудників цієї інфекції вимагає бути обережним при роботі з матеріалом, що досліджується.
Матеріалом для дослідження є: випорожнення, сеча, змив із носоглотки, ліквор, навколоплідні води. Матеріал для дослідження добирають у перші 7–10 діб захворювання. У діагностиці лістеріозу використовують бактеріологічний, біологічний, серологічний, алергологічний та експрес-методи.
Для виявлення збудника лістеріозу застосовують самий широкий спектр сучасних експрес-методів (імуноферментний аналіз (ІФА), радіоімунний аналіз (РІА), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Останнім часом значного поширення при аналізі клінічного матеріалу набув метод ПЛР у реальному часі (Real-Time PCR). Методу притаманна висока чутливість і специфічність, що дозволяє виявляти ДНК збудника протягом 2–4 годин.
Але і надалі пріоритет у діагностиці належить класичному бактеріологічному методу [6]. Однак він тривалий за часом (від 14 до 30 днів), тому досить часто результати дослідження мають лише ретроспективну значущість. Крім того, метод недостатньо чутливий, може не дати позитивного результату при внутрішньоклітинному паразитуванні лістерій [2, 4].
До недоліків серологічного дослідження можна віднести проведення аналізу з інтервалом 10–14 днів. Таким чином, метод є тривалим, трудомістким і має менший ступінь вірогідності поставленого діагнозу, оскільки антигенна спорідненість лістерій зі стафілококами, ентерококами та іншими бактеріями ускладнює діагностику.
Існує можливість проведення алергологічного методу. Внутрішньошкірна алергічна проба стає позитивною з 7–9-го дня захворювання. Алерген (кислотний гідролізат бактеріальної маси лістерій) вводять в об’ємі 0,1 мл внутрішньошкірно й ураховують результат через 24–48 год. Пробу вважають позитивною з появою гіперемії і набряку діаметром до 2 см. 
Для проведення біологічного методу матеріал, що досліджують, вводять підшкірно білим мишам. Тварини гинуть у терміни від 3-ї до 5-ї доби. З органів загиблих тварин готують мазки-відбитки, а також посів на живильні середовища. При виділенні підозрілих колоній роблять біологічну пробу на білих мишах, у яких викликають імуносупресію за допомогою введення кортизону. Культуру вводять внутрішньочеревно тваринам. На 2-гу — 6-ту добу тварини гинуть. Збудника виявляють у тканинах тварин, які загинули, шляхом посіву на поживні середовища.
При обговоренні теми викладачі допомагають студентам засвоїти принципи вибору тих чи інших методів мікробіологічного дослідження, що дозволить у максимально короткий термін провести ідентифікацію збудника і поставити кінцевий мікробіологічний діагноз. 

Висновки

При самостійній позааудиторній підготовці до практичних занять студентом можуть бути використанні графи логічної структури, що ознайомлюють із принципами мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань на сучасному етапі розвитку інфектології та орієнтують їх в обранні оптимальних методів при постановці кінцевого клінічного діагнозу. Таким чином, студенти отримують ще одну навчально-методичну підтримку для якісного здобуття теоретичних знань і практичних навичок із мікробіології, вірусології та імунології.
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Димань Т.Н. Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів / Т.Н. Димань, Т.Г. Мазур. — К.: Академія, 2011. — 517 с.
2. Листерии и листериоз / И.А. Бакулов, Д.А. Васильев, Д.В. Колбасов и др. — M.; Ульяновск: УГСХА, 2008. — 168 с. 
3. Литвин В.Ю. Патогенные бактерии, общие для человека и растений: проблемы и факты [Текст] / В.Ю. Литвин, Е.Н. Емельяненко, В.И. Пушкарева // Микробиология. — 1996. — № 2. — С. 76-83.
4. Эпидемиологические аспекты экологии бактерий / В.Ю. Литвин, А.Л. Гинцбург, В.И. Пушкарева и др. — К.: Фармарус-принт, 1998. — 145 с.
5. Drevets D.A. Listeria monocytogenes: epidemiology, human disease, and mechanisms of brain invasion / D.A. Drevets, M.S. Bronze // FEMS Immunol. Med. Microbiol. — 2008. — № 53. — Р. 151-165.
6. Gasanov U. Methods for the isolation and identification of Listeria spp. and Listeria monocytogenes a review / U. Gasanov, D. Hughes, P.M. Hansbro // FEMS Microbiol. Rev. — 2005. — № 29. — P. 851-875.

Similar articles

Лістеріоз у дітей
Authors: Крючко Т.О. — ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
"Child`s Health" 1 (60) 2015
Date: 2015.05.06
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Клінічний випадок лістеріозного менінгіту
Authors: Кузьміна В.О., Піддубна О.В., Пипа Л.В., Бавровський В.В., Чурбанова Г.В. - Хмельницька міська інфекційна лікарня
"Actual Infectology" 3 (4) 2014
Date: 2014.11.04
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Authors: Боярська Л.М., Мензелєєв Я.Х., Берлімова Н.В., Котлова Ю.В., Іванова К.О., Махончук С.М. Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 3 (30) 2011
Date: 2011.10.14
Categories: Pediatrics/Neonatology
Features of Microbiology Teaching for the Foreign Students in Ukrainian
Authors: Гуменна А.В., Бліндер О.О., Ротар Д.В.
Вищий державний навчальний заклад «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Actual Infectology" 3 (12) 2016
Date: 2016.11.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual

Back to issue