Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №5, 2017

Back to issue

Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children and approaches to its diagnosis

Authors: Черниш Ю.Р., Охотнікова О.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення.

Гастроинтестинальная пищевая аллергия ­обусловлена развитием аллергического воспаления в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта, механизмами которого являются как иммуноглобулин E (IgE)-опосредованные (оральный аллергический синдром, немедленная гастроинтестинальная гиперчувствительность), так и не-IgE-опосредованные (белок-индуцированный ентероколитичний синдром, белок-индуцированная энтеропатия, белок-индуцированный аллергический проктоколит) и смешанные, IgE- и не-IgE-опосредованные реакции (эозинофильный эзофагит, эозинофильный гастрит и эозинофильный гастроэнтерит). Гастроинтестинальные проявления пищевой аллергии также сочетаются с симптомами атопических заболеваний, чаще с атопическим дерматитом, крапивницей и ангионевротическим отеком. Клинические проявления аллергического поражения желудочно-кишечного тракта разнообразные и являются неспецифичными. К общим признакам гастроинтестинальной аллергии относятся: рвота (возникает от нескольких минут до 4–6 часов после приема пищи); колики (сразу или через несколько часов после еды) запоры; диарея; отказ от пищи (от конкретного продукта или вообще от приема пищи); боль в животе; метеоризм, наличие слизи и эозинофилов в стуле; снижение аппетита, головная боль. Учитывая неспецифичность клинических проявлений гастроинтестинальной пищевой аллергии, дифференциальную диагностику следует проводить с такими заболеваниями, как заболевание и аномалии развития пищеварительной системы, психические и метаболические нарушения, интоксикации, инфекционные болезни, недостаточность эндокринной функции поджелудочной железы, целиакия, муковисцидоз, иммунодефициты, дисахаридазная недостаточность, побочное действие лекарственных средств, эндокринная патология, синдром раздраженного кишечника. Существующие методы диагностики гастроинтестинальной аллергии ограничены и несовершенны, что требует дальнейших научных поисков и исследований, направленных на своевременное выявление этой патологии, профилактику возникновения у генетически предрасположенных детей, разработку оптимальных алгоритмов диагностики, предупреждения прогрессирования клинических проявлений, выбор индивидуальной диетотерапии и адекватного медикаментозного лечения. В обзоре литературы приведены современные взгляды на диагностику гастроинтестинальной пищевой аллергии у детей. Рассмотрены клинические проявления и диагностические подходы к отдельным видам гастроинтестинальной аллергии в зависимости от механизма их возникновения.

Gastrointestinal food allergy is caused by the development of allergic inflammation in the mucosa of the gastrointestinal tract. The mechanisms of this inflammation are immunogflobulin E (IgE)-mediated (oral allergic syndrome, immediate gastrointestinal hypersensitivity), non-IgE-mediated (protein-induced enterocolitis syndrome, protein-induced enteropathy, protein-induced allergic proctocolitis) and mixed IgE- and non-IgE-mediated reactions (eosinophilic esophagitis, eosinophilic gastritis and eosinophilic gastroenteritis). Gastrointestinal manifestations of food allergy are also combined with symptoms of atopic diseases, more often with atopic dermatitis, urticaria and angioedema. Clinical manifestations of allergic lesions of the gastrointestinal tract are different and non-specific. Common signs of gastrointestinal allergy include: vomiting (occurs from a few minutes to 4–6 hours after eating); сolic (immediately or several hours after eating); constipation; diarrhea; refusal of food (from a specific product or complete refusal to eat); abdominal pain; flatulence, the presence of mucus and eosinophils in the stool; poor appetite; headache. Differential diagnosis of gastrointestinal food allergy should be carried out with diseases such as disease and abnormalities in the development of the digestive system, mental and metabolic disorders, intoxications, infectious diseases, pancreatic endocrine gland failure, celiac disease, cystic fibrosis, immunodeficiencies, disaccharidic insufficiency, side effects of medications, endocrine pathology, irritable bowel syndrome. Methods for diagnosing gastrointestinal allergy, which currently exist, are limited and imperfect. This requires further scientific researches aimed at timely detection of this pathology, prevention in genetically predisposed children, development of optimal diagnostic algorithms, prevention of the progression of clinical manifestations, the choice of individual diet therapy and adequate medication. The literature review presents modern views on the diagnosis of gastrointestinal food allergy in children. The article details clinical manifestations and diagnostic approaches to certain types of gastrointestinal allergy depending on the mechanism of their occurrence.


Keywords

огляд; гастроінтестинальна харчова алергія; діагностика; клінічні прояви; діти

обзор; гастроинтестинальная пищевая аллергия; диагностика; клинические проявления; дети

review; gastrointestinal food allergy; diagnosis; clinical manifestations; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Балаболкин И.И. Пищевая аллергия у детей / Под ред. И.И. Балаболкина, В.А. Ревякиной. — М., 2010. — 190 с.
2. Caubet J.C. Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in children / Caubet J.C., Szajewska H., Shamir R., Nowak-Węgrzyn A. Pediatr Allergy Immunol. — 2016. — Vol. 28. — P. 6-17.
3. Охотникова Е.Н. Гастроинтестинальная пищевая аллергия у детей / Е.Н. Охотникова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2013. — № 2. — С. 5-13.
4. Price A. Oral Allergy Syndrome (Pollen-Food Allergy Syndrome) / Price A., Ramachandran S., Gideon P. et al. // Dermatitis. — 2015. — Vol. 26, № 2. — P. 88-78.
5. Flores E. Plant food allergy in patients with pollinosis from the Mediterranean area / Flores E., Cervera L., Sanz M.L., Diaz-Perales A., Fernández J. // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2012. — Vol. 159, № 4. — P. 346-354.
6. Ma S., Sicherer S.H., Nowak-Wegrzyn A. A survey on the management of pollen-food allergy syndrome in allergy practices / Ma S., Sicherer S.H., Nowak-Wegrzyn A. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2003. — Vol. 112, № 4. — P. 784-788.
7. Ballmer-Weber B.K. Predictive value of the sulfidoleukotriene release assay in oral allergy syndrome to celery, hazelnut, and carrot / Ballmer-Weber B.K., Weber J.M., Vieths S., Wüthrich B. // J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. — 2008. — Vol. 18, № 2. — P. 93-99.
8. Liacouras C.A. Eosinophilic esophagitis: Updated consensus recommendations for children and adults / Liacouras C.A., Furuta G.T., Hirano I. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2011.— Vol. 128, № 1. — P. 3-20.
9. Dellon E. ACG clinical guideline: evidenced based approach to the diagnosis and management of esophageal eosinophilia and eosinophilic esophagitis (EoE) / Dellon E., Gonsalves N., Hirano I. et al. // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 679-692.
10. Simon D. Eosinophilic esophagitis is characterized by a non-IgE-mediated food hypersensitivity / Simon D., Cianferoni A., Spergel J.M. et al. // Allergy. — 2016. — Vol. 71, № 5. — P. 611-20.
11. Straumann A. Pediatric and adult eosinophilic esophagitis: similarities and differences / Straumann A., Aceves S., Blanchard C. et al. // Allergy. — 2012. — Vol. 67. — P. 477-490.
12. Molina-Infante J. Proton pump inhibitor-responsive oesophageal eosinophilia: an entity challenging current diagnostic criteria for eosinophilic oesophagitis / Molina-Infante J., Bredenoord A.J., Cheng E.et al. // Gut. — 2015. — Vol. 65. — P. 524-531.
13. Schoepfer A.M. Delay in diagnosis of eosinophilic esophagitis increases risk for stricture formation in a time-dependent manner / Schoepfer A.M., Safroneeva E., Bussmann C. et al. // Gastroentero–logy. — 2013. — Vol. 145. — P. 1230-1236.
14. Lucendo A.J. Empiric 6-food elimination dietm induced and maintained prolonged remission in patients with adult eosinophilic esophagitis: a prospective study in the food cause of the disease / Lucendo A.J., Arias A., Gonzalez-Cervera J. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 131. — P. 797-804.
15. Konikoff M.R. Potential of blood eosinophils, eosinophil-derived neurotoxin, and eotaxin-3 as biomarkers of eosinophilic esophagitis / Konikoff M.R., Blanchard C., Kirby C. et al. // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 4. — P. 1328-1336. 
16. Wen T. Molecular diagnosis of eosinophilic esophagitis by gene expression profiling / Wen T., Stucke E.M., Grotjan T.M. et al. // Gastroenterology. — 2013. — Vol. 145. — P. 1289-1299.
17. Dellon E., Kim H., Sperry S. et al. A phenotypic analysis shows that eosinophilic esophagitis is a progressive fibrostenotic disease // Gastrointest. Endosc. — 2014. — Vol. 79. — P. 577-785.
18. Новик Г.А. Гастроинтестинальная аллергия у детей / Г.А. Новик, М.А. Ткаченко [Текст] // Лечащий врач. — 2012. — № 1. — С. 16-26.
19. Sopo M. Clinical management of food protein induced enterocolitis syndrome / Sopo M., Iacono D., Monicaa G., Giovannac M. // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2014. — Vol. 14, № 3. — P. 240-245.
20. Dellon E.S., Gebhart J.H., Higgins L.L., Hathorn K.E., –Woosley J.T., Shaheen N.J. The esophageal biopsy “pull” sign: a highly specific and treatment-responsive endoscopic finding in eosinophilic esophagitis / Dellon E.S., Gebhart J.H., Higgins L.L., Hathorn K.E., Woosley J.T., Shaheen N.J. // Gastrointest. Endosc. — 2016. — Vol. 83, № 1. — P. 92-100. 
21. Monjur Ahmed. Eosinophilic esophagitis in adults: An update / Monjur Ahmed // World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. — 2016. — Vol. 7, № 2. — P. 207-213.
22. Odze R.D. Pathology of eosinophilic esophagitis: what the clinician needs to know / Odze R.D. // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104. — P. 485-490.
23. Clayton F. Eosinophilic esophagitis in adults is associated with IgG4 and not mediated by IgE / Clayton F., Fang J.C., Gleich G.J., Lucendo A.J., et al. // Gastroenterology. — 2014. — Vol. 147. — P. 602-609. 
24. Dellon E.S. Diagnosis and management of eosinophilic esophagitis / Dellon E.S. // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 10. — P. 1066-1078.
25. Nurko S. Esophageal dysmotility in children with eosinophilic esophagitis: a study using prolonged esophageal manometry / Nurko S., Rosen R., Furuta G.T. // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104. — P. 3050-3057.
26. Gonsalves N. A Prospective Clinical Trial of Six Food Elimination Diet or Elemental Diet in the Treatment of Adults with Eosinophilic Gastroenteritis / Gonsalves N., Doerfler B., Yang G.Y. et al. // Gastroenterology. — 2009. — Vol. 136, № 5. — P. 280-280.
27. Lwin T. Eosinophilic gastritis: histopathological characterization and quantification of the normal gastric eosinophil content / Lwin T., Melton S.D., Genta R.M. // Modern pathology. — 2011. — Vol. 24, № 4. — P. 556-563.
28. Prussin C. Eosinophilic gastrointestinal disease and peanut allergy are alternatively associated with IL-5+ and IL-5(−) T(H)2 responses / Prussin C., Lee J., Foster B. // The Journal of allergy and clinical immunology. — 2009. — Vol. 124, № 6. — P. 326-1332. e1326. 
29. Masilamani M. Determinants of food allergy / Masilamani M., Commins S., Shreffler W. // Immunol. Allergy Clin. North Am. — 2012. — Vol. 32. — P. 11-33.
30. Caffarelli C. EWGPAG. Cow's milk protein allergy in children: a practical guide / C. Caffarelli // Pediatr. — 2010. — Vol. 15. — P. 36-45.
31. Sampson H. Food allergy: A practice parameter update-2014 / Sampson H., Aceves S., Bock A. et al. // Ibid. — 2014. — Vol. 134. — P. 1016-1025.
32. Morita H. Gastrointestinal food allergy in infants / Morita H., Nomura I., Matsuda A., Saito H., Matsumoto K. // Allergol. Int. — 2013. — Vol. 62, № 3. — P. 97-307. 
33. Nowak-Wegrzyn A. Food protein-induced enterocolitis syndrome / Nowak-Wegrzyn A., Muraro A. // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2009. — Vol. 9, № 4. — P. 371-377.
34. Nomura I. Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies: distinct differences in clinical phenotype between Western countries and Japan / Nomura I., Morita H., Ohya Y., Saito H., Matsumoto K. // Curr. Allergy Asthma Rep. — 2012. — Vol. 12. — P. 297-303.
35. Scott H. Food protein-induced enterocolitis syndrome: case presentations and management lessons / Scott H., Sicherer // J. Allergy Clin. Immunol. — 2005. — Vol. 115, № 1. — P. 149-56.
36. Banzato C. Unusual shift from IgE-mediated milk allergy to food protein-induced enterocolitis syndrome / Banzato C., Piacentini G.L., Comberiati P., Mazzei F., Boner A.L., Peroni D.G. // Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 45. — P. 209-11.
37. Mehl A., Niggemann B., Keil T., Wahn U., Beyer K. Skin prick test and specific serum IgE in the diagnostic evaluation of suspected cow’s milk and hen’s egg allergy in children: does one replace the other? / Mehl A., Niggemann B., Keil T., Wahn U., Beyer K. // Clin. Exp. Allergy. — 2012. — Vol. 42, № 8. — P. 1266-72.
38. Cudowska B. Atopy patch test in the diagnosis of food allergy in children with gastrointestinal symptoms / Cudowska B., Kaczmarski M. // Adv. Med. Sci. — 2010. — Vol. 55, № 2. — P. 153-60.
39. Stephanie A. Manifestations, diagnosis, and management of food protein-induced enterocolitis syndrome / Stephanie A., Leonard S.A., Nowak-Wegrzyn A. // Pediatr. Ann. — 2013. — Vol. 42, № 7. — P. 135-140.
40. Денисова С.Н. Диетотерапия гастроинтестинального синдрома у детей с атопическим дерматитом [Текст] / С.Н. Денисова // Лечащий врач. — 2012. — № 4. — С. 54-55.
41. Volonaki E. Gastrointestinal Endoscopy and Mucosal Biopsy in the First Year of Life: Indications and Outcome / Volonaki E., Sebire N.J. Borrelli O. et al. // J. Pediatr. Gastro Nutr. — 2012. — Vol. 55, № 1. — P. 62-5.
42. Rothenberg M.E. Eosinophilic gastrointestinal disorders (EGID) / Rothenberg M.E. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2004. — Vol. 113, № 1. — P. 11-28.
43. Boyce J.A. Guidelines for the diagnosis and management of food allergy in the United States: report of the NIAID-sponsored expert panel / Boyce J.A., Assa’ad A., Burks A.W. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 126, № 6. — P. 58.
44. Husby S. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition guidelines for the diagnosis of coeliac disease / Husby S., Koletzko S., Korponay-Szabo I.R. et al. // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2012. — Vol. 54, № 1. — 
P. 136-60.
45. Uhlig H.H. The diagnostic approach to monogenic very early onset inflammatory bowel disease / Uhlig H.H., Schwerd T., Koletzko S. et al. // Gastroenterology. — 2014. — Vol. 147, № 5. — P. 990-1007.e3.
46. Carroccio A. Non-celiac wheat sensitivity as an allergic condition: personal experience and narrative review / Carroccio A., Mansueto P., D’Alcamo A., Iacono G. // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 1845-53.
47. Guidelines for the Diagnosis and Management of Food Allergy in the United States: Report of the NIAID. Sponsored Expert Panel // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2010. — Vol. 126, № 6. — P. 1-58.
48. Шадрин О.Г. Современные подходы к ведению пациентов с пищевой аллергией / О.Г. Шадрин, В.А. Клименко, Ю.В. Карпушенко, Л.М. Адарюкова, Е.С. Ивахненко // Современная педиатрия . — 2012. — № 5(45) — C. 101-104. 
49. Охотнікова О.М. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності / О.М. Охотнікова, Ю.І. Гладуш, Л.В. Бондаренко та ін. // Здоровье ребенка. — 2015. — Т. 1, № 60. — С. 29-35.
50. Охотнікова О.М. Гастроінтестинальні порушення у дітей з атопічним дерматитом / О.М. Охотнікова, Л.В. Бондаренко, Т.П. Іванова та ін. // Современная педиатрия. — 2014. — № 8. — С. 104-109.

Similar articles

Еозинофільний езофагіт як один із проявів гастроінтестинальної харчової алергії в дітей
Authors: Няньковський С.Л., Городиловська М.І., Іванців В.А., Бойко О.І. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Child`s Health" (62) 2015. Тематический выпуск "Детская гастроэнтерология"
Date: 2015.05.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Eosinophilic esophagitis is one of the manifestations of gastrointestinal food allergy in children
Authors: Nyankovskyy S.L., Horodylovska M.I., Ivantsiv V.A., Boyko О.I. — Danylo Halytskyy Lviv National Medical University, Ukraine
"Child`s Health" (62) 2015. Тематический выпуск "Детская гастроэнтерология"
Date: 2015.05.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Modern features of the management of gastrointestinal food allergy in children
Authors: Черниш Ю.Р., Охотнікова О.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №2, 2018
Date: 2018.05.24
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Risk Factors and Pathogenesis of Gastrointestinal Food Allergy in Children
Authors: Охотнікова О.М., Черниш Ю.Р.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" 8 (76) 2016
Date: 2017.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue