"Actual Infectology" Том 5, №3, 2017

Актуальність. Поширеність лямбліозу серед дітей становить 355 випадків на 100 тис. дитячого населення, при цьому 80 % випадків інвазії припадає на дітей, молодших 14 років. Актуальність високої поширеності протозойної патології у дітей зумовлена тим, що її прояви часто маскуються під різні патологічні стани. Мета. Вивчення частоти, предикторів і критеріїв діагностики лямбліозу в дітей. Матеріали та методи. Дизайн дослідження — контрольоване рандомізоване. У дослідження включені діти, хворі на лямбліоз (n = 55), віком від 3 до 17 років. Група порівняння становила 30 практично здорових дітей. Обстеження хворих і набір матеріалу проводили на базі поліклінічного та гастроентерологічного відділень КМУ «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» впродовж 2014–2016 років. Лабораторні та інструментальні дослідження проводилися в українсько-німецькій лабораторії «Букінтермед» та лабораторії дитячого гастроентерологічного центру «Дігест». Використані непрямі (серологічний метод, макроскопія слизової оболонки ДПК при ендоскопічному дослідженні, непрямі ознаки лямбліозу в дуоденобіоптатах) та прямі (мікроскопія калу, дуоденального вмісту, виявлення вегетативних форм лямблій у дуоденобіоптатах під час гістологічного дослідження) методи дослідження. Проводилося анкетування батьків. Відмінності вважалися статистично вірогідними при досягнутому рівні значущості р ≤ 0,05. Результати. Позитивний результат отримано у 29 із 565 обстежених на лямблії осіб (5,1 %). Найчастіше потребували дообстеження на наявність лямблій діти, хворі на хронічну патологію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, з алергічними реакціями, дисбіозом кишечника та стійкою еозинофілією крові. Діти, хворі на лямбліоз, вірогідно частіше хворіли на супутню патологію, ніж діти групи порівняння (р < 0,05). У 41,4 % випадків діти проживали в умовах, що не відповідали задовільним, не завжди дотримувалися правил гігієни. Нами встановлені несприятливі фактори антенатального (стан здоров’я матері під час вагітності, перебіг вагітності, наявність професійних шкідливостей), інтранатального (передчасні пологи, стимуляція пологової діяльності та кесарів розтин, пологова травма й асфіксія у дітей) та постнатального (тривалість грудного вигодовування, супутня патологія) періодів. Усі гістологічні ознаки можуть бути використані як імовірні критерії лямбліозу в дітей, однак із найбільшою вірогідністю можна використовувати таку ознаку, як наявність ділянок десквамації епітелію ворсинок з одночасним переважанням в інфільтраті еозинофілів і тучних клітин. Висновки. Частота лямбліозу у дітей і підлітків дорівнює 5,1 %. Встановлені нами анамнестичні фактори (соціальні, гігієнічні, медико-біологічні) можна розглядати як предиктори розвитку лямбліозу в дітей. У клініці лямбліозу домінує ураження травного тракту — у 96,3 % дітей. Для підвищення точності діагностики лямбліозу в дітей необхідно використовувати комплекс прямих і непрямих методів діагностики.

Актуальность. Распространенность лямблиоза среди детей составляет 355 случаев на 100 тыс. детского населения, при этом 80 % случаев инвазии приходится на детей младше 14 лет. Актуальность высокой распространенности протозойной патологии у детей обусловлена тем, что ее проявления часто маскируются под различные патологические состояния. Цель. Изучение частоты, предикторов и критериев диагностики лямблиоза у детей. Материалы и методы. Дизайн исследования — контролируемое рандомизированное. В исследование включены дети с лямблиозом (n = 55) в возрасте от 3 до 17 лет. Группа сравнения составила 30 практически здоровых детей. Обследование больных и набор материала проводили на базе поликлинического и гастроэнтерологического отделений КГУ «Черновицкая областная детская клиническая больница» на протяжении 2014–2016 годов. Лабораторные и инструментальные исследования проводились в украинско-немецкой лаборатории «Букинтермед» и лаборатории детского гастроэнтерологического центра «Дигест». Использованы косвенные (серологический метод, макроскопия слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки при эндоскопическом исследовании, косвенные признаки лямблиоза в дуоденобиоптатах) и прямые (микроскопия кала, дуоденального содержимого, обнаружение вегетативных форм лямблий в дуоденобиоптатах во время гистологического исследования) методы исследования. Проводилось анкетирование родителей. Различия считались статистически достоверными при достигнутом уровне значимости р ≤ 0,05. Результаты. Положительный результат получен у 29 из 565 обследованных на лямблии человек (5,1 %). Чаще всего нуждались в дообследовании на наличие лямблий дети, больные хронической патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта и гепатобилиарной системы, с аллергическими реакциями, дисбиозом кишечника и устойчивой эозинофилией крови. Дети с лямблиозом достоверно чаще имели сопутствующую патологию, чем дети группы сравнения (р < 0,05). В 41,4 % случаев дети проживали в условиях, не соответствующих удовлетворительным, не всегда соблюдали правила гигиены. Нами установлены неблагоприятные факторы антенатального (состояние здоровья матери во время беременности, течение беременности, наличие профессиональных вредностей), интранатального (преждевременные роды, стимуляция родовой деятельности и кесарево сечение, родовая травма и асфиксия у детей) и постнатального (продолжительность грудного вскармливания, сопутствующая патология) периодов. Все гистологические признаки могут быть использованы как вероятные критерии лямблиоза у детей, однако с наибольшей вероятностью можно использовать такой признак, как наличие участков десквамации эпителия ворсинок с одновременным преобладанием в инфильтрате эозинофилов и тучных клеток. Выводы. Частота лямблиоза у детей и подростков составляет 5,1 %. Анамнестические факторы (социальные, гигиенические, медико-биологические) можно рассматривать как предикторы развития лямблиоза у детей. В клинике лямблиоза доминируют поражения пищеварительного тракта (у 96,3 % детей). Для повышения точности диагностики лямблиоза у детей необходимо использовать комплекс прямых и косвенных методов диагностики.

Background. The prevalence of giardiasis among children is 355 cases per 100,000, with 80 % of cases of infestation occurring in children under the age of 14 years. The urgency of the high prevalence of protozoal pathology in children is determined by the fact that its manifestations are often masked under various pathological conditions. The purpose was to study the incidence, predictors and criteria for the diagnosis of giardiasis in children. Materials and methods. Research design is a controlled randomized trial. The study included children suffering from giardiasis (n = 55), aged 3 to 17 years. The comparison group consisted of 30 apparently healthy children. A survey of patients and collection of material performed at the outpatient and gastroenterology departments of the MHI “Chernivtsi Regional Clinical Hospital” during 2014–2016. Laboratory and instrumental investigations were conducted in Ukrainian-German laboratory “Bukintermed” and children’s gastroenterology center “Digest”. Indirect (serological one, macroscopy of the duodenal mucosa in endoscopic examination, indirect signs of giardiasis in duodenal biopsy samples) and direct methods were used (microscopy of the feces, duodenal contents, detection of vegetative forms of lamblia in duodenal biopsy samples during histological examination). A parent survey was conducted. Results. A positive result was obtained in 29 out of 565 subjects surveyed for lamblia (5.1 %). More often, additional examination was required for the presence of giardiasis in children suffering from chronic diseases of the upper gastrointestinal and hepatobiliary system, allergic reactions, intestinal dysbiosis and persistent eosinophilia. Children affected with giardiasis were more likely to have a concomitant illness than the children of the comparison group (p < 0.05). In 41.4 % of cases, children lived in conditions that were not satisfactory, did not always follow the rules of sanitary hygiene. We have established antenatal (health during pregnancy, the course of pregnancy, the presence of occupational hazards), intranatal (premature birth, stimulation of labor and cesarean section, birth trauma and asphyxia in children) and postnatal adverse factors (duration of breastfeeding, concomitant pathology). All histological features can be used as possible criteria for giardiasis in children, but with the highest probability, the following sign can be used — the presence of villous epithelium desquamation areas with simultaneous dominance of eosinophils and mast cells in the infiltrate. Conclusions. The incidence of giardiasis in children and adolescents is 5.1 %. Anamnestic factors (social, hygienic, medical and biological ones) established by us can be considered as predictors for the development of giardiasis in children. In the clinical picture of giardiasis, the defeat of the digestive tract dominates — in 96.3 % of children. To improve the accuracy of giardiasis diagnosis in children, it is necessary to use a set of direct and indirect methods of the diagnosis.

лямбліоз; предиктори; діагностичні критерії; діти

лямблиоз; предикторы; диагностические критерии; дети

giardiasis; predictors; diagnostic criteria; children