Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 5 (55) 2017

Back to issue

Morning blood pressure surge in patients with mild to moderate arterial hypertension and a method of correction with metoprolol retard

Authors: Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета. Вивчити вплив терапії метопрололом пролонгованої дії на показники ранкового підвищення артеріального тиску при його добовому моніторуванні (ДМАТ) у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Дані ДМАТ були отримані у 118 пацієнтів. Крім даних за 24 години, активний і пасивний період, розраховували середні показники за спеціальний період (6:00–12:00), показники рівня підвищення САТ в ранкові години і швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години. Визначали рівень максимального підвищення САТ в ранкові години. Середній вік хворих становив 56,20 ± 0,76 року, індекс маси тіла — 28,90 ± 0,35 кг/м2. Вихідний рівень офісного середнього САТ і ДАТ в цілому по групі становив 164,2 ± 0,9 мм рт.ст. і 96,8 ± 0,7 мм рт.ст. Результати. Встановлено, що на фоні терапії відбувалося вірогідне зниження середньодобового САТ і ДАТ на 21 і 13 мм рт.ст., середньоденних показників САТ і ДАТ — на 23 і 12 мм рт.ст. і середньонічного САТ і ДАТ — на 21 і 12 мм рт.ст. відповідно. Зменшення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 7 уд/хв, а також середньоденної і середньонічної ЧСС на 7,4 і 5,5 уд/хв відповідно. Цільовий АТ за даними ДМАТ (< 125/80) був досягнутий в 64,4 % випадків. Відзначено вірогідне зниження середнього САТ, ДАТ, пульсового АТ за спецперіод на 20, 11 і 8 мм рт.ст. відповідно, зниження тимчасового індексу для САТ і ДАТ (з 85,10 ± 1,35 і 67,1 ± 2,2 % до 56,80 ± 2,84 і 43,10 ± 2,72 %; р < 0,005) та індексу навантаження тиском для САТ і ДАТ (з 499,5 ± 28,4 і 243,10 ± 17,27 до 247,30 ± 24,01 і 103,10 ± 10,53 мм рт.ст. × год; р < 0,003). Середнє зниження максимального САТ в ранкові години становило 29 мм рт.ст. (р < 0,001). Рівень підвищення САТ в ранкові години вірогідно знизився з 60,9 ± 1,9 до 50,5 ± 1,7 мм рт.ст. (р < 0,05). Динаміка зниження швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години була невірогідною. Висновки. У хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією прийом метопрололу пролонгованої дії в дозі 100–300 мг 1 раз на день сприяв вірогідному зниженню максимального рівня систолічного артеріального тиску і ступеня його підвищення в ранкові години.

Цель. Изучить влияние терапии метопрололом пролонгированного действия на показатели утреннего повышения артериального давления при его суточном мониторировании (СМАД) у больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией. Материалы и методы. Данные СМАД были получены у 118 пациентов. Кроме данных за 24 часа, активный и пассивный период, рассчитывали средние показатели за специальный период (6:00–12:00), показатели уровня повышения САД в утренние часы и скорости максимального повышения САД в утренние часы. Определяли уровень максимального повышения САД в утренние часы. Средний возраст больных составил 56,20 ± 0,76 года, индекс массы тела — 28,90 ± 0,35 кг/м2. Исходный уровень офисного среднего САД и ДАД в целом по группе составил 164,2 ± 0,9 мм рт.ст. и 96,8 ± 0,7 мм рт.ст. Результаты. Установлено, что на фоне проводимой терапии происходило достоверное снижение среднесуточного САД и ДАД на 21 и 13 мм рт.ст., среднедневных показателей САД и ДАД — на 23 и 12 мм рт.ст. и средненочных САД и ДАД — на 21 и 12 мм рт.ст. соответственно. Уменьшение среднесуточной частоты сердечных сокращений (ЧСС) на 7 уд/мин, а также среднедневной и средненочной ЧСС на 7,4 и 5,5 уд/мин соответственно. Целевое АД по данным СМАД (< 125/80) было достигнуто в 64,4 % случаев. Отмечено достоверное снижение средних САД, ДАД, пульсового АД за спецпериод на 20, 11 и 8 мм рт.ст. соответственно, снижение временного индекса для САД и ДАД (с 85,10 ± 1,35 и 67,1 ± 2,2 % до 56,80 ± 2,84 и 43,10 ± 2,72 %; р < 0,005) и индекса нагрузки давлением для САД и ДАД (с 499,5 ± 28,4 и 243,10 ± 17,27 до 247,30 ± 24,01 и 103,10 ± 10,53 мм рт.ст. × ч; р < 0,003). Среднее снижение максимального САД в утренние часы составило 29 мм рт.ст. (р < 0,001). Уровень повышения САД в утренние часы достоверно снизился с 60,9 ± 1,9 до 50,5 ± 1,7 мм рт.ст. (p < 0,05). Динамика снижения скорости максимального повышения САД в утренние часы была недостоверной. Выводы. У больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией прием метопролола пролонгированного действия в дозе 100–300 мг 1 раз в день способствовал достоверному снижению максимального уровня систолического артериального давления и степени его повышения в утренние часы.

Background. The evaluation of the effect of prolonged-effect metoprolol therapy on morning blood pressure elevation with ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) in patients with mild to moderate arterial hypertension was the purpose of our study. Materials and methods. 118 patients were included in the study. We have evaluated systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP), heart rate, patient’s compliance, adverse reactions, efficacy of therapy at baseline and on weeks 2, 4, 8 of treatment. Ambulatory blood pressure monitoring was performed in all patients before and on 2nd month of therapy. Metoprolol was administered in initial daily dose 25 mg per day, and then the dose was up titrated every 10 days to 300 mg daily. If monotherapy was ineffective, hydrochlorothiazide was added (25 mg per day). Data of ABPM were obtained in 118 patients. In addition to the 24-hour active and passive periods, average parameters for a special period (6:00–12:00) were calculated, as well as indicators of the level of SBP increase in the morning hours and the rate of maximum SBP increase in the mor-ning hours. The level of the maximum SBP surge in the mor-ning was determined. The mean age of patients was 56.20 ± 0.76 years, the body mass index — 28.90 ± 0.35 kg/m2. The baseline level of office mean SBP and DBP as a whole for the group was 164.2 ± 0.9 mmHg and 96.8 ± 0.7 mmHg, respectively. Results. It was established that in mild and moderate hypertensive patients, metoprolol retard (alone or in combination with hydrochlorothiazide) decreased the office SBP and DBP by 32 and 18 mmHg, respectively, heart rate — by 18 beats per min (p < 0.001). Also, average daily SBP and DBP decreased by 21 and 13 mmHg (p < 0.05), average daytime SBP and DBP — by 23 and 12 mmHg (p < 0.05), and nighttime SBP and DBP — by 21 and 12 mmHg (p < 0.05). The average daily heart rate reduced by 7 bpm (p < 0.05), the average daytime heart rate — by 7.4 (p < 0.05), and nighttime — by 5.5 beats per minute (p < 0.05), respectively. Target BP according to ABPM (< 125/80 mmHg) was achieved in 64.4 % of patients. The target office blood pressure (< 140/90 mmHg) was reached in 93.6 % of patients. There was a significant decrease in mean SBP, DBP, pulse pressure for a special period by 20, 11 and 8 mmHg, respectively, a decrease in the temporal index for SBP and DBP (from 85.10 ± ± 1.35 and 67.1 ± 2.2 % to 56.80 ± 2.84 % and 43.10 ± 2.72 %, p < 0.05) and pressure load index for SBP and DBP (from 499.5 ± 28.4 and 243.10 ± 17.27 mmHg to 247.30 ± 24.01 and 103.10 ± 10.53 mmHg, p < 0.05). The mean decrease of the maximum SBP in the morning was 29 mmHg (р < 0.001). The level of SBP surge in the morning hours significantly decreased from 60.9 ± 1.9 to 50.5 ± 1.7 mmHg (p < 0.05). The dyna-mics of the decrease in the rate of the maximum SBP increase in the morning hours was not significant. We did not register any negative biochemical changes. Only 16 (12.1 %) adverse events were noted. Conclusions. In patients with mild to mode-rate arterial hypertension, taking metoprolol retard at a dose of 100–300 mg once a day contributed to a significant decrease in the maximum level of systolic blood pressure and the degree of its increase in the morning.


Keywords

артеріальна гіпертензія; метопролол ретард; лікування; ранкове підвищення артеріального тиску

артериальная гипертензия; метопролол ретард; лечение; утреннее повышение артериального давления

arterial hypertension; metoprolol retard; treatment; morning blood pressure surge


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Сиренко Ю.Н. Медикаментозная первичная и вторичная профилактика ишемической болезни сердца у больных артериальной гипертензией // Ліки України. — 2005. — № 1. — С. 9-13. 
2. Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л., Дзяк Г.В., Багрий А.Э., Поливода С.Н., Визир В.А., Андриевская С.А., Ханюков А.А., Черепок А.А., Приколота О.А., Березин А.Е., Говорова О.В. Антигипертензивная эффективность метопролола ретарда у больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией (результаты многоцентрового исследования ProlongER) // Український кардіологічний журнал. — 2005. — № 2. — С. 35-41.
3. 1999 WHO — ISH guidelines for the management of hypertension // J. Hypertension. — 1999. — Vol. 11. — P. 905-916.
4. Agrawal Y.K., Patel R.N. Chiral chromatographic separation of beta-blockers // J. Chromatogr. B Analyt. Technol. Biomed. Life Sci. — 2005. — Vol. 1. — P. 23-31.
5. Al-Saidan S.M., Krishnaiah Y.S., Satyanarayana V. еt al. Pharmacokinetic evaluation of guar gum-based three-layer matrix tablets for oral controlled delivery of highly soluble metoprolol tartrate as a model drug // Eur. J. Pharm. Biopharm. — 2004. — Vol. 3. — P. 697-703.
6. Atar I., Korkmaz M.E., Demirkan S. еt al. Beta blocker effects on plasma homocysteine levels in patients with hypertension // Atherosclerosis. — 2005. — Vol. 2. — P. 399-402. 
7. Coragem Briguenti A.C., Bonato P.S. Quantitative analysis of beta-blockers in pharmaceutical preparations by capillary electrophoresis // Drug Dev. Ind. Pharm. — 2005. — Vol. 2. — P. 209-214.
8. Elliott H.L. 24-hour control of cardiovascular disease. — London: Science Press, 1995. — P. 48.
9. Formes K.J., Wray D.W., O-Yurvati A.H., Weiss M.S., Shi X. Sympathetic cardiac influence and arterial blood pressure instability //Auton. Neurosci. — 2005. — Vol. 1–2. — P. 116-124.
10. Genova G., Rabbia F., Milan A. et al. Autonomic nervous pattern influence before treatment, on the response to antihypertensive therapy in never treated mild hypertensive patients // J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19. — P. 128S.
11. Hansson L., Hedner T. Hypertension Manual 2000. — Layout Bohlin Production AB, 2000. — 128 p.
12. Hypertension Primer. The essentials of high blood pressure. From the council on high blood pressure research American Heart Association, 1999. — P. 471.
13. Ishikawa J., Kario K., Hoshide S. еt al. Determinants of exaggerated difference in morning and evening blood pressure measured by self-measured blood pressure monitoring in medicated hypertensive patients: Jichi Morning Hypertension Research (J-MORE) Study // Am. J. Hypertens. — 2005. — Vol. 7. — P. 958-965.
14. Johannesson M., Dahlof B., Lindholm L.H. et al. The cost-effectiveness of treating hypertension in elderly people — an analysis of the Swedish Trial in Old Patients with Hypertension (STOP-Hypertension) // J. Intern. Med. — 1993. — Vol. 234. — P. 317-323.
15. Jonsson B., Hansson L., Stalhammar N.O. Health economics in the Hypertension Optimal Treatment (HOT) study: costs and cost-effectiveness of intensive blood pressure lowering and low-dose aspirin in patients with hypertension // J. Intern. Med. — 2003. — Vol. 253. — P. 472-480.
16. Kario K. Early morning risk management in hypertension. — London: Science Рress, 2004. — P. 3-11.
17. Kasim N.A., Whitehouse M., Ramachandran C. еt al. Molecular properties of WHO essential drugs and provisional biopharmaceutical classification // Mol. Pharm. — 2004. — Vol. 1. — P. 85-96.
18. Koch H.J., Raschka C. Relation between pharmacodynamic and anthropometric parameters during ergometry at rest and after repeated intake of metoprolol in healthy volunteers: results of a pilot study // Acta. Physiol. Hung. — 2004. — Vol. 1. — P. 67-72.
19. Marfella R., Siniscalchi M., Nappo F. еt al. Regression of carotid atherosclerosis by control of morning blood pressure peak in newly diagnosed hypertensive patients // Am. J. Hypertens. — 2005. — Vol. 3. — P. 308-318.
20. Melenovsky V., Simek J., Sperl M. еt al. Relation between actual heart rate and autonomic effects of beta blockade in healthy men // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 8. — P. 999-1002.
21. Rahman N., Rahman H., Azmi S.N. Validated kinetic spectrophotometric method for the determination of metoprolol tartrate in pharmaceutical formulations // Chem. Pharm. Bull. — 2005. — Vol. 8. — P. 942-948.
22. Sakima A., Takishita S. Therapeutic strategy for mor-ning blood pressure elevation in elderly hypertensives // Nippon. Rinsho. — 2005. — Vol. 6. — P. 1086-1090. 
23. Taguchi M., Nozawa T., Mizumaki K. еt al. Nonlinear mixed effects model analysis of the pharmacokinetics of metoprolol in routinely treated Japanese patients // Biol. Pharm. Bull. — 2004. — Vol. 10. — P. 1642-1648.
24. Van den Born B.J., Brewster L.M., Koopmans R.P., 
van Montfrans G.A. Atenolol or metoprolol as beta-blocker in the treatment of hypertension // Ned. Tijdschr. Geneeskd. — 2005. — Vol. 32. — P. 1808-1809.
25. Van der Steen M.S., Lenders J.W., Thien T. Side effects of ambulatory blood pressure monitoring // Blood Press. Monit. — 2005. — Vol. 3. — P. 151-155.
26. Van der Woude H.J., Zaagsma J., Postma D.S. еt al. Detrimental effects of beta-blockers in COPD: a concern for nonselective beta-blockers // Chest. — 2005. — Vol. 3. — P. 818-824.
27. Verdecchia P., Angeli F. How can we use the results of ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice? // Hypertension. — 2005. — Vol. 1. — P. 25-26.
28. White W. Blood pressure monitoring in cardiovascular medicine and therapeutics. — New Jersey: Humana Press, 2001. — P. 308.
29. Wuerzner G., Chiolero A., Maillard M. еt al. Metoprolol prevents sodium retention induced by lower body negative pressure in healthy men // Kidney Int. — 2005. — Vol. 2. — P. 688-694.

Similar articles

Порівняння значення офісного, середньодобового та центрального артеріального тиску у формуванні ураження органів-мішеней
Authors: Торбас О.О., Радченко Г.Д. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска», відділ симптоматичних гіпертензій, м. Київ
"Hypertension" 3 (35) 2014
Date: 2014.07.01
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology
Sections: Specialist manual
Сравнительная эффективность небиволола   и бисопролола в плане влияния на центральное   артериальное давление и упруго-эластические   свойства артерий у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией
Authors: Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л., Кушнир С.Н., Михеева К.В., Доброход А.С., Торбас Е.А., ГУ «ННЦ Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
"Hypertension" 1 (27) 2013
Date: 2013.03.27
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches
Применение радиочастотной абляции для почечной денервации у пациентов с резистентной гипертензией в Украине с использованием международных рекомендаций и сертифицированного оборудования
Authors: Коваленко В.Н., Соколов Ю.Н., Сиренко Ю.Н., Соколов М.Ю., Рековец О.Л., Доброход А.С. - ГУ ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
"Hypertension" 4(24) 2012
Date: 2013.03.04
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches

Back to issue