Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" Том 6, №1, 2018

Back to issue

The effectiveness of different antiviral treatment regimens in patients with chronic hepatitis C infected with genotype 3 virus

Authors: Рябоконь О.В.(1), Калашник К.В.(1), Царьова О.В.(2), Іпатова Д.П.(1), Рябоконь Ю.Ю.(1)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — Комунальна установа «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Хронічний гепатит С (ХГС) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. Останніми роками суттєво змінилися принципи проведення противірусної терапії завдяки появі нових препаратів з прямим механізмом дії та розробці безінтерферонових режимів лікування. Для лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу гепатиту С, в Україні були доступними два режими з включенням інгібітору HCV NS5B полімерази. Мета: проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування у хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу. Матеріали та методи. В дослідження було включено 66 хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу. Усім хворим проведено дослідження ступеня фіброзу печінки методом фібротесту, у динаміці досліджували вірусне навантаження, печінкові проби, показники загального аналізу крові, функціональні проби нирок. Противірусне лікування та аналіз його ефективності здійснювали згідно з уніфікованим протоколом МОЗ України. Результати. За результатами аналізу результатів лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, показана висока ефективність обох схем противірусної терапії, застосованих у клінічній практиці. Швидка вірусологічна відповідь мала місце в 93,5 % хворих на ХГС, які лікувалися за схемою: пегільований інтеферон (peg-IFN) α2a + софосбувір (SOF) + рибавірин (RBV), та у 82,9 % пацієнтів, які отримали безінтерферонову терапію SOF + RBV. Безпосередня відповідь на лікування була досягнута в 90,3 та 94,3 % пацієнтів відповідно до схем терапії. Стійка вірусологічна відповідь на 24-му тижні після припинення противірусної терапії відзначена в 87,5 та 91,4 % пацієнтів відповідно. Частота формування вірусологічної відповіді на противірусне лікування у хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, не залежала від стадії фіброзу печінки як при застосуванні безінтерферонового лікування SOF + RBV, так і при лікуванні інтерферонвмісною схемою з включенням препарату з прямим механізмом дії: peg-IFN-α2a + SOF + RBV. Висновки. Противірусна терапія хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом HCV, супроводжувалася формуванням стійкої вірусологічної відповіді у 87,5 % хворих після 12-тижневого курсу лікування за схемою peg-IFN-α2a + SOF + RBV та 91,4 % пацієнтів після 24-тижневого курсу терапії SOF + RBV. Ефективність лікування цих хворих не залежала від ступеня фіброзу печінки.

Актуальность. Хронический гепатит С (ХГС) остается одной из актуальных проблем современной инфектологии. В последние годы существенно изменились принципы проведения противовирусной терапии благодаря появлению новых препаратов с прямым механизмом действия и разработке безынтерфероновых режимов лечения. Для лечения больных ХГС, инфицированных 3-м генотипом вируса гепатита С, в Украине были доступны два режима с включением ингибитора HCV NS5B полимеразы. Цель: проанализировать эффективность различных схем противовирусного лечения у больных хроническим гепатитом С, инфицированных 3-м генотипом вируса. Материалы и методы. В исследование было включено 66 больных ХГС, инфицированных 3-м генотипом вируса. Всем больным проведено исследование степени фиброза печени методом фибротеста, в динамике исследовали вирусную нагрузку, печеночные пробы, показатели общего анализа крови, функциональные пробы почек. Противовирусное лечение и анализ его эффективности осуществляли согласно унифицированному протоколу МЗ Украины. Результаты. По результатам анализа результатов лечения больных ХГС, инфицированных 3-м генотипом вируса, показана высокая эффективность обоих примененных схем противовирусной терапии в клинической практике. Быстрый вирусологический ответ имел место у 93,5 % больных ХГС, которые лечились по схеме: пегилированный интерферон (peg-IFN) α2a + софосбувир (SOF) + рибавирин (RBV), и 82,9 % пациентов, получивших безынтерфероновую терапию SOF + RBV. Непосредственный ответ на лечение был достигнут в соответствии со схемами терапии у 90,3 и 94,3 % пациентов. Устойчивый вирусологический ответ на 24-й неделе после прекращения противовирусной терапии отмечен у 87,5 и 91,4 % пациентов соответственно. Частота формирования вирусологического ответа на противовирусное лечение у больных ХГС, инфицированных 3-м генотипом вируса, не зависела от стадии фиброза печени как при применении безынтерферонового лечения SOF + RBV, так и при лечении по интерферонсодержащей схеме с включением препарата с прямым механизмом действия: peg-IFN-α2a + SOF + RBV. Выводы. Противовирусная терапия больных ХГС, инфицированных 3-м генотипом HCV, сопровождалась формированием стойкого вирусологического ответа у 87,5 % больных после 12-недельного курса лечения по схеме peg-IFN-α2a + SOF + RBV и у 91,4 % пациентов после 24-недельного курса терапии SOF + RBV. Эффективность лечения этих больных не зависела от степени фиброза печени.

Background. Chronic hepatitis C (CHC) remains one of the most urgent problems of modern infectology. In recent years, the principles of antiviral therapy have substantially changed due to the emergence of new drugs with a direct mechanism of action and the development of non-interferon treatment regimens. Two regimens included HCV NS5B polymerase inhibitors were available in Ukraine for treating CHC patients infected with genotype 3 virus. Objective: to analyze the effectiveness of different schemes of antiviral treatment in patients with chronic hepatitis C infected with genotype 3 virus. Materials and methods. The study included 66 patients with CHC infected with genotype 3 virus. All patients underwent study of liver fibrosis degree by the method of fibrotest; in the dynamics, we have tested viral load, liver tests, indicators of complete blood count, functional kidney tests. Antiviral treatment and analysis of its effectiveness were carried out in accordance with the Unified Protocol of the Ministry of Health of Ukraine. Results. According to the results of treating CHC patients infected with genotype 3 virus, high efficacy of both applied schemes of antiviral therapy in clinical practice is shown. A rapid virologic response occurred in 93.5 % of CHC patients treated with peginterferon (peg-IFN) α2a + sofosbuvir (SOF) + ribavirin (RBV) regimen, and in 82.9 % of patients receiving non-interferon therapy with SOF + RBV. The immediate response to treatment was achieved according to treatment regimens in 90.3 and 94.3 % of patients. Sustained virological response at week 24 after antiviral treatment was noted in 87.5 and 91.4 % of patients, respectively. The frequency of virological response to antiviral treatment in CHC patients infected with genotype 3 virus did not depend on the stage of liver fibrosis, either in the use of non-interferon treatment by SOF + RBV scheme, or in the treatment with interferon-containing scheme included the drug with peg-IFN-α2a + SOF + RBV direct mechanism of action. Conclusions. Antiviral therapy of CHC patients infected with genotype 3 virus was accompanied by the formation of sustained virological response in 87.5 % of patients after 12 weeks of treatment using peg-IFN-α2a + SOF + RBV, and in 91.4 % of patients after 24-week course of SOF + RBV therapy. The efficacy of treatment in these patients did not depend on the degree of liver fibrosis.


Keywords

хронічний гепатит С; противірусна терапія

хронический гепатит С; противовирусная терапия

chronic hepatitis C; antiviral therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Lavanchy D. The global burden of hepatitis C / D Lavanchy. Liver Int. 2009;29:74-81.
2. Gower E, Estes CC, Hindman S. et al. Global epidemio–logy and genotype distribution of the hepatitis C virus. J Hepatol. 2014;61:45-57. 
3. Golubovskaia OA. The use of drug combinations in the treatment of patients with chronic hepatitis C: a review of clinical trials and features of national standards of therapy. Klinicheskaia infektologiia i parazitologiia. 2016;5(3):304-312. 
4. Nakaz MOZ Ukrai'ny N 729 vid 18.07.2016. Unifikovanyj klinichnyj protokol pervynnoi', vtorynnoi' (specializovanoi'), tretynnoi' (vysokospecializovanoi') medychnoi' dopomogy "Virusnyj gepatyt S u doroslyh".
5. Koff RS. Review article: the efficacy and safety of sofosbuvir, a novel, oral nucleotide NS5Bpolymerase inhibitor, in the treatment of chronic hepatitis C virus infection. Aliment Pharmacol Ther. 2014;39:478-487. 
6. Donaldson EF, Harrington PR, O’Rear JJ et al. Clinical evidence and bioinformatics characterization of potential hepatitis C virus resistance pathways for sofosbuvir. Hepatology. 2015;61:56-65. 
7. Golubovskaia OA. Ukraine on the way of the elimination of viral hepatitis in Europe: achievements and prospects. Klinicheskaia infektologiia i parazitologiia. 2017;6(3):270-275. 
8. Prishljak OJa. The effectiveness of treatment of patients with chronic hepatitis C using pegylated interferons, ribavirin and sophosbuvir. Klinicheskaia infektologiia i parazitologiia. 2016;5(3):320-325. 

Similar articles

Authors: Калашник К.В., Рябоконь Ю.Ю., Абрамов А.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018
Date: 2018.11.20
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums
Monitoring of therapy in patients with HIV/HCV co-infection who receive antiviral therapy against hepatitis C and antiretroviral therapy
Authors: Шостакович-Корецька Л.Р., Шевченко-Макаренко О.П., Чухалова І.В., Носенко О.В.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №6, 2017
Date: 2018.02.20
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Прогнозирование фармакотерапии хронического гепатита С в зависимости от полиморфизма гена IL28B
Authors: Мороз Л.В., Романчук К.Ю. - Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
"Actual Infectology" 3 (4) 2014
Date: 2014.11.04
Categories: Infectious diseases
Sections: In the first person
Інтерферон-опосередкована регресія фіброзу під час противірусної терапії хронічного гепатиту С при різних варіантах поліморфізму гена IL28B
Authors: Телегін Д.Є., Козько В.М., Бондар О.Є., Дубінська Г.М., Минак Є.Н., Мунтеану М. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Харківський національний медичний університет; Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава; Гепатогастроентерологічне відділення клініки Pitié-Salpêtrière, м. Париж, Франція
"Actual Infectology" 1 (2) 2014
Date: 2014.03.11
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches

Back to issue