Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №1, 2018

Back to issue

Eating behavior and quality of life in high school pupils in Lviv

Authors: Няньковський С.Л., Садова О.Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента. Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я займає провідні позиції. Мета дослідження — вивчення особливостей способу життя, харчової поведінки школярів старших класів та їх впливу на основні показники якості життя. Матеріали та методи. Спосіб життя та харчову поведінку 80 здорових дітей віком 14–17 років було вивчено за допомогою анкети, що містила питання про сімейний анамнез, житлово-побутові умови, харчування та режим дня. Для оцінки основних параметрів якості життя було використано опитувальник MOS SF-36. Результати. Аналіз опитування показав, що 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва. Страви з риби в щоденному раціоні дітей наявні лише в 13,8 % випадків. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Виявлено високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 %). З’ясовано, що 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. Показники якості життя були вірогідно вищі за шкалою життєздатності в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день. У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і шкалою життєздатності. Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я. У дітей із тривалістю нічного сну 8 годин відзначена вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р < 0,05). Висновки. Раціон харчування сучасних школярів не відповідає встановленим нормативам. Це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Крім раціонального харчування, чинниками, що впливають на самопочуття та психоемоційний статус школярів, є дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оцінка якості життя є простим та інформативним методом комплексного вивчення стану здоров’я школярів і може бути рекомендована до широкого застосування в педіатрії.

Актуальность. Отрицательная динамика заболеваемости детского населения и ежегодное ее увеличение свидетельствуют о необходимости усиления внимания к проблеме, прежде всего к обеспечению действенного профилактического компонента. Анализируя причины негативной динамики показателей состояния здоровья детей и молодежи в Украине, нельзя игнорировать образ жизни, который в структуре факторов влияния на формирование состояния здоровья занимает ведущие позиции. Цель исследования — изучение особенностей образа жизни, пищевого поведения школьников старших классов и их влияния на основные показатели качества жизни. Материалы и методы. Образ жизни и пищевое поведение 80 здоровых детей в возрасте 14–17 лет были изучены с помощью анкеты, которая содержала вопросы о семейном анамнезе, жилищно-бытовых условиях, питании и режиме дня. Для оценки основных параметров качества жизни был использован опросник MOS SF-36. Результаты. Анализ опроса показал, что 45 % детей ежедневно употребляют мясные продукты промышленного производства. Блюда из рыбы в ежедневном рационе детей встречаются только в 13,8 %. Молоко и молочные продукты отмечены в ежедневном рационе менее чем у половины опрошенных детей (35 %). Выявлен высокий процент употребления подростками слабоалкогольных напитков (15 %). Выяснено, что 45 % детей проводят больше трех часов в день за компьютером или у телевизора, только 22,5 % гуляют на свежем воздухе больше двух часов в сутки. Показатели качества жизни были более высокие по шкале жизнеспособности у детей при продолжительности прогулок больше двух часов в день. У детей, которые ежедневно полноценно обедают, достоверно более высокие показатели социальной активности, значение по шкале психологического здоровья и шкале жизнеспособности. Отмечено значимое снижение показателя жизнеспособности в группе детей с длительным пребыванием у компьютера (3 часа и более). У школьников, которые занимаются в спортивных секциях, значительно более высокие показатели качества жизни по шкале психологического здоровья и шкале общего здоровья. У детей с продолжительностью ночного сна 8 часов отмечена достоверно более высокая эмоциональная стабильность по шкале эмоционального функционирования (р < 0,05). Выводы. Рацион питания современных школьников не соответствует установленным нормативам. Это может быть фактором риска гастродуоденальной патологии в будущем, поэтому нуждается в систематической коррекции. Кроме рационального питания, факторами, влияющими на самочувствие и психоэмоциональный статус школьников, являются дозированные физические нагрузки, регулярные прогулки на свежем воздухе и ограниченное пользование компьютером. Оценка качества жизни является простым и информативным методом комплексного изучения состояния здоровья школьников и может быть рекомендована для широкого применения в педиатрии.

Background. The negative dynamics of the health of the children population needs to increase attention to this problem, first of all — to provide an effective preventive component of medical care. Analyzing the reasons for the negative dynamics of the health status indicators in Ukrainian children, it is necessary to pay attention to the way of life, which occupies the leading position in the structure of the factors of influence on health. In view of this, we analyzed the peculiarities of lifestyle, eating behavior of high school students and their impact on the main quality of life parameters. Materials and methods. To achieve the goal, we studied lifestyle and eating behavior in 80 healthy high school pupils aged 14–17 years using a questionnaire containing questions about the family anamnesis, living conditions, day regime and nutrition. For the evaluation of the quality of life, we used international questionnaire MOS SF-36. Results. Eating behavior analysis has showed that 45 % of high school pupils take products of industrial production containing meat everyday. Fish plates occur in everyday diet significantly rare than meat ones, only in 13.75 % (p < 0.05). 16.25 % of children do not have fish plates at all. Dairy foods and milk are signed in everyday diet less than in a half of the surveyed children (35 %). We found a high percentage of adolescents who drink low-alcohol drinks (15 %). We revealed that 45 % of adolescents use the computer or watch TV more than 3 hours per day, only 22 % of exa­minees spend their time outside on fresh air more than 2 hours per day. The quality of life data revealed authentically higher indexes by the scale of viability in children spending outdoor more than 2 hours. We determined that in children who have proper meal every day, there are sufficiently higher indexes of community relief, value determined by the scale of psychological health and by the scale of viability (p < 0.05). We noted the sufficient decrease of viability index in group of children using computer for a long time (3 hours per day and more). In children go in for sport, there are significantly higher quality of life indexes determined by the scale of psychological health and by the scale of general health. Besides, in older children sleeping 8 hours per night, a sufficiently higher emotional stability is noticed determined by the scale of role-emotional functioning (p < 0.05). Conclusions. The diet of high school pupils does not meet the established standards. This may be a risk factor for gastroduodenal pathology in the future, and therefore requires systematic correction. In addition to rational nutrition, factors affecting the health status and the psycho-emotional status of high school pupils are controlled physical activity, regular outdoor exercise and limited use of the computer. The method of assessing the quality of life is a simple and informative mean for comprehensive study of the health status of high school pupils and can be recommended for widespread use in pediatrics.


Keywords

якість життя; школярі; підлітки; харчова поведінка; спосіб життя

качество жизни; школьники; подростки; пищевое поведение; образ жизни

quality of life; schoolchildren; adolescents; eating behavior; lifestyle


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Слабкий Г.А. Здоровье 2020 — новая европейская политика и стратегия в интересах здоровья населения / Г.А. Слабкий, Г.Я. Пархоменко, Н.Ю. Астахова // Вісник проблем біології і медицини — 2014. — № 3. — С. 16-20.
2. Стан та чинники здоров’я українських підлітків: Монографія / О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, О.Р. Артюх та ін.; наук. ред. О.М. Балакірєва. — К.: К.І.С., 2011. — 172 с.
3. Bircher J. Defining health by addressing individual, social, and environmental determinants: new opportunities for health care and public health / J. Bircher, S. Kuruvilla // Journal of Public Health Policy. — 2014. — № 35. — P. 363-386.
4. Панчишин Н.Я. Захворюваність дитячого населення України та чинники, які впливають на здоров’я дітей / Н.Я. Панчишин, В.Л. Смірнова, О.Я. Галицька-Хархаліс // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. — 2011. — № 2. — С. 131-132.
5. Моісеєнко Р.О. Аналіз та тенденції захворюваності дитячого населення України / Р.О. Моісеєнко // Современная педиатрия. — 2010. — № 3(31). — С. 13-17.
6. Дудіна О.О. Ситуаційний аналіз стану здоров’я дитячого населення / О.О. Дудіна, А.В. Терещенко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2014. — № 2. — С. 49-57.
7. Моісеєнко Р.О. Аналітичні матеріали щодо стану охорони здоров’я матерів та дітей в Україні у 2007–2011 роках / Р.О. Моісеєнко, А.В. Терещенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2013. — Т. 3, № 1. — С. 6-12.
8. Пересипкіна Т.В. Динаміка стану здоров’я підлітків України / Т.В. Пересипкіна // Здоровье ребенка. — 2014. — № 1. — С. 12-15.
9. Центр медичної статистики МОЗ України. — Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=203.
10. Алифанова Л.А. Реализация системного подхода к здоровьесбережению и гармоничному развитию школьников / Л.А. Алифанова // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 2. — С. 106-110.
11. Боднар І. Харчування школярів різних демографічних і медичних груп / І. Боднар // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Львів, 2014. — С. 101-106.
12. Поліщук Л.М. Стан фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я молоді в Україні / Л.М. Поліщук, О.В. Устянська, І.М. Радаєва // Вісник Харківського національного університету, серія «Валеологія: сучасність і майбутнє». — 2016. — № 20. — С. 77-82.
13. Фролова Т.В. Результати незалежного популяційного моніторингу сучасного стану здоров’я дітей Харківського регіону / Т.В. Фролова, О.В. Охапкіна // Problems and ways of modern public health development: XVI International Scientific and Practical Conference, 21–26 December 2011, London — Kiev — London, 2012. — P. 102-104.
14. Association between muscular fitness and physical health status among children and adolescents from Bogotá, Colombia / F.V. Rodríguez, J.A. Gualteros, J.A. Torres et al. // Nutricion hospitalaria. — 2015. — Vol. 32(4). — Р. 1559-1566.
15. Томей А.М. Взаємозв’язок рівня тривожності та механізмів адаптації у старшокласників / А.М. Томей // Проблеми клінічної педіатрії. — 2013. — № 2 (20). — С. 60-64.
16. Лук’янова О.М. Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень / О.М. Лук’янова // Мистецтво лікування. — 2005. —№ 2. — С. 6-15.
17. Павлова Ю. Здоровий спосіб життя школярів Львівської області / Ю. Павлова, О. Шиян // Фізична активність, здоров’я і спорт. — 2011. — № 3(5). — С. 67-76.

Similar articles

The Role of Physical Activity in Everyday Life of Contemporary Students Studied by Various Programs
Authors: Даниленко Г.М.(1, 3), Нікуліна Г.Л.(2), Нестеренко В.Г.(1)
(1) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(3) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна

"Child`s Health" 8 (76) 2016
Date: 2017.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The dynamics of the health of schoolchildren in Ukraine according to the questionnaire survey
Authors: Няньковський С.Л., Яцула М.С., Няньковська О.С., Титуса А.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Child`s Health" Том 13, №5, 2018
Date: 2018.09.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Anxiety and Emotional Aspect of Bronchial Asthma in School Age Children
Authors: Бурбела Е.І., Волянська Л.А., Стеценко В.В., Кубей І.В., Мудрик У.М. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Evaluating the Effectiveness of Peptic Ulcer Disease Therapy in Adolescents from the Perspective of Quality of Life Criteria
Authors: Няньковський С.Л., Садова О.Р. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue