Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.









"Child`s Health" Том 13, №1, 2018

Back to issue

Eating behavior and quality of life in high school pupils in Lviv

Authors: Няньковський С.Л., Садова О.Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента. Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я займає провідні позиції. Мета дослідження — вивчення особливостей способу життя, харчової поведінки школярів старших класів та їх впливу на основні показники якості життя. Матеріали та методи. Спосіб життя та харчову поведінку 80 здорових дітей віком 14–17 років було вивчено за допомогою анкети, що містила питання про сімейний анамнез, житлово-побутові умови, харчування та режим дня. Для оцінки основних параметрів якості життя було використано опитувальник MOS SF-36. Результати. Аналіз опитування показав, що 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва. Страви з риби в щоденному раціоні дітей наявні лише в 13,8 % випадків. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Виявлено високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 %). З’ясовано, що 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. Показники якості життя були вірогідно вищі за шкалою життєздатності в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день. У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і шкалою життєздатності. Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я. У дітей із тривалістю нічного сну 8 годин відзначена вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р < 0,05). Висновки. Раціон харчування сучасних школярів не відповідає встановленим нормативам. Це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Крім раціонального харчування, чинниками, що впливають на самопочуття та психоемоційний статус школярів, є дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оцінка якості життя є простим та інформативним методом комплексного вивчення стану здоров’я школярів і може бути рекомендована до широкого застосування в педіатрії.

Актуальность. Отрицательная динамика заболеваемости детского населения и ежегодное ее увеличение свидетельствуют о необходимости усиления внимания к проблеме, прежде всего к обеспечению действенного профилактического компонента. Анализируя причины негативной динамики показателей состояния здоровья детей и молодежи в Украине, нельзя игнорировать образ жизни, который в структуре факторов влияния на формирование состояния здоровья занимает ведущие позиции. Цель исследования — изучение особенностей образа жизни, пищевого поведения школьников старших классов и их влияния на основные показатели качества жизни. Материалы и методы. Образ жизни и пищевое поведение 80 здоровых детей в возрасте 14–17 лет были изучены с помощью анкеты, которая содержала вопросы о семейном анамнезе, жилищно-бытовых условиях, питании и режиме дня. Для оценки основных параметров качества жизни был использован опросник MOS SF-36. Результаты. Анализ опроса показал, что 45 % детей ежедневно употребляют мясные продукты промышленного производства. Блюда из рыбы в ежедневном рационе детей встречаются только в 13,8 %. Молоко и молочные продукты отмечены в ежедневном рационе менее чем у половины опрошенных детей (35 %). Выявлен высокий процент употребления подростками слабоалкогольных напитков (15 %). Выяснено, что 45 % детей проводят больше трех часов в день за компьютером или у телевизора, только 22,5 % гуляют на свежем воздухе больше двух часов в сутки. Показатели качества жизни были более высокие по шкале жизнеспособности у детей при продолжительности прогулок больше двух часов в день. У детей, которые ежедневно полноценно обедают, достоверно более высокие показатели социальной активности, значение по шкале психологического здоровья и шкале жизнеспособности. Отмечено значимое снижение показателя жизнеспособности в группе детей с длительным пребыванием у компьютера (3 часа и более). У школьников, которые занимаются в спортивных секциях, значительно более высокие показатели качества жизни по шкале психологического здоровья и шкале общего здоровья. У детей с продолжительностью ночного сна 8 часов отмечена достоверно более высокая эмоциональная стабильность по шкале эмоционального функционирования (р < 0,05). Выводы. Рацион питания современных школьников не соответствует установленным нормативам. Это может быть фактором риска гастродуоденальной патологии в будущем, поэтому нуждается в систематической коррекции. Кроме рационального питания, факторами, влияющими на самочувствие и психоэмоциональный статус школьников, являются дозированные физические нагрузки, регулярные прогулки на свежем воздухе и ограниченное пользование компьютером. Оценка качества жизни является простым и информативным методом комплексного изучения состояния здоровья школьников и может быть рекомендована для широкого применения в педиатрии.

Background. The negative dynamics of the health of the children population needs to increase attention to this problem, first of all — to provide an effective preventive component of medical care. Analyzing the reasons for the negative dynamics of the health status indicators in Ukrainian children, it is necessary to pay attention to the way of life, which occupies the leading position in the structure of the factors of influence on health. In view of this, we analyzed the peculiarities of lifestyle, eating behavior of high school students and their impact on the main quality of life parameters. Materials and methods. To achieve the goal, we studied lifestyle and eating behavior in 80 healthy high school pupils aged 14–17 years using a questionnaire containing questions about the family anamnesis, living conditions, day regime and nutrition. For the evaluation of the quality of life, we used international questionnaire MOS SF-36. Results. Eating behavior analysis has showed that 45 % of high school pupils take products of industrial production containing meat everyday. Fish plates occur in everyday diet significantly rare than meat ones, only in 13.75 % (p < 0.05). 16.25 % of children do not have fish plates at all. Dairy foods and milk are signed in everyday diet less than in a half of the surveyed children (35 %). We found a high percentage of adolescents who drink low-alcohol drinks (15 %). We revealed that 45 % of adolescents use the computer or watch TV more than 3 hours per day, only 22 % of exa­minees spend their time outside on fresh air more than 2 hours per day. The quality of life data revealed authentically higher indexes by the scale of viability in children spending outdoor more than 2 hours. We determined that in children who have proper meal every day, there are sufficiently higher indexes of community relief, value determined by the scale of psychological health and by the scale of viability (p < 0.05). We noted the sufficient decrease of viability index in group of children using computer for a long time (3 hours per day and more). In children go in for sport, there are significantly higher quality of life indexes determined by the scale of psychological health and by the scale of general health. Besides, in older children sleeping 8 hours per night, a sufficiently higher emotional stability is noticed determined by the scale of role-emotional functioning (p < 0.05). Conclusions. The diet of high school pupils does not meet the established standards. This may be a risk factor for gastroduodenal pathology in the future, and therefore requires systematic correction. In addition to rational nutrition, factors affecting the health status and the psycho-emotional status of high school pupils are controlled physical activity, regular outdoor exercise and limited use of the computer. The method of assessing the quality of life is a simple and informative mean for comprehensive study of the health status of high school pupils and can be recommended for widespread use in pediatrics.


Keywords

якість життя; школярі; підлітки; харчова поведінка; спосіб життя

качество жизни; школьники; подростки; пищевое поведение; образ жизни

quality of life; schoolchildren; adolescents; eating behavior; lifestyle

Вступ

Кожна людина з народження має унікальний біологічний потенціал здоров’я, а потім упродовж свого життя набуває додаткових особливостей, пов’язаних з освітою, діяльністю, звичками та життєвим досвідом. Фізичний, розумовий і соціальний потенціал, накопичений у дитинстві, може сприяти формуванню навичок, моделей поведінки і можливостей, що призводять до зміцнення здоров’я і благополуччя в підлітковому віці, а потім і до більш плідного дорослого життя [1–3]. Саме тому здоров’я дітей та підлітків має найважливіше значення для кожного суспільства. Однак на сьогодні навіть у високорозвинутих країнах для досягнення покращень щодо збереження дитячого здоров’я потрібні значні зрушення в бік загальнодержавного підходу і всеосяжних стратегій. Така необхідність часто включає і системні зміни з метою забезпечення кращих показників здоров’я і благополуччя дітей та підлітків [1, 4].
При аналізі фахових видань та даних Центру медичної статистики МОЗ України стає очевидно, що стан здоров’я дітей 0–17 років у нашій державі щороку погіршується. Про це свідчить зростання рівня поширеності хвороб на 5,4 % із 1879,5 на 1000 дітей відповідного віку у 2007 році до 1980,5 у 2011 році. Аналогічно відмічається зростання захворюваності (вперше в житті виявлених хвороб) на 8,5 % із 1326,3 до 1440,1 на 1000 дітей 0–17 років відповідно у 2007–2011 роках. При цьому слід зазначити, що в структурі захворюваності дитячого населення на другому місці традиційно залишаються хвороби органів травлення, що у 2011 році становили 7,13 % серед усіх зареєстрованих хвороб. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми як на державному, так і на галузевому рівні, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента [5–9].
Крім того, поряд із проблемами, пов’язаними зі здоров’ям дитячого населення, спостерігається тенденція трансформації суспільства взагалі. Життя дітей і підлітків дедалі більше проходить не в реальному житті, а в цифровому середовищі. Їх поведінка, вибір, освіта, соціальні зв’язки, розваги значною мірою пов’язані з електронними джерелами [3, 16]. Таке потужне інформаційне навантаження, психоемоційне напруження, стан постійного стресу в сукупності несприятливо впливають на здоров’я дитини, викликаючи стан тривожності, перевтоми, розвиток психосоматичних відхилень. Разом із тим внаслідок тотальної інформатизації суспільства погіршується і фізичний стан дітей (через недостатню рухливість, незацікавленість у заняттях спортом, незбалансоване харчування) [11–14]. 
Отже, можна з упевненістю стверджувати, що сучасна глобалізація та розвиток інформаційних технологій негативно впливають як на фізичний, так і на духовний розвиток підлітків. Усе це найбільшою мірою сконцентровано в сучасній школі. Школа стає провідною соціально-детермінуючою ознакою життєдіяльності дитини. Це практично незамінний та єдиний (після сім’ї) фактор, що може впливати на стан здоров’я дітей та підлітків На сьогодні, за даними різних авторів, стає очевидним той факт, що навіть при високому рівні освітньої інфраструктури та медичної допомоги не вдається знизити ризик погіршення здоров’я школярів. Традиційні методики викладання не можуть осилити реалії інформаційного вибуху, не перевантажуючи і не виснажуючи молодий організм [4, 5, 12, 13]. 
Суттєве збільшення різних захворювань під час тривалого навчання в школі свідчить про те, що так званий шкільний фактор значною мірою впливає на стан здоров’я дітей [15]. Цю тенденцію можна пояснити недостатньою гігієнічною освітою та відсутністю формування в дітей і підлітків навиків здорового способу життя, відповідального ставлення до збереження та укріплення здоров’я [8, 16, 17]. 
При цьому, аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я становить до 50 % [5–8, 13].
Мета дослідження — вивчення особливостей харчової поведінки школярів старших класів та її впливу на основні показники якості життя.

Матеріали та методи

Для досягнення мети дослідження нами було обстежено 80 дітей — учнів 9–11 класів (середній вік — 15,40 ± 0,16 року) середньої загальноосвітньої школи м. Львова. З метою вивчення харчової поведінки та чинників розвитку гастродуоденальної патології було використано спеціально розроблену анкету, що складалась із 65 питань, що відображали відомості про сімейний анамнез, у тому числі дані про батьків, опис житлово-побутових умов, дані про стосунки в сім’ї та школі, харчування та режим дня обстежуваної дитини. Також в анкеті враховувалася наявність супутніх захворювань і ускладнень, глистних інвазій. На питання анкети діти відповідали спільно з батьками. Велика частка припадала на питання щодо харчових вподобань школярів, режиму харчування та шкідливих звичок. Окрім цього, в анкету вносились відомості про антропометричні дані опитаних дітей.
З метою оцінки якості життя (ЯЖ) школярів було використано неспецифічний міжнародний опитувальник Medical Outcome Study Short-Form Health Survey (MOS SF-36). Опитувальник SF-36 складається з 11 розділів, що загалом містять 36 питань і відображають різні сфери якості життя. Дана анкета знайшла широке застосування в медицині для оцінки ЯЖ як здорових осіб, так і хворих на різноманітну патологію. Питання анкети сформульовані так, що вона дозволена для використання дітям із 14-річного віку та дорослим без вікових обмежень. Після переведення отриманих відповідей анкети в бали обчислені за допомогою спеціальних формул результати пропонуються у вигляді оцінок у балах (від 0 до 100) за 8 шкалами, складеними так, що більш висока оцінка вказує на кращу ЯЖ.
Для оцінки психологічних особливостей школярів старших класів, було використано тест САН та шкалу тривоги Бека. Тест САН становить собою карту (таблицю), що містить 30 пар слів, які відображають досліджувані особливості психоемоційного стану — самопочуття, активність, настрій. Опитувальник шкали тривоги Бека складається з 21 пункту, кожен з яких включає один із типових симптомів тривоги — тілесний або психічний. Кожен пункт повинен бути оцінений респондентом від 0 (симптом не турбував) до 3 (симптом турбував дуже сильно). Підрахунок проводиться простим підсумовуванням балів за всіма пунктами шкали. Значення до 21 бала включно свідчить про незначний рівень тривоги. Значення від 22 до 35 балів означає середню вираженість тривоги. Значення вище 36 балів (при максимумі в 63 бали) свідчить про дуже високу тривогу.
Статистичний аналіз отриманих результатів проводили на персональному комп’ютері за допомогою пакета програм Microsoft Excel 2010 (Microsoft, США) та Statistica For Windows v.8.0 (StatSoft Inc., США). При аналізі даних отримані результати наводились у вигляді середнього значення (М) та величини середньоквадратичного відхилення (SD). При статистичній обробці даних оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) та нормальність розподілу ознак. При роботі з даними, що відповідали нормальному (гаусівському) розподілу, для порівняння двох груп використовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Порівняння груп проводили за допомогою непараметричного критерію Манна — Уїтні. Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовувався критерій Пірсона (χ2). Для встановлення взаємозв’язку між показниками розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона (r). Різницю між групами вважали вірогідною при значенні р < 0,05.
Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біомедичних досліджень та положень GCH ICH, згідно з біоетичними нормами, після підписання батьками обстежуваних дітей форми інформованої згоди на участь у дослідженні.

Результати та обговорення

Середній вік підлітків становив 15,40 ± 0,16 року, із них хлопців було 38, дівчат — 42.
При вивченні матеріального статусу та соціально-побутових умов встановлено, що 22,5 % дітей виховуються в неповних сім’ях, 45,0 % опитаних вважають рівень доходів своєї сім’ї недостатнім для основних потреб. Комфортними умови проживання своєї сім’ї вважали 46,3 % опитаних. 
Під час оцінки режиму дня школярів та проведення ними вільного часу виявлено, що біля комп’ютера або перед телевізором 45 % дітей проводять більше 3 годин на день, 40 % — 2 години на день, 15 % — 1 годину на день. При цьому найчастіше комп’ютер вмикають для того, щоб пограти в ігри — 45 % підлітків, «посидіти» в соцмережах — 28,75 %, тоді як лише 26,25 % — для виконання домашніх завдань. При цьому тільки 22,5 % опитаних гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу.
За даними опитування, снідають вдома перед школою більшість дітей — 76,3 %. На сніданок гарячу їжу їдять 40 % дітей, мюслі, йогурт — 35 %, чай із випічкою, бутербродами — 25 % дітей. 
Обідають вдома лише 30 % учнів, решта (70 %) харчуються в шкільній їдальні. Повноцінний обід із трьох страв їдять лише 32,5 % дітей, суп і напій на обід — 25 % школярів, друге і напій — 42,5 % дітей. Окрім цього, під час перебування в школі як перекус на перервах 31,3 % опитаних їдять печиво і чипси, 12,5 % — бутерброди, приготовані вдома. 
На вечерю їдять м’ясну (рибну) страву з гарніром 72,5 % дітей, бутерброди і випічку з чаєм — 27,5 % опитаних.
Страви з м’яса включені щодня в раціон харчування більшості дітей (87,5 %). При аналізі раціону з позицій вживання страв домашнього і/або промислового виробництва встановлено, що м’ясні страви домашнього приготування вживають 55 %, промислового виробництва — 45 % (здебільшого респонденти в цьому пункті вказували сосиски — 35 %). Серед видів м’яса переважають страви з курки (79 % сімей). У щоденному раціоні перевага надається м’ясопродуктам промислового приготування, а не домашнім стравам із м’яса (χ2 = 31,5; р < 0,05).
Страви з риби в щоденному раціоні дітей становлять статистично вірогідно (p < 0,05) меншу частку, ніж м’ясні, і наявні лише в 13,8 % дітей. Взагалі не вживають рибу 16,3 % дітей.
Молоко і молочні продукти — джерело легкозасвоюваного білка і кальцію — відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Круп’яні, макаронні вироби і страви з картоплі становлять основу раціону опитаних. У 40 % дітей у щоденному раціоні наявні каші. Різноманітні фрукти хоча б раз на день їдять 25 % опитаних. 
Чипси, сухарики (солоні, з ароматизаторами та підсилювачами смаку), снеки промислового виробництва часто наявні в раціоні сучасних школярів і, як правило, використовуються замість повноцінного прийому їжі (13,8 % опитаних), або як перекус (22,5 % школярів). Серед напоїв, що вживаються протягом дня, респонденти найчастіше називали чай (55 %), сік (15 %), негазовану воду (10 %). Цікавими виявились дані щодо вживання школярами різноманітних напоїв. Зокрема, стало відомо, що солодкі газовані напої наявні в щоденному раціоні в 15 % дітей, 2–3 рази на тиждень — у 25 %, 1 раз на тиждень і рідше — у 50 %, не вживають газованих напоїв лише 10 % опитаних. Разом із тим насторожує високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 % опитаних школярів). Крім того, 30 % дітей зізналися, що принаймні один раз у житті пробували курити тютюнові вироби, а 12,5 % — курять регулярно.
Ще один насторожливий факт: у щоденному раціоні 15 % опитаних дітей переважають страви фастфуду (гамбургери, хот-доги, картопля фрі і т.п.).
При аналізі питань щодо фізичної та позашкільної активності стало відомо, що в спортивних секціях займаються 55 % дітей. Інтелектуальними заняттями (в основному іноземні мови) — 36,3 % опитаних. Слід зазначити, що найчастіше діти поєднують спортивну секцію й інший вид діяльності після школи. Так, щодня після школи зайняті 25 % дітей, 4 рази на тиждень — ще 25 %, 3 рази на тиждень — 20 %, 2 рази на тиждень — 5 % дітей, 1 раз на тиждень — 22,5 % і не відвідують — 2,5 %. При обробці даних виявлено негативний кореляційний зв’язок між динамікою стану здоров’я і частотою відвідування позашкільних занять (χ2 = 5,8; р < 0,02). Діти, щодня зайняті в позашкільних гуртках, негативно оцінили динаміку свого здоров’я за минулий рік.
При оцінці батьками стану здоров’я власних дітей отримано такі результати: здоровими своїх дітей вважають 73,8 % батьків, хворими — 5 %, такими, які потребують додаткового обстеження — 21,3 % батьків. При цьому виявлено негативний кореляційний зв’язок між оцінкою стану здоров’я і частотою вживання продуктів фастфуду. Діти з категорії «здорові» (за оцінкою батьків) вкрай рідко або взагалі не вживають продукти фастфуду (чипси, сухарики, картопля фрі) (χ2 = 7,7; р < 0,005), рідше п’ють солодкі газовані напої (χ2 = 12,4; р < 0,005) і частіше повноцінно обідають вдома (χ2 = 6,4; р < 0,05). 
При вивченні спадкових факторів в опитаних дітей встановлено, що в 15 % найближчі родичі страждають від патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, у 20 % в родині є люди з надмірною масою тіла.
При оцінюванні якості життя старшокласників, за даними опитувальника SF-36, середні показники ЯЖ фізичної сфери, соціального функціонування та рольового емоційного функціонування перебувають в оптимальному діапазоні характеристик (70–100 балів), а значення показників за шкалами загального здоров’я і життєздатності досить низькі і відповідають 59 та 62 балам відповідно. 
При аналізі залежності показників ЯЖ від віку і статі за даними SF-36 виявлено, що більшість показників фізичного і психологічного статусу залишаються в оптимальному діапазоні характеристик і відповідають середньогруповим значенням. Разом із тим виявлено певні зміни: у дівчат віком 14 років показник за шкалою болю ВР вірогідно нижчий, ніж у хлопців, і становить 76,53 ± 2,60 бала проти 81,18 ± 1,41 бала (р ≤ 0,05), при цьому середньогрупове значення перебуває в діапазоні оптимальних характеристик. До 16 років показник за шкалою ВР знижується ще більше (р ≤ 0,05) — до 69,89 ± 2,14 бала, причому в хлопців відзначена лише незначна тенденція до зниження даного показника. У дівчат віком 14 років виявлені низькі показники ментального здоров’я (МН) — його рівень становить всього 63,86 ± 2,40 бала проти 71,59 ± 1,84 бала в хлопців (р ≤ 0,05); r = –0,168 (р ≤ 0,05). До 17 років у хлопців помічено тенденцію до зниження цього показника. Подібне погіршення психологічного статусу в дівчат можна пов’язати з більш раннім настанням статевого розвитку і, відповідно, пов’язаним із цим більш раннім початком підліткових конфліктів. 
Опитувальник SF-36, крім зазначених раніше змін, інших, пов’язаних зі статтю динамічних зрушень і виражених тенденцій не виявив. Підвищення маси і, відповідно, індексу маси тіла незалежно від статі призводило до вірогідного зниження показників ЯЖ за шкалами самооцінки, психологічного здоров’я, у дітей частіше відзначалися поведінкові проблеми, а в дівчат відмічається обернена кореляція з показниками ЯЖ за шкалою болю (r = –0,237, p ≤ 0,05).
Як відомо, перебування дітей на свіжому повітрі, поєднане з руховою активністю, також є важливою складовою здорового способу життя. Дані за опитувальником SF-36 виявили вірогідно вищі показники якості життя за шкалою життєздатності (VT) — 69,97 ± 2,15 бала в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день проти 55,39 ± 2,02 бала в дітей із недостатнім перебуванням на свіжому повітрі (р ≤ 0,05). Крім того, за всіма шкалами оцінки ЯЖ у дітей із достатнім часом прогулянок відзначена тенденція до більш високих значень показників ЯЖ.
Дані за підсумками SF-36 (рис. 1) підтвердили значимість регулярності гарячого харчування. Так, у дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності (SF) — 79,51 ± 2,04 бала проти 75,57 ± 1,18 бала (р ≤ 0,05), значення за шкалою психологічного здоров’я (MH) — 66,54 ± 1,70 бала проти 63,57 ± 1,05 бала (р ≤ 0,05) і за шкалою життєздатності (VT) — 63,25 ± 1,99 бала проти 59,83 ± 1,18 бала відповідно (р ≤ 0,05).
Вагомим компонентом вільного часу в сучасних підлітків є робота за комп’ютером. Дані оцінки ЯЖ за результатами SF-36 підтвердили негативний вплив цього фактора. Зокрема, за шкалою VT відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше) до 52,25 ± 2,99 бала, щодо групи дітей із помірним часом користування комп’ютером (1 година) цей показник становив 60,31 ± 1,63 бала, середньогруповий показник VT школярів — 59,83 ± 1,14 бала (р ≤ 0,05). Крім того, дані опитування за допомогою SF-36 виявили вірогідно вагомий негативний вплив перегляду телепередач тривалий час на показник загального здоров’я і його зниження до 59,05 ± 1,86 бала проти 63,55 ± 1,16 бала (р ≤ 0,05).
Дозовані фізичні навантаження, регулярні заняття фізкультурою і спортом є невід’ємною частиною здорового способу життя. За даними опитувальника SF-36, у школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники ЯЖ за шкалою психологічного здоров’я — 66,29 ± 1,34 бала проти 60,04 ± 1,89 бала в дітей, які не займаються спортом, і за шкалою загального здоров’я — 63,67 ± 1,34 бала проти 59,71 ± 1,75 бала відповідно (р ≤ 0,05).
Ще одним із важливих компонентів режиму дня є тривалість нічного сну. Так, за даними опитування SF-36 (рис. 2), у школярів старшого віку з тривалістю нічного сну 8 годин відзначалася вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою RE — 84,36 ± 1,41 бала проти 80,28 ± 1, 62 бала в групі дітей, які сплять менше 8 годин (р ≤ 0,05), крім того, у дітей першої групи дітей були менші проблеми в обмеженні життєдіяльності — 93,25 ± 1,11 бала проти 86,63 ± 1,62 бала (р ≤ 0,001) і вищий показник психологічного здоров’я — 68,96 ± 1,25 бала проти 65,07 ± 1,44 бала (р ≤ 0,05). 
Основні особливості психоемоційного стану дітей було досліджено за допомогою анкети «Самопочуття, активність, настрій» (САН) та шкали тривоги Бека.
У результаті опитування за шкалою САН отримано такі результати: знижену оцінку самопочуття (менше 30 балів) мали 18,8 % опитаних, добрим (середня оцінка, 30–50 балів) своє самопочуття вважали 26,3 % дітей, відмінним (оцінка 50–60 балів) — 55 % пацієнтів. 
За шкалою активності низька оцінка була в 15,2 % дітей, середня — у 45 %, висока — у 39,8 % респондентів. За шкалою настрою низьку оцінку мали 15,2 % дітей, середню — 22,5 %, високу — 62,3 %.
При оцінюванні рівня тривоги в школярів старших класів за допомогою шкали Бека виявлено відмінності у вікових групах. Хоч результат не був статистично вірогідним, але відмічалась тенденція до збільшення тривожності з віком (рис. 6). 
Так, у віці 14–15 років питома вага дітей із незначним рівнем тривоги становила 65,2 %, у 16–17 років — 49,8 %. Середній рівень тривоги (22–35 балів) спостерігався в 17,5 % 14–15-річних дітей, тоді як у віковій групі 16–17 років цей показник становив 18,3 %. Цікавим є результат щодо високих показників тривоги (більше 36 балів) у віковій групі 16–17 років, питома вага яких була найбільшою (31,9 %), тоді як у групі 14–15 років висока тривога відмічалась майже вдвічі рідше (17,3 %). Цей результат можна пояснити більшим навантаженням у випускному класі школи та підготовкою до вступу у вищі навчальні заклади. Однак не можна виключити глибші причини такої тенденції в конкретних індивідуумів.
За загальноприйнятими рекомендаціями психологів, особи, які отримали високі бали за шкалою, повинні бути дообстежені на предмет виявлення причин такого стану, тому батькам цих дітей було дано роз’яснення результатів тестування і рекомендовано звернутись за консультацією до дитячого психолога. 
Отже, як випливає з результатів анкетування, раціон харчування сучасних школярів далеко не відповідає встановленим нормативам. Значний відсоток дітей зловживає продуктами фастфуду, газованими напоями, не харчується повноцінними обідами, віддаючи перевагу шкідливим перекусам. Продукти, що вживають діти в своєму щоденному раціоні, часто є низької якості і мають не домашнє, а промислове походження. Все це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Разом із тим, як показало обстеження практично здорових школярів, основними чинниками, що впливають на їх самопочуття та психоемоційний статус, є пов–ноцінне режимне харчування, дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оскільки психоемоційний стан є вагомим фоновим чинником у розвитку можливої патології, на цей аспект життя школярів треба звертати особливу увагу і вчасно коригувати режим дня та відпочинку школярів старших класів для забезпечення здорового способу життя і профілактики захворювань. 

Висновки

1. Для школярів старших класів характерні недотримання режиму дня, незбалансоване харчування, недостатня фізична активність. 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % опитаних гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва (здебільшого сосиски); страви з риби в щоденному раціоні дітей відмічаються вірогідно рідше, ніж м’ясні, — лише в 13,8 % (p < 0,05). Взагалі не вживають рибу 16,3 % дітей. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини дітей (35 %). Солодкі газовані напої наявні в щоденному раціоні в 15 % дітей. 
2. За даними опитувальника SF-36, показники якості життя за шкалою життєздатності вірогідно вищі в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день (р < 0,05). У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і життєздатності (р < 0,05). Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я (р < 0,05). Крім того, у дітей із тривалістю нічного сну 8 годин вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р < 0,05).
3. Міжнародний загальний опитувальник якості життя МОS SF-36 можна рекомендувати до застосування як простий та інформативний метод комплексного вивчення стану здоров’я школярів.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Інформація про внесок кожного автора:
Няньковський С.Л. — концепція та дизайн дослідження, редагування тексту.
Садова О.Р. — збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту.

Bibliography

1. Слабкий Г.А. Здоровье 2020 — новая европейская политика и стратегия в интересах здоровья населения / Г.А. Слабкий, Г.Я. Пархоменко, Н.Ю. Астахова // Вісник проблем біології і медицини — 2014. — № 3. — С. 16-20.
2. Стан та чинники здоров’я українських підлітків: Монографія / О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, О.Р. Артюх та ін.; наук. ред. О.М. Балакірєва. — К.: К.І.С., 2011. — 172 с.
3. Bircher J. Defining health by addressing individual, social, and environmental determinants: new opportunities for health care and public health / J. Bircher, S. Kuruvilla // Journal of Public Health Policy. — 2014. — № 35. — P. 363-386.
4. Панчишин Н.Я. Захворюваність дитячого населення України та чинники, які впливають на здоров’я дітей / Н.Я. Панчишин, В.Л. Смірнова, О.Я. Галицька-Хархаліс // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. — 2011. — № 2. — С. 131-132.
5. Моісеєнко Р.О. Аналіз та тенденції захворюваності дитячого населення України / Р.О. Моісеєнко // Современная педиатрия. — 2010. — № 3(31). — С. 13-17.
6. Дудіна О.О. Ситуаційний аналіз стану здоров’я дитячого населення / О.О. Дудіна, А.В. Терещенко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2014. — № 2. — С. 49-57.
7. Моісеєнко Р.О. Аналітичні матеріали щодо стану охорони здоров’я матерів та дітей в Україні у 2007–2011 роках / Р.О. Моісеєнко, А.В. Терещенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2013. — Т. 3, № 1. — С. 6-12.
8. Пересипкіна Т.В. Динаміка стану здоров’я підлітків України / Т.В. Пересипкіна // Здоровье ребенка. — 2014. — № 1. — С. 12-15.
9. Центр медичної статистики МОЗ України. — Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=203.
10. Алифанова Л.А. Реализация системного подхода к здоровьесбережению и гармоничному развитию школьников / Л.А. Алифанова // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 2. — С. 106-110.
11. Боднар І. Харчування школярів різних демографічних і медичних груп / І. Боднар // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Львів, 2014. — С. 101-106.
12. Поліщук Л.М. Стан фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я молоді в Україні / Л.М. Поліщук, О.В. Устянська, І.М. Радаєва // Вісник Харківського національного університету, серія «Валеологія: сучасність і майбутнє». — 2016. — № 20. — С. 77-82.
13. Фролова Т.В. Результати незалежного популяційного моніторингу сучасного стану здоров’я дітей Харківського регіону / Т.В. Фролова, О.В. Охапкіна // Problems and ways of modern public health development: XVI International Scientific and Practical Conference, 21–26 December 2011, London — Kiev — London, 2012. — P. 102-104.
14. Association between muscular fitness and physical health status among children and adolescents from Bogotá, Colombia / F.V. Rodríguez, J.A. Gualteros, J.A. Torres et al. // Nutricion hospitalaria. — 2015. — Vol. 32(4). — Р. 1559-1566.
15. Томей А.М. Взаємозв’язок рівня тривожності та механізмів адаптації у старшокласників / А.М. Томей // Проблеми клінічної педіатрії. — 2013. — № 2 (20). — С. 60-64.
16. Лук’янова О.М. Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень / О.М. Лук’янова // Мистецтво лікування. — 2005. —№ 2. — С. 6-15.
17. Павлова Ю. Здоровий спосіб життя школярів Львівської області / Ю. Павлова, О. Шиян // Фізична активність, здоров’я і спорт. — 2011. — № 3(5). — С. 67-76.

Similar articles

The dynamics of the health of schoolchildren in Ukraine according to the questionnaire survey
Authors: Няньковський С.Л., Яцула М.С., Няньковська О.С., Титуса А.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Child`s Health" Том 13, №5, 2018
Date: 2018.09.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Evaluating the Effectiveness of Peptic Ulcer Disease Therapy in Adolescents from the Perspective of Quality of Life Criteria
Authors: Няньковський С.Л., Садова О.Р. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The Role of Physical Activity in Everyday Life of Contemporary Students Studied by Various Programs
Authors: Даниленко Г.М.(1, 3), Нікуліна Г.Л.(2), Нестеренко В.Г.(1)
(1) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(3) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна

"Child`s Health" 8 (76) 2016
Date: 2017.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Anxiety and Emotional Aspect of Bronchial Asthma in School Age Children
Authors: Бурбела Е.І., Волянська Л.А., Стеценко В.В., Кубей І.В., Мудрик У.М. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue