Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №1, 2018

Back to issue

Vitamin D level and peculiarities of IFN-γ and IL-4 production in young children with recurrent broncho-obstructive syndrome

Authors: Больбот Ю.К., Годяцка К.К., Бордій Т.А.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-γ) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульс­оксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-γ, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p > 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, χ2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (χ2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежність між рівнем VD і частотою (r = –0,27, р = 0,002), та тяжкістю перебігу БОС (r = — 0,24, р = 0,008). Рівень загального Са в сироватці крові в обох групах був у межах нормальних величин. Середній рівень IFN-γ у дітей І групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та ІІ групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, ніж у групі контролю, — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обох показників). Ми виявили, що досліджувані групи відрізнялись між собою за рівнем саплементації VD, показник якого становив 60 % у I групі та 5 % — у дітей II групи (p < 0,001). Середній вміст IL-4 у сироватці крові в дітей I групи був вірогідно вищим порівняно з відповідними показниками II групи та групи контролю (р = 0,012 за U-критерієм Манна — Уїтні для обох показників). Виявлено обернений кореляційний зв’язок між частотою БОС і вмістом IFN-γ у крові в дітей I групи (r = –0,45, р < 0,001) та між ступенем тяжкості БОС і сироватковою концентрацією IL-4 у дітей II групи (r = –0,28, р = 0,030). У пацієнтів із повторним БОС також був виявлений прямий кореляційний зв’язок між вмістом IL-4 та IFN-γ (r = 0,41, р < 0,001). Ніяких кореляцій між VD та імунологічними показниками ми не виявили. Висновки. БОС у дітей раннього віку переважно має вірусну етіологію. Тяжкий перебіг захворювання частіше зустрічається в дітей із повторними епізодами БОС, для переважної більшості яких характерний негативний прогностичний індекс бронхіальної астми. У 3/4 пацієнтів із повторним БОС рівень забезпеченості VD знаходиться в межах дефіциту. VD обернено корелює з тяжкістю й частотою епізодів БОС. На рівень забезпеченості вітаміном D у дітей раннього віку найбільше впливає рівень його саплементації. Перебіг БОС у дітей раннього віку супроводжується підвищенням рівня IFN-γ у сироватці крові в гострий період захворювання незалежно від частоти епізодів БОС в анамнезі. За вмістом IL-4 у сироватці крові досліджувані групи не відрізняються між собою, при цьому за наявності повторних епізодів даний показник прямо корелює з IFN-γ. Отже, IFN-γ і IL-4 суттєво не впливають на частоту та ступінь тяжкості БОС у дітей раннього віку на відміну від вітаміну D, що може розглядатися як предиктор тяжкого перебігу БОС і розвитку його повторних епізодів.

Актуальность. Бронхообструктивный синдром (БОС), в частности его повторное течение у детей раннего возраста, является актуальной проблемой современной педиатрии. Отягощенный аллергологический анамнез, проявления атопии традиционно рассматриваются как факторы риска повторных эпизодов БОС, которые, однако, присутствуют не во всех случаях. В последнее время обсуждается возможная роль витамина D (VD) в склонности к повторным эпизодам БОС с учетом его противоинфекционного действия, которое обеспечивается путем активации иммунных механизмов. Цель: изучение уровня обеспеченности VD и особенностей продукции интерферона гамма (INF-γ) и интерлейкина-4 (IL-4) в сыворотке крови у детей раннего возраста с повторными эпизодами БОС. Материалы и методы. Обследовано 120 детей в возрасте от 6 месяцев до 3 лет с клиническим диагнозом «острый обструктивный бронхит» (J20), которые были разделены на две группы (I группа — 60 детей с эпизодическим БОС, II группа — 60 детей с повторным БОС). Группу контроля составили 30 клинически здоровых детей от 6 месяцев до 3 лет. Всем больным проводили оценку анамнестических данных, в том числе уровня инсоляции, степени тяжести БОС по 12-балльной оценочной шкале, общее клиническое обследование, пульсоксиметрию, рассчитывали прогностический индекс бронхиальной астмы (API). Лабораторные исследования включали определение на 2–3-й день заболевания концентрации 25-гидроксивитамина D (25(OH)D) в сыворотке крови электрохемилюминесцентным методом на анализаторе Cobas e411 (серийный номер 1041-24, производитель Roche Diagnostics GmbH, Германия), сывороточных концентраций IFN-γ, IL-4 методом иммуноферментного анализа с помощью наборов «ИФА-Бест» (производитель «Вектор-Бест», Россия) и общего кальция (Са) по общепринятой методике. При анализе полученных данных использовали непараметрические статистические критерии. Разница между сравниваемыми показателями считалась достоверной при р < 0,05. Результаты. Большинство пациентов с повторным течением заболевания (56,7 %) имели 4 эпизода БОС за последние 12 месяцев. Анализ анамнестических показателей, в том числе аллергологического анамнеза, не выявил существенных различий между группами (p > 0,05). У 78,3 % пациентов II группы был отрицательный API. Тяжелое течение БОС в два раза чаще регистрируется среди детей II группы по сравнению с I группой (23,3 и 10,0 % соответственно, χ2 = 4,50, р = 0,034). Среднее содержание 25(OH)D в сыворотке крови у детей I группы составило 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II группы — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Уровень обеспеченности VD у 75 % детей II группы соответствовал критериям дефицита, тогда как в I группе данный показатель составлял 6,6 % (χ2 = 57,98, p < 0,001). Выявлена обратная зависимость между уровнем VD и частотой (r = –0,27, р = 0,002) и тяжестью течения БОС (r = –0,24, р = 0,008). Уровень общего Са в сыворотке крови в обеих группах находился в пределах нормальных величин. Средний уровень IFN-γ у детей I группы составлял 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл, II группы — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, оба показателя были выше, чем в группе контроля — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обоих показателей). Мы обнаружили, что исследуемые группы отличались между собой по уровню саплементации VD, показатель которого составлял 60 % в I группе и лишь 5 % — у детей II группы (p < 0,001). Среднее содержание IL-4 в сыворотке крови у детей I группы было достоверно выше по сравнению с соответствующими показателями II группы и группы контроля (р = 0,012 по U-критерию Манна — Уитни для обоих показателей). Мы обнаружили обратную корреляционная связь между частотой БОС и содержанием IFN-γ в крови у детей I группы (r = –0,45, р < 0,001); между степенью тяжести БОС и сывороточной концентрацией IL-4 у детей II группы (r = –0,28, р = 0,030). У пациентов с повторным БОС также выявлена прямая корреляционная связь между содержанием IL-4 и IFN-γ (r = 0,41, р < 0,001). Никаких корреляций между VD и иммунологическими показателями мы не обнаружили. Выводы. БОС у детей раннего возраста преимущественно имеет вирусную этиологию. Тяжелое течение заболевания чаще встречается у детей с повторными эпизодами БОС, для подавляющего большинства которых характерен отрицательный прогностический индекс бронхиальной астмы. У 3/4 пациентов с повторным БОС уровень обеспеченности VD находится в пределах дефицита. VD обратно коррелирует с тяжестью и частотой эпизодов БОС. На уровень обеспеченности витамином D у детей раннего возраста в наибольшей степени влияет уровень его саплементации. Течение БОС у детей раннего возраста сопровождается повышением уровня IFN-γ в сыворотке крови в острый период заболевания независимо от частоты эпизодов БОС в анамнезе. По содержанию IL-4 в сыворотке крови исследуемые группы не отличаются между собой, при этом при наличии повторных эпизодов данный показатель прямо коррелирует с IFN-γ. Таким образом, IFN-γ и IL-4 существенно не влияют на частоту и степень тяжести БОС у детей раннего возраста в отличие от витамина D, который может рассматриваться как предиктор тяжелого течения БОС и развития его повторных эпизодов.

Background. Broncho-obstructive syndrome (BOS), particularly, its recurrent course in young children, is an important question of modern pediatrics. The burdened allergic history, manifestations of atopy are traditionally considered as risk factors for recurrent episodes of BOS, which, however, are not present in all cases. Recently, the possible role of vitamin D (VD) in susceptibility to recurrent episodes of BOS is discussed due to its anti-infective effect that is provided by activating immune mechanisms. Thus, purpose of the research was to study VD level and peculiarities of interferon gamma (INF-γ) and interleukin (IL) 4 production in the blood serum of young children with recurrent episodes of BOS. Materials and methods. 120 children aged 6 months to 3 years with a clinical diagnosis of acute obstructive bronchitis (J20) were examined, they were divided into two groups (group I — 60 patients with episodic BOS, group II — 60 children with recurrent BOS). The control group consisted of 30 clinically healthy children from 6 months to 3 years old. All patients were evaluated for anamnestic data, including the level of insolation, the severity of BOS according to a 12-point scoring scale, general clinical examination, pulse oximetry, and the asthma predictive index (API) was calculated. Laboratory studies included determination of 25-hydroxyvitamin-D (25(OH)D) concentration in the blood serum on days 2 and 3 of the disease using an electrochemiluminescence method on the Cobas e411 analyzer (serial number 1041-24, manufactured by Roche Diagnostics GmbH, Germany), serum concentrations of IFN-γ, IL-4 by enzyme-linked immunosorbent assay method using IFA-Best sets (manufactured by Vector-Best, Russian Federation) and total calcium (Ca) according to the generally accepted method. Nonparametric statistical criteria were used in the analysis of the obtained data. The difference between the compared indicators was considered to be significant at a rate of p < 0.05. Results. Most patients with a recurrent course of the disease (56.7 %) had 4 episodes of BOS in the last 12 months. The analysis of anamnestic parameters, including the allergic history, did not reveal any significant differences between groups (p > 0.05). API was negative in 78.3 % of patients of group II. The severe course of BOS was observed among children of group II two times more often than in group I (23.3 and 10.0 %, respectively, χ2 = 4.50, p = 0.034). The mean of 25(OH)D in the blood serum in children of group I was 33.0 (28.19; 41.97) ng/ml and group II — 13.68 (7.96; 19.51) ng/ml (p < 0.001). The level of VD in 75 % of children in group II was considered as deficiency while in group I this indicator was 6.6 % (χ2 = 57.98, p < 0.001). The inverse correlation was found between VD level and the incidence (r = 0.27, p = 0.002) and severity of BOS (r = 0.24, p = 0.008). The level of total Ca in the blood serum in both groups was within the normal range. The mean level of IFN-γ in children of group I was 22.69 (8.98; 41.44) pg/ml and in group II — 21.08 (8.57; 37.03) pg/ml, both of which were higher than in the control group (12.18 (5.31; 12.92) pg/ml (p = 0.016 for both parameters). We revealed that the study groups differed by the level of VD supplementation, which was 60 % in group I and only 5 % in children of group II (p < 0.001). The mean serum level of IL-4 in group I was significantly higher in comparison to the corresponding parameters of group II and control group (p = 0.012 according to the Mann-Whitney U test for both indicators). The inverse correlation between the incidence of BOS and IFN-γ level in the blood was found in children of group I (r = –0.45, p < 0.001), and between severity of BOS and the serum IL-4 concentration — in group II (r = –0.28, р = 0.030). Direct correlation between IL-4 and IFN-γ (r = 0.41, p < 0.001) was revealed in patients with recurrent BOS. No correlation between VD and immunological indicators was found. Conclusions. BOS has predominantly viral etiology in young children. The severe course of the disease is more common in children with recurrent episodes of BOS although most of them have negative asthma predictive index. In 3/4 of patients with recurrent BOS, the level of VD is within the deficiency level. VD inversely correlates with severity and the incidence of BOS episodes. Vitamin D level in young children mostly depends on level of its supplementation. The course of BOS in young children is accompanied by increasing serum level of IFN-γ in the acute period of the disease regardless of the incidence of BOS episodes in the past medical history. Study groups do not differ from each other in the blood serum levels of IL-4 while in the presence of recurrent episodes, this indicator is directly correlated with IFN-γ. Thus, IFN-γ and IL-4 do not significantly affect the incidence and severity of BOS in young children, as opposed to vitamin D, which might be considered as a predictor of the severe course of BOS and development of its recurrent episodes.


Keywords

бронхообструктивний синдром; діти; вітамін D; дефіцит; інтерферон гамма; інтерлейкін-4

бронхообструктивный синдром; дети; витамин D; дефицит; интерферон гамма; интерлейкин-4

broncho-obstructive syndrome; children; vitamin D; deficiency; interferon gamma; interleukin 4


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Абатуров О.Є. Молекулярні механізми формування повторних гострих обструктивних бронхітів у дітей раннього віку / О.Є. Абатуров, О.О. Русакова // Медичні перспективи. — 2015. — Т. 20, № 2. — С. 88-94. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2015_20_2_16.
2. Юлиш Е.И. О факторах риска развития бронхообструктивного синдрома у детей раннего возраста / Е.И. Юлиш, Ю.А. Сорока, О.Е. Чернышева // Здоровье ребенка. — 2012. — Т. 41, № 6. — С. 85-88.
3. Oо S. The wheezing child: an algorithm / Stephen Oo, Peter Le Souëf // Australian Family Physician. — 2015. — Vol. 44, № 6. — Р. 360-364. — Режим доступу до журн.: http://www.racgp.org.au/afp/2015/june/the-wheezing-child-an-algorithm.
4. Lasso-Pirot A. Early childhood wheezers: identifying asthma in later life / A. Lasso-Pirot, S. Delgado-Villalta, A.J. Spanier // J. Asthma Allergy. — 2015. — Vol. 44, № 8. — Р. 63-73. doi: 10.2147/JAA.S70066. 
5. Vitamin D in the Healthy European Paediatric Population / Christian Braegger, Cristina Campoy, Virginie Colomb [et al.] // JPGN. — 2013. — Vol. 56, № 6. — Р. 692-701. doi: 10.1097/MPG.0b013e31828f3c05.
6. The role of vitamin D in chronic obstructive pulmonary di–sease, asthma and other respiratory diseases / J. Garsia de Tena, A. EI Hachem Debek, C. Hernandez Gutierrez [et al.] // J. Arch. Bronconeumol. — 2014. — Vol. 50, № 5. — Р. 179-184. doi: 10.1016/j.arbr.2014.03.015.
7. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідемологія, діагностика, профілактика та лікування / За ред. проф. В.В. Поворознюка, проф. П. Плудовські. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. — 262 с. 
8. Vitamin D and 1,25(OH)2D Regulation of T cells / Margherita T. Cantorna, Lindsay Snyder, Yang-Ding Lin [et al.] // Nutrients. — 2015. — Vol. 7, № 4. — Р. 3011-3021. doi: 10.3390/nu7043011.
9. Квашнина Л.В. Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей / Л.В. Квашнина // Здоровье ребенка. — 2013. — Т. 50, № 7. — С. 134-138. 
10. Miyauchi K. Helper T сell responses to respiratory viruses in the lung: development, virus suppression, and pathogenesis / Kosuke Miyauchi // Viral Immunology. — 2017. — Vol. 30, № 6. — Р. 421-430. doi: 10.1089/vim.2017.0018. 
11. Viral infections in allergy and immunology: How allergic inflammation influences viral infections and illness / Michael R. Edwards, Katherine Strong, Aoife Cameron [et al.] // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2017. — Vol. 140, № 4. — Р. 909-920. doi: 10.1016/j.jaci.2017.07.025.
12. Vojinovic J. Vitamin D — update for the pediatric rheumatologists / Jelena Vojinovic, Rolando Cimaz // Pediatric Rheumato–logy. — 2015. — № 13. — Р. 2-9. doi: 10.1186/s12969-015-0013-0.
13. Clinical Practice Guideline: The Diagnosis, Management, and Prevention of Bronchiolitis / Shawn L. Ralston, Allan S. Lieberthal, H. Cody Meissner [et al.] // Pediatrics. — 2014. — Vol. 134, № 5. — Р. 1474-1502. doi: 10.1542/peds.2014-2742.
14. International consensus on (ICON) pediatric asthma / N.G. Papadopoulos, H. Arakawa, K.-H. Carlsen [et al.] // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2012. — Vol. 67, № 8. — Р. 976-997. doi: 10.1111/j.1398-9995.2012.02865.x. 
15. Holick Michael F. Vitamin D: A D-Lightful Vitamin for Health / Michael F. Holick // Endocrinol. Metab. — 2012. — Vol. 27, № 4. — Р. 255-267. doi: 10.1177/0148607111430189.
16. Association of vitamin D with respiratory outcomes in Canadian children / S.J. Niruban, K. Alagiakrishnan, J. Beach [et al.] // European Journal of Clinical Nutrition. — 2014. — Vol. 68, № 12. — Р. 1-7. doi: 10.1038/ejcn.2014.121.
17. Lee J. A review on vitamin D deficiency treatment in pediatric patients / Ji Yeon Lee, Tsz-Yin So, Jennifer Thackray // J. Pediatr. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 18, № 4. — Р. 277-291. doi: 10.5863/1551-6776-18.4.277.
18. Починок Т.В. Корекція дефіциту вітаміну D і його вплив на імунологічні та метаболічні порушення у дітей раннього віку, які страждають від частих респіраторних захворювань / Т.В. Починок // Здоров’я дитини. — 2016. — Т. 70, № 2. — С. 41-46.
19. Low serum 25-hydroxyvitamin D level and risk of upper respiratory tract infection in children and adolescents / Michelle Science, Jonathon L. Maguire, Margaret L. Russell [et al.] // Clinical Infectious Diseases. — 2013. — Vol. 57, № 3. — Р. 392–397. doi: 10.1093/cid/cit289.
20. Wranicz J. Нealth outcomes of vitamin D. Part I. Characte–ristics and classic role / Julia Wranicz, Dorota Szostak-Węgierek // Roczniki Państwowego Zakładu Higieny. — 2015. — Vol. 65, № 3. — Р. 179-184. 
21. Serum vitamin D and IgE levels in infants and children under 2 years of age with recurrent chest wheeze / Osama M. El-Asheer, M.S.K. Tawfeek, Nafisa H. Abd Aziz et al. [et al.] // Egypt J. Pediatr. Allergy Immunol. — 2016. — Vol. 14, № 1. — Р. 15-21.
22. Prasad S.A Hospital Based Study to Establish the Correlation between Recurrent Wheeze and Vitamin D Deficiency Among Children of Age Group Less than 3 Years in Indian Scenario / S. Prasad, R. Rana, R. Sheth // J. Clin. Diagn. Res. — 2016. — Vol. 10, № 2. — Р. 18-21. doi: 10.7860/JCDR/2016/17318.7287.
23. Evaluation of airway reactivity and immune characteristics as risk factors for wheezing early in life / Weiguo Yao, Florencia M. Barbé-Tuana, Conrado J. Llapur [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 126, № 3. — Р. 483-488. doi: 10.1016/j.jaci.2010.06.028.
24. Viral infections in allergy and immunology: How allergic inflammation influences viral infections and illness / Michael R. Edwards, Katherine Strong, Aoife Cameron [et al.] // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2017. — Vol. 140, № 4. — Р. 909-920. doi: 10.1016/j.jaci.2017.07.025.
25. Prognostic value of TH1/TH2 cytokines in infants with wheezing in a three year follow-up study / Ivane Chkhaidze, Dali Zirakishvili, Natalia Shavshvishvili [et al.] // Pneumonol. Alergol. Pol. — 2016. — Vol. 84, № 3. — Р. 144-150. doi: 10.5603/PiAP.2016.0016.
26. Uysalol M. Serum level of vitamin D and trace elements in children with recurrent wheezing:a cross-sectional study / Metin Uysalol, Ezgi Pasli Uysalol, Yasin Yilmaz // Pediatrics. — 2014. — № 14. — Р. 270-278. doi: 10.1186/1471-2431-14-270.

Similar articles

Correction of vitamin D level in young children with recurrent episodes of broncho-obstructive syndrome
Authors: Годяцька К.К.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 13, №3, 2018
Date: 2018.07.04
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The impact of vitamin D3 supplementation on the course  of acute obstructive bronchitis in young children
Authors: Больбот Ю.К., Годяцька К.К. Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна
"Child`s Health" Том 14, №4, 2019
Date: 2019.08.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Features of the course of broncho-obstructive syndrome in young children depending  on the level of vitamin D
Authors: Больбот Ю.К.(1), Бордій Т.А.(1), Годяцька К.К.(1), Петрик Н.М.(2), Литовченко О.А.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — Лікувально-діагностичний центр ТОВ «Аптека медичної академії», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 12, №6, 2017
Date: 2017.11.15
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Immune and Genetic Aspects of Anti-Inflammatory Therapy of Acute Obstructive Bronchitis in Infants
Authors: Abaturov O.Ye., Rusakova O.O. - State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
"Child`s Health" 7 (67) 2015
Date: 2016.01.29
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue