Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №1, 2018

Back to issue

Gastrointestinal symptoms in children with acute neuroinfections

Authors: Марков А.І., Крамарьов С.О.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. При тяжких формах інфекційних захворювань окрім локального запалення можуть відбуватися вторинні ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Мета дослідження. Вивчити семіотику та епідеміологію гастроінтестинальних симптомів у дітей з гострими нейроінфекціями. Матеріали та методи. Дослідження обсерваційне ретроспективне, типу «випадок — контроль». Був проведений аналіз історій хвороби дітей віком від 1 місяця до 18 років, які проходили стаціонарне лікування з приводу гострих нейроінфекцій (менінгіт, енцефаліт та енцефаломієлополінейропатія). Результати. Дослідження включало 117 дітей з гострими інфекційними ураженнями нервової системи. Клінічні симптоми ураження ШКТ спостерігались у 83 (70,9 %) дітей. У симптоматиці переважали порушення моторики кишечника (запор і діарея). Прояви ураження гепатобіліарної системи у вигляді підвищення трансаміназ (аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП)) та/або змін при ультразвуковому дослідженні (збільшення розмірів, дифузні структурні зміни) спостерігались у 39,1 % хворих. Серед лабораторних показників підвищені рівні АЛТ у 8,3 % пацієнтів, білірубін підвищений тільки в однієї дитини, ЛФ вище вікової норми у 11,8 %, підвищення ГГТП від вікової норми — у 31,3 % хворих. Рівень біомаркеру I-FABP був підвищений у 86,4 % хворих, L-FABP — у всіх (100 %) пацієнтів. Клінічні прояви гастроінтестинальної дисфункції (наявність принаймні одного з гастроінтестинальних симптомів) мали обернений зв’язок з віком дитини (точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції (rpb) = –0,19; p = 0,033), корелювали з перебуванням у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (відношення шансів (ВШ) = +5,25; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,62–16,97), проведенням штучної вентиляції (ВШ = +4,5; 95% ДІ 1,00–21,69), рівнем I-FABP (rpb = 0,34; p = 0,019). Висновки. Серед гастроінтестинальних симптомів при гострих нейроінфекціях у дітей найчастіше зустрічаються порушення моторики кишечника у вигляді запору та діареї. Ураження гепатобіліарної системи переважно проявляються помірними змінами лабораторних показників. Біомаркери I-FABP та L-FABP є високочутливими тестами для діагностики ураження ШКТ і гепатобіліарної системи.

Актуальность. При тяжелых формах инфекционных заболеваний кроме локального воспаления могут происходить вторичные поражения органов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Цель исследования. Изучить семиотику и эпидемиологию гастроинтестинальных симптомов у детей с острыми нейроинфекциями. Материалы и методы. Исследование обсервационное ретроспективное, типа «случай — контроль». Был проведен анализ историй болезни детей от 1 месяца до 18 лет, проходивших стационарное лечение по поводу острых нейроинфекций (менингит, энцефалит и энцефаломиелополинейропатия). Результаты. Исследование включало 117 детей с острыми инфекционными поражениями нервной системы. Клинические симптомы поражения ЖКТ наблюдались у 83 (70,9 %) детей. В симптоматике преобладали нарушения моторики кишечника (запор и диарея). Проявления поражения пищеварительной системы в виде повышения трансаминаз (аланинаминотрансферазы (АЛТ), щелочной фосфатазы (ЩФ), гамма-глутамилтранспептидазы (ГГТП)) и/или изменений при ультразвуковом исследовании (увеличение размеров, диффузные структурные изменения) наблюдались у 39,1 % больных. Среди лабораторных показателей повышенные уровни АЛТ у 8,3 % пациентов, билирубин повышен только у одного ребенка, ЩФ выше возрастной нормы у 11,8 %, повышение ГГТП выше возрастной нормы — у 31,3% больных. Уровень биомаркеров I-FABP был повышен у 86,4 % больных, L-FABP — у всех (100 %) пациентов. Клинические проявления гастроинтестинальной дисфункции (наличие по крайней мере одного из гастроинтестинальных симптомов) имели обратную связь с возрастом ребенка (точково-бисериальный коэффициент корреляции (rpb) = –0,19; p = 0,033), коррелировали с пребыванием в отделении анестезиологии и интенсивной терапии (отношение шансов (ОШ) = + 5,25; 95% доверительный интервал (ДИ) 1,62–16,97), проведением искусственной вентиляции (ОШ = + 4,5; 95% ДИ 1,00–21,69), уровнем I-FABP (rpb = 0,34; p = 0,019). Выводы. Среди гастроинтестинальных симптомов при острых нейроинфекциях у детей чаще встречаются нарушения моторики кишечника в виде запора и диареи. Поражения пищеварительной системы преимущественно проявляются умеренными изменениями лабораторных показателей. Биомаркеры I-FABP и L-FABP являются высокочувствительными тестами для диагностики поражения ЖКТ и гепатобилиарной системы.

Background. In cases of severe forms of infectious di­seases, in addition to local inflammation, secondary lesions of the gastrointestinal organs may occur. We aimed to study the semiotics and epidemiology of gastrointestinal symptoms in children with acute neuroinfection. Materials and methods. This observational, retrospective, case-control study. We analyzed cases of in-patient treatment of children aged 1 month to 18 years with acute neuroinfections (meningitis, encephalitis and encephalomyelopolyneuropathy). Results. The study included 117 patients with acute central nervous system infections. Clinical symptoms of gastrointestinal infection were observed in 83 (70.9 %) children. Among revealed symptoms, disorders of intestinal moti­lity, such as constipation and diarrhea, were prevalent. Manifestations of hepatobiliary system dysfunction included increased transaminase level (alanine aminotransferase (ALT), alkaline phosphatase, gamma-glutamyltransferase (GGTF)) and/or ultrasound changes (enlargement, diffuse structural changes) and were observed in 39.1 % of patients. Among the laboratory parameters, elevated ALT level was observed in 8.3 % of patients, bilirubin was elevated in only one child, alkaline phosphatase was above the age norm in 11.8 %, an increased GGTF above the age norm was observed in 31.3 % of patients. The level of intestinal fatty acid binding protein (I-FABP) was elevated in 86.4 %, and L-type fatty acid binding protein (L-FABP) — in all (100 %) children. Clinical manifestations of gastrointestinal dysfunction (the presence of at least one of the gastrointestinal symptoms) had an inverse relationship with the child’s age (rpb = –0.19, p = 0.033), correlated with staying in intensive care unit (odds ratio (OR) = +5.25; 95% confidence interval (CI) 1.62–16.97), artificial ventilation (OR = +4.5; 95% CI 1.00–21.69) and level of I-FABP (rpb = 0.34, p = 0.019). Conclusions. Among gastrointestinal symptoms in children with acute neuroinfections, di­sorders of intestinal motility, such as constipation and diarrhea, are the most common ones. Hepatobiliary system dysfunction is mainly manifested by moderate changes in laboratory parameters. I-FABP and L-FABP biomarkers are highly sensitive tests for the diagnosis of damage to the gastrointestinal tract and hepatobiliary system.


Keywords

шлунково-кишковий тракт; гепатобіліарна система; нейроінфекції; діти

желудочно-кишечный тракт; гепатобилиарная система; нейроинфекции; дети

gastrointestinal tract; hepatobiliary system; neuroinfection; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ramírez M. Multiple organ dysfunction syndrome. // Curr. Probl. Pediatr. Adolesc. Health Care. — 2013. — № 43(10). — P. 273-277.
2. Hill L.T. Gut dysfunction in the critically ill — mechanisms and clinical implications // Southern African Journal of Critical Care. — 2013. — № 29(2). — P. 11-15.
3. Uzun O. et al. Can Intestinal Fatty Acid Binding Protein (I-FABP) Be A Marker in the Diagnosis of Abdominal Pathology? // Turkish J. Emerg. Med. Elsevier. — 2014. — № 14(3). — P. 99-103.
4. Piton G. Acute intestinal failure in critically ill patients: is plasma citrulline the right marker? / Piton G., Manzon C., Cypriani B., Carbonnel F.C.G. // Intencive Сare Med. — 2011. — № 37(6). — P. 911-917.
5. Schomaker S. Assessment of emerging biomarkers of liver injury in human subjects / Schomaker S., Warner R., Bock J., Johnson K., Potter D., Van Winkle J. et al. // Toxicol. Sci. — 2013. — № 132(2). — P. 276-283.
6. Antoine D.J. Mechanistic biomarkers provide early and sensitive detection of acetaminophen-induced acute liver injury at first presentation to hospital / Antoine D.J., Dear J.W., Lewis P.S., Platt V., Coyle J., Masson M. et al. // Hepatology. — 2013. — № 58(2). — P. 777-787.
7. Pelsers M.M.A.L. Liver Fatty Acid-binding Protein as a Sensitive Serum Marker of Acute Hepatocellular Damage in Liver Transplant Recipients / Pelsers M.M.A.L., Morovat A., Alexander G.J.M., Hermens W.T., Trull A.K., Glatz J.F.C. // Clin. Chem. — 2002. — № 48. — Р. 11.
8. Reintam Blaser A. Gastrointestinal function in intensive care patients: terminology, definitions and management. Recommendations of the ESICM Working Group on Abdominal Problems / Reintam Blaser A., Malbrain M.L.N.G., Starkopf J., Fruhwald S., Jakob S.M., De Waele J. et al. // Intensive Care Med. — 2012. — № 38(3). — P. 384-394.
9. Lopez J. Constipation in the Critically Ill Child: Frequency and Related Factors / Lopez J., Botron M., Garcia A., Gonzalez R., Solana M.J., Urbano J. et al. // J. Pediatr. — 2015. — № 167(4). — P. 857-861.
10. Guarino A. ESPGHAN/ESPID Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe: Update 2014 / Guarino A., Ashkenazi S., Gendrel D., Lo Vecchio A., Shamir R., Szajewska H. // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2014. — № 39(1). — P. 132-152.
11. Pollack M.M. Relationship between the functional status scale and the pediatric overall performance category and pediatric cerebral performance category scales / Pollack M.M., Holubkov R., Funai T., Clark A., Moler F., Shanley T. et al. // JAMA Pediatr. NIH Public Access. — 2014. — № 168(7). — P. 671-676.
12. Funaoka H. Intestinal fatty acid-binding protein (I-FABP) as a new biomarker for intestinal diseases / Kanda T., Fujii H. // Rinsho Byori. — 2010. — № 58(2). — P. 162-168.
13. Koçak E. Evaluation of serum L-FABP levels in patients with acute pancreatitis / Koçak E., Akbal E., Köklü S., Adam G. // Tur–kish J. Trauma Emerg. Surg. — 2015. — № 21(1). — P. 39-43.
14. Guerra T.L. de S. Incidence of constipation in an intensive care unit / Guerra T.L. de S., Mendonça S.S., Marshall N.G. // Rev. Bras. Ter. Intensiva. — 2013. — Vol. 25(2). — P. 87-92.
15. Gacouin A. Constipation in long-term ventilated patients: Associated factors and impact on intensive care unit outcomes / Ga–couin A., Camus C., Gros A., Isslame S., Marque S., Lavoué S. et al. // Crit. Care Med. — 2010. — № 38(10). — P. 1933-1938.
16. Mostafa S.M. Constipation and its implications in the critically ill patient / Gacouin A., Camus C., Gros A., Isslame S., Marque S., Lavoué S. et al. // Br. J. Anaesth. Oxford University Press. — 2003. — № 91(6). — P. 815-819.
17. Thibault R. Diarrhoea in the ICU: respective contribution of feeding and antibiotics / Thibault R., Graf S., Clerc A., Delieuvin N., Heidegger C.P., Pichard C. // Crit. Care. — 2013. — № 17(4). — P. R153.
18. Jack L. Diarrhoea risk factors in enterally tube fed critically ill patients: a retrospective audit / Jack L., Coyer F., Courtney M., Venkatesh B. // Intensive Crit. Care Nurs. — 2010. — № 26(6). — P. 327-334.
19. Pérez-Navero J.L. Nutrición artificial en las unidades de cuidados intensivos pediátricos / Pérez-Navero J.L., Dorao Martínez-Romillo P., López-Herce Cid J., Ibarra de la Rosa I., Pujol Jover M., Hermana Tezanos M.T. et al. // An. Pediatría. Elsevier. — 2005. — № 62(2). — P. 105-112.
20. Reintam Blaser A. Diarrhoea in the critically ill / Reintam Blaser A., Deane A.M., Fruhwald S. // Curr. Opin. Crit. Care. — 2015. — № 21(2). — P. 142-153.
21. Tirlapur N. Diarrhoea in the critically ill is common, associated with poor outcome, and rarely due to Clostridium difficile / Tirlapur N., Puthucheary Z.A., Cooper J.A., Sanders J., Coen P.G., Moonesinghe S.R. et al. // Sci. Rep. Nature Publishing Group. — 2016 April. — P. 24691.
22. Fruhwald S. Intestinal motility disturbances in intensive care patients pathogenesis and clinical impact / Fruhwald S., Holzer P., Metzler H. // Intensive Care Med. — 2007. — Vol. 33(1). — P. 36-44.
23. Ukleja A. Altered GI motility in critically Ill patients: current understanding of pathophysiology, clinical impact, and diagnostic approach // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25(1). — P. 16-25.
24. Nesseler N. Clinical review: The liver in sepsis / Nesseler N., Launey Y., Aninat C., Morel F., Mallédant Y., Seguin P. // Crit. Care. — 2012. — № 16(5). — P. 235.
25. Vincent J.-L. Effects of drotrecogin alfa (activated) on organ dysfunction in the PROWESS trial / Vincent J.-L., Angus D.C., Artigas A., Kalil A., Basson B.R., Jamal H.H. et al. // Crit. Care Med. — 2003. — Vol. 31(3). — P. 834-840.
26. Fingeroth J.D. Herpesvirus infection of the liver // Infect. Dis. Clin. North Am. Elsevier. — 2000. — № 14(3). — P. 689-719.
27. Hassan Abro A. Hepatic dysfunction is frequent in varicella Infection / Hassan Abro A., Abdou A., M. Ustadi A., Syeda Hussaini H., Younis N., Alhaj Saleh A. et al. // Rawal Med. J. — 2008. — № 33.
28. Azarkar Z. Case report: A case of severe hepatitis due to varicella zoster Iran. J. Virol. — 2009. — № 3(2). — P. 34-36.
29. Chaudhary D. Acute Liver Failure from Herpes Simplex Virus in an Immunocompetent Patient Due to Direct Inoculation of the Peritoneum / Chaudhary D., Ahmed S., Liu N., Marsano-Obando L. // ACG case reports J. American College of Gastroenterology. — 2017. — № 4. — P. e23.
30. Gallegos-Orozco J.F. Hepatitis viruses: Not always what it seems to be / Gallegos-Orozco J.F., Rakela-Brodner J. // Rev. Med. Chil. Sociedad Médica de Santiago. — 2010. — № 138(10). — P. 1302-1311.

Similar articles

Authors: Холод Д.А., Шкурупій Д.А.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.16
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Features of Acute Neuroinfections in Clinical Hospital of Pediatric Infectious of Kyiv
Authors: Yevtushenko V.V., Markov A.I., Kramariov S.O., Lytvynenko N.H. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv; Chemerkina N.V. - Kyiv Clinical Hospital of Pediatric Infectious Diseases, Kyiv; Yevtushenko О.М. - Kyiv Municipal Children’s Clinical Hospital № 2, Kyiv, Ukraine
"Actual Infectology" 4 (9) 2015
Date: 2016.02.23
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Influence of L-FABP expression and fatty-acid composition of food on the lipid metabolism in patients with different degree  of diabetic retinopathy and diabetes mellitus type 2
Authors: Риков С.О.(1), Биховець М.Ю.(1), Натрус Л.В.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 7, №3, 2019
Date: 2019.10.09
Categories: Ophthalmology
Sections: Clinical researches
Approaches to the prevention of antibiotic-associated diarrhea in infants
Authors: Шадрін О.Г., Марушко Т.Л., Марушко Р.В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №5, 2018
Date: 2018.09.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue