Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 52, №1, 2018

Back to issue

Characteristics of changes in lipid and carbohydrate metabolism indices in patients with morbid obesity before and after surgical treatment depending on the type of surgical intervention

Authors: Березницький Я.С., Дука Р.В.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Ожиріння — хронічне захворювання обміну речовин, що прогресує при природному перебігу, має певне коло ускладнень і високу ймовірність рецидиву після закінчення курсу лікування. Зв’язок ожиріння з різними метаболічними порушеннями робить його однією з найбільш важливих проблем охорони здоров’я як для розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Мета: проаналізувати динаміку показників ліпідного та вуглеводного обмінів у хворих із морбідним ожирінням (МО) до та після біліопанкреатичного шунтування (БПШ) в модифікації Hess — Marceau і поздовжньої резекції шлунка. Матеріали та методи. Вибірку дослідження становили 82 пацієнти з МО та супутнім метаболічним синдромом (МС) віком від 21 до 62 років (середній вік — 40,60 ± 1,09 року), які були прооперовані з даного приводу та перебували в післяопераційному періоді під спостереженням в клініці «Гарвіс», що є базою кафедри хірургії 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», протягом від 2 до 3 та більше років після операції. Розподіл хворих на групи проводився залежно від застосованого способу хірургічного лікування. І клінічну групу становили 30 (36,6 %) хворих із БПШ у модифікації Hess — Marceau; ІІ групу — 52 (63,4 %) пацієнти із поздовжньою резекцією шлунка. У різної кількості хворих в обох групах протягом терміну спостереження проводили визначення характеристик ліпідного та вуглеводного обміну із застосуванням загальних практичних та клінічних методів. Оцінку результатів зниження маси тіла, зміни з боку маркерів ліпідного та вуглеводного обміну проводили в динаміці спостереження — при першому візиті на етапі передопераційної підготовки, через 3, 6, 12, 18, 24 і 36 місяців після оперативного втручання. Результати. Аналіз динаміки показників МО після оперативного лікування показав загальні тенденції до вірогідного (від p < 0,01 до p < 0,001) зменшення показників маси тіла та індексу маси тіла (ІМТ) у пацієнтів усіх клінічних груп вже через 3 місяці від початку лікування. В І групі суттєве зниження показників відбувалось протягом 18 місяців, а в ІІ — в період 6–12 місяців. Дисліпідемічні порушення у хворих із МО вірогідно корелювали з показниками надлишкової маси тіла з різною мірою вірогідності (від р < 0,05 до р < 0,01). Результати дослідження показників вуглеводного обміну напередодні оперативного лікування свідчили про наявність істотної взаємозалежності рівнів С-пептиду, інсуліну і глюкози в крові від ІМТ пацієнтів (від р < 0,05 до р < 0,01). В динаміці дослідження встановлено тенденції до нормалізації показників ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів обох груп упродовж 2 років після баріатричного втручання з найбільшими змінами в групі після БПШ вже після 3 та 6 місяців. Висновки. Пряма кореляційна залежність, що була встановлена між показниками ліпідного та вуглеводного обмінів зі значенням ІМТ та надлишковою масою, доводила необхідність застосування в цих хворих оперативного лікування. Тенденції до нормалізації показників ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів обох груп упродовж 2 років після баріатричного втручання свідчили про його ефективність.

Актуальность. Ожирение — хроническое заболевание обмена веществ, которое прогрессирует при естественном течении, имеет определенный круг осложнений и высокую вероятность рецидива после окончания курса лечения. Связь ожирения с различными метаболическими нарушениями делает его одной из наиболее важных проблем здраво­охранения как для развитых стран, так и развивающихся стран. Цель: проанализировать динамику показателей липидного и углеводного обмена у больных с морбидным ожирением (МО) до и после билиопанкреатического шунтирования (БПШ) в модификации Hess — Marceau и продольной резекции желудка. Материалы и методы. Выборку исследования составили 82 пациента с МО и сопутствующим метаболическим синдромом (МС) в возрасте от 21 до 62 лет (средний возраст — 40,60 ± 1,09 года), которые были про­оперированы по данному поводу и находились в послеоперационном периоде под наблюдением в клинике «Гарвис», которая является базой кафедры хирургии 1 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», в течение от 2 до 3 и более лет после операции. Распределение больных по группам проводилось в зависимости от примененного способа хирургического лечения. І клиническую группу составили 30 (36,6 %) больных с БПШ в модификации Hess — Marceau; II группу — 52 (63,4 %) пациента с продольной резекцией желудка. У разного количества больных в обеих группах в течение срока наблюдения проводили определение характеристик липидного и углеводного обмена с применением общих практических и клинических методов. Оценку результатов снижения массы тела, изменения со стороны маркеров липидного и углеводного обмена проводили в динамике наблюдения — при первом визите на этапе предоперационной подготовки, через 3, 6, 12, 18, 24 и 36 месяцев после оперативного вмешательства. Результаты. Анализ динамики показателей МО после оперативного лечения показал общие тенденции к достоверному (от p < 0,01 до p < 0,001) уменьшению показателей массы тела и индекса массы тела (ИМТ) у пациентов всех клинических групп уже через 3 месяца от начала лечения. В I группе существенное снижение показателей происходило в течение 18 месяцев, а во II — в период 6–12 месяцев. Дислипидемические нарушения у больных с МО достоверно коррелировали с показателями избыточной массы тела с различной степенью достоверности (от р < 0,05 до р < 0,01). Результаты исследования показателей углеводного обмена накануне оперативного лечения свидетельствовали о наличии существенной взаимозависимости уровней С-пептида, инсулина и глюкозы в крови от ИМТ пациентов (от p < 0,01 до p < 0,001). В динамике исследования установлены тенденции к нормализации показателей липидного и углеводного обменов у пациентов обеих групп в течение 2 лет после бариатрического вмешательства с наибольшими изменениями в группе после БПШ уже после 3 и 6 месяцев. Выводы. Прямая корреляционная зависимость, установленная между показателями липидного и углеводного обменов с показателем ИМТ и избыточной массой, доказывала необходимость применения у этих больных оперативного лечения. Тенденции к нормализации показателей липидного и углеводного обменов у пациентов обеих групп в течение 2 лет после бариатрического вмешательства свидетельствовали о его эффективности.

Background. Obesity is a chronic metabolic disease that is manifested by excessive development of adipose tissue, which has a certain range of complications and a high risk of relapse after the end of treatment. The association of obesity with various metabolic disorders makes it one of the most important health problems for both developed and developing countries. The purpose was to analyze the dynamics of changes in lipid and carbohydrate metabolism in patients with morbid obesity (MO) before and after biliopancreatic diversion (BPD) in the modification of Hess-Marceau and sleeve gastrectomy. Materials and methods. A sample of the study consisted of 82 patients with MO and concomitant metabolic syndrome aged 21 to 62 years (mean age 40.60 ± 1.09 years) who underwent surgery and were under supervision in the postoperative period in Garvis clinic which is the base of surgery department 1 of the State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine” for 2 to 3 years or more after the operation. The distribution of patients by groups was carried out depending on the surgical method. Clinical group I consisted of 30 (36.6 %) patients with BPD in the Hess-Marceau modification; group II — 52 (63.4 %) patients with sleeve gastrectomy. In different number of patients in both groups during the observation period, the features of lipid and carbohydrate metabolism were determined using common practical and clinical methods. Evaluation of the results of weight loss, changes in the markers of lipid and carbohydrate metabolism was performed in the dynamics of observation — during the first visit at the stage of preoperative preparation, 3, 6, 12, 18, 24 and 36 months after surgery. Results. Analysis of the dynamics of morbid obesity after surgical treatment showed general trends to significant (from p < 0.01 to p < 0.001) decrease in body mass parameters and body mass index (BMI) in patients of all clinical groups within 3 months after the start of treatment. In group I, a significant decrease in indicators occurred within 18 months, in group II — in the period of 6–12 months. Dyslipidemic disorders in patients with MО reliably correlated with indicators of excessive body weight with varying degrees of significance (from p < 0.05 to p < 0.01). The results of the study of carbohydrate metabolism rates prior to surgical treatment showed the significant interdependence of C-peptide, insulin and glucose blood levels on the BMI of patients (from p < 0.01 to p < 0.001). The dynamics of the study showed trends towards normalization of lipid and carbohydrate metabolism in patients of both groups within 2 years after bariatric intervention, with the greatest changes in BPD group after 3 and 6 months. Conclusions. The direct correlation of the lipid and carbohydrate metabolism indices with the BMI and overweight indicated the need for surgical treatment in these patients. Tendencies toward lipid and carbohydrate metabolism normalization in patients of both groups within 2 years after bariatric intervention demonstrated its effectiveness.


Keywords

морбідне ожиріння; оперативне лікування; біліопанкреатичне шунтування; поздовжня резекція шлунка; обмін ліпідів; обмін вуглеводів

морбидное ожирение; оперативное лечение; билиопанкреатическое шунтирование; продольная резекция желудка; обмен липидов; обмен углеводов

morbid obesity; surgical treatment; biliopancreatic diversion; sleeve gastrectomy; lipid metabolism; carbohydrate metabolism


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Федорова Е.Ю. Механизмы прогрессирования поражения почек при ожирении / Е.Ю. Федорова, И.М. Кутырина // Нефрология и диализ. — 2006. — № 2. — С. 102-111.
2. Бутрова С.А. Висцеральное ожирение — ключевое звено метаболического синдрома / С.А. Бутрова, Ф.Х. Дзгоева // Ожирение и метаболизм. — 2010. — № 1. — С. 10-16.
3. Buckland Y. The obesity epidemic / Y. Buckland // J. Fam. Heaith Care. — 2002. — Vol. 12(4). — P. 111.
4. Labib M. The investigation and management of obesity /
M. Labib // Journal of Clinical Pathology. — 2003. — Vol. 56. —
P. 17-25.
5. Возможности хирургической коррекции метаболического синдрома у больных ожирением / А.С. Лаврик, А.С. Тывончук, Н.В. Манойло и др. // Сучасні медичні технології. — 2013. — № 3. — С. 98-101.
6. The global childhood obesity epidemic and the association between socio-economic status and childhood obesity / Wang Y.,
Lim H. // Int. Rev. Psychiatry. — 2012. — Vol. 24(3). —
P. 176-188. doi: 10.3109/09540261.2012.688195.
7. Петеркова В.А. Ожирение в детском возрасте /
В.А. Петеркова, О.В. Ремизов // Ожирение и метаболизм. — 2004. — № 1. — С. 17-23.
8. Livingstoun B. Epidemiology of childhood obesity in Europe /
B. Livingstoun // Eur. J. Pediatr. — 2000. — Vol. 159 (Suppl. 1). —
P. 14-34.
9. Десперс Ж.-П. Оптимальное предупреждение коронарного риска у больных с висцеральным ожирением и дислипидемией / 10th European Congress on Obesity, May 2000 // Ожирение. Актуальные вопросы. — 2001. — № 5. — С. 6-8. 
10. Ивашкин В.Т. Липотоксичность и метаболические нарушения при ожирении / В.Т. Ивашкин, М.В. Маевская // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2010. — № 1. — С. 4-13.
11. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / О.Ю. Реброва — М.: Медиа Сфера, 2002. — 312 с. — ISBN: 5-89084-013-4.
12. Dynamics of fat cell turnover in humans / K.L. Spalding, E. Arner, P.O. Westermark et al. // Nature. — 2008. —
Vol. 453(7196). — P. 783-787. doi: 10.1038/nature06902. 
13. Meritxell R. Role of nuclear receptor corepressor RIP140 in metabolic syndrome / Meritxell R., Marius C.J., Malcolm G.P. // Biochim. Biophys. Acta. — 2011. — Vol. 1812, № 8. — P. 919-928. doi: 10.1016/j.bbadis.2010.12.016.
14. Modes-of-Action Related to Repeated Dose Toxicity: Tissue-Specific Biological Roles of PPARγ Ligand-Dependent Dysregulation in Nonalcoholic Fatty Liver Disease / Merilin Al Sharif, Petko Alov, Vessela Vitcheva et al. // PPAR Res. — 2014. — P. 432647. doi: 10.1155/2014/432647.
15. Current state of the art in repeated dose systemic toxicity testing / Prieto P., Testai E., Cronin M. et al. // Towards the Replacement of In Vivo Repeated Dose Systemic Toxicity Testing. — 2011. — Vol. 1. — P. 38-46. doi: 10.1007/s00204-011-0798-7. 
16. Аметов А.С. Управление гипергликемией при остром коронарном синдроме. Проблемы и решения / А.С. Аметов, Я.В. Пуговкина, Н.А. Черникова // Медицинский совет. — 2010. — № 3. — С. 98-104. doi: 10.21518/2079-701X-2016-3-98-105.
17. Аметов А.С. Факторы риска сахарного диабета. Роль ожирения / А.С. Аметов // Русский медицинский журнал. — 2003. — Т. 11, № 27. — С. 1477-1480.
18. Дедов И.И Эпидемиология сахарного диабета /
И.И. Дедов, Ю.И. Сунцов, С.В. Кудрякова // Сахарный диабет: Руководство для врачей. — М.: Универсум паблишинг, 2003. — С. 75-93.
19. Metabolic syndrome with and without C-peptid protein as a predictor of coronary heart disease and diabetes in the West of Scotland Coronary Prevention Study / Sattar N., Gaw A., Scherbakova O.
et al. // Circulation. — 2003. — Vol. 108. — P. 414-419.
20. Дедов И.И. Патогенетические аспекты ожирения / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, Т.И. Романцова // Ожирение и метаболизм. — 2004. — № 1. — С. 3-9. 
21. Дедов И.И. Морбидное ожирение / под ред. И.И. Дедова — М.: МИА, 2014. — 608 с. — ISBN: 978-5-9986-0171-2.
22. Маколкин В.И. Метаболический синдром / Маколкин В.И. — М.: Мед. информ. агентство, 2010. — 142 с. — ISBN: 978-5-8948-1803-0.

Back to issue