Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018

Back to issue

Оцінка епідеміологічного нагляду за ВІЛ/СНІДом у Збройних Силах України

Authors: Олим М.Ю.(1), Моргун С.О.(1), Клименко Ю.Ю.(1), Іванько О.М.(2), Огороднійчук І.В.(2)
(1) — Центральне санітарно-епідеміологічне управління, м. Київ, Україна
(2) — Українська військово-медична академія,м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні зростає, у зв’язку з чим країна мобілізувала значний обсяг національних та зовнішніх донорських ресурсів для підтримки впровадження програм у загальнодержавних масштабах. Пріоритетними заходами в напрямку подолання епідемії ВІЛ/СНІДу держава визнає активізацію профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу; забезпечення лікуванням хворих; дотримання прав людей, які живуть із ВІЛ, та формування толерантного ставлення до них у суспільстві.

Мета: аналіз ефективності епідеміологічного нагляду за ВІЛ/СНІДом у Збройних Силах України.

Матеріали та методи. Для виконання роботи були застосовані епідеміологічний, імунохроматографічний та статистичний методи дослідження.

Результати. Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію в ЗС Україні створена мережа, що включає медичну і виховну службу у військових частинах (закладах); кабінети добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію/СНІД у військово-медичних клінічних центрах (ВМКЦ); заклади Служби превентивної медицини МО України; НДІ проблем військової медицини ЗС України Української військово-медичної академії. Щорічно у ВМКЦ регіонів проходять тестування на ВІЛ-інфекцію/СНІД близько 15–16 тис. військовослужбовців. Крім того, у кабінетах добровільного консультування та тестування при ВМКЦ регіонів обстежуються та проходять консультування на добровільній основі близько 12–15 тис. військовослужбовців та членів їх сімей.

Аналізуючи захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед військовослужбовців ЗС України за 1996–2017 рр., можна стверджувати, що після впровадження в 1998 році «бар’єру на шляху занесення інфекції в ЗС України» на базі обласних військоматів, а саме дослідження молоді, яка призивається на строкову службу, за допомогою експрес-тестів на ВІЛ-інфекцію, рівень загальної захворюваності зменшився. Але ситуація змінилась на початку проведення антитерористичної операції. У 2014 році була розпочата мобілізація, з хвилями якої в ЗС України потрапила велика кількість асоціального прошарку населення, яке не проходило тестування на ВІЛ. 55 % мобілізованих підписали контракт та залишились на військовій службі. Вони не проходили тестування та продовжують впливати на рівень захворюваності, збільшуючи його.

Основним шляхом передачі ВІЛ на Україні з 1995 по 2007 р. включно був парентеральний шлях передачі, переважно при введенні наркотичних речовин ін’єкційним шляхом. З 2007 року частка парентерального шляху передачі стала нижче статевого.

Інфікування статевим шляхом в основному відбувається серед молоді. Слід враховувати, що значна її частина — це люди, які проходять військову службу або працюють у правоохоронних органах і зазнають подібних ризиків. Додатковими факторами ризику для них виступають обмеженість доступу до інформації і діагностики, тривалі періоди сексуального утримання (що можуть спричиняти ризиковану поведінку під час відпусток), контакти з представниками уразливих груп населення. Слід зазначити, що серед військовослужбовців спостерігається вищий порівняно з цивільним населенням рівень захворювань на інфекції, які передаються статевим шляхом. Таким чином, успіх у національній програмі з боротьби з ВІЛ/СНІДом значною мірою залежить від зміни поведінки цієї категорії населення.

Починаючи з 2009 року військові епідеміологи не проводять епідеміологічне розслідування з приводу захворювань військовослужбовців на ВІЛ-інфекцію. Ця функція була покладена на фахівців центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом. У результаті існує проблема відсутності інформації про хворого. Оскільки командування не знає ступеня поширення ВІЛ-інфекції серед своїх військовослужбовців, то як наслідок не спроможне прийняти правильне рішення із запобігання їй.

З метою покращання ситуації з протидії ВІЛ-інфекції та іншим соціально-небезпечним інфекційним хворобам серед військовослужбовців ЗС України запроваджено ряд соціально-профілактичних програм за участю різних благодійних та громадських організацій та фондів. Так, з метою ранньої діагностики ВІЛ/СНІДу у період з 2017 року до середини 2018 року серед військовослужбовців ЗС України за підтримки проекту DHAPP PEPFAR було надано для закладів охорони здоров’я МО України 60 000 одиниць імунохроматичних одноступеневих тестів (тест-карток) для визначення антитіл до ВІЛ та 25 000 санітарно-просвітницьких типографських матеріалів.

З метою підвищення прихильності особового складу ЗСУ до здорового способу життя та для колективної пропаганди знань серед особового складу ЗС України фахівцями Служби превентивної медицини МО України впроваджено ряд уніфікованих та персоналізованих QR-кодів для полегшеного доступу до санітарно-просвітницької роботи.

Крім того, завдяки налагодженій співпраці Центрального санітарно-епідеміологічного управління МО України з представниками Глобального фонду отримані 4 молекулярно-генетичні лабораторії GeneXpert. Дві направлені в зону проведення операції об’єднаних сил, одна використовується у НВМКЦ (м. Київ). Тест HIV-1 VL становить собою діагностичний тест in vitro для швидкого кількісного визначення вірусу імунодефіциту людини в зразках людської плазми в діапазоні від 40 до 10 000 000 копій/мл (вірусне навантаження).

Висновки. Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні поступово збільшуються. Існує реальна загроза збільшення випадків заносу ВІЛ-інфекції в організовані військові колективи. З метою недопущення поширення ВІЛ-інфекції у військах необхідно проводити цілеспрямовану й активну роботу щодо раннього та активного виявлення ВІЛ-інфікованих, удосконалювати інформаційно-просвітницьку програму.

Вважаємо за доцільне обов’язкове 2-разове тестування на ВІЛ серед військовослужбовців, які призиваються до лав Збройних Сил України за контрактом. Необхідно розробити та впровадити стандартний протокол клінічного обстеження для військово-медичних закладів, що гарантує однорідність і послідовність обстеження носіїв специфічних антитіл. У кожному випадку вірусоносійства обов’язковою є оцінка ймовірності передачі вірусу при близьких контактах і проведення роз’яснювальної роботи щодо можливої небезпеки вірусу при небезпечній поведінці.



Back to issue