Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Вернуться к номеру

Аналіз факторів ризику розвитку туберкульозу легень в учасників АТО, особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування

Авторы: Попенко Н.В.
Українська військово-медична академія,м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Захворюваність на туберкульоз (ТБ) серед військовослужбовців (в/с) невпинно зростає у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) (погіршення умов побуту, нерегулярне харчування, порушення режиму сну та відпочинку, перебування в постійних умовах стресу), що згубно впливає на імунну систему організму та збільшує сприйнятливість до мікобактерій. Епідемія ТБ характеризується як триєдина епідемія. Перша складова включає зростання захворюваності на типовий ТБ, тобто такий, що спостерігався в доантибактеріальну еру. Друга складова епідемії зумовлена хіміорезистентним ТБ, що поширюється швидкими темпами і створює велику небезпеку. За результатами загальнонаціонального епідеміологічного дослідження щодо хіміорезистентного ТБ з дотриманням міжнародних стандартів, що проводилось у 2013–2014 роках, поширеність мультирезистентності в Україні серед нових та раніше пролікованих випадків ТБ становила 24,1 і 58,1 % відповідно. Третя складова епідемії зумовлена ТБ на тлі синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) та в інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). ТБ також є однією з основних причин смертності ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

ТБ легень займає важливу нішу в захворюваності серед військових, що, зі свого боку, призводить до втрати працездатності на довготривалий термін.

Мета: дослідження особливостей клінічного перебігу, діагностики та тривалості лікування ТБ у військовослужбовців — учасників АТО, госпіталізованих у клініку туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ» за період із серпня 2014 по грудень 2017 р.

Матеріали та методи. Щоб проаналізувати ризики розвитку ТБ легень, було опрацьовано дані 229 історій хвороб хворих військовослужбовців — учасників АТО, які лікувались із приводу ТБ легень у період з 2014 по 2017 р. у клініці туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ». Основні категорії учасників АТО, що були проліковані в клініці туберкульозу, — це в/с контрактної служби та офіцери. Визначені такі вікові групи хворих на ТБ: І — 21–29 років; ІІ — 30–39 років; ІІІ — 40–49 років; ІV — ≥ 50 років. Зі 129 хворих на ТБ легень в/с — учасників АТО було більше чоловіків — 120 осіб, ніж жінок — 9 осіб.

Діагноз був встановлений на підставі скарг хворих, анамнезу хвороби, клінічної картини, рентгенологічних даних, лабораторних даних, підтверджений культурально та на підставі обстеження мазків мокротиння за Цилем — Нільсеном. Також були використані медико-статистичні методи та статистична обробка даних за допомогою пакета Microsoft Excel.

Результати. За період із серпня 2014 по грудень 2017 р. у клініку туберкульозу було госпіталізовано 229 військовослужбовців — учасників АТО, в 2014 р. — 29 (12,7 %), в 2015 — 66 (28,8 %), в 2016 — 81 (35,4 %), в 2017 р. — 53 (23,1 %). Але для більш детального аналізу захворюваності в клініці туберкульозу було відібрано та опрацьовано 129 історій хвороб в/с — учасників АТО, хворих на ТБ легень, які були повністю обстежені. Згідно з проведеними дослідженнями захворюваність на ТБ легень серед в/с за контрактом зростала з 2014 по 2016 р. (2014 р. — 13 випадків, 2015 — 30 випадків, 2016 — 48 випадків), а в 2017 р. кількість хворих знизилась удвічі (23 випадки). Офіцерів МОУ, пролікованих у клініці туберкульозу, було значно менше: у 2014 р. — 1 пацієнт, у 2015 — 6, у 2016 — 6, у 2017 р. — 2. За весь період з 2014 по 2017 р. на ТБ легень хворіли: солдати (матроси), сержанти (старшини) — 93 (72,1 %), прапорщики (мічмани) — 21 (16,2 %), лейтенанти — 1 (0,8 %), старші лейтенанти — 5 (3,9 %), капітани — 1 (0,8 %), майори — 1 (0,8 %), підполковники — 7 (5,4 %). Пацієнти віком 20–29 років становили 17,8 %, 30–39 років — 45 %, 40–49 років — 27,9 %, старше 50 років — 9,3 %. Середній вік пацієнтів становив Ме = 37, min — 20 років, max — 57 років. Захворюваність на ТБ легень серед досліджуваних в/с частіше виявлялась у віці 30–39 років (58 випадків), наступна вікова група — це особи віком від 40 до 49 років (36 осіб), рідше хворіли в/с віком 20–29 років та старше 50 років (23 і 12 відповідно). Згідно з проведеними дослідженнями МБТ(+) було виявлено: у 2014 р. в 4 хворих, що становить 28,6 %; у 2015 р. — в 12 хворих (33,3 %); у 2016 р. — в 14 хворих (25,9 %) та у 2017 р. — в 6 хворих (24 %). Згідно з даними рентгенологічних досліджень ДЕСТР(+) виявлено: у 2014 р. в 10 хворих, що становить 71,4 %; у 2015 р. — в 14 хворих (38,9 %); у 2016 р. — в 20 хворих (37 %) та у 2017 р. — в 9 хворих (36 %). Згідно з тестами медикаментозної чутливості РЕЗИСТ(+) встановлено: у 2014 р. в 3 хворих (21,4 %); у 2015 р. — у 8 хворих (22,2 %); у 2016 р. — в 14 хворих (25,9 %) та у 2017 р. — в 3 хворих (12 %).

Висновки. 1. За період з серпня 2014 по грудень 2017 р. в клініку туберкульозу надійшло 229 хворих на туберкульоз легень військовослужбовців — учасників АТО. Офіцери МОУ становили 5,4 %, військовослужбовці контрактної служби — 94,6 %. Ураховуючи військове звання, було встановлено, що найбільшу частку становили солдати (матроси), сержанти (старшини) — 72,1 %, а найменшу — лейтенанти, капітани, майори — по 0,8 % кожний.

2. Найбільш частими нозологічними формами туберкульозу легень є інфільтративний туберкульоз (55 %), середня тривалість лікування 39 ліжко-днів; вогнищевий (24,8 %), середня тривалість лікування 38 ліжко-днів; дисемінований (10,1 %), середня тривалість лікування 62 ліжко-дні. Відмічається тенденція до зменшення виявлення деструкції у хворих на туберкульоз легень військовослужбовців — учасників АТО з 2014 по 2017 р. з 71,4 до 36 %, зменшився відсоток бактеріовиділювачів з 33,3 до 24 %, частота резистентних форм туберкульозу легень в 2016 р. — 25,9 %, а у 2017 р. — 12 %.

3. Причиною госпіталізації переважно було лікування (65,9 %). Хворі в основному поступали в клініку туберкульозу за направленням лікаря військової частини (55,8 %), військового госпіталю (30,2 %), а найменше — військового комісаріату (0,8 %). У військовослужбовців, які поступили на стаціонарне лікування, переважав задовільний стан здоров’я (90,7 %).



Вернуться к номеру