Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018

Back to issue

Сучасні особливості ентеровірусних інфекцій, що не супроводжуються ураженням ЦНС

Authors: Усачова О.В.(1), Рябоконь О.В.(1), Кулєш І.О.(2)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — Обласна інфекційна клінічна лікарня, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Ентеровірусні інфекції — висококонтагіозні захворювання, що можуть сягати епідемічних масштабів. Ентеровіруси людини можуть викликати патологічні стани з різними клінічними проявами: катар верхніх дихальних шляхів, диспептичні стани, екзантему, міо- і перикардити, геморагічні кон’юнктивіти, полінейропатії, серозні менінгіти. При цьому багато досліджень присвячені саме останній формі хвороби, а інші вивчені недостатньо.

Мета: вивчити поширеність та особливості перебігу ентеровірусних інфекцій, які не супроводжуються ураженням центральної нервової системи.

Матеріали та методи. В епідемічний для ентеровірусів період 2015–2016 рр. на базі обласної інфекційної лікарні було проведено обстеження хворих, які надходили з клінічними проявами гострих кишкових інфекцій, гострих респіраторних захворювань, екзантемою та полінейропатією. Загалом було обстежено 95 пацієнтів. Серед обстежених 59 (62,1 %) мали прояви гострих кишкових інфекцій, 28 (29,5 %) — екзантему, 7 (7,4 %) — гострі респіраторні захворювання та один — полінейропатію. У всіх відбирали кал та досліджували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на наявність РНК ентеровірусів (лабораторія ЗДМУ). Далі проаналізували особливості кожної форми. Статистична обробка отриманих результатів проведена методами, прийнятими в медицині.

Результати. У загальній групі обстежених кожен третій хворий (31 — 32,6 %) був позитивним за наявністю ентеровірусів у калі. При цьому окремі клінічні групи значно відрізнялися за цим показником. Найчастіше ентеровірусна етіологія захворювання реєструвалася за наявності екзантеми: більше половини пацієнтів виділяли ентеровіруси (16 із 28). Кожен другий із ГРЗ (4 з 7) та один пацієнт із полінейропатією також переносили захворювання ентеровірусної етіології. Рідше за інші реєструвалося ентеровірусне ураження шлунково-кишкового тракту (у 10 із 59 хворих).

Пацієнти різних клінічних груп суттєво відрізнялися за віком. Так, всі хворі з локалізованим респіраторним синдромом ентеровірусної етіології були віком 8–14 років. Хворі ж на ентеровірусну інфекцію з диспептичним варіантом здебільшого належали до вікової категорії 1–3 роки (8 із 10). Найбільш різноманітною за віковим фактором була когорта дітей, які переносили ентеровірусну екзантему: 7 із 16 (43,7 %) були віком 1–3 роки; кожен четвертий (4 із 16) — 4–10 років; майже кожний п’ятий — старші (3 — 18,8 %).

Ми не відмітили, що різні клінічні форми ентеровірусної інфекції мали тенденцію до полісимптомності перебігу: у переважної більшості хворих дітей був відмічений один переважаючий синдром, який перебігав на тлі загальноінтоксикаційної реакції організму. Цей факт значно утруднює діагностику захворювання.

Висновки. 1. Ентеровіруси в сучасних умовах є актуальними збудниками інфекційних захворювань та в один і той же сезон викликають різні за проявами захворювання.

2. В епідемічний сезон ентеровірусних інфекцій серед клінічних форм без ураження центральної нервової системи найчастішими є екзантемні.

3. Діти раннього віку частіше ентеровірусну інфекцію переносять із домінуванням діарейного синдрому й екзантеми, старші — респіраторного синдрому.

4. На сучасному етапі ентеровірусні інфекції перебігають із суттєвим домінуванням лише одного клінічного варіанта без ураження інших органів та сист


Similar articles

Authors: Усачова О.В.(1), Рябоконь О.В.(1), Пахольчук Т.М.(1), Кулєш І.О.(2)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — Обласна інфекційна клінічна лікарня, м. Запоріжжя, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №1, 2019
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums
The most common clinical forms of enteroviral infection in Dnipropetrovsk region
Authors: Будаєва І.В., Ревенко Г.О., Якімова С.В., Олійник В.В., Дорошенко В.Ф.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №5, 2017
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Modern clinical and epidemiological features of enterovirus meningitis
Authors: Усачова О.В.(1), Коломєєць В.В.(1), Фірюліна О.М.(2)
1 - Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
2 - КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР», м. Запоріжжя, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №3, 2018
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Infectious diseases during floods in the world
Authors: Трихліб В.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №2, 2018
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual

Back to issue