Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Actual Infectology" Том 7, №1, 2019

Back to issue

The use of mathematical modeling in the epidemiological surveillance of acute intestinal infections

Authors: Малиш Н.Г.(1), Кузьменко О.В.(1), Чемич М.Д.(1), Доан С.І.(2)
(1) — Сумський державний університет, м. Суми, Україна
(2) — Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Гострі кишкові інфекції є актуальними для багатьох країн світу. Міграційні процеси, міжнародний туризм та інші фактори призвели до зміни значущості окремих джерел інфекції, шляхів передачі збудника, етіологічної структури. Мета. На підставі вивчення динаміки захворюваності, факторів ризику запропонувати нові способи удосконалення епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями. Матеріали та методи. Досліджено динаміку захворюваності на шигельоз, сальмонельоз, діареєгенні ешерихіози, демографічну статистику та показники санітарно-гігієнічного моніторингу за період 2001–2017 рр. у Сумській області. Застосовані епідеміологічний та статистичний методи дослідження, багатофакторний аналіз. Результати. Встановлено, що у досліджуваному періоді показники інцидентності на шигельоз зменшилися з 42,3 до 0,5 на 100 тисяч населення; на сальмонельоз зросли з 13,0 до 17,7; на діареєгенні ешерихіози варіювали на рівні 3,70–2,20. Під час статистичного аналізу за допомогою пакета прикладних програм Statistica встановлено: залежність захворюваності від впливу факторів ризику (чисельність і щільність населення; природний і міграційний рух населення; поширеність хвороб органів травлення); частоту виявлення: носіїв патогенних ентеробактерій, нестандартних зразків води, м’яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і кондитерських виробів, яєць; виділення санітарно-показової мікрофлори з обладнання та рук працівників у закладах громадського харчування, на харчових підприємствах, підприємствах із виробництва кондитерських виробів із кремом, молокозаводах. Висновки. Використання математичного моделювання у системі епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями дозволить спрогнозувати захворюваність і визначити пріоритетні фактори ризику.

Актуальность. Острые кишечные инфекции являются актуальными для многих стран мира. Миграционные процессы, международный туризм и другие факторы привели к изменению значимости отдельных источников инфекции, путей передачи возбудителя, этиологической структуры. Цель. На основании изучения динамики заболеваемости, факторов риска предложить новые способы усовершенствования эпидемиологического надзора за острыми кишечными инфекциями. Материалы и методы. Исследованы динамика заболеваемости шигеллезом, сальмонеллезом, диареегенным эшерихиозом, демографическая статистика и показатели санитарно-гигиенического мониторинга за период 2001–2017 гг. в Сумской области. Применены эпидемиологический и статистический методы исследования, многофакторный анализ. Результаты. Установлено, что в исследуемом периоде показатели инцидентности шигеллеза уменьшились с 42,3 до 0,5 на 100 тыс. населения; сальмонеллеза выросли с 13,0 до 17,7; диареегенных эшерихиозов варьировали на уровне 3,70–2,20. При проведении статистического анализа с использованием пакета прикладных программ Statistica установлена зависимость заболеваемости от воздействия факторов риска (численность и плотность населения; естественное и миграционное движение населения; распространенность болезней органов пищеварения); частота выявления: носителей патогенных энтеробактерий, нестандартных проб воды, мяса и мясопродуктов, молока и молокопродуктов, сахара и кондитерских изделий, яиц; выделение санитарно-показательной микрофлоры с оборудования и рук работников в учреждениях общественного питания, на пищевых предприятиях, предприятиях по производству кондитерских изделий с кремом, молокозаводах. Выводы. Использование математического моделирования в системе эпидемиологического надзора за острыми кишечными инфекциями позволит спрогнозировать заболеваемость и определить приоритетные факторы риска.

Background. Acute intestinal infections remain actual diseases for many countries of the world now, especially with middle and low income, in spite of improving sanitary and hygienic conditions of living, drinking water quality. Therefore, the system of epidemiological surveillance of acute intestinal infections needs to be improved. Based on the study of the dynamics of morbidity, risk factors, new ways to improve the epidemiological surveillance of acute intestinal infections were offered. Materials and methods. The paper presents the results of studies on the dynamics of the incidence of schigellosis, salmonellosis, diarrheal escherichiosis, demographic statistics and indicators of sanitary-hygienic monitoring for 2001–2017 in the Sumy region. Epidemiological and statistical methods of research, multivariate analysis were applied. Results. It was found that in the studied period, the incidence rates for shigellosis decreased from 42.3 per 100,000 population to 0.5, salmonellosis — increased from 13.0 to 17.7, diarrheal escherichiosis — va­ried at 3.70–2.20. At the same time, the population of the region has decreased from 1,317.8 thousand people in 2001 to 1,104.5 in 2017, the population density — from 55.3 (persons per 1 km2) to 46.3, the natural population movement — from –11.1 to –8.6 %, migratory movement — from –5.2 to –0.7 %, the prevalence of digestive di­seases has increased — from 13,004.0 per 100,000 people to 17,124.89. It has been found that in those examined for prophylactic purposes, the frequency of shigella and salmonella isolation decreased from 146.5 and 20.7 per 100,000 population to 0, enteropathogenic colibacilli — from 671.4 to 24.9. Results of sanitary-hygienic monitoring of food and drinking water showed that the frequency of detection of “substandard” water samples was 8.1 %, meat and meat pro­ducts — 5.2 %, milk and dairy products — 4.3 %, sugar and confectionery products — 5.6 %, eggs — 4.2 %. The frequency of isolation of sanitary and indicative microflora from equipment, the hands of workers in public catering facilities was 4.7 %, food enterprises and enterpri­ses for the production of confectionery with cream — 3.4 and 1.03 %, respectively, dairies — 1.6 %. Statistical analysis conducted with the help of Statistica software package showed the dependence of the morbidity on the influence of risk factors, which can be presented as a linear multivariate regression equation. Using predictive values of risk factors, as well as regression equations, predictive values of morbidity were obtained for the most significant forms of acute intestinal infections. In 2018–2020, an increase in the incidence rate of shi­gellosis, salmonella, diarrheal escherichiosis is expected. Among the risk factors, the greatest impact will be the increase in population density, the prevalence of digestive diseases, migration of the population, “substandard” microbiological indicators of meat and meat products. Conclusions. Thus, identifying risk factors for unfavo­rable epidemiological situation and using a mathe­matical model to predict the development of the epidemic process of acute intestinal infections, taking into account demographic indicators and socio-hygienic monitoring data, can be an important part of the system for improving epidemiological surveillance.


Keywords

епідеміологічний нагляд; фактори ризику; прогноз; шигельоз; сальмонельоз; діареєгенні ешерихіози

эпидемиологический надзор; факторы риска; прогноз; шигеллез; сальмонеллез; диареегенные эшерихиозы

epidemiological surveillance; risk factors; prognosis; shigellosis; salmonellosis; diarrheal escherichiosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Liu L. Global, regional, and national causes of child mortality in 2000–13, with projections to inform post-2015 priorities: an updated systematic analysis / L. Liu, S. Oza, D. Hogan, J. Perin, I. Rudan, J.E. Lawn, S. Cousens, C. Mathers, R.E. Black // Lancet. — 2015. — N 385(9965). — P. 371-379.

2. Keusch G.T. Diarrheal diseases / Child Health: Disease Control Priorities / G.T. Keusch, C.F. Walker, J.K. Das, S. Horton, D. Habte // Third Edition (Vol. 2). — Washington (DC): The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank. — 2016, Apr. — Chapter 9.

3. Lakshminarayanan S. Diarrheal diseases among children in India: Current scenario and future perspectives / S. Lakshminarayanan, R. Jayalakshmy // J. Nat. Sci. Biol. Med. — 2015 Jan-Jun. — № 6(1). — P. 24-8.

4. GBD Estimates of global, regional, and national morbidity, mortality, and aetiologies of diarrhoeal diseases: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Diarrhoeal Diseases Collaborators // Lancet Infect. Dis. — 2017 Jun 1. pii: S1473-3099(17)30276-1. doi: 10.1016/S1473-3099(17)30276-1.

5. WHO. Diarrhoeal disease Fact Sheet. 2013 April 2013 [cited 2016 10 December]; Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs330/en/.

6. Liu L. Global, Regional, and National Causes of Child Mortality in 2000–13, with Projections to Inform Post-2015 Priorities: An Updated Systematic Analysis / L. Liu, S. Oza, D. Hogan, J. Perin, I. Rudan // Lancet. — 2015. — № 385(9832). — P. 430-40.

7. Шкарин В.В. Проблемные вопросы сочетанности кишечных инфекций / В.В. Шкарин, О.А. Чубукова, А.С. Благонравова, А.В. Сергеева // Журнал инфектологии. — 2016. — № 8(4). — С. 11-19.

8. Печеник А.С. Эволюция эпидемического процесса острых кишечных инфекций, пути совершенствования эпидемиологического надзора / А.С. Печеник, Ю.С. Чухров, Е.Б. Брусина, О.М. Дроздова // Профилактическая и клиническая медицина. — 2012. — № 3(44). — С. 76-81.

9. Забокрицкий Н.А. Инфекционная заболеваемость в Российской Федерации и тенденции ее развития в ближайшее десятилетие / Н.А. Забокрицкий // Здоровье и образование в XXI веке. — 2015. — № 17(5). — С. 16-26.

Similar articles

Зміни генотипів ротавірусів за роками у дітей в Україні
Authors: Чернишова Л.І., Радіонова Н.М., Юрченко І.В., Демчишина І.В., Котлік Л.С., Касьян О.І., Самойлович О.О. -Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Одеський державний медичний університет, Центральна СЕС, м. Київ, Одеська обласна СЕС, Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1, Республіканський науково-практичний центр епідеміології і мікробіології, Регіональна референс-лабораторія ВООЗ із досліджень ротавірусної інфекції, м. Мінськ (Білорусь)
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Infection outbreaks dueto food consumption in countriesof the world
Authors: Трихліб В.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018
Date: 2018.11.19
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Modern approaches to antibacterial therapy of acute intestinal infections
Authors: Крамарьов С.О., Закордонець Л.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №3, 2018
Date: 2018.07.27
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Особливості перебігу інвазивних діарей у дітей на сучасному етапі
Authors: Іванова Л.А., Гарас М.Н., Марусик У.І., Болтенкова А.А. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Actual Infectology" 3 (8) 2015
Date: 2015.12.15
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual

Back to issue