Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Вернуться к номеру

Клінічний випадок кору з ураженням печінки

Авторы: Морочковський Р.С.
КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради, м. Луцьк, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. У 2018–2019 рр. на Волині, як й у більшості областей України, спостерігається підвищена захворюваність на кір. Від початку 2018 року по серпень 2019 року зареєстровано 4518 випадків, в тому числі в дітей — 2807.

Метою даного дослідження було проаналізувати випадок кору з ураженням печінки.

Клінічний випадок. Пацієнт В., 33 роки, військовослужбовець, учасник АТО, надійшов у прий–мальне відділення медичного закладу 18.02.2019 р. зі скаргами на нудоту, блювання, загальну слабкість, підвищену температуру тіла до 38 оС, темну сечу, знебарвлення випорожнень, кашель, висипку. Установлено попередній діагноз «кір, гепатит»? З анамнезу вияснено, що продромальний період тривав три дні. Захворів 11.02.2019 р., коли з’явилися кашель, загальна слабкість. З 13.02.2019 року підвищилась температура тіла, з’явився висип на обличчі, шиї. 14.02.2019 р. звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря. Отримував лікування: новірин, супрастин, амілекс, лоратадин, ібупром, парацетамол, анальгін. Стан не покращувався, з 17.02.19 спостерігалися блювання, нудота, потемніння сечі. Профілактичні щеплення отримував у дитинстві згідно з календарем щеплень. При об’єктивному огляді стан хворого тяжкий, свідомість ясна. Нормостенічної тілобудови. У клінічній картині були наявні симптоми класичної тріади: кон’юнктивіт, кашель, плями Копліка. Плямисто–папульозні висипання зі схильністю до злиття на обличчі, шиї, грудній клітці. Висипка поширювалась на верхні кінцівки. Колір шкіри на вільних від висипки ділянках жовтушний. Відмічались склерит, гіперемія слизової ротоглотки, гіпертрофія мигдаликів без нашарувань. Підщелепні лімфовузли були збільшені до 1 см, помірно болючі. Перкуторно над легенями звук легеневий із коробковим відтінком.

Вислуховувалось жорстке дихання з поодинокими сухими хрипами з обох сторін. Частота дихання — 18 за хв, SpO— 97 %. Тони серця були гучні, ритмічні, частота серцевих скорочень — 94 за хв, артеріальний тиск — 120/80 мм рт.ст. Живіт доступний пальпації, не болючий. Печінка виступала з–під реберного краю на 1 см, була дещо ущільнена. Селезінка не збільшена. Симптом Пастернацького негативний. Менінгеальні та вогнищеві неврологічні симптоми не виявлялись. З 20.02.2019 р. загальний стан покращився: температура тіла знизилася до субфебрильної (37,2–37,4 оС) й утримувалась на цьому рівні протягом 10 діб. Хворого турбували болі голови. При огляді живота було відмічено збільшення печінки до 3 см. Проведена консультація невропатолога: церебральна ангіодистонія зі стійкою цефалгією. Результати лабораторних та інструментальних досліджень наводимо нижче (враховуючи поліморфізм симптоматики, проводилась диференціальна діагностика з вірусними гепатитами, інфекціями ТОRCH–комплексу). Рентгенографія органів грудної клітки від 19.02.2019 р. без патологічних змін.

Копроцитограма без патологічних змін.

З огляду на клінічні й лабораторні дані встановлено діагноз: кір, типова форма, тяжкий перебіг, бронхіт, гепатит, церебральна ангіодистонія зі стійкою цефалгією. Проводилось лікування: реосорбілакт, глюкоза, калію хлорид, глутаргін, муколван, цефтріаксон, дексалгін, кетанов, пірацетам, магне–В6. На 17–й день стаціонарного перебування пацієнт виписаний під спостереження сімейного лікаря з одужанням.

Висновок. Випадок підтверджує дані інших опублікованих досліджень, що в дорослих кір може призводити до виражених уражень печінки із змінами в результатах лабораторних досліджень та в клінічному перебігу. Ці дані слід враховувати при призначенні медикаментозної терапії в продромальному періоді, уникати препаратів, що справляють гепатотоксичну дію.



Вернуться к номеру