New books
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020
Back to issue
Age features of complicated course of chickenpox in children of Zaporizhzhia region
Authors: Пахольчук Т.М.(1), Усачова О.В.(1), Сіліна Є.А.(1), Конакова О.В.(1), Дралова О.А.(1), Фірюліна О.М.(2)
(1) — Державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня», м. Запоріжжя, Україна
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
print version
Summary
Проведено ретроспективний аналіз перебігу вітряної віспи у дітей вікової групи від 1 місяця життя до 17 років, які мали ускладнення. Розглянуто розподіл ускладнень, що розвинулися в різних вікових групах. Серед ускладнень у дітей раннього віку найчастішими були бактеріальні, а серед дітей шкільного віку — ураження нервової системи.
Проведен ретроспективный анализ течения ветряной оспы у детей в возрасте от 1 месяца до 17 лет, у которых были осложнения. Рассмотрено распределение осложнений по возрастным группам. Среди осложнений у детей раннего возраста чаще отмечены бактериальные, а среди детей школьного возраста — поражения нервной системы.
A retrospective analysis of the course of chickenpox was conducted in children aged 1 month to 17 years, who had complications. The distribution of complications that have developed in different age groups is considered. Among the complications in young children, the most common were bacterial ones, and among school-age children — lesions of the nervous system.
Keywords
діти; вітряна віспа; ускладнення
дети; ветряная оспа; осложнения
children; chickenpox; complications
Вступ
За даними Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, вірус вітряної віспи (англ. — varicella-zoster virus) залишається поширеним збудником вірусної екзантеми на території Східної Європи, зокрема України. Щороку у світі реєструють 80–90 млн випадків вітряної віспи. В Україні щороку на вітряну віспу хворіють близько 150 тис. дітей. При цьому захворюванні можливий розвиток ускладнень, зумовлених безпосереднім впливом вірусу або приєднанням вторинної бактеріальної інфекції.
Захворювання має тяжкий перебіг у новонароджених і осіб літнього віку [1]. За даними літератури, частота виникнення бактеріальних ускладнень у разі вітряної віспи становить 5–30 %, а у хворих із скомпрометованою імунною системою їх рівень досягає 30–50 % [3]. Найчастіше захворювання має доброякісний перебіг, але в 1 із 50 випадків спостерігаються ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт [4]. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебелярною атаксією, становить близько 1 на 4000 випадків вітряної віспи.
Гістопатологічні зміни на шкірі характеризуються вогнищевою дегенерацією і подальшою загибеллю епітеліальних клітин з утворенням везикул. Подібні зміни відбуваються і в нервовій тканині, що обумовлює не тільки некротичні, але і демієлінізуючі процеси, зокрема центральної локалізації. Однак інфекційна причина розвитку неврологічних ускладнень не є загальновизнаною. Зберігається думка про алергічний (автоімунний) генез уражень нервової системи, через що вітрянкові енцефаломієліти відносять до параінфекційних хвороб [2]. Пневмонія може бути як первинної вірусної, так і бактеріальної природи.
Отже, вітряна віспа помилково сприймається як інфекція, що має відносно легкий перебіг, проте вона може мати серйозні ускладнення та навіть закінчитися летально, зокрема у цілком здорових пацієнтів. Тому вивчення поширеності та особливостей перебігу ускладнених форм вітряної віспи є актуальним і тепер.
Мета дослідження: вивчити клініко-лабораторні особливості перебігу ускладнених форм вітряної віспи у дітей різного віку за результатами ретроспективного аналізу історій хвороби пацієнтів, які були проліковані у 2015–2019 рр. на базі Обласної інфекційної клінічної лікарні м. Запоріжжя.
Матеріали та методи
Робота проводилася на базі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» (ОІКЛ) Запорізької обласної державної адміністрації (головний лікар В.Л. Шинкаренко). Нами було ретроспективно проаналізовано медичну документацію 349 пацієнтів з ОІКЛ, які отримували стаціонарне лікування з приводу вітряної віспи за період 2015–2019 рр. Відбір пацієнтів проводився поточним методом: у когорту обстежених були включені всі хворі діти віком від 1 місяця до 17 років, які надходили до стаціонару в зазначений період і мали клінічні симптоми, що реєструються у разі типових і атипових форм вітряної віспи. В загальній групі, підданій аналізу, 45 дітей були першого року життя, що становило 12,9 %, 98 пацієнтів віком 1–3 років — 28,1 %, 98 пацієнтів 4–6 років — 28,1 %, 108 пацієнтів віком понад 7 років — 30,9 %. Перебіг хвороби у більшості (96,7 %) хворих дітей був середньотяжким і лише у 3,4 % — тяжким.
Було проаналізовано як клінічні дані пацієнтів, так і результати додаткових лабораторних (ЗАК, ЗАС, печінкові проби, креатинін, сечовина крові, коагулограма тощо) й інструментальних (рентгенографія органів грудної порожнини, УЗД органів черевної порожнини) методів дослідження в динаміці хвороби. Статистична обробка отриманих результатів проведена за допомогою параметричних і непараметричних методів, прийнятих у медицині.
Результати та обговорення
У госпітальній структурі дітей, хворих на вітряну віспу, лише кожна восьма є дитиною першого року життя, кожна третя — віком від 1 до 3 років. При цьому переважну більшість становлять діти молодшого та старшого віку, які відвідують колективи (дитячий садок чи школу). Клінічно в усіх вікових групах середньотяжкий перебіг (84,1–95,4 %) із типовим висипом.
За період 2015–2019 рр. щороку серед дітей, хворих на вітряну віспу, в середньому у 28,2 % реєструвалися ускладнення: у 39,7 % пацієнтів — у 2015 р., у 23,14 % — 2016 р., у 15,87 % — 2017 р., у 42,84 % — 2018 р., у 19,51 % — 2019 р. Отже, ми відзначили чергування років із значною частотою ускладнень (близько 40 % госпіталізованих (2015 та 2018 рр.) з такими, за якими частота ускладнених форм вітряної віспи була нижче 2 % (2017 та 2019 рр.). Запалення легень підтверджувалося рентгенологічним дослідженням. Ускладнення виявлялось на 4–10-й день хвороби, супроводжувалось погіршенням загального стану, посиленням інтоксикації, змінами у гемограмі (нейтрофільний лейкоцитоз) і розцінювалось як асоційоване із вторинною бактеріальною інфекцією. Серед ускладнень вітряної віспи превалювали бактеріальні (45,1 %), що виникали на 2–3-й день від початку появи висипу. Рідше реєстрували токсико-алергічні (1,3 %), що розвивались на 5-ту — 8-му добу висипу. Частота ускладнень була найвищою у групі дітей віком від 1 місяця до 3 років (40,1 %) та у школярів (30,9 %) (табл. 1).
/41.jpg)
У табл. 1 наведені вікові особливості зареєстрованих ускладнень. Серед ускладнень вітряної віспи у хворих дітей першого року життя вірогідно частіше (40,9 %) реєструвалось приєднання вторинної бактеріальної інфекції у вигляді піодермії, гнійного кон’юнктивіту, гострого бактеріального бронхіту. Крім того у 8,8 % пацієнтів цього віку зареєстрована бульозна форма вітряної віспи із вторинним бактеріальним інфільтратом та в 11,1 % — флегмона м’яких тканин. У кожної шостої дитини (15,6 %) першого року життя було зафіксовано енцефалітичну реакцію із судомами (р < 0,01 порівняно з ІІ–ІV групами). Таке ускладнення розвивалось у перші 2–3 доби захворювання на висоті температурної реакції і проявлялось короткочасним пригніченням свідомості, судомами, швидкоминучими вогнищевими неврологічними розладами. Зміни у спинномозковій рідині були відсутні. На фоні симптоматичної та патогенетичної терапії ці клінічні прояви протягом доби набували зворотного розвитку.
Серед хворих вікової групи 1–3 роки життя також превалювали (15,42 %) бактеріальні ускладнення: гострий бактеріальний бронхіт, трахеїт, піодермія, бактеріальний стоматит, гострий тонзиліт, гострий лімфаденіт, дуже рідко — енцефаліт (1,02 %).
У хворих дітей віком 4–6 років, крім наведених бактеріальних ускладнень, частіше реєструвався енцефаліт з атоксичним синдромом (у 6,2 % пацієнтів). Також були відзначені артрит, епісклерит, гепатит.
Діти шкільного віку, хворі на вітряну віспу, лише у 14,8 % випадків госпіталізації мали бактеріальні ускладнення (піодермія, пневмонія, блефарит, гострий бронхіт, абсцес). У цій віковій групі вірогідно частіше реєструвалися інші ускладнення: у 5,5 % — гепатит, у 7,4 % — енцефаліт. Ці ускладнення в переважної більшості хворих розвивалися з 6-го по 14-й день від початку захворювання і супроводжувалися ураженням мозочкових структур із характерною симптоматикою координаційних розладів. У 2 хворих (0,3 %) був виражений менінгеальний синдром і, за даними лікворограми, реєструвався серозний менінгіт. Порушення вітальних функцій у всіх цих пацієнтів не спостерігалось, інтенсивної терапії вони не потребували, одужання відбувалось на 2–4-й тиждень лікування. У 2 дітей (0,3 %) зареєстрований енцефаліт, який супроводжувався ураженням тканин півкуль мозку (підтверджено МРТ-дослідженням). Перебіг захворювання в цих випадках був тяжкий, супроводжувався проявами набряку-набухання головного мозку, тривалими розладами свідомості, вогнищевою неврологічною симптоматикою і потребував проведення інтенсивної терапії.
Крім того ми відзначили, що енцефалітична реакція із судомним синдромом хоч і була частішою на першому році життя, проте реєструвалася у дітей усіх вікових груп.
Висновки
1. На сучасному етапі у кожного шостого госпіталізованого пацієнта із вітряною віспою мають місце бактеріальні ускладнення, що переважно реєструються у дітей перших трьох років життя.
2. У структурі бактеріальних ускладнень вітряної віспи перше місце займають ураження шкіри у дітей першого року життя, а у дітей віком 2–7 років — пневмонії.
3. Перебіг вітряної віспи у 7,4 % дітей віком 7–12 років характеризується ускладненням з боку нервової системи — енцефалітом.
4. Енцефалітична реакція із судомним синдромом на висоті лихоманки відзначена в усіх вікових групах.
Отже, перебіг вітряної віспи в дітей усіх вікових груп може супроводжуватися серйозними ускладненнями. Це є підґрунтям для рекомендації щодо проведення обов’язкової вакцинації проти вітряної віспи всім дітям.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Bibliography
- Крамарьов С.О. Вроджена вітряна віспа у дітей: особливості сучасного перебігу, випадки з практики. Дитячий лікар. 2017. № 5–6. С. 5-9.
- Крамарьов С.О. Ураження нервової системи внаслідок вітряної віспи. Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. і пленуму ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів» «Діагностика, лікування і профілактика інфекційних хвороб у період медичної реформи». 3–4 жовтня, 2019 р., м. Кропивницький. С. 85-87.
- Незгода І.І., Левицька Л.І. Вітряна віспа у дітей (огляд літератури).Інфекційні хвороби. 2017. № 1(87). С. 60-70. DOI: 10.11603/1681-2727.2017.1.7786.
- Dulović O., Gvozdenović E., Nikolić J., Spurnić A. R., Katanić N., Kovarević-Pavićević D. Varicella complications: is it time to consider a routine varicella vaccination? Vojnosanit Pregl. 2010. 67(7). 523-529.
- Отримано/Received 20.03.2020