Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Особливості адаптаційного рівня напруження у хворих на хронічний гепатит С

Authors: Баланюк І.В.
ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. На думку більшості інфекціоністів та епідеміологів, на сьогодні кількість хронічних носіїв вірусу гепатиту С (ХГС, HCV) у світі перебуває в межах від 150 до 500 млн. У близько 50 % хворих на гострий гепатит С захворювання переходить у хронічну форму, з розвитком фіброзу печінки, цирозу або гепатоцелюлярної карциноми у 10–15 % випадків. HCV має багаточисленні звʼязки з імунною системою, викликає велику кількість захворювань переважно автоімунного захворювання, таких як змішана кріоглобулінемія, гломерулонефрит, артрити, тиреоїдити та ін. Гепатит С є однією з найнебезпечніших хвороб печінки вірусної етіології, поширеність якого постійно зростає. Мішенню для HCV є гепатоцит, моноцити/макрофаги, В-лімфоцити та поліморфноядерні лейкоцити. Пряме інфікування саме цих імунокомпетентних клітин визначає імунологічні порушення вродженого та адаптивного імунітету, що реєструються у більш ніж половини хворих на хронічний гепатит С. 
Мета. Встановити рівень адаптаційного напруження організму хворих на хронічний вірусний гепатит С. 
Матеріали та методи. Протягом 2017–2018 рр. на базі інфекційного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні проведене клініко-лабораторне обстеження 31 хворого на хронічний гепатит С. У дослідження включали пацієнтів обох статей (21 пацієнт чоловічої статі і 10 — жіночої) віком від 26 до 63 років, які підлягали лікуванню у стаціонарі. Середній вік обстежених хворих — 44,55 ± 1,14 року. Серед них 15 (48,39 %) осіб були старше середнього віку, а 16 (51,61 %) — молодші середнього віку. Контрольну групу становили 30 практично здорових осіб (21 (70 %) пацієнт чоловічої статі і 9 жінок), середній вік — 46,81 ± 2,41 року. У всіх хворих на хронічний гепатит С та практично здорових осіб для вивчення рівня адаптаційного напруження організму забирали цільну кров, яка змішувалась у чистій пробці з антикоагулянтом ЕДТА — К2*2 H2О. Для підрахунку формених елементів периферичної крові та їх аналізу використаний автоматичний гематологічний аналізатор серії НВ. Статистичне опрацювання виконували на комп’ютері IBM Pentium-IV, з пакетом Microsoft Excel Professional for Windows XP і програмою Stat Plus Professional 2009. 
Результати та обговорення. Провідну роль у забезпеченні адаптаційної діяльності організму людини відіграє система крові. Зміни параметрів абсолютної і відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин можуть розширювати або, навпаки, лімітувати адаптаційні можливості організму хворих, бо енергетичний механізм посідає головне місце у процесах адаптації. На підставі значень відносної кількості лімфоцитів і сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів встановлювали адаптаційний індекс у кожного хворого. Значення адаптаційного індексу хворих на ХГС і у практично здорових осіб лежить у зоні реакції на тренування, але цей показник у хворих на ХГС має тенденцію до зменшення на 12,20 %. Ґрунтуючись на концепції Г. Сельє про реалізацію неспецифічного адаптаційного стрес-синдрому, Г.Х. Гаркові, Є.Б. Квакіна і М.А. Укалова довели існування низки послідовно формуючих неспецифічних адаптаційних реакцій організму і встановили, що для кожної із них характерне значення адаптаційного рівня. Доведено прогностичне значення адаптаційного індексу. Визначені такі пристосувальні реакції організму: стрес, тренування, реакція спокійної активації і реакція підвищеної активації. Кожній з адаптаційних реакцій відповідає свій діапазон значень адаптаційного індексу. Високі значення адаптаційного індексу відповідають більш сприятливому прогнозу захворювання. Показано, що хворі на ХГС по-різному реагують на свій стан. У 7 хворих на ХГС сформована стресова ситуація, що свідчить про несприятливий прогноз перебігу і лікування хронічного гепатиту С. Сприятливий прогноз виявлений лише у 9 (29,03 %) хворих, у більшості (22 (70,97 %)) він несприятливий, що вимагає не тільки інтенсивних засобів лікування, а також інтенсивної роботи медичного психолога. 
Висновки. У хворих на хронічний гепатит С понижений рівень адаптаційних процесів на 12,2 %. Більшість (70,97 %) хворих за адаптаційним індексом знаходяться у зоні стресової реакції (22,58 %) і реакції на тренування (48,39 %).

Similar articles

Features of Clinical and Biochemical Parameters and Indicators of Neurohumoral Regulation in Patients with Chronic Hepatitis C and Mixed Cryoglobulinemia Depending on the Infection with Different HCV Genotypes
Authors: Машко О.П., Рябоконь О.В., Ушеніна Н.С., Савельєв В.Г., Задирака Д.А.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Actual Infectology" 3 (12) 2016
Date: 2016.11.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Особливості імунологічного статусу та вуглеводного обміну на різних стадіях фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит, асоційований із вірусом С
Authors: Степанов Ю.М., Діденко В.І., Коненко І.С., Татарчук О.М., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 54, №1, 2020
Date: 2020.04.23
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Authors: Калашник К.В., Рябоконь Ю.Ю., Абрамов А.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018
Date: 2018.11.20
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums

Back to issue