Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Визначення вмісту аміаку у сироватці крові хворих на туберкульоз легень залежно від клінічної форми

Authors: Галан І.О., Процюк Р.Г., Омельчук С.Т., Петренко В.І., Галан О.В., Норейко С.Б., Потайчук В.І., Бєгоулєв О.Є., Бондаренко Я.В., Стополянський О.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Туберкульоз (ТБ) є гострою й актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, але й в усьому світі. Попри тенденцію щодо зниження показників захворюваності на ТБ та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація в Україні все ще залишається складною. Рання діагностика, ефективне лікування хворих на ТБ — це найважливіший елемент первинної профілактики захворювання, який забезпечує переривання ланцюга передачі туберкульозної інфекції. ТБ викликає швидке виснаження енергетичних і пластичних запасів організму. У комплексі порушень обмінних процесів особливе значення належить білковому обміну (БО). Об’єктивно відображають стан метаболічного балансу концентрація та динамічна рівновага амінокислот сироватки крові, а також вміст аміаку. Існує зв’язок між проявами вираженості симптомів інтоксикації, поширеністю специфічного процесу в легенях та глибиною порушень БО. У хворих на ТБ порушення БО може проявлятися підвищеним вмістом у сироватці крові та порушенням знешкодження аміаку, який утворюється у результаті дезамінування амінокислот. Основним джерелом утворення аміаку є метаболізм амінокислот. Він один із кінцевих продуктів розпаду білків в органах і тканинах та азотистого обміну в організмі людини та є високотоксичним з’єднанням. З органів і тканин аміак транспортується у печінку і нирки. У печінці він знешкоджується шляхом синтезу сечовини.
Мета дослідження. Вивчити вміст аміаку у сироватці крові хворих на ТБ залежно від клінічної форми.
Матеріали та методи. Обстежено 102 хворих на ТБ (79 (77,5 %) чоловіків і 23 (22,5 %) жінки), які були розподілені залежно від клінічної форми ТБ на 3 підгрупи: вогнищевий ТБ — 11 (10,8 %), інфільтративний ТБ — 67 (65,7 %), дисемінований ТБ — 24 (23,5 %) усіх досліджуваних пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 39,3 ± 2,2 року. До контрольної групи ввійшли 30 практично здорових осіб співставимого віку та статі. Для визначення вмісту аміаку в сироватці крові застосовувався метод іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії. Результати та обговорення. Отримані результати досліджень об’єктивно відображають стан метаболічного дисбалансу та переконливо свідчать про те, що у всіх хворих на ТБ, незалежно від клінічної форми, до початку лікування є порушення БО, яке проявляється підвищеним вмістом аміаку в сироватці крові. У хворих на вогнищевий ТБ відмічається невірогідне (р > 0,05) підвищення рівня аміаку на 28 % (до 0,9 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові) порівняно із здоровими особами (0,7 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові). У пацієнтів з інфільтративним ТБ спостерігається вірогідне (р < 0,001) підвищення вмісту аміаку в 2,1 раза (до 1,5 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові), а у хворих на дисемінований ТБ цей показник вірогідно (р < 0,001) вищий у 2,7 раза (до 1,9 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки крові), ніж у здорових осіб. При порівнянні вмісту аміаку у сироватці крові у хворих на ТБ легень залежно від клінічної форми (вогнищевий, інфільтративний, дисемінований) виявлені певні особливості: у хворих на вогнищевий ТБ концентрація аміаку вірогідно (р < 0,001) нижча на 40 % (1,7 раза), ніж у хворих на інфільтративний, та на 52,6 % (2,1 раза), ніж у хворих на дисемінований ТБ. У хворих на інфільтративний і дисемінований ТБ вміст аміаку в сироватці крові вірогідно не відрізнявся, але у хворих на дисемінований він був на 27 % (1,3 раза) вищий. Такі результати вказують на те, що у хворих на інфільтративний і дисемінований ТБ спостерігаються глибокі та виражені порушення БО. Це пов’язано з вираженими явищами інтоксикації, поширеним туберкульозним процесом в легенях та глибокими порушеннями БО (масивний розпад білків).
Висновки. Виявлені нами порушення вмісту аміаку у сироватці крові хворих на ТБ до початку лікування залежно від клінічної форми та порівняно із здоровими особами є підставою для подальших досліджень для визначення впливу антимікобактеріальної терапії на порушення БО та вибору ефективного способу їх корекції, з метою підвищення ефективності лікування.


Back to issue