Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Гострий фаринготонзиліт у військовослужбовців (стендова доповідь)

Authors: Половець В.В.(1), Трихліб В.І.(1), Грушкевич В.В.(2), Даниленко Ю.І.(2), Лисько В.І.(2), Боклан Ю.О.(2), Буракова Т.В.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Сьогодні гострий фаринготонзиліт (ФТ) залишається актуальним у військовослужбовців. Відомо, що в усіх вікових групах близько 70–85 % випадків гострих тонзилітів займає вірусна етіологія (риновіруси, коронавіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовіруси, віруси грипу та парагрипу). Серед бактеріальних збудників найпоширенішим агентом є β-гемолітичний стрептокок групи А. За оцінками, він спричинює від 20 % до 30 % епізодів ангін у дітей та від 5 % до 15 % у дорослих. Тонзиліти можуть проявлятись цілорічно як епідемічна захворюваність із зимовою сезонністю та у вигляді окремих спалахів. За даними інших дослідників, спостерігається цілорічне виявлення хворих із підйомом захворюваності в осінній період (Shevchenko O.P. et al., 2015). За даними дослідження, проведеного у 2014–2015 рр., надходження хворих на лікування було рівномірним протягом року з незначним переважанням в осінній період (Shostakovych-Koretskaya L.R. et al., 2016). Згідно з раніше проведеними дослідженнями, рівень захворюваності на гострий фаринготонзиліт у військовослужбовців зростає в періоди так само, як і у цивільного населення. Водночас, за даними Ю.В. Лобзина (2003), у військовослужбовців підвищення захворюваності на гострий фаринготонзиліт спостерігається і в періоди оновлення особового складу (внаслідок призову молодого поповнення чи під час ротації підрозділів на тактично важливих ділянках). З урахуванням можливості зміни етіологічної структури гострих фаринготонзилітів у різні періоди року можуть спостерігатись і різні клініко-лабораторні прояви гострого фаринготонзиліту. 
Метою нашого дослідження було вивчення особливостей гострого фаринготонзиліту у військовослужбовців. 
Матеріали та методи. Був проведений ретроспективний аналіз 119 медичних карт стаціонарних хворих військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні у клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ». З урахуванням динаміки рівня захворюваності на інфекції верхніх дихальних шляхів у цивільного населення досліджувану групу було розподілено за трьома періодами: І період — із січня по квітень, ІІ період — з травня по серпень, ІІІ період — з вересня по грудень. За віком хворі були розподілені так: І група — вік від 18 до 20 років, ІІ група — від 21 до 30 років, ІІІ група — від 31 до 40 років. 
Результати та обговорення. Серед хворих 72 % були військовослужбовцями строкової служби, 7 % — військовослужбовцями за контрактом, 8 % — офіцери, 13 % — курсанти. Середній вік хворих (Ме) — 21 рік (Q25 = 21 рік, Q75 = 23 роки), min = 15 років, max = 52 років. Із первинним гострим фаринготонзилітом лікувалось 58 % хворих, з повторним — 42 %. Розподіл хворих за ступенем тяжкості по періодах спостереження був такий: у І періоді — 32 % з легкою формою та 68 % із середньотяжкою; у ІІ періоді — 8 та 92 %, у ІІІ періоді — 50 та 50 %. Термін госпіталізації усіх хворих: Ме = на 2-гу добу (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 8; при легкій формі: Ме = 2 доба (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 7; при середньотяжкій: Ме = 3 доба (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 6. Термін госпіталізації хворих із первинним фаринготонзилітом легкої форми: Ме = 2-га доба (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 7; при середньотяжкій формі: Ме = 2-га доба (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 7. Термін госпіталізації хворих із повторним фаринготонзилітом легкої форми: Ме = 3-тя доба (Q25 = 2, Q75 = 4), min — 1, max — 7; при середньотяжкій формі: Ме = 2-га доба (Q25 = 2, Q75 = 3), min — 1, max — 6. Вік хворих при первинному фаринготонзиліті: Ме = 21 рік (Q25 = 20, Q75 = 23), min — 16, max — 38; при повторному фаринготонзиліті: Ме = 22 роки (Q25 = 21, Q75 = 23), min — 15, max — 52. З приводу первинного фаринготонзиліту лікувалось більше військовослужбовців у першому періоді, ніж в інші (47,1; 27,1 та 25,7 % відповідно), а з приводу повторного — у третьому (28,6; 34,7 та 36,7 % відповідно). В першій віковій групі незначно більше хворих лікувалось у третьому періоді порівняно з іншими періодами та з повторним фаринготонзилітом було дещо більше хворих у другому та третьому періодах. У другій групі більше хворих лікувалось у перший період спостереження (46,5; 26,7 та 26,7 % відповідно) та у даний період було більше пацієнтів із первинним фаринготонзилітом (72,5 %), в інші періоди суттєвої різниці не було (р > 0,05). В перші два періоди більше хворих було із середньотяжким перебігом (68,1 та 91,7 %), в третьому періоді — хворих за ступенем тяжкості було однаково (50 та 50 %). За даними бактеріологічного дослідження, у 63 % хворих був виявлений один збудник у шостому ступені зростання, у 37 % було виявлено декілька збудників. У першому та другому періодах один збудник у шостому ступені зростання був виявлений у 57 та 61 %, у третьому періоді — у 75 %, а декілька збудників було більше виявлено у першому періоді спостереження порівняно з іншими періодами. У першому періоді спостереження скарги на біль у горлі пред’являли 100 % хворих, на загальну слабкість — 91 %, закладеність носу — 47 %, головний біль — 17 %, сухий кашель — 15 %, вологий кашель — 6 %. У другому періоді — 100, 70, 30, 35, 19, 3 % відповідно, у третьому періоді — 100, 78, 11, 27, 16, 3 % відповідно. Тобто у перший період більше хворих скаржились на закладеність носу, нежить, вологий кашель, у другому та третьому періодах — на головний біль, сухий кашель. Клініко-лабораторні прояви гострого фаринготонзиліту подані у таблиці.
За даними таблиці, у другий період дещо більшою була кількість гранулоцитів, температура тіла, температура тіла при надходженні на лікування, тривалість лихоманки.
Висновки. З приводу гострого фаринготонзиліту лікувалась більшість військовослужбовців строкової служби. Повторний фаринготонзиліт дещо частіше спостерігався у старших за віком хворих. У основній віковій групі (21–30 років) більше хворих лікувалось у перший період спостереження та у даний період було більше пацієнтів із первинним фаринготонзилітом (72,5 %), в інші періоди суттєвої різниці не було (р > 0,05). У перші два періоди більше хворих було із середньотяжким перебігом (68,1 та 91,7 %), в третьому періоді хворих за ступенем тяжкості було однаково (50 та 50 %). У другий період спостереження у хворих дещо більшою була кількість гранулоцитів, температура тіла, температура тіла при надходженні на лікування та тривалість лихоманки.

Similar articles

Features of acute tonsillitis in the servicemen depending on the season
Authors: Трихліб В.І., Поліщук М.М., Кондратюк В.В., Боклан Ю.О., Шевченко В.Г., Щипанська О.В., Харченко Л.Г.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №6, 2017
Date: 2018.02.20
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Authors: Трихліб В.І., Боханова Н.А., Пасюк О.П., Тароповська А.С.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №5-6, 2019
Date: 2019.11.25
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums
Authors: Трихліб В.І., Боханова Н.А., Пасюк О.П., Тароповська А.С.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №5-6, 2019
Date: 2019.11.25
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums
Authors: Трихліб В.І., Половець В.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020
Date: 2020.05.12
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums

Back to issue