Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГИНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Різноманіття клінічних проявів шкірного лейшманіозу

Authors: Чабан Т.В., Герасименко О.А., Бочаров В.М., Пастарначенко Н.С., Мацюк В.Є., Соколан Н.М.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Лейшманіоз все ще залишається однією з найбільш ігнорованих хвороб. У світі 350 млн осіб, які схильні до ризику інфікування лейшманіозом, щорічно виявляються близько 2 млн нових випадків захворювання, реєструються від 26 000 до 65 000 випадків смерті. На жаль, багато випадків залишаються нерозпізнаними. У зв’язку з цим можна припустити, що в ендемічних районах захворюваність вище, ніж реєструється. Протягом 2018–2019 років під наглядом в КМП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР перебували на лікуванні троє хворих зі шкірною формою лейшманіозу: 1 — мешканець Тунісу, 2 — громадяни України, які виїжджали до Перу та Афганістану. Аналіз випадків лейшманіозу показує, що після повернення з ендемічної території клінічні прояви спостерігалися протягом одного місяця до звернення хворих по допомогу. Мешканець Тунісу звернувся за медичною допомогою зі скаргами на наявність виразки округлої форми на стопі розміром 1 см, із нерівними краями, дрібнозернистим дном, із гнійним нальотом, навколо якої спостерігався інфільтрат. Подібні інфільтрати були виявлені на боковій частині тулуба та в нижній третині лівої гомілки, сверблячкою не супроводжувалися. У хворого, який повернувся з Перу, виразки розташовувались на нозі: виразки розмірами 3 × 8, 1 × 2 см, та на препуції. Обидва дефекти вкриті шаруватим струпом бурого забарвлення з вираженою інфільтрацією. У хворого, який повернувся з Афганістану, спостерігали дрібні сверблячі вузлики на шкірі правого передпліччя, які надалі поступово збільшувалися в розмірах з подальшим формуванням ерозій із гнійними виділеннями. У середньому розмір великих виразок становив 3 × 4 см, дрібних — 1 × 2 см. Матеріал для паразитологічного підтвердження було взято у всіх хворих із крайових інфільтратів. Фіксований мазок був забарвлений за Романовським — Гімзою. Після проведеної мікроскопії було виявлено збудників лейшманіозу. На наш погляд, слід звернути увагу лікарів сімейної медицини на ретельне з’ясування даних епіданамнезу, що є вкрай важливими для попередньої діагностики лейшманіозу. З огляду на величезну міграцію населення останнім часом слід очікувати появи «незвичайних» хвороб не лише в іноземців, але й у мешканців нашої країни. Також викликає особливу тривогу відсутність препаратів для лікування тропічних хвороб.



Back to issue