Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Клінічні особливості стрептококового тонзилофарингіту у дітей раннього віку
Авторы: Старець О.О., Котова Н.В.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А) є найпоширенішою причиною бактеріального тонзилофарингіту в дітей. На нього припадає 15–30 % усіх випадків фарингіту в дітей 5–15 років [1]. Загальна поширеність цього захворювання серед дітей до 18 років, які звертались до поліклініки або відділення невідкладної допомоги з ангіною, становила 37 %, а серед дітей до 5 років — 24 % [2]. При встановленні тонзилофарингіту в дітей найважливішим питанням є визначення ризику його стрептококової етіології, тому що це зумовлює високу ймовірність ускладнень та вимагає негайного призначення відповідної антибактеріальної терапії, зазвичай більш тривалої, ніж при інших бактеріальних збудниках. Для визначення ймовірності стрептококового тонзилофарингіту найчастіше використовують шкалу Сентора, проте її прогностична цінність значно нижча, ніж швидкі тести на антигени стрептококу. Тому ці тести рекомендуються всім пацієнтам з високим ризиком (3 або більше критерієв шкали Сентора) стрептококового тонзилофарингіту: 1) температура тіла > 38,0 °С; 2) відсутність кашлю; 3) збільшення і болючість шийних лімфатичних вузлів; 4) набряк мигдаликів і наявність ексудату. Стафілококовий тонзилофарингіт частіше зустрічається у дітей шкільного віку, але може виникати й у дітей раннього віку, у яких, за даними літератури, є відмінності клінічних проявів захворювання, що стає причиною відмови від етіологічної діагностики та неадекватної терапії [3].
Мета дослідження: визначити клінічні відмінності ознак стрептококового тонзилофарингіту у дітей раннього віку.
Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження включено 76 пацієнтів віком від 10 місяців до 16 років, які протягом 2018–2019 років звернулися до Педіатричної клініки Одеського національного медичного університету для надання стаціонарної допомоги з ознаками гострого тонзилофарингіту та мали позитивні результати швидкого тесту на антигени стрептококу групи А методом хроматографічного імунологічного аналізу зразків (мазок з горла). Для виявлення вікових відмінностей ознак стрептококового тонзилофарингіту всі випадки, включені в когорту дослідження, були розподілені на дві вікові групи: І група (n = 46) — діти віком ≤ 3 років; ІІ група (n = 30) — діти віком від 3 років. За допомогою on-line калькулятора SISA проведена статистична оцінка частоти ознак і відношення шансів (ВШ) з розрахунком 95% довірчого інтервалу (95% ДІ).
Результати та обговорення. Статистичний аналіз частоти обраних для аналізу ознак (табл. 1) продемонстрував, що у дітей раннього віку порівняно з дітьми старше 3 років вірогідно частіше виявляються: замість гарячки вище 38,0 °С субфебрильне підвищення температури тіла (ВШ = 3,29); катаральні явища — закладеність носу або нежить (ВШ = 3,21); скарги на біль у вухах; контакт із хворим на стрептококову інфекцію (ВШ = 3,21). У них вірогідно рідше виявляються збільшені болючі передні шийні лімфатичні вузли і піднебінні петехії.
/43.jpg)
Висновки. Таким чином, клінічні прояви стрептококового тонзиліту у дітей раннього віку мають певні клінічні відмінності, що знижують прогностичну цінність оцінки за шкалою Сентора, можуть стати причиною несвоєчасної діагностики етіологічної причини захворювання і, як наслідок, неадекватного лікування дитини. При виявленні основного прояву тонзилофарингіту (набряклі гіперемовані мигдалики з ексудатом або без ексудату) іншими ознаками, що слід враховувати для призначення швидкого тесту на антигени стрептококу, можуть бути контакт із хворим на стрептококову інфекцію та субфебрильне підвищення температури тіла замість лихоманки вище 38 °С. У дітей раннього віку необхідно ретельно досліджувати передні шийні лімфатичні вузли, проте відсутність їх збільшення та болючості, як і наявні катаральні явища у вигляді закладеності носа або нежитю, не виключають стрептококову етіологію захворювання.
Список литературы
- Centor R.M. Expand the pharyngitis paradigm for adolescents and young adults. Ann. Intern. Med. 2009. 151. 812.
- Wald E.R., Green M.D., Schwartz B., Barbadora K. A streptococcal score card revisited. Pediatr. Emerg. Care. 1998. 14. 109.
- Woods W.A., Carter C.T., Schlager T.A. Detection of group A streptococci in children under 3 years of age with pharyngitis. Pediatr. Emerg. Care. 1999. 15. 338.